... та будь-ласка. Я не претендував і не розраховував "впливати на аудиторію" цим віршем. Тим більше - не мав наміру "збирати кошти" чи інші дивіденди. Це - зріз моєї емоції. Сенс? ...можливо, його і не було. Він з"явився разом з нелегким спогадом Адель, який розділили інші, бажанням матері ще раз обняти і приголубити свою дитину, з щирими емоціями Палагеї (персональні читацькі рефлексії?) Звичайно, ви маєте право на свою думку з приводу цього всього. Не певен, що поділяю її. Дякую за небайдужий візит. Щасти вам.

Михайле, не переймайтеся, - порсто той, хто не має дітей - не зрозуміє.

2 Юля Ш.: до чого тут це? оті "вигнанці" теж не з пробырки наче взялись?

«Інші дивіденди» як і гроші це якраз суттєва допомога отаким знедоленим дітям як на мене. Адель у коментарі говорить про те, що ми всі часто буваємо малодушними у своєму заціпенінні перед життєвими реаліями і розуміє, що цукерка або булочка були б доречнішими, аніж мовчазне співчуття. Саме тому я і запитала про сенс написання соціальної поезії, бо вона, як і будь-яка громадянська лірика, самим своїм існуванням націлена на вплив на колективну свідомість. Коли людина працює із незахищеними верствами населення, то знає, що діти та підлітки які змушені жебракувати, таке зворушливе співчуття як-от у Вашій поезії трапляється сприймають агресивно, подекуди із певною відразою, бо на це є ряд суто психологічних причин. Тобто повірити у написане і перейнятися ним можуть люди далекі (і це щастя, що далекі!!) від проблеми, про яку йдеться.

Але якщо тут ми маємо справу із просто зрізом емоцій і не більше, то питання про глобальний сенс було надто глобальним, вибачте за тавтологію. Щасти і Вам.

Чоррі, ну-мо я поясню до чого тут це.)) людина, яка постійно робить оточуючим зауваження щодо некоректності обговорення особистості, а не текстів, дозволяє собі похабні, невигадливі як граблі, натяки на щось, чого вона апріорі знати не може, втручаючись таким чином у приватне життя, демонструючи жахливу некомпетентність у справах етики спілкування на будь-якому ресурсі. Продукування чуток і домислів, махровий тролізм у реальному житті не кожен собі дозволить - інстинкт самозбереження заважає, а у віртуаліях - запросто. Зрештою, це навіть кумедно)

Палагеє, я там вище спробувала пояснити щодо результатів впливу. А чи можна очікувати якихось результатів від поезіЇ це зовсім НЕ риторичне питання. Будь-яке мистецтво у своїх першовитоках окрім естетичної цінності мало виховну і розвиваючу функції. Це вже потім з’явилася парадигма "мистецтво заради мистецтва" або "мистецтво як річ в собі". Але ж громадянська лірика якраз не є мистецтвом заради мистецтва, тому, як читач, я очікую від поезій цього жанру такої достовірності та сили впливу, такого зваженого і продуманого ментального поштовху, який змусить не лише пустити скупу сльозу, а й знайти практичне застосування власній гуманності. Найкращі зразки громадянської лірики здатні хвилювати нас незалежно від часу, якому вони призначались. Оце, власне і всі очікування:)