ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.24 21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!

- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 Залиши мене. Тут, у слові
***
Залиши мене. Тут, у слові.
Хоч апострофом, якщо звуком
не захочеш. І я ранковим
буду подихом, першим рухом
сонних вій, ароматом п’яним
кави чорної із вершками.
Залиши. Дай хоча б зів’яну
у букетику біля рами.
Тільки б слово твоє найперше
стало словом моїм останнім.
Кажуть, крапкою бути легше,
тільки рано мені ще, рано...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-29 20:39:12
Переглядів сторінки твору 5084
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.057 / 5.5  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.978 / 5.5  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 11:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 21:20:05 ]
Дуже сподобалось, Софіє!

Хоч і завершується сумно якось... Але суголосно з моїм настроєм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 21:21:26 ]
Дякую, Вікторіє!
Може, й не так сумно... адже крапкою таки рано...
Дякую, що завітали. Катруся Матвійко багато про Вас говорила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 21:33:43 ]
Будьмо собою!
нащо нам крапки, апострофи, риски...

Вітання Катрусі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 22:06:17 ]
Передам!!!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 01:01:37 ]
Так, крапці легше: перед нею все зроблено і сказано, вона, маленька, ставиться миттю, швиденько, мимохідь. Хоча бувають і "жирні крапки", які брутально, демонстративно переривають недоговорене, недожите, невиконане. Ви - не перша і не друга. Цветіння Вам природного, а букетиком - після ?? років, а краще - після ??? ще побудете! Щасти Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 07:13:09 ]
Дякую, пане Володимире!
Тоді поки що апострофом.... а ще краще просто собою:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-30 10:00:17 ]
Софіє, дуже гарно, хоча трішки з сумом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-11-30 19:05:16 ]
Дякую, Зоряночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 08:26:04 ]
Отак зів"янути у букетику біля рами і боятися, щоб хтось, прибираючи, цього букета не викинув. Але все ж зів"янути біля рами, хоч на трохи, не на одну крапку... на три..
Дуже гарний вірш.:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-12-05 22:17:15 ]
Дякую, Яринонько, Вам!