ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
"Чорний сніг Александрії" (продовження 2)
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
* * *
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 ***
Три на чотири кімната,
диван і стільці для гостей.
Їх з мамою кинув тато,
їм треба на ноги стати.
А дівчинка швидко росте...

В гуртожитку спільна кухня -
шістнадцять кімнат в одній.
Гримлять каструлі і кухлі -
сусіди якісь оглухлі.
Минають, одначе, дні...

Здавалося тимчасовим
житло, де диван і все.
Та, попри пусті розмови,
з роботи і школи знову
кожна життя несе...

Уже добігає школа,
дівчина на порі.
Стрімко летить по колу.
- Мій наречений Коля...
Дівчинці двадцять три.

...У коридорах галас
відра і сто чобіт.
А у кімнаті зараз
мама сама зосталась.
Тобто вона і кіт...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-17 23:15:31
Переглядів сторінки твору 3677
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.208 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.229 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.14 21:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 23:23:27 ]
жаль маму. але я думаю, що вона щаслива, бо сама зуміла виховати дочку, хоч і в умовах, де одна кухня на 16 кімнат.
гарно, хоч і сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 23:34:25 ]
Напевне, вона дуже мудра.....
тобто, вона дуже мудра! Точно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 09:37:39 ]
терпляча і стійка. щемливий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 23:34:35 ]
Ну, Софіє, у рік кота та щоб без кота.....
Вмієш ти у кільканадцять рядків усе життя втиснути!
Сумне життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 23:36:36 ]
Дякую, Василю!
На жаль, історія невигадана.... А той, хто пробував змінити життя жінки, має третю стадію раку....
Сумно і страшно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 23:40:03 ]
Я НЕ ХОЧУ ВІРИТИ, ЩО В ЖИТТІ БУВАЮТЬ ТАКІ КОШМАРИ!!!!!!!! ГАР-Р-Р-Р-Р-Р)))))))) І КОМУ ЦЕ ТРЕБА?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 07:13:08 ]
Кинути б в такі умови ситу європейку, або американку чи вижили б?.. Це, напевно, тільки пострадянська жінка витримає (буває й гірше, хоч це дико, коли одна сімейка займає 40 га. життєвого простору...). Щасти тій жіночці. Душозбурливо, Софійко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 08:00:57 ]
Найцікавіше, що є ті, котрі їй заздрять))
А у мене понад 40 га, тільки ті площі душевні, а не житлові...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-18 08:11:17 ]
Заздрість - почуття незнищенне! Не розуміють люди, що від заздрості усі найважчі захворювання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 15:52:54 ]
)))) Я часом теж заздрю собі у гарному настрою, тільки тоді, коли він кепський))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 10:01:59 ]
три роки тому мій чоловік помер від раку. Я залишилась з донькою, якій тоді було 4,5 рочки... а всі, хто проситься в моє життя - не ті... Твій вірш мене дуже зачепив за живе. Життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 15:54:09 ]
Пробач, бо не хотіла робити боляче...
Та ми, жінки, особливо у цій країні, сильні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 16:14:16 ]
чого ти вибачаєшся, дівчино? )
ти пишеш добрі вірші на різну тематику. А як зачіпають - значить, справжні, ненадумані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 10:27:38 ]
Сумна і жорстка реальність.
Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 15:54:22 ]
Дякую, Зірочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-18 12:56:31 ]
Софіє, от, знаєш, я взагалі не прихильнця віршів із соціальною складовою, бо автори часто "переграють" на пафосі у таких віршах. Але цей твій текст сподобався своєю дозованою недомовленістю, що дозволяє побачити історію за межами власне тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-18 15:52:21 ]
Я рада, що мені це (вдаю вигляд, що то було свідомо, а не випадково))) вдалося!
Цьом, Юлечко!!!!