•  …для нас немає неба…

Привіт.

•  Дерева-листоноші...

До наших ніг,
неначе кошеня,

•  А ти знову рада, що в мене не пишуться вірші...

У золото осінь ревнива вдягається знову і знову -
бо хоче від мене чуттєву для себе присвяту.

•  Різдвяний спогад

А витинанок білих
на вікні

•  В розлуки очі - сині…

Оце й усе...

•  В обіймах гарячих...

В обіймах гарячих
нестримного липня-коханця

•  Ти цілувалась з вітром на світанні...

Ти цілувалась з вітром на світанні.
Ховались ви обидва серед жита.

•  За вікном - чорно-біле кіно...

За вікном - чорно-біле кіно.
Режисеру не треба овацій –

•  Константа

Одягнута
у місячне проміння.

•  Повернення

У сонну ніч,
де за хазяйку – тиша,

•  Вигнані з раю

Простягнуте,
мов доля, рученятко…

•  Шлях до тебе

Уздовж кордонів
золотих країн,

•  Ти мені не казала...

Ти мені не казала про зорі,
що кружлятимуть хмільно довкола.

•  Dies feeling

..і начебто обрáзи –
не обрáзи.

•  В цьому вирі життя...

Хтось напише листи -
їх читатимуть, плачучи нишком.

•  В дотику рук..

Ми зустрілися двоє -
на хвилини або на віки.

•  Заговори...

Заговори со мной,
заговори...

•  Сюжет про двох

Дощем нетеплим безнадійно плаче ніч.
Крилом багряним листопад гортає досі,

•  Тиша

Десь там,
на роздоріжжях вечорових,

•  Рими непрохані...

Нічка-спокусниця
знову десь нудиться

•  Відкрий!..

Відкрий листа.

•  Спасибі...

За світлий смуток – дякую тобі.
Спасибі за мінорний спокій сну,

•  Аркушем чистим...

Аркушем чистим -
як степом неораним.

•  Ми згубили останні краплини тепла...

Зорям – крапельки сну
і шматочки думок.

•  Многоточия

Вся наша жизнь - из многоточий.
Что в недосказанности этой?

•  Я пристань побудую для віршів...

Твоїм струнким,
замріяним віршам

•  Из неосознанного сна...

Из неосознанного сна,
из недопетого куплета,

•  Ты снова где-то здесь - рядом…

Я просто улыбнусь.
Можно?

•  Скажи...

Скажи - яка вона,
любов колишня?

•  Венеціанка ІІ

…у звабливих очах куртизанок
безнадійно шукаю твій погляд.

•  Перевал

Ось і знов перевал – в шумовинні замріяних гір.
Він байдужий до трепету серця простих подорожніх.

•  Моя хвилина

Я залишив мобільний у машині
десь там внизу – де суєта суєт.

•  Вірші дощу

Віршам дощу
не скінчитись ще скоро,

•  Зорепади

Тепла ніч тече
по моєму саду.

•  Лист

...і знов
печаль на сум

•  Давай згадаємо весну!...

Давай
згадаємо весну!

•  Були ми вдвох..

Розлука - біль.
Вже не колише вітер

•  Намисто

Намисто
недописаних мелодій

•  Щоб ти прийшла...

Щоб ти прийшла -
достатньо тиші.

•  Спрага

Я п'ю твій смак.
Гарячими вустами

•  Венеціанка

...Трохи ніжності, спраги, кохання -
ніч напоєна запахом спецій.

•  Намалюй...

Казку намалюй
мені щасливу -

•  Давай я кохання нам двом напророчу...

Безжальна тривога.
Вечірні обійми

•  Спокійної ночі

Спокійної ночі...
Вона заколише

•  Так судилось...

...відчуваю,
що наче у Долі

•  Сльозинки на віях

...чарівність душі
дарувала мені.

•  Осінній пасодобль

Пасодоблем
опалого листя

•  Чашка кави

Чи подаруєш
ніжну насолоду -

•  У міражах прекрасних правил

А кожен вірш - як вдих і видих.
Як серця стук. Чи вже не стук...

•  Жінки й Чоловіки

Знайти і знову загубити...
Слабкий, як кожен Чоловік.

•  Ще не час

Руками я зберу докупи хмари.
Дмухну легенько. Глянь – ось піде дощ.

•  Напій-світанок

Не обіцяй жагуче і нестримно,
не обнімай, як вчора уві сні -

•  Тобі я ніжність постелю

Тобі я ніжність постелю
на ложі соннім та духмянім.

•  Наблизитись до Тебе

У височінь, за сині небокраї,
в примарну даль нескорених зірок

•  Коли...

Коли непереможне почуття
прийде до нас - і серце затріпоче,

•  А ти - лиш Весна

Поезія - дотик,
мелодія сну.

•  У дотиках ніжних

Трояндово-пишна,
духмяно-солодка,

•  Зачарована

Заплутані, нещирі, сірі дні
зів'ялим листям падають під ноги.

