ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Словоломки – 3
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Відкрий!..
Образ твору Відкрий листа.

Рядками я в долоні
твої розсиплюсь,
наче перший сніг.
І ніби випадково
рідні скроні
торкну я знов –
на щастя чи на гріх.

Читай мене.
Неписаним каноном
одвічних,
наче доля, почуттів,
до твого серця знов
коханням-дзвоном
звертаюсь я
простим малюнком слів.

Згадай палкий
і щирий поцілунок,
з життям з”єднай життя,
хоча б на мить!..
Налий мене і випий,
наче трунок,
і аж тоді –
у сонячну блакить

лети удалину,
за журавлями!..
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох,
що вже не стануть
нами.
Але я ще живу.

Відкрий листа...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 23:24:14
Переглядів сторінки твору 5084
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.616 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 00:36:35 ]
Щодо твору - жодних зауважень. Автор має можливість вирішувати проблеми власної творчості - як йому заманеться.Судячи з написаного, вдалося. Але сама постановка проблеми! ЛГ навіть не персоніфіквція - розчарування! Вчитаймося: "Рядками я в долоні твої розсиплюсь, НАЧЕ ПЕРШИЙ СНІГ". Це що? Коротке життя образу чи необов'язковість свіжості почуттів? Та мало що може значити таке порівняння... Вибачаюсь - "про мене без мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:03:45 ]
Ви праві - хіба мало що може значити вказане вами порівняння? ...наприклад - перший сніг, як логічне завершення довгого осіннього чекання звістки, зустрічі та ін. Втім, я не претендую на "виключну" трактовку. Варіантів багато, кожному читачу може бути близьке щось своє. Спасибі, що завітали і висловилися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 08:06:27 ]
Аж захотілося зазирнути у скриньку: поштову, віртуальну, а хай би і уявну... Хто ж не любить отримувати листи. А Ви так гарно малюєте їх словом. Щастить адресатам :) Хай щастить і автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:08:56 ]
Лесю, спасибі! Вірш - спроба показати переживання літ.героя, його намагання достукатися до рідного серця, повернути кохання. Уявна скринька? так... як і все, що діється з моїм ЛГ :) На жаль, зараз паперові листи в справжні скриньки (з ключиком) практично ніхто не надсилає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 10:08:47 ]
Ваші вірші, Михайле, як завжди, хлюпають чуттєвістю через край. Романтичні, теплі, щемні... Я завжди з приємністю їх читаю.:)
Як я розумію, цей вірш "свіжий", "невистояний".:) Маю кілька зауваг, якщо дозволите.

Відкрий листа.
Рядками я в долоні
твої розсиплюсь - а що, як тут змінити на "рядками у долоні", мені здається, так читалось би легше.

І ніби ненароком
рідні скроні
торкну я знов – мені чомусь муляє слух слово "ненароком", хоч воно цілком прийнятне, але, як на мене, було б м"якше "ненавмисне" чи "випадково" -суб"єктивна думка:)
І останнє:
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох
мені здається, що тире пасувало б після слів "істина проста", а не після "зорі".

Даруйте, що так багато тут вам наговорила своїх зауважень. Але то тільки з найкращих і щирих міркувань, як другу.:)
Загалом, як вже сказала вище, вірш дуже гарний.
Натхнення і настрою!:)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:26:46 ]
Спасибі, Лесю, за таку дружню увагу до мого віршика.
Звичайно, ви праві, бо знаєте про цей мій гріх щодо версій "невистояних" віршів, які, втім, я ціную як своєрідні фотографії-зрізи емоцій, що слугували основою їх написання.
Кожне ваше зауваження є по своєму слушним, тільки якщо в реченні "Десь там, у зорях – істина проста Кохання Двох, що вже не стануть нами..." переставити тире, мені здається, поміняється ніби зміст, чи відтінок змісту, зосередившись з місцезнаходження (у зорях) на "визначенні істини", яка вже визначена наступними словосполученнями. Та це таке... а насправді, дійсно, недоліків вистачає в моєму віршуванні. Дякую вам за щирі поради! З вашого дозволу виправлю "випадково" замість "ненароком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:53:55 ]
Не так вже й багато недоліків у Вашому віршуванні, Михайле. Навпаки дрібні, що легко виправляються, практично без зусиль. А якщо врахувати Ваше вміння і почуття прекрасного, що є невід"ємною частиною Вас самого, то це взагалі ніяка не проблема. А мого дозволу на виправлення Ви питати не маєте - Ви господар.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 10:32:16 ]
Справді, вірш виграє від невеличкого редагування.

Настрій вірша не залишає читача байдужим, зворушує.
І картинка - супер!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:28:40 ]
Спасибі, пані Ель, за щирість і тепло! Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 15:45:48 ]
"А перший сніг, немов кохання перше, -
Хвилює і тривожить нас так само".
Отож Ваш "перший сніг" мені дужу-дуже до душі.
Зміст вірша сподобався!
Та раджу прислухатись до суто технічних зауважень Аделі. А ще варто пожертвувати хоча б одним "знов" ("торкну я знов", "до твого серця знов").
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:31:52 ]
Спасибі! Поки що нічого не приходить на думку, але я попрацюю над цим трохи згодом. Вдячний що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 16:44:00 ]
Це гарно!

А вона листа відкрила чи ні?

.../надихнули/:
Відкрий листа і не бійся читати,
Ти можеш отримати все,
Чи закрити,не читати,
Так і не дізнавшись про мою любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 17:49:25 ]
Паласю - дякую. Ще відкриває, певно :) - бо літгерой надто сильно заклеїв :) Гарний експромт! :) Натхнення і збереження самобутності.