ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Відкрий!..
Образ твору Відкрий листа.

Рядками я в долоні
твої розсиплюсь,
наче перший сніг.
І ніби випадково
рідні скроні
торкну я знов –
на щастя чи на гріх.

Читай мене.
Неписаним каноном
одвічних,
наче доля, почуттів,
до твого серця знов
коханням-дзвоном
звертаюсь я
простим малюнком слів.

Згадай палкий
і щирий поцілунок,
з життям з”єднай життя,
хоча б на мить!..
Налий мене і випий,
наче трунок,
і аж тоді –
у сонячну блакить

лети удалину,
за журавлями!..
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох,
що вже не стануть
нами.
Але я ще живу.

Відкрий листа...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 23:24:14
Переглядів сторінки твору 5371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.616 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 00:36:35 ]
Щодо твору - жодних зауважень. Автор має можливість вирішувати проблеми власної творчості - як йому заманеться.Судячи з написаного, вдалося. Але сама постановка проблеми! ЛГ навіть не персоніфіквція - розчарування! Вчитаймося: "Рядками я в долоні твої розсиплюсь, НАЧЕ ПЕРШИЙ СНІГ". Це що? Коротке життя образу чи необов'язковість свіжості почуттів? Та мало що може значити таке порівняння... Вибачаюсь - "про мене без мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:03:45 ]
Ви праві - хіба мало що може значити вказане вами порівняння? ...наприклад - перший сніг, як логічне завершення довгого осіннього чекання звістки, зустрічі та ін. Втім, я не претендую на "виключну" трактовку. Варіантів багато, кожному читачу може бути близьке щось своє. Спасибі, що завітали і висловилися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 08:06:27 ]
Аж захотілося зазирнути у скриньку: поштову, віртуальну, а хай би і уявну... Хто ж не любить отримувати листи. А Ви так гарно малюєте їх словом. Щастить адресатам :) Хай щастить і автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:08:56 ]
Лесю, спасибі! Вірш - спроба показати переживання літ.героя, його намагання достукатися до рідного серця, повернути кохання. Уявна скринька? так... як і все, що діється з моїм ЛГ :) На жаль, зараз паперові листи в справжні скриньки (з ключиком) практично ніхто не надсилає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 10:08:47 ]
Ваші вірші, Михайле, як завжди, хлюпають чуттєвістю через край. Романтичні, теплі, щемні... Я завжди з приємністю їх читаю.:)
Як я розумію, цей вірш "свіжий", "невистояний".:) Маю кілька зауваг, якщо дозволите.

Відкрий листа.
Рядками я в долоні
твої розсиплюсь - а що, як тут змінити на "рядками у долоні", мені здається, так читалось би легше.

І ніби ненароком
рідні скроні
торкну я знов – мені чомусь муляє слух слово "ненароком", хоч воно цілком прийнятне, але, як на мене, було б м"якше "ненавмисне" чи "випадково" -суб"єктивна думка:)
І останнє:
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох
мені здається, що тире пасувало б після слів "істина проста", а не після "зорі".

Даруйте, що так багато тут вам наговорила своїх зауважень. Але то тільки з найкращих і щирих міркувань, як другу.:)
Загалом, як вже сказала вище, вірш дуже гарний.
Натхнення і настрою!:)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:26:46 ]
Спасибі, Лесю, за таку дружню увагу до мого віршика.
Звичайно, ви праві, бо знаєте про цей мій гріх щодо версій "невистояних" віршів, які, втім, я ціную як своєрідні фотографії-зрізи емоцій, що слугували основою їх написання.
Кожне ваше зауваження є по своєму слушним, тільки якщо в реченні "Десь там, у зорях – істина проста Кохання Двох, що вже не стануть нами..." переставити тире, мені здається, поміняється ніби зміст, чи відтінок змісту, зосередившись з місцезнаходження (у зорях) на "визначенні істини", яка вже визначена наступними словосполученнями. Та це таке... а насправді, дійсно, недоліків вистачає в моєму віршуванні. Дякую вам за щирі поради! З вашого дозволу виправлю "випадково" замість "ненароком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:53:55 ]
Не так вже й багато недоліків у Вашому віршуванні, Михайле. Навпаки дрібні, що легко виправляються, практично без зусиль. А якщо врахувати Ваше вміння і почуття прекрасного, що є невід"ємною частиною Вас самого, то це взагалі ніяка не проблема. А мого дозволу на виправлення Ви питати не маєте - Ви господар.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 10:32:16 ]
Справді, вірш виграє від невеличкого редагування.

Настрій вірша не залишає читача байдужим, зворушує.
І картинка - супер!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:28:40 ]
Спасибі, пані Ель, за щирість і тепло! Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 15:45:48 ]
"А перший сніг, немов кохання перше, -
Хвилює і тривожить нас так само".
Отож Ваш "перший сніг" мені дужу-дуже до душі.
Зміст вірша сподобався!
Та раджу прислухатись до суто технічних зауважень Аделі. А ще варто пожертвувати хоча б одним "знов" ("торкну я знов", "до твого серця знов").
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:31:52 ]
Спасибі! Поки що нічого не приходить на думку, але я попрацюю над цим трохи згодом. Вдячний що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 16:44:00 ]
Це гарно!

А вона листа відкрила чи ні?

.../надихнули/:
Відкрий листа і не бійся читати,
Ти можеш отримати все,
Чи закрити,не читати,
Так і не дізнавшись про мою любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 17:49:25 ]
Паласю - дякую. Ще відкриває, певно :) - бо літгерой надто сильно заклеїв :) Гарний експромт! :) Натхнення і збереження самобутності.