ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
* * *
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння...
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Олешки в блокаді
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
* * *
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Молитва
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
* * *
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Скрипалі
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
Стукаю, не чуєш? (The Rolling Stones)
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
* 203 *
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Гадюка
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Різдвяний спогад
Образ твору А витинанок білих
на вікні
зима вже не майструє.
Пластик в рамі
трикамерний.

Та мріється мені
про візерунки холоду.

Ті самі...

В них, подихом
пробивши часу мур,
у дзеркало дитинства
очі мружив.
Довершеності
ліній і фактур
в морозу зичив –
вдало чи не дуже...

Вподобав струни
срібного литва,
розлогість замороженого саду.
У місячному світлі
ожива
іскристі ці шедеври
і принади.

Різдвяний спогад
свічкою тече
по пальцях.
Мамин голос гріє душу.

Ти схаменися, хлопче!..
Не втечеш
від того, що і так
прожити мусиш.

Ось чарівна
закінчилася ніч.
Розтанули
дитинства витинанки...

Я так і не збагну,
у чому річ?

Чому на скронях срібло в мене??

Мамко!..


2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-21 00:24:00
Переглядів сторінки твору 7466
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.553 / 5.25  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 00:43:20 ]
Щемний спогад...
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-22 20:52:10 ]
...всі ми час від часу мріємо про повернення в дитинство. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 01:03:33 ]
Мені дуже сподобалося, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-22 20:52:34 ]
Спасибі Вам на доброму слові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-21 09:49:06 ]
Дуже теплий спогад про зимові візерунки, чуттєвий...
(Мені читається "...зима вже не дарує...",бо слово "майструвати" до витвору мистецтва (картини, вітража тощо)трішки дисонує, як на мене. І ще, може: "У місячному світлі оживЛЯ іскристі ці шедеври і принади" та "Чом У волоссі срібло в мене..."?).
Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-22 20:53:18 ]
Щось в цьому є... в думках вже крутиться кілька вірантів. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 10:28:47 ]
Файно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-21 14:22:29 ]
Необхідно, пане Михайле, напевно, придивитися до збігів і наголосів. Ось наприклад "від того́", тут би "від отого́" і милозвучніше, і з наголосом все було би точно... "Чому (в в)олоссі срібло в мене" - цей збіг не на вашу користь теж. Саме ці моменти і відвертатимуть серйозного читача від можливої вашої книжки. Магія не працюватиме. (
А виправити ж так просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-22 20:55:09 ]
Спасибі, шановна Редакціє. Деякі правки вже підсказали небайдужі колеги (Адель, наприклад). Вдячний за увагу до моєї писанини, шліфуватимусь по мірі розвитку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-22 20:55:42 ]

Будьмо! :) З Новорічними святами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 13:23:36 ]
А може трошки полегшити - "пластик рами"? Як гадаєте, Михайле? Дуже гарна, ностальгійна , "МОЯ" поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-22 20:56:51 ]
...тоді втрачається гармонія рими, як на мене? .. хоча і Ваш варіант досконаліший, звичайно. Дякую. Приємно побачити Вас у себе в гостях на сторіночці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-21 19:25:53 ]
конечно, это технично - "на скронях", спасибо Адель. но..волосся такое мягкое слово, такое нежное против скронь, и потом аллитерация чудесная с "сріблом"..и хочется заткнуть уши и не слушать, все эти "каноны"..
очень порадовал.. я давно не притрагивалась к слову, а вот тут захотелось перевести..как когда-то. спасибо Тебе


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-21 21:17:06 ]
глянь ка:

А завитушек белых на окне
зима уже не лепит. Пластик в раме
трехкамерный. Но память шепчет мне
о холода узорах. Тех же самых.

Я в них дыханьем время развернул,
И детские зажмуривались очи.
Я совершенство линий и фактур
Брал у мороза – ладно иль не очень...

Так струны полюбил из серебра
И сад, заиндевелостью плененный,
Что в лунном свете снова оживал
Пейзаж искристый одухотворенно.

Свеча времен течет на Рождество
по пальцам. Голос мамы душу греет.
Опомнись, мальчик!.. кто же от того,
Что суждено, упрятаться сумеет.

Мечты растают детские в ночи.
От завитушек белых - только рамка...
Так как понять мне следствия причин?
И серебро на волосах откуда??

Мамка!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-22 20:58:59 ]
...тронут - не то слово. Ты, безусловно, Мастер переводов, Танюша. Твой перевод этого простого стиха - живет своей жизнью, как мне кажется. Очень хорошо!! Ты просто молодец. Мне очень приятно, честно, что стих Тебя коснулся немного :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-22 23:02:45 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=85256


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Арлюсс (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-08 11:49:05 ]
Дуже "душевно",себто глибоко та водночас детально,загально й одночасно особисто настільки,що в багатьох людей може пробудити спогади!..одне зауваження:"ожива" хіба не стосується однини? "ожива шедевр" або "оживають..." чи "оживля..."(як було запропоновано вище)