ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Тиша
Образ твору Десь там,
на роздоріжжях вечорових,
за теплу руку
держить ніч вона.
Усмішка загадкова.
Грають брови.
Це – Тиша-дівчина.
Весела? Чи сумна?

А як же без віночка,
що з барвінку?
Вона в прикрасах -
звуках цвіркунів,
у солов'їних
нотах-намистинках,
в цілунках двох,
котрим не треба слів...

Як ночі повноправна
господиня
(а може, як подруга,
чи сестра),
для нас, людей,
відкриє повну скриню
снів і чудес –
казкового добра,

і до зорі
погратися охоче
дозволить нам,
наївним і смішним!
Та ранок
цілуватиме їй очі -
і Тиша-дівчина
втече надовго з ним...




Найвища оцінка Адель Станіславська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Іван Зубар 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-20 00:41:28
Переглядів сторінки твору 5267
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.654 / 5.42  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 09:11:02 ]
Гарно.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 17:14:08 ]
Дякую, Лесю! :) І за оцінку теж :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-20 12:38:21 ]
Непогано. Лірично.
Тільки от важко уявити таку прикрасу, як звуки цвіркунів :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-20 18:53:20 ]
Спасибі. А чому? не важче - ніж дівчину-Тишу, як на мене :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-20 12:47:00 ]
Це гарно! Хоч і повторюся.
Але є багато чого незрозумілого для Палагеї і навіть питання, які виникли чисто із логіки. Наперед прошу вибачити за мою прискіпливість і допитливість.

Так от...
1.Дівчина-тиша у прикрасах , у звуках цвіркунів, а не протирічить це її суті? Якось протиприродньо для неї, всі ці звуки цвіркунів, сольов"їні ноти і цілунки смачні.

2.Я думаю, що вона все таки подруга чи сестра, а господиня - ніч. І тут все ясно й так!

3.Відкрити скриньку снів й чудес вона зможе тільки у парі зі Спокоєм і Сном.

4. А в останньому стовпчику відчувається прихований еротизм.

5. Як дівчина-Тиша може втекти з ранком, він же такий Гголосний парубок, думаю їм досить некомфортно буде разом. Хіба що вона відкине всі свої принципе, або він стане якимсь апокаліпстичним, траурним...якимсь передвісником біди.

пі/пі Ще раз вибачаюсь за свою прискіпливість, але мені дуже-і-дуже цікаво. А Ваша творчість просто неймовірно романтична, мелодійна...гарна.
Вона здатна підняти настрій, задуматись про щось своє, посміхнутись чи навіть засміятись десь. Підняти очі до неба і всеодно, що купа роботи, папери, звіти і таблиці Ексель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-20 18:59:08 ]
Дякую, Паласю, за такий щирий коментар та настрій, який даруєте ним.
Мені уявилося, що образ Тиші повинен спвставлятися з близькими по змістовому навантаженню об"єктами, які "її прикрашають". Тиша (дівчина) прикрашена ледь чутними вночі звуками, які не руйнують її, як прекрасне тло, а тільки підкреслюють, прикрашають. Так мені це "малювалося".
А голосний Ранок - що ж, на те він і Ранок, що вкраде ("зруйнує") дівчачий спокій своїм парубоцьким таким собі шумом, гамором, які супроводжують наші з вами щоденні будні.
Дякую за увагу до моєї творчості і дуже радий, що вона вами сприймається і дарує відповідний настрій. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 13:41:58 ]
Тиша-дівчина... Тільки перед справжнім романтиком Тиша відкриває свою загадкову сутність. Так ось вона яка, Тиша!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-20 19:01:38 ]
Спасибі Вам за теплий відгук, пані Любов. Ловлю себе на думці, що вже сприймаю слово "Тиша" як жіноче ім"я :) Вдячний, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 07:54:38 ]
А ще Тиша-дівчина може бути чудовою Музою. І як хороше, що вона до Вас завітала. Хай вона нашепоче Вам ще про які чудеса, а Ви вже нам, своїм читачам, гарно переповісте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 14:44:40 ]
Дякую, Лесю. Та втекла, капосне дівча, з тим звабливим Ранком - ще не повернулася :) А якщо й повернеться - хтозна, чи захоче ділитися своїми пригодами :)
Спасибі, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-23 00:08:03 ]
А Муза не образиться, як її капосним дівчам назвати? Хоч у Вас це виходить досить мило :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 09:57:59 ]
Підтримую, зовсім негоже Музу називати пакосним дівчам. Вона ж може і образитись, полетіти гріти крильця на Мальдіви чи наприклад на Гоа.
І потім буде дуже складно її знову повернути назад.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 17:13:16 ]
...задумався - згоден, не ображатиму своєї Музи, бо справді залишуся наодинці і не склею потім жодної рими :) Спасибі, дівчата, за турботу :)