ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 ***
Ти не тільки роки розгубила.
Нитку снам перервала. І бісер
розлетівся зірками чи пилом.
Не до сліз, не до слів, не до списів.
Перший іній на пізні троянди,
позолота із просіддю - серце.
Не до меду, та ще не до яду.
Розгубила, розвіяла все це.
Не змести, не зібрати докупи,
не тримає рука у тремтінні.
Може, хустку ангорову купиш –
то зігріє у холод осінній?
Заспівають вітри опівнічні,
розіб’ється червоне намисто...
А тобі до болючого нічим
розлюбити самотності місто.
І поставити крапку на білім,
зазирнувши за обрій востаннє.
Розлетілося зоряним пилом
те, що словом і сонцем не стане.
13.09.10




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-13 22:41:30
Переглядів сторінки твору 4505
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.079 / 5.5  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.10 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-13 23:18:26 ]
Дивуюся - коли ти встигаєш писати?
Перший іній на пізні троянди,
позолота із просиддю - серце. Просиддю - ріже якось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 07:22:13 ]
Я подумаю, Анатолію!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 23:30:06 ]
Красиво. Треба не забути купити ангорову хустку для бабусі. Дяка за підказку, а то з голови геть вилетіло.)))
В Стус
"Ти приснилась мені у мовчанні густому, як сон.
Ти мені увижалась далекою свічкою з пітьми.
Ти оточена щастям —
Чоловіком щасливим і дітьми.
Все як треба — любов, теплий обрис, неспокій, півтон."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 07:24:08 ]
Дякую!
Стус - глиба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 05:55:34 ]
За винятком атчепяткі "іней" - чудова композиція, особливо закінчення!
З лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 07:24:53 ]
Дякую, Юрчику, виправила уже))) Я така неуважна))
А орфографія навмисне вимкнена))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 12:14:23 ]
(Втираючи непрохану сльозу)
Сумно - проте й обнадійливо... :))
Але... кгм... "проседь"і "яд" - то ж російською, нє? І ще одне збиває з пантелику: як може розбитися намисто? Сиділа довгенько, пробуючи уявити собі цю картину. Ну, одна намистинка - ще так-сяк (і то - якщо з якогось ду-у-же крихкого матеріалу), але цілий разок?..
У вас дуже приємний голос (враження від подорожі по ютубу) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 13:56:48 ]
Дякую, (намагаюсь пестливо проГенуіліти чи поМарити і не може, вибачте)!
"Просидь" дійсно російське, а от слово "просідь" як і "яд" рідко, але вживані. Дякую, що звернули увагу на помилку!
Дякую за подорож по моїм віршам в ютубі! і Цьом!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 14:39:34 ]
Про намисто: якщо це каміння із агатових, а особливо, халцидонових, то розбиваються такі камінці дуже швидко і часом навіть від биття одне об одне. Особоливо, як обробка та видобування не надто дорогі. Таке саме може бути і з яшмою (саме її могла носити моя ЛГ, чим знівечити свою доля). Це каміння червоно-чорного відтінку запобігає вагітності, але може призвести до повного безпліддя. Приблизно таку ж силу мають рожеві халцидони (дивлячись, де носити і в якій кількості), хоча дане каміння має й інше магічне значення. воно притягує або відштовхує людей.... Може, відштовхнула усіх моя ЛГ від себе?))) Щось я розфілософствувалась))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 19:38:11 ]
Ого, як цікаво! Дякую, що просвітили - а то у мене намисто було тільки у дитинстві, та й те - пластмасове... Чогось я до таких прикрас байдужа. А тепер якщо і надумаюся купувати, то хіба з граніту - він начебто міцний :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 12:24:27 ]
Гарний вірш, Софійко, щемно-сумовитий...
Приємностей Тобі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 13:57:20 ]
Цьом, Аделенько! Дякую і сонечка Тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 14:53:36 ]
Софіє, а тут
І бісер
розлетівся зірками чи пилом.
і тут
Розлетілося зоряним пилом
Навмисно акцентоване повторення однієї думки?

А намисто дійсно може розбитись, в мене таке траплялось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 20:50:21 ]
Повторення навмисне))) Слабкі енергетично люди часто собі вішають купу всього на шию, вуха, руки)))
ото все й побилось і розлетілось))) і на пил зітерлось)))
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-14 17:19:51 ]
"...позолота із просіддю - серце..."
Привіт, Софійко! КЛАСССС!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-14 20:50:47 ]
Цьом, Ігоре!
Дякую!