ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Кока Черкаський
2026.05.04 23:35
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?

Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Відкрий!..
Образ твору Відкрий листа.

Рядками я в долоні
твої розсиплюсь,
наче перший сніг.
І ніби випадково
рідні скроні
торкну я знов –
на щастя чи на гріх.

Читай мене.
Неписаним каноном
одвічних,
наче доля, почуттів,
до твого серця знов
коханням-дзвоном
звертаюсь я
простим малюнком слів.

Згадай палкий
і щирий поцілунок,
з життям з”єднай життя,
хоча б на мить!..
Налий мене і випий,
наче трунок,
і аж тоді –
у сонячну блакить

лети удалину,
за журавлями!..
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох,
що вже не стануть
нами.
Але я ще живу.

Відкрий листа...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 23:24:14
Переглядів сторінки твору 5199
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.616 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 00:36:35 ]
Щодо твору - жодних зауважень. Автор має можливість вирішувати проблеми власної творчості - як йому заманеться.Судячи з написаного, вдалося. Але сама постановка проблеми! ЛГ навіть не персоніфіквція - розчарування! Вчитаймося: "Рядками я в долоні твої розсиплюсь, НАЧЕ ПЕРШИЙ СНІГ". Це що? Коротке життя образу чи необов'язковість свіжості почуттів? Та мало що може значити таке порівняння... Вибачаюсь - "про мене без мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:03:45 ]
Ви праві - хіба мало що може значити вказане вами порівняння? ...наприклад - перший сніг, як логічне завершення довгого осіннього чекання звістки, зустрічі та ін. Втім, я не претендую на "виключну" трактовку. Варіантів багато, кожному читачу може бути близьке щось своє. Спасибі, що завітали і висловилися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 08:06:27 ]
Аж захотілося зазирнути у скриньку: поштову, віртуальну, а хай би і уявну... Хто ж не любить отримувати листи. А Ви так гарно малюєте їх словом. Щастить адресатам :) Хай щастить і автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:08:56 ]
Лесю, спасибі! Вірш - спроба показати переживання літ.героя, його намагання достукатися до рідного серця, повернути кохання. Уявна скринька? так... як і все, що діється з моїм ЛГ :) На жаль, зараз паперові листи в справжні скриньки (з ключиком) практично ніхто не надсилає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 10:08:47 ]
Ваші вірші, Михайле, як завжди, хлюпають чуттєвістю через край. Романтичні, теплі, щемні... Я завжди з приємністю їх читаю.:)
Як я розумію, цей вірш "свіжий", "невистояний".:) Маю кілька зауваг, якщо дозволите.

Відкрий листа.
Рядками я в долоні
твої розсиплюсь - а що, як тут змінити на "рядками у долоні", мені здається, так читалось би легше.

І ніби ненароком
рідні скроні
торкну я знов – мені чомусь муляє слух слово "ненароком", хоч воно цілком прийнятне, але, як на мене, було б м"якше "ненавмисне" чи "випадково" -суб"єктивна думка:)
І останнє:
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох
мені здається, що тире пасувало б після слів "істина проста", а не після "зорі".

Даруйте, що так багато тут вам наговорила своїх зауважень. Але то тільки з найкращих і щирих міркувань, як другу.:)
Загалом, як вже сказала вище, вірш дуже гарний.
Натхнення і настрою!:)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:26:46 ]
Спасибі, Лесю, за таку дружню увагу до мого віршика.
Звичайно, ви праві, бо знаєте про цей мій гріх щодо версій "невистояних" віршів, які, втім, я ціную як своєрідні фотографії-зрізи емоцій, що слугували основою їх написання.
Кожне ваше зауваження є по своєму слушним, тільки якщо в реченні "Десь там, у зорях – істина проста Кохання Двох, що вже не стануть нами..." переставити тире, мені здається, поміняється ніби зміст, чи відтінок змісту, зосередившись з місцезнаходження (у зорях) на "визначенні істини", яка вже визначена наступними словосполученнями. Та це таке... а насправді, дійсно, недоліків вистачає в моєму віршуванні. Дякую вам за щирі поради! З вашого дозволу виправлю "випадково" замість "ненароком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:53:55 ]
Не так вже й багато недоліків у Вашому віршуванні, Михайле. Навпаки дрібні, що легко виправляються, практично без зусиль. А якщо врахувати Ваше вміння і почуття прекрасного, що є невід"ємною частиною Вас самого, то це взагалі ніяка не проблема. А мого дозволу на виправлення Ви питати не маєте - Ви господар.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 10:32:16 ]
Справді, вірш виграє від невеличкого редагування.

Настрій вірша не залишає читача байдужим, зворушує.
І картинка - супер!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:28:40 ]
Спасибі, пані Ель, за щирість і тепло! Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 15:45:48 ]
"А перший сніг, немов кохання перше, -
Хвилює і тривожить нас так само".
Отож Ваш "перший сніг" мені дужу-дуже до душі.
Зміст вірша сподобався!
Та раджу прислухатись до суто технічних зауважень Аделі. А ще варто пожертвувати хоча б одним "знов" ("торкну я знов", "до твого серця знов").
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:31:52 ]
Спасибі! Поки що нічого не приходить на думку, але я попрацюю над цим трохи згодом. Вдячний що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 16:44:00 ]
Це гарно!

А вона листа відкрила чи ні?

.../надихнули/:
Відкрий листа і не бійся читати,
Ти можеш отримати все,
Чи закрити,не читати,
Так і не дізнавшись про мою любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 17:49:25 ]
Паласю - дякую. Ще відкриває, певно :) - бо літгерой надто сильно заклеїв :) Гарний експромт! :) Натхнення і збереження самобутності.