Дуже дякую, Олесю, за побажання та візит. Завжди вам радий!

Дякую, Патарочко. Чудовий експромт! :)

Таки ще не буде чудово. :(
Критичних зауважень, Адель, скажімо є досить багато, інше питання, чи шановному Михайлу цікаво...

Ось, наприклад, невже, Адель, ви не бачите гострих проблем у цих рядках? "Мираж вселенских полномочий
дан людям Богом и планетой.
На самом деле - пыль и бренность." ? :(

А що саме в цих рядках Ви, шановна Редакціє, вбачаєте гостро-проблемного? Не хотілось би відповідати раніше, ніж чітко уяснити для себе Вашу думку. Бо тоді є ризик невірного її тлумачення.

Це ж настільки очевидно, що ніби й пояснювати незручно.
Власне тільки ці проблеми, а швидше, небажання шановного Михайла звертати на них більш серйозну увагу, не дають адміністрації можливості перевести цікавого автора до групи R.
Зрозуміло, це пана Михайла може зовсім не хвилювати. Хвилює мене...
Отже, спробуйте і ви Адель з'ясувати - про що йдеться. Зрештою, диспропорції, які чітко видніються у виділеному фрагменті, не пропустять нікого у високу поезію...

Так, шановна Редакціє, згоден. Здивований тим, що Ви констатуєте відсутність моєї зацікавленості у Ваших, без сумніву, доброзичливих порадах, та це не так. Мені надзвичайно приємно, що Ви в якійсь мірі припускаєте (хоч і теоретично) можливість зміни мого статусу на сайті. Але це, звичайно, не самоціль для мене. Я знаю, що недоліків надто багато в моїй писанині, але конкретно щодо зазначених Вами рядочків гублюся у здогадах... як і наша чарівна Адель, судячи з її коментаря :)
На жаль, не так часто маю можливість приділяти більше уваги цьому чудовому, вважаю, ресурсу, а також шліфуванню свого вміння римувати (поетичного дару язику не повертається). Дякую вам!

Проблема, дорогий Михайле, як на мене звичайно, у світоглядному сумбурі, вибачте за слово, але це повний "хаос" - "дан людям Богом и планетой". В якій системі виміру ви перебуваєте? Одночасно з Богом, і ще чимсь іншим, такої ж величини? І над усім цим ви, бо на поставлене запитання "Что в недосказанности этой?" даєте чітку відповідь, яка відразу звела мене з раціо... :)
А остаточний вердикт "На самом деле - пыль и бренность...." - взагалі "вбиває" і жодного порятунку. :)
Раніше, принаймні до 30-х років минулого століття, фактично у всіх поетів була класична освіта - і жодного хаосу не було, він мислив або так, або інакше, але системно або ж чітко антисистемно!
Яка система мислення у нас? Кожне ж бо означення, яким ми оперуємо, чітко відображає ті чи ті традиції - багатотисячолітні, і їх, ці означення, не можна використовувати інакше! Ось "соціалізм" все сплутав і помер від самоотруєння, так само загниває і увесь нинішній "модерністський" світ, і он вони, небагатодумні, йдуть нам на зміну оті, що чітко дотримуються традицій, які здаються нам примітивними - хіба не помітно, на очах наших це відбувається.
На цьому сайті, маю таку надію, ми пробуємо допомагати один-одному висвітлювати рятівні константи, повертати і продовжувати життєдайні традиції для себе ж, і за плодами нашими орієнтуватися в здобутках наших...
Зрештою, нічого нового, - старий Конфуцій говорив про це точніше, щось на кшталт, нічого більше не хочу, ні про що не мрію, - лише аби словам повернули їхнє справжнє значення...

Усе таки, шановна Редакціє, Ви не залишили мені іншого шляху, як і справді, з"ясовувати, що саме в цих рядках є, на Вашу думку, дисгарномійним...
Що ж, спробую. Як мені видається, я таки вірно зрозуміла Ваші слова, а тому й перепитувала, аби зміст їх уточнити. Не отримавши бажаної чіткої відповіді, можу сказати, що не вбачаю у виділених рядках дисгармонії, коли мова йде про змістове навантаження. Бо, як читач, як людина, можу увійти в емоційний стан ЛГ, що, у виконанні автора, виливає свої переживання, думки, емоції саме такими словами. Бо, вони(слова)на моє глибоке переконання, абсолютно не ставлять під сумнів злагодженість, досконалість, розумність світобудови в цілому. Інша річ - наші, чисто людські поняття і уявлення про метафізичний стан речей у природі, що не є винятком і для ЛГ. Бо ми, люди, завжди намагаємось усе вбирати в звичні і зрозумілі нам рамки, чіпляти на все ярлики, розкладати усе по полицях, комірках, підчинити усе своєму контролю і волі, навіть, якщо та воля нам самим не до кінця є зрозумілою. Ось ЛГ стоїть на межі між тим, що втратило для нього чіткі окреслення, а нових ще не набуло. Йому болить в душі, він розгублений і все, що здатний відчувати в даний момент - страждання. Тому його слова не вразили мене невідповідністю. Такий стан речей і думок, у певні моменти життя, здатен переживати кожен. І, гадаю, що таких прикладів у поезії, чимало. Високу поезію судити не берусь. Для цього є справжні Майстри Слова. Мої ж коментарі звучали від імені звичайної людини. :) Прошу вибачення, якщо наговорила тут, можливо, якихось недоречностей. :)

Мене так часто і так наполегливо "викидає" сьогодні з мережі, що поки я спромоглася з відповіддю, пояснення від Редакції таки надійшли.:))) Перепрошую, що спізнилась, бо наразі вже мій коментар геть недоречний.:)

Вдячно приймаю ваше доброзичливе ставлення до моїх віршів та підказку. Спасибі за теплі слова, Адель, і побажання! Щасти вам. Щиро.

Естественно, не серчаю :) - приятно, что уделил внимание. Все нормально и большинство замечаний верны. Будем работать, не все сразу. Многие из моих стихов - первые, "эмоциональные" версии, переделывать которые часто не совсем хочется или можется (по причине отсутствия времени и соотвествующего настроения). Дельные советы-замечания, ценю, спасибо!... Всяческих успехов!

Паласю,
Вірність ще може бути і від страху, як при Сталіні... про які Любов тоді може йти і річ?
""Один стою во мраке ночи
и на ветру, судьбой раздетый!" - по моєму тут все ясно як в день.