ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Рік без Валерія Шевчука
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Не помітив (рондель)
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Бідний поет!
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Гуманне
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
Танкануті спроби.
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
* * *
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Самотня старість
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Меланхолія
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
1966. Вальс у ритмі дощу
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
* * *
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
Потепління
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Стара криниця
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
* 68 *
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Тріада (Jefferson Airplane)
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
* * *
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
У церкві святої Ірини
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Вигнані з раю
Образ твору ...
перейти до тексту твору

Контекст : На вірш Софії Кримовської "Жебрачка"


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 01:18:07
Переглядів сторінки твору 14371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.874 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:14:04 ]
Була свідком... та усі ми не раз ставали свідками таких картин. Але згадалося чомусь під час читання, як одного зимового вечора, багато-багато років назад, на автобусній зупинці одна п"яна горе-мати відштовхувала від себе маленьку, може трирічну дитинку, наказуючи сидіти на підніжку зачиненого старого кіоску, і чекати, поки вона повернеться... А тим часом йшла кудись з двома такими ж п"яними чоловіками. Дитина заходилася плачем, чіпляючись за спідницю, а вона грубо штовхала її без тіні жалю... Мале, скоцюрбившись, гірко плакало коло покинутого кіоску, і жодна жива душа не підійшла до тої нещасної дитини. Не підійшла чомусь і я... А цей тяжкий спогад і до нині терзає мою душу - чому я не підійшла до тої дитини, чому не забавила, не пригостила бодай цукерком чи булочкою, котру можна було купити поряд і віддати тій змерзлій, маленькій, нещасній і покинутій істоті? Звичайно, що мати по неї повернеться, бо, судячи з неохочого, але все таки приреченого послуху дитини видно, що так уже бувало не раз. Але совість моя досі не дає мені спокою за те малодушне дике заціпеніння, вилите у звичайнісіньку байдужість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:28:23 ]
... у мене немає слів... сьогодні ввечері, коли забиратиму з садочка свою донечку, обійму її міцно-міцно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 10:17:45 ]
Колись написалось:

Не кидАйте, матері, своїх дітей.
Не кидайте їх – вони ж бо діти…
Не калічте черствістю своєю
Ці невинні душі – Божі квіти.

Не кидайте, матері, своїх дітей.
Не губіть маленьке, щире серце,
Очі спраглі маминих очей –
Ці любові повнії озерця.

Щоб не лився сумом щирий біль
На сирітську подушку щоночі,
Коли сняться крихітці малій
Мамині ласкаві, добрі очі.

