ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.04.19 23:17
Молю за Мену
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Інанна
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Ділися жартами (Jefferson Airplane)
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Дощі
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
* * *
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Нетривіальні думки
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
La Mattchiche
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Цвiт квiтiв ( сонет)
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
* 47 *
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Епітафія чемному гуру
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Таким, як і сам я, шістдесятникам
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Жар-птиця наша
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
Синонімічний ряд життєпису
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 ***
Торік було спекотно у цей день.
Розплавлена будинків цитадель
пливла у небо. Пухом тополиним

слова чіплялись римою за зміст,
Здіймались у важке повітря міст,
відкашлювались, ніби з пилом слина.

Торік, неначе в пеклі, так пекло.
Химер пухових клеїло на скло
і плавило асфальт на чорну глину.

Сліди підборів ніби діри куль,
шляхи далекі, множені на нуль.
Чия тоді, торік, була провина?

А цьогоріч здощає у воді
значимість слів і знаковість подій,
і тоне те, що бачилось нетлінним.

Чому вертаюсь подумки до дня,
пропалена і випита до дна?
Невже шукаю власну половину?

Сльозу ковтаю, гіркоту і слину...
А винен хто? І чи була провина?..
27.05.2010р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-27 22:29:45
Переглядів сторінки твору 3817
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.920 / 5.5  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.09 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 22:41:07 ]
Думки і сльози... під дощ.

Нема провини там, де є життя...
Бо де провина - прийде каяття,
яке душі не додає нічого
окрім сум"яття, болю і тривоги.

Завтра знову сяятиме сонечко. Воно для Тебе!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 22:44:50 ]
Дякую, Аделенько!
Воно і сьогодні сяяло мені! Але бувають миті.... та Ви самі ті миті знаєте)))
Сонечка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 22:48:32 ]
Звичайно знаю... Хто ж їх не знає?:))) Але треба сподіватися на краще. Хіба ми того не варті?:)
Пропоную перейти на "ти" - ми майже ровесниці.;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-27 22:49:42 ]
з радістю, Аделенько!
Сонечка і Тобі, і мені, і ондого тій дівчинці теж)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-27 22:58:27 ]
Емоційно, дуже емоційно...І як завжди нестандартний набір фраз, а щось своє, оригінальне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 08:45:07 ]
Пригадався рядок з вірша класика минулого.
„Била печальная пора – стоял сєнтябрь у двора”
І я здогадуюсь, чому. Елегійність, помножена на печаль.
Вірш зумів викликати синфазний резонанс.

„Сліди-відбитки - як дірки від куль”
Може, так було б логічніше? Множина лягає на множину, як текст музику чи та ж сама елегійність на печаль.

Твої чи то терцини, чи то поділені на строфи секстини, мені відверто сподобались.
А настрій? То кому подобається сумувати? Тільки поетам і поетесам? І хто не хотів би радіти? Усі інші?

А свій тріолет я видалив. Мені подобається мій рондель-сонет, який був перед ним, то нехай буде останнім. Це не означає, що я кудись діваюсь, а означає виключно тільки те, що він залишатиметься останнім, доки не створю кращий. Тільки за такої умови існує смисл займатись творчою справою.

Дякую за твій вірш. Як на мене, то прогресуєш.

З увагою,
Пантелеймонович.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 09:10:15 ]
Дякую, Гаррі!
ЩОдо множина на множину - ти абсолютно правий, зараз каву питиму і кумекатиму))))
Дякую, що не обходиш стороною (таку спробуй обійди - сама до себе:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 09:00:46 ]
Є і деякі детальки-моментики, усунення яких вірш виглядав би кращим за рахунок ефективного використання поетичного ресурсу. Які саме?
ІМХО, уточнення виглядають зайвими.
Наприклад:
"Неначе в пеклі, так пекло". Я розумію, що існує така річ як гра слів. Але можна безособове речення зробити особовим, бо є, чому пекти. Але краще не згадувати сонця. Про нього краще не писати, бо це вже не поетичний образ, скоріше, звичний. Так само як і пекло.

"Сліди-відбитки". Ми всі знаємо, чим є сліди.

"Тоді, торік". Зайве уточнення.

Мої поради чи малосуттєві зауваження не вимагають поспішних дій. З часом, не кваплячись. І мені здається, що вірш стане кращим, бо тема знайома, а коли вона така, то її треба відкривати ще краще, ніж це робили колеги чи попередники.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 09:12:46 ]
Дякую!!!!
колеги і попередники були мудрішими... то я по граблям тупцюю... хоч би пронумерувати їх)))

Покумекаю!
Каву будеш? Мелену, міцну... ммммм:)))?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 09:58:31 ]
Мене друзі, колеги etc мене і без кави вважають досить збудженою людиною :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 10:05:34 ]
)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 15:10:15 ]
Думаю-гадаю, що добре було би почути як ти це читаєш. Я чую твою інтонацію...
Гарний вірш, глибокий, не прохідний...
Ностальгічно сумую, бо тоді, торік... все було не так, як зараз.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 15:11:47 ]
Наступний рік буде кращим!
Я дізнавалась:)))
А віршем хутенько проходь:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-28 16:48:04 ]
Не пройду - зависаю... :о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-28 21:06:00 ]
то вірус))))