ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Відкрий!..
Образ твору Відкрий листа.

Рядками я в долоні
твої розсиплюсь,
наче перший сніг.
І ніби випадково
рідні скроні
торкну я знов –
на щастя чи на гріх.

Читай мене.
Неписаним каноном
одвічних,
наче доля, почуттів,
до твого серця знов
коханням-дзвоном
звертаюсь я
простим малюнком слів.

Згадай палкий
і щирий поцілунок,
з життям з”єднай життя,
хоча б на мить!..
Налий мене і випий,
наче трунок,
і аж тоді –
у сонячну блакить

лети удалину,
за журавлями!..
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох,
що вже не стануть
нами.
Але я ще живу.

Відкрий листа...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 23:24:14
Переглядів сторінки твору 5068
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.616 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 00:36:35 ]
Щодо твору - жодних зауважень. Автор має можливість вирішувати проблеми власної творчості - як йому заманеться.Судячи з написаного, вдалося. Але сама постановка проблеми! ЛГ навіть не персоніфіквція - розчарування! Вчитаймося: "Рядками я в долоні твої розсиплюсь, НАЧЕ ПЕРШИЙ СНІГ". Це що? Коротке життя образу чи необов'язковість свіжості почуттів? Та мало що може значити таке порівняння... Вибачаюсь - "про мене без мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:03:45 ]
Ви праві - хіба мало що може значити вказане вами порівняння? ...наприклад - перший сніг, як логічне завершення довгого осіннього чекання звістки, зустрічі та ін. Втім, я не претендую на "виключну" трактовку. Варіантів багато, кожному читачу може бути близьке щось своє. Спасибі, що завітали і висловилися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 08:06:27 ]
Аж захотілося зазирнути у скриньку: поштову, віртуальну, а хай би і уявну... Хто ж не любить отримувати листи. А Ви так гарно малюєте їх словом. Щастить адресатам :) Хай щастить і автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:08:56 ]
Лесю, спасибі! Вірш - спроба показати переживання літ.героя, його намагання достукатися до рідного серця, повернути кохання. Уявна скринька? так... як і все, що діється з моїм ЛГ :) На жаль, зараз паперові листи в справжні скриньки (з ключиком) практично ніхто не надсилає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 10:08:47 ]
Ваші вірші, Михайле, як завжди, хлюпають чуттєвістю через край. Романтичні, теплі, щемні... Я завжди з приємністю їх читаю.:)
Як я розумію, цей вірш "свіжий", "невистояний".:) Маю кілька зауваг, якщо дозволите.

Відкрий листа.
Рядками я в долоні
твої розсиплюсь - а що, як тут змінити на "рядками у долоні", мені здається, так читалось би легше.

І ніби ненароком
рідні скроні
торкну я знов – мені чомусь муляє слух слово "ненароком", хоч воно цілком прийнятне, але, як на мене, було б м"якше "ненавмисне" чи "випадково" -суб"єктивна думка:)
І останнє:
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох
мені здається, що тире пасувало б після слів "істина проста", а не після "зорі".

Даруйте, що так багато тут вам наговорила своїх зауважень. Але то тільки з найкращих і щирих міркувань, як другу.:)
Загалом, як вже сказала вище, вірш дуже гарний.
Натхнення і настрою!:)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:26:46 ]
Спасибі, Лесю, за таку дружню увагу до мого віршика.
Звичайно, ви праві, бо знаєте про цей мій гріх щодо версій "невистояних" віршів, які, втім, я ціную як своєрідні фотографії-зрізи емоцій, що слугували основою їх написання.
Кожне ваше зауваження є по своєму слушним, тільки якщо в реченні "Десь там, у зорях – істина проста Кохання Двох, що вже не стануть нами..." переставити тире, мені здається, поміняється ніби зміст, чи відтінок змісту, зосередившись з місцезнаходження (у зорях) на "визначенні істини", яка вже визначена наступними словосполученнями. Та це таке... а насправді, дійсно, недоліків вистачає в моєму віршуванні. Дякую вам за щирі поради! З вашого дозволу виправлю "випадково" замість "ненароком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:53:55 ]
Не так вже й багато недоліків у Вашому віршуванні, Михайле. Навпаки дрібні, що легко виправляються, практично без зусиль. А якщо врахувати Ваше вміння і почуття прекрасного, що є невід"ємною частиною Вас самого, то це взагалі ніяка не проблема. А мого дозволу на виправлення Ви питати не маєте - Ви господар.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 10:32:16 ]
Справді, вірш виграє від невеличкого редагування.

Настрій вірша не залишає читача байдужим, зворушує.
І картинка - супер!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:28:40 ]
Спасибі, пані Ель, за щирість і тепло! Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 15:45:48 ]
"А перший сніг, немов кохання перше, -
Хвилює і тривожить нас так само".
Отож Ваш "перший сніг" мені дужу-дуже до душі.
Зміст вірша сподобався!
Та раджу прислухатись до суто технічних зауважень Аделі. А ще варто пожертвувати хоча б одним "знов" ("торкну я знов", "до твого серця знов").
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:31:52 ]
Спасибі! Поки що нічого не приходить на думку, але я попрацюю над цим трохи згодом. Вдячний що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 16:44:00 ]
Це гарно!

А вона листа відкрила чи ні?

.../надихнули/:
Відкрий листа і не бійся читати,
Ти можеш отримати все,
Чи закрити,не читати,
Так і не дізнавшись про мою любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 17:49:25 ]
Паласю - дякую. Ще відкриває, певно :) - бо літгерой надто сильно заклеїв :) Гарний експромт! :) Натхнення і збереження самобутності.