•  На папері

А на папері насіяно снів.
Може, вони проростуть почуттями?

•  ***

Зеленими були мої слова.
Їм дозрівати б, щоб тобі медами

•  ***

На вікні вистигала кутя,
мати страви лічила і ложки.

•  Коли вицвітає рік

Коли вицвітає рік, коли відлітає в грудень
останній листок життя скупого календаря,

•  ***

Так шляхи біліли.
Ніч. Авто. Зима.

•  ***

Десь і щось я знову недомріяла,
між рядків читаючи листи.

•  ***

Ти мій лицарю сивий, романтика вийшла із моди.
Я твоя королева, остання з усіх королев,

•  Ні початку, ані кінця

Ні початку, ані кінця.
Дріботіла по східцях пам’ять.

•  ***

Снігом бавиться пізня осінь,
снами дражниться ніч в авто.

•  Або…

А може не робитимеш аборт,
не вб’єш дитя, зачате випадково?

•  ***

Інів ранковий парк.
Небо у гайворонні.

•  Осінь – тонка поетка

Осінь прийшла і сіла поруч на лаві в парку,
перебирала листя жовте. А я листки.

•  ***

Наостанок були слова
і холодна рука, як вирок.

•  Жінка

Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?

•  Вона дива чекала

Вона дива чекала. Тиждень.
Аж посивів каштанів ряд.

•  ***

Несказана, неспівана, неспита,
неюна, несолодка, як тоді.

•  Щастя приїде

Щастя приїде потягом.
Візьме плацкарт і чай.

•  Мандрівне

Обмити втому у Дністрі
і посуд вимити дочиста.

•  Джаз

Моя мелодія вітрів
несе тобі у вікна листя.

•  ***

Сиротіє село. Бо у місті, звичайно, легше –
супермаркети є і робота така-сяка.

•  ***

Вона фарбувала життя, як годиться, яскравим.
Ні фарби жаліти не стала, ні рук, ні колін.

•  ***

У лісі дощі інші.
У лісі дощі тиші.

•  ***

Пилом і полином перехрестя ляже.
Ти зібрався, кажуть, у важкий похід.

•  лю

смикаю за рукава час
то щоб швидше а то щоб став

•  ***

Сині айстри схололи, долоні замерзли. Кишень
недостатньо для серця. А зимно найбільше у ньому.

•  ***

Антологія болю. Хронічного. Вже не до сліз,
коли тіло звикає віками повзти і сахатись,

•  Коханка

Душа забилась у куток,
трусила тіло лихоманка.

•  ***

Міряю слово болем.
Болі – словами. Радше,

•  ***

Село селом. Похилені двори,
дерева з омелою як вервечка.

•  ***

Як солодко, як боляче, як дивно
заплакати над римами твоїми

•  ***

У селі згоріло кладовище.
А палили ж бур’яни, гілля.

•  Молитва

В останню ніч торішнього страху,
у першу ніч прощення і прощання

•  Залель

Залюль мене, залель, заколиши
і залюби як люблять раз на вічність.

•  Тіні

Щось на тім причалі є,
неприховано-прощальне,

•  Віконне

День зачинався прісно.
Вікна транслюють січень.

•  ***

Може, сон – то не сон, а ілюзія білих модрин.
Може, біль – то не біль, а статичність емоцій і тіла.

•  Чернетка в томику Франка

Засохле листя у «Зів’ялім листі».
Чернетка з дев’яностих – кілька слів.

•  ***

Біля сільського храму
підсніжників білі хмари

•  ***

Він мільярди лічить. Я – борги.
В нього – вілли, в мене – півкімнати.

•  ***

Ще тріпоче ніч
на плечі, як шовк

•  Відлихо

Крига. Зими кайдани.
Весни. Та де ті весни?

•  ***

Не спалюй спогаду в мені
останнім словом. Хочу тиші.

•  Темні

Дивні ми, чоловіче.
Плакати би і годі.

•  Гостя

Прийшла і сіла. Гепнулася тобто
у давнє крісло. Ексцентрична пані.

•  Нічого не помітиш

Нічого не помітиш у снігах.
Прозорий простір метений вітрами.

•  Переосмислення

Такі переосмислення світів.
Снігам болять і солі, і лопата.

•  ***

Повітря знов подібне кришталю.
Дзвенять у ньому неопалі вишні.

•  Між нами нічого

Між нами нічого не сталося. Просто зима,
холодна і довга. А ціни на газ – грітись марно.

•  Жебрачка

Де перетинаються дороги,
де кипить базар, немов баняк,

•  Вона і собаки

Зима не лютує. Заледве за мінус.
Ціпок і собаки. У торбі харчі.

•  Осені вина

Осені вина. Винна.
Випила сонця вволю.

•  ***

Рук пелюстки - на плечі,
Сонце очей - у серце.

•  ***

Три на чотири кімната,
диван і стільці для гостей.

•  Часи

У кошику паски, ковбаси, бабка сирна,
яєць десяток-два червоних і рудих.

•  Було

Він стишив кроки і спитав дорогу.
Майнула думка – так уже було.

•  Умань

Тоді світало довго, майже тиждень,
бо згарища чаділи і тополі

•  Ти вийшов

Ти вийшов зі світла в тінь.
Із тіні – в туман і мряку.

•  Хіба то сніг?

Хіба то сніг? То небо оцвітає,
кульбабово засіює над світом

•  На молоці

Замісила ніч на молоці –
сходило до ранку дике тісто.

•  ***

Перейшла межу на стопу із лишком.
Я твоя іще навіть не колишня.

•  ***

Моє світло прийшло на поріг до твого безвіконня.
Захитало пилюку кутків, павутиння і тишу.

