ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Заспокоїла
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Лист
Образ твору ...і знов
печаль на сум
недбало
множить вітер.
А вир
тривожних дум -
в безодню
чорних літер.

З одним,
на жаль, крилом
у вирій
лине мрія.
Любов
твоїм листом
у полум”ї
жевріє.

Симфоніям
дощів
не треба вже
овацій!..
Ось вірш...
Дотла згорів
в багатті вечорів
осінніх декорацій...

2010




Найвища оцінка ккк ох 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Нестор Німцов 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-06 23:03:12
Переглядів сторінки твору 6675
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.520 / 5.42  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-06 23:28:58 ]
Усе, Михайле, спалюєш листи?
В країні ж "напряжонка" із папером.
Складай ретельно їх в кутку за двері,
здасиш в утіль. Погоджуєшся ти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:25:54 ]
... який милий експромтик, Софіє. Та куди там "напряжонка"? Магазини завалені - тільки взамін на інший "папір". А листа в "утіль"? тож краще сам в "утіль" піду, бо не знаю, що робити з тими листами, які в пам"яті-минулому шарудять :) Спасибі, що завітала :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-07 09:13:51 ]
Або, як москалі зажилять газ
І, нам узимку стане прохолодно.
Врятують ці листи тебе не раз,
Аби писав хто-небудь що завгодно!!! ;-)))

От жінки! Такий щирий, просякнутий лірикою вірш..., а їм хахоньки та хіхоньки. ЖАХ!!! Вибачте, Михайлику, за наш непередбачуваний настрій. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:27:51 ]
Патарочко - і ви з експромтиком? трохи "політичним"? Що ж - це зараз популярно. Дякую, що стали на захист мужчини-лірика :) Із щирою і взаємною повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-07 09:28:48 ]
Гарно...(мрійливо так), хоча нічого дивного немає. Я ще не читала віршів Ваших, які б були "галімі" (слово для перцу вжито).

Але як там не було, а розчарування і біль відчуваєть у рядках дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:29:38 ]
Спасибі, Паласю. Хоч намагаюся не асоціюватися в очах читачів з ЛГ, але іноді паралелі пробігають! Скучив за вашим "перцем" :))) Вдячний, що не забуваєш (ніби були вже на ти?) :) Що значить на брудершафт не пили!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-07 16:06:02 ]
Михайле, як завше, сильно, хоча й трагічно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:31:25 ]
Шановний Мироне, дякую! Та не все так вже й трагічно. Скоро літо - і ваш крислатий велетень за спиною тааааак зарядить друїдною енергетикою, що аж! :) Дякую, що заходите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-07 16:48:29 ]
Печаль на сум недбало множить вітер... Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:32:36 ]
Спасибі, пані Юліє! Часто множать нас природні стихії - хрест-на-хрест, правда ж?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-05-07 19:03:26 ]
... А за вікном весна! "Лови летючу мить життя!.."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:33:32 ]
Вдячний, Майстрине, за весняні теплі ноти настрою! Взаємно повертаю сторицею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-05-07 20:35:52 ]
Що б хто не говорив, а мрія таки лине у вирій...
Нам з гір це видно особливо разюче...
Спасибі, земляче, за витончені акценти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:36:20 ]
Приємно надзвичайно бачити майстра-земляка на своїй аматорській сторінці! Дякую за увагу до мого скромного вірша. Сподіваюся на можливість "перетнутися" (з батьком моїм вже перетиналися, певно :) Творчого настрою Митцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2010-05-08 03:36:23 ]
Чогось мені забагато рядків у останньому куплеті.
Але все одно - гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:37:07 ]
Несторе - спасибі! Та так "замалювалося" наприкінці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-10 01:54:50 ]
На дивні думки Ви мене навели, Михайле... Любов з жаром розпалює вогнище, аби потім... сама ж у нім і згоріла...
Хай у вирій летять тільки тривожні думки, а мрія буде поруч з Вами - обов'язково двокрила.
p.s. Нагадався Булгаков "рукописи НЕ горять"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-12 23:39:01 ]
Олесю, певно, вірші, як і думки, мають здатність до окремого самостійного життя... тож і літають, де їм заманеться. Вдячний за побажання і тепло! Настрою вам. І тепла. Щиро.