Не легка є материнська доля,
вервичка недоспаних ночей,
Пригорніть до серця сина, доню
Не кидайте, матері, своїх дітей…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:39:12 ]
Спасибі, Юлю. Хоча б для цього вашого теплого вчинку варто було писати читаного вами вірша.. Здоров"я вам обом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:35:48 ]
...так, Лесю, можна спробувати уявити - як це боляче згадувати... картина вималювалася, як жива і боляче надто... Скільки жорстокості в світі - часто не поміченої, не відфіксованої, не сповіданої, не відмоленої ніким, яка лягла незагойним струпом на ніжну дитячу душу і буде там завжди. Дякую вам за чуйність і не мучте себе тим, що не підійшли. Ви ПОСПІВЧУВАЛИ. А це вже немало. Одна біль розділилася на дві і дитинці, можливо, стало легше. Хочеться вірити в краще. Спасибі вам за вірш і відгук...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:45:55 ]
Не було б у нас стільки байдужості у світі, Аделечко, може й не було таких явищ, як п'яна мама...Серце болить після Михайлового вірша, а ще більше, після Вашого коментаря.Хотіла йти на обід додому, очі мокрі, червоні, а надворі вітер... А через той випадок, Аделечко, не ятріть собі душу, Бог завжди дає шанс виправити те, за що ми себе картаємо. Ще і Вам на долі трапиться дитинча, якому стане в нагоді Ваша допомога... Цілую і Вас, і Юленьку, поцілувала б Закарпатця, але для чого мені лишні проблеми?..;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:44:57 ]
Дуже гарний, Михайле , вірш. Тільки закінчення віч-на-віч має інший наголос ніж ви подаєте, тому треба в таких випадках виділяти ту голосну літеру яку ви акцентуєте: Віч-на - вІч. Я надіюся ви мене зрозуміли. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:37:21 ]
Дякую, Володимире. Я і сам відчуваю це - але поки що не приходить на думку іншого прийнятного варіанту. Спасибі, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 11:09:14 ]
Чуйно написали, щемно!
Коли прочитала коментар Адель то взагалі розплакалась. Дякую за вірш, який викликає бурю емоцій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:41:06 ]
Дякую і вам, Тетяно. Хотілося б, щоб емоції були тільки світлими, чого вам і бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 11:24:46 ]
Боляче, однак правдиво. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:41:41 ]
Дякую, Мироне, за підтримку. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 12:33:06 ]
дуже боляче читати ;((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:42:38 ]
Хай цей світ стане кращим. Не сумуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 16:31:23 ]
Назва вірша дуже красива, сильна.
Серце крає, дуже крає. А як згадаєш, коли йдеш по місту, десь пірнеш у підземний перехід, а там таких "вигнанців раю" під кожною стіною сидить з простягнутою рукою. І стає страшно...Боже! Що ж ви люди, робите таке!!!!!???? Та нема до кого звернутись, бо і сам проходиш повз! А що робити!
Державі глибоко наплювати на її громадян і майбутнє, тому так і живимо.
Але ж, люди, якщо копнути глибше, то бачимо іншу сторону медалі.
ЦІ дітки-сирітки спокутують гріхи своїх горе-батьків. Які не захотіли брати на себе відповідальність. Або які апатично-пофігистично відносяться до життя і постійно бухають чи сидять на іглі, тому діти і йдуть із дому.
Проблема безпритульних дітей криється у тому, що люди не хочуть брати на себе ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за свої вчинки; відсутність сексуального виховання у школах; дорога вартість засобів контрацепції; дорога освіта; дорогий одяг; дорога їжа...
І цей перелік не є вичерпним, тут писати і писати ще! Держава винна в тому, що не турбується про своє майбутнє, бо діти - це наше майбутнє!
Що трохи мати уявлення про наше майбутнє, достатньо глянути на наших дітей. Гляньте! І що ви бачити, Вас влаштовує таке майбутнє, гріє душу така перспектива?????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:45:09 ]
... згоден, Палагеє, всією душею! Справді, головне - відповідальність за свої вчинки. В усьому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 12:28:21 ]
"Та нема до кого звернутись, бо і сам проходиш повз! А що робити!" - як що? щось більше, ніж охи-ахи під віршем. Наприклад, зібрати одяг, книжки, їжу і передати в будь-який дитячий будинок. Або хоча б нагодувати ту конкретну дитину, яка "простягає до вас крильцята-ручки". Це буде більш відповідально і морально, ніж балачки про дороговизну конрацептивів і абстрактну відповідальність батьків і держави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 16:44:52 ]
Болить душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:45:34 ]
Дякую, що зайшли і підтримали цю болючу тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 22:59:17 ]
не знаю..можливо тому що соціально-орієнтовану поезію сприймаю як метелика-одноденку, але - не торкає. най вибачає автор. у мене є друзі - луганські літератори, які кожен свій захід вправно організовували як такий, що заохочує бажаючих зібрати кошти на користь чи то сиріт чи інших дітей-маргиналів. гадаю, вони робили і роблять добру справу..
а сенс аналогічних поезій? зворушити ще не-зворушених? "крильцята-рученятка".. зменшувально-пестливі суфікси і певна патетика - на який результат впливу розраховує автор окрім окремих персональних читацьких рефлексій?
Михайло, вибачте. Цей коментар не є критикою..швидше спробою зрозуміти.