•  Сумнів Жінки

А ти мені лестиш... Ти хочеш надії.
Ти мариш купатися в озері мрії.

•  Твоїми нитками

Світлосяйно, прозоро, співочо,
мелодійними слів пелюстками

•  По білому

Прохолодними пальцями
Ти закрила мені очі.

•  Будинок біля озера *

Крізь прірву часу хвилями тепла
до тебе доторкнулося Кохання.

•  Прощання

Вже дощем
заштриховане небо.

•  Розлука

Зоре моя надвечірняя –
чом ти така знов засмучена?

•  Тебе я знайду

Я твій дотик шукаю у снах.
Загубившись, як в лісі дитина,

•  Не з нами...

Золотими нитками рушник
ткала нам рукодільниця-осінь.

•  Зберегти

Обману мить невблаганно і швидко
кохання нищить золоту перлину.

•  Таїна Жінки

Таїна Жінки - досі незбагненна.
Як світле сяйво Космосу і Часу...

•  Nostalgia

Героям осінніх спектаклів і рим -
кленово-сюжетні

•  Хай заколишуть зорі...

Хай заколишуть зорі,
нехай цілує ніч.

•  Він пішов...

„Ти чому заплакана, любове?”
Розірвавши снів важких серпанок,

•  Творіть! *

Творіть! Хай серце пише вірші!
Хай десь не в риму, невпопад.

•  Написати листа...

Чи давно вам
писали листи?

•  Запитайте у своїх батьків...

Запитайте у своїх батьків –
раптом їм потрібна допомога?

•  неНастрій

Розірвано вечір дощами...
А ночі нестримана суть

•  Ти зникла так...

Ця мить тремтить, як зорі у вікні.
Секунди тчуть невидимі тенета.

•  Я побачив сонячну стежину...

Я побачив сонячну стежину
на грайливо-перловій воді.

•  Дружині

Шовковий дотик ніжної руки,
тремтіння вій і блиск сльозинки щастя...

•  Опустила ніч свої знамена..

Синьо-чорним зоряним серпанком
опустила ніч свої знамена.

•  Зранене кохання

Я відчув, як зупинилось серце
і на дно поринула душа -

•  Зберегти свого кохання сад...

Розквітають у росі світанки,
йдуть за горизонти ночі й дні.

•  П`єса Ночі

Ніч упала - як портьєра в залу,
припинивши дня акторську гру.

•  Вершина

Торкнутися хмари маківкою мрієш?
Упасти колінами в сніг, що цнотливо

•  Ти знов приснилася мені

Ти знов приснилася мені,
як ніби йдеш в тумані ранком.

•  Написав зірками вірш...

...Написав зірками вірш на небі.
Вітер струменить посеред них.

•  Повернись!..

Дотик пальців - як бризки дощу.
Дотик вуст - як проміння весняне.

•  Колискова

Лиш місяць поглядом торкнеться
злегка заплющених очей -

•  Я тобі розкажу про весну

Ти, кохана, мене почекай.
Ніч простелить духмяну доріжку

•  Осені жовтаві письмена

Осені жовтаві письмена
вже природа пише - як графіті.

•  Освідчення

Десь стежками, що там, в смерекових лісах
і вітрами овіяних плаях,

•  Сон про літо

Хай буде дощ. Хай буде стигла осінь.
Я не прокинусь рано, як завжди.

•  Віднайти свою Основу...

Хтось інеєм закрив високе небо
і ніч наслав – холодну і пусту...

•  Я прийшов – бо Ти мене чекала...

Я прийшов. У сутінках німих
Ти мене спочатку не впізнала.

•  Відрядження...

У далечінь вже стелеться дорога -
а в серці прокидається печаль.

•  Поклик дитинства

Печаль вітрів, мовчання зим
і гір спокійний сон я бачу.

•  Озеро Кохання

Понесу Тебе я на руках.
Щоб ввечері ген за небокраї

•  Я бажаю вам Зіркою бути...

Цілувати заплакані очі –
щоб не було ні болю, ні сліз.

•  Ти просто поверни моє кохання...

Де береги любові я побачу
і промінь почуття, що не згорає?

•  Ранковий настрій

Щось сталося... Поночі знов, напевне,
упав весняний, пустотливий дощ,

•  Ти...

Ти - Зорепад зачарованих мрій...
Ти – моя Радість і Смуточок мій.

•  Нових рядків, здається, не напишу...

Нових рядків, здається, не напишу,
бо знову ниє серце від журби.

•  Твої вуста...

Твої вуста - як квітів повен сад,
як медових пісень солодкі ноти,

•  Суть усіх начал

Темрява чорна й світло. День і ніч.
Вода прозора, а вогонь - гарячий.

•  Синій вечір кличе за поріг...

Синій вечір кличе за поріг.
Серцю спокій знов дарує тиша,

•  Примирення...

А давай ми з тобою втечемо далеко
на який-небудь острів, де хвилі шепочуть.

•  Вечір в Мукачеві

Вечір напрочуд затишно упав на бруківку.
Вулиці згасло завмерли в оточенні тиші...