ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Відкрий!..
Образ твору Відкрий листа.

Рядками я в долоні
твої розсиплюсь,
наче перший сніг.
І ніби випадково
рідні скроні
торкну я знов –
на щастя чи на гріх.

Читай мене.
Неписаним каноном
одвічних,
наче доля, почуттів,
до твого серця знов
коханням-дзвоном
звертаюсь я
простим малюнком слів.

Згадай палкий
і щирий поцілунок,
з життям з”єднай життя,
хоча б на мить!..
Налий мене і випий,
наче трунок,
і аж тоді –
у сонячну блакить

лети удалину,
за журавлями!..
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох,
що вже не стануть
нами.
Але я ще живу.

Відкрий листа...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 23:24:14
Переглядів сторінки твору 4550
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.616 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 00:36:35 ]
Щодо твору - жодних зауважень. Автор має можливість вирішувати проблеми власної творчості - як йому заманеться.Судячи з написаного, вдалося. Але сама постановка проблеми! ЛГ навіть не персоніфіквція - розчарування! Вчитаймося: "Рядками я в долоні твої розсиплюсь, НАЧЕ ПЕРШИЙ СНІГ". Це що? Коротке життя образу чи необов'язковість свіжості почуттів? Та мало що може значити таке порівняння... Вибачаюсь - "про мене без мене".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:03:45 ]
Ви праві - хіба мало що може значити вказане вами порівняння? ...наприклад - перший сніг, як логічне завершення довгого осіннього чекання звістки, зустрічі та ін. Втім, я не претендую на "виключну" трактовку. Варіантів багато, кожному читачу може бути близьке щось своє. Спасибі, що завітали і висловилися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 08:06:27 ]
Аж захотілося зазирнути у скриньку: поштову, віртуальну, а хай би і уявну... Хто ж не любить отримувати листи. А Ви так гарно малюєте їх словом. Щастить адресатам :) Хай щастить і автору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 09:08:56 ]
Лесю, спасибі! Вірш - спроба показати переживання літ.героя, його намагання достукатися до рідного серця, повернути кохання. Уявна скринька? так... як і все, що діється з моїм ЛГ :) На жаль, зараз паперові листи в справжні скриньки (з ключиком) практично ніхто не надсилає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 10:08:47 ]
Ваші вірші, Михайле, як завжди, хлюпають чуттєвістю через край. Романтичні, теплі, щемні... Я завжди з приємністю їх читаю.:)
Як я розумію, цей вірш "свіжий", "невистояний".:) Маю кілька зауваг, якщо дозволите.

Відкрий листа.
Рядками я в долоні
твої розсиплюсь - а що, як тут змінити на "рядками у долоні", мені здається, так читалось би легше.

І ніби ненароком
рідні скроні
торкну я знов – мені чомусь муляє слух слово "ненароком", хоч воно цілком прийнятне, але, як на мене, було б м"якше "ненавмисне" чи "випадково" -суб"єктивна думка:)
І останнє:
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох
мені здається, що тире пасувало б після слів "істина проста", а не після "зорі".

Даруйте, що так багато тут вам наговорила своїх зауважень. Але то тільки з найкращих і щирих міркувань, як другу.:)
Загалом, як вже сказала вище, вірш дуже гарний.
Натхнення і настрою!:)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:26:46 ]
Спасибі, Лесю, за таку дружню увагу до мого віршика.
Звичайно, ви праві, бо знаєте про цей мій гріх щодо версій "невистояних" віршів, які, втім, я ціную як своєрідні фотографії-зрізи емоцій, що слугували основою їх написання.
Кожне ваше зауваження є по своєму слушним, тільки якщо в реченні "Десь там, у зорях – істина проста Кохання Двох, що вже не стануть нами..." переставити тире, мені здається, поміняється ніби зміст, чи відтінок змісту, зосередившись з місцезнаходження (у зорях) на "визначенні істини", яка вже визначена наступними словосполученнями. Та це таке... а насправді, дійсно, недоліків вистачає в моєму віршуванні. Дякую вам за щирі поради! З вашого дозволу виправлю "випадково" замість "ненароком".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:53:55 ]
Не так вже й багато недоліків у Вашому віршуванні, Михайле. Навпаки дрібні, що легко виправляються, практично без зусиль. А якщо врахувати Ваше вміння і почуття прекрасного, що є невід"ємною частиною Вас самого, то це взагалі ніяка не проблема. А мого дозволу на виправлення Ви питати не маєте - Ви господар.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 10:32:16 ]
Справді, вірш виграє від невеличкого редагування.

Настрій вірша не залишає читача байдужим, зворушує.
І картинка - супер!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:28:40 ]
Спасибі, пані Ель, за щирість і тепло! Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 15:45:48 ]
"А перший сніг, немов кохання перше, -
Хвилює і тривожить нас так само".
Отож Ваш "перший сніг" мені дужу-дуже до душі.
Зміст вірша сподобався!
Та раджу прислухатись до суто технічних зауважень Аделі. А ще варто пожертвувати хоча б одним "знов" ("торкну я знов", "до твого серця знов").
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 16:31:52 ]
Спасибі! Поки що нічого не приходить на думку, але я попрацюю над цим трохи згодом. Вдячний що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 16:44:00 ]
Це гарно!

А вона листа відкрила чи ні?

.../надихнули/:
Відкрий листа і не бійся читати,
Ти можеш отримати все,
Чи закрити,не читати,
Так і не дізнавшись про мою любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 17:49:25 ]
Паласю - дякую. Ще відкриває, певно :) - бо літгерой надто сильно заклеїв :) Гарний експромт! :) Натхнення і збереження самобутності.