•  Чекання

Чого тобі? Чого піджав хвоста
і дивишся на двері, як на Бога?

•  Ця синя ніч

Ця синя ніч скотилася з гори
до самого порогу, в хризантеми.

•  Моя дивна печаль

Моя дивна печаль перебралась до тебе в оселю.
У кутку умостилась, мов киця, і муркає тихо.

•  ***

Крила осінні летять у сніги чи весну.
Інею порох. Горять хризантеми востаннє.

•  ***

Хмари граками – фрески осінні.
Розпач і туга голих дерев.

•  ***

Ти дивний мій. Така важка печаль
лягла на плечі і затисла горло.

•  Світ облітає

Світ облітає. У нього не вистачить сил
золота стільки тримати на плечах у кленів...

•  Світе мій...

Світе мій, перейдемо убрід
цю печаль і осінь, і провину.

•  Я повертатимуся вчора

Я повертатимуся вчора на зорі,
у м’ятій сукні, з острахом і тихо.

•  На папері

А на папері насіяно снів.
Може, вони проростуть почуттями?

•  Затулю від осені вікно

Затулю від осені вікно,
бо у мене у кімнаті літо.

•  Ще...

Час розгойдує, наче вітер,
біловипрані простирадла

•  І знов до весни далеко

І знов до весни далеко.
Я плачу. Я ніби осінь.

•  Неосінь

Світло загусне. То так загусає на дощ.
Сиві потоки із хмар на нерівності вулиць.

•  ***

Ти не тільки роки розгубила.
Нитку снам перервала. І бісер

•  ***

Ми бачились востаннє так давно,
на тім кінці заплутаних ілюзій.

•  Нарешті

Нарешті я відкашляла тебе.
Такі сухоти – Господи помилуй!

•  Сни

Сни виповзають за рамки свідомості та
реінкарнують нитками і пасмами шовку

•  ***

Я недопалки снів через ночі стомилась нести,
на околиці смутку гойдати світанки солоні.

•  ***

У груші душа вразлива,
світанками оповита.

•  Гадаю на лататті

Гадаю на лататті у воді...
Водянику мій сивий, ти в полоні

•  Роз’єдную половинки

Роз’єдную половинки,
на чорне ділю і біле.

•  Ти мені снишся

Ти мені снишся уперше такою, відколи
падає чорна вода і кипить у калюжах.

•  Я помилилася дверима

Я помилилася дверима? –
стандартні блоки під горіх.

•  Зброя не потрібна більше

Зброя не потрібна більше.
Запеклися кров і крик.

•  Задзеркалля

Гублю у задзеркаллі
ознаки, знаки, зуми.

•  ***

Зеленими були мої слова.
Їм дозрівати б, щоб тобі медами

•  ***

Торік було спекотно у цей день.
Розплавлена будинків цитадель

•  Зорю засвітила пізню

Зорю засвітила пізню,
припала до вуст вустами.

•  ***

Між нами сизий сум як небо із граками
коротких днів зими... І монітору тло..

•  Важкі часи

Важкі часи. Твоя прадавня суть
у суперечці за любов і віру.

•  ***

тисячу "так" у такт
тінню торкаю тінь

•  відкоркую любов

відкоркую любов
не дограла

•  ***

Зацілує весна вуста.
Фото фактом фіксує промінь.

•  Доти

Тоне в тумані спокій,
тане в тумані тінь.

•  - - -

сонце таке холодне
наче твоє сумління

•  Світ...ло...тінь

Світло тут, поміж нас, і зовні.
На кордоні – вікна квадрат.

•  то погляд на переможених

то погляд на переможених:
тамуючи жаль раптово так

•  ***

Не стало хати, тільки комин
дірою в небо. Полинами

•  Спас

За долоню взяла – ворожити бралася наче,
говорила про долю, любов, золоті літа,

•  *****

Мій ніжний хлопче, поміж нами слів
на сім життів, або лише на подих...

•  ***

Сонячним зайчикам холодно на бетоні,
пліснява стін лапи судомить, вуха.

•  а нам з тобою холодно

а нам з тобою холодно – зима
дві пари рук сховали в рукавички

•  Шовком коси манила

Шовком коси манила,
жаром важких коралів.

•  стулили повіки хмари

стулили повіки хмари –
і небо заголосило

•  Розчахнулися сни

Розчахнулися сни і постала примара у світлі.
Заскавчала душа, наче битий собака. – То я

•  Я вицвіту колись

Я вицвіту колись, пожовкну, як шпалери
на стелі. Не дивись. Заплющ повіки дню.

•  безсоромнощаслива

безсоромнощаслива злива
серед грудня в мороз не снилось

•  Чорно-біле

Сивіє світ. Посивіли вікна
фіранки сині у тумані грудня.

•  І небо було твоїм

І небо було твоїм
і я у ранковім сонці

•  Залиши мене. Тут, у слові

Залиши мене. Тут, у слові.
Хоч апострофом, якщо звуком

•  Городи ще не поховали груди

Городи ще не поховали груди,
ще навіть не труснуло, не мело.

•  Квітень (із циклу

Уквітчай мене, Квітне мій,
обвінчай із вишневим цвітом.

•  Світанком цілована рано

Світанком цілована рано,
Ледь пещена сонцем і вітром.

•  повінь

місяць у повні повінь
повна печаль по вінця

•  Перепливти. А як перепливти

***
Перепливти. А як перепливти

•  ти богом був, що впав з небес

***
ти богом був, що впав з небес…

•  Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.

Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.
Я попелище. Ані сліз. Ні зла.

•  Я тобі снитимусь. Тільки ти сни пам’ятай.

***
Я тобі снитимусь. Тільки ти сни пам’ятай.