ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
* * *
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Серед акул
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Найменше зло тріади
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
ПАПУГИ ШАЛЕНОГО ВІССАРІОНА
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
Архів
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Квочка
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Лагідний Кеп Клек (Procol Harum)
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Золотавий лан
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
* * *
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Вигнані з раю
Образ твору ...
перейти до тексту твору

Контекст : На вірш Софії Кримовської "Жебрачка"


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 01:18:07
Переглядів сторінки твору 13639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.874 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:14:04 ]
Була свідком... та усі ми не раз ставали свідками таких картин. Але згадалося чомусь під час читання, як одного зимового вечора, багато-багато років назад, на автобусній зупинці одна п"яна горе-мати відштовхувала від себе маленьку, може трирічну дитинку, наказуючи сидіти на підніжку зачиненого старого кіоску, і чекати, поки вона повернеться... А тим часом йшла кудись з двома такими ж п"яними чоловіками. Дитина заходилася плачем, чіпляючись за спідницю, а вона грубо штовхала її без тіні жалю... Мале, скоцюрбившись, гірко плакало коло покинутого кіоску, і жодна жива душа не підійшла до тої нещасної дитини. Не підійшла чомусь і я... А цей тяжкий спогад і до нині терзає мою душу - чому я не підійшла до тої дитини, чому не забавила, не пригостила бодай цукерком чи булочкою, котру можна було купити поряд і віддати тій змерзлій, маленькій, нещасній і покинутій істоті? Звичайно, що мати по неї повернеться, бо, судячи з неохочого, але все таки приреченого послуху дитини видно, що так уже бувало не раз. Але совість моя досі не дає мені спокою за те малодушне дике заціпеніння, вилите у звичайнісіньку байдужість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:28:23 ]
... у мене немає слів... сьогодні ввечері, коли забиратиму з садочка свою донечку, обійму її міцно-міцно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 10:17:45 ]
Колись написалось:

Не кидАйте, матері, своїх дітей.
Не кидайте їх – вони ж бо діти…
Не калічте черствістю своєю
Ці невинні душі – Божі квіти.

Не кидайте, матері, своїх дітей.
Не губіть маленьке, щире серце,
Очі спраглі маминих очей –
Ці любові повнії озерця.

Щоб не лився сумом щирий біль
На сирітську подушку щоночі,
Коли сняться крихітці малій
Мамині ласкаві, добрі очі.

Не легка є материнська доля,
вервичка недоспаних ночей,
Пригорніть до серця сина, доню
Не кидайте, матері, своїх дітей…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:39:12 ]
Спасибі, Юлю. Хоча б для цього вашого теплого вчинку варто було писати читаного вами вірша.. Здоров"я вам обом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:35:48 ]
...так, Лесю, можна спробувати уявити - як це боляче згадувати... картина вималювалася, як жива і боляче надто... Скільки жорстокості в світі - часто не поміченої, не відфіксованої, не сповіданої, не відмоленої ніким, яка лягла незагойним струпом на ніжну дитячу душу і буде там завжди. Дякую вам за чуйність і не мучте себе тим, що не підійшли. Ви ПОСПІВЧУВАЛИ. А це вже немало. Одна біль розділилася на дві і дитинці, можливо, стало легше. Хочеться вірити в краще. Спасибі вам за вірш і відгук...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:45:55 ]
Не було б у нас стільки байдужості у світі, Аделечко, може й не було таких явищ, як п'яна мама...Серце болить після Михайлового вірша, а ще більше, після Вашого коментаря.Хотіла йти на обід додому, очі мокрі, червоні, а надворі вітер... А через той випадок, Аделечко, не ятріть собі душу, Бог завжди дає шанс виправити те, за що ми себе картаємо. Ще і Вам на долі трапиться дитинча, якому стане в нагоді Ваша допомога... Цілую і Вас, і Юленьку, поцілувала б Закарпатця, але для чого мені лишні проблеми?..;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:44:57 ]
Дуже гарний, Михайле , вірш. Тільки закінчення віч-на-віч має інший наголос ніж ви подаєте, тому треба в таких випадках виділяти ту голосну літеру яку ви акцентуєте: Віч-на - вІч. Я надіюся ви мене зрозуміли. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:37:21 ]
Дякую, Володимире. Я і сам відчуваю це - але поки що не приходить на думку іншого прийнятного варіанту. Спасибі, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 11:09:14 ]
Чуйно написали, щемно!
Коли прочитала коментар Адель то взагалі розплакалась. Дякую за вірш, який викликає бурю емоцій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:41:06 ]
Дякую і вам, Тетяно. Хотілося б, щоб емоції були тільки світлими, чого вам і бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 11:24:46 ]
Боляче, однак правдиво. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:41:41 ]
Дякую, Мироне, за підтримку. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 12:33:06 ]
дуже боляче читати ;((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:42:38 ]
Хай цей світ стане кращим. Не сумуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 16:31:23 ]
Назва вірша дуже красива, сильна.
Серце крає, дуже крає. А як згадаєш, коли йдеш по місту, десь пірнеш у підземний перехід, а там таких "вигнанців раю" під кожною стіною сидить з простягнутою рукою. І стає страшно...Боже! Що ж ви люди, робите таке!!!!!???? Та нема до кого звернутись, бо і сам проходиш повз! А що робити!
Державі глибоко наплювати на її громадян і майбутнє, тому так і живимо.
Але ж, люди, якщо копнути глибше, то бачимо іншу сторону медалі.
ЦІ дітки-сирітки спокутують гріхи своїх горе-батьків. Які не захотіли брати на себе відповідальність. Або які апатично-пофігистично відносяться до життя і постійно бухають чи сидять на іглі, тому діти і йдуть із дому.
Проблема безпритульних дітей криється у тому, що люди не хочуть брати на себе ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за свої вчинки; відсутність сексуального виховання у школах; дорога вартість засобів контрацепції; дорога освіта; дорогий одяг; дорога їжа...
І цей перелік не є вичерпним, тут писати і писати ще! Держава винна в тому, що не турбується про своє майбутнє, бо діти - це наше майбутнє!
Що трохи мати уявлення про наше майбутнє, достатньо глянути на наших дітей. Гляньте! І що ви бачити, Вас влаштовує таке майбутнє, гріє душу така перспектива?????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:45:09 ]
... згоден, Палагеє, всією душею! Справді, головне - відповідальність за свої вчинки. В усьому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 12:28:21 ]
"Та нема до кого звернутись, бо і сам проходиш повз! А що робити!" - як що? щось більше, ніж охи-ахи під віршем. Наприклад, зібрати одяг, книжки, їжу і передати в будь-який дитячий будинок. Або хоча б нагодувати ту конкретну дитину, яка "простягає до вас крильцята-ручки". Це буде більш відповідально і морально, ніж балачки про дороговизну конрацептивів і абстрактну відповідальність батьків і держави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 16:44:52 ]
Болить душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:45:34 ]
Дякую, що зайшли і підтримали цю болючу тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 22:59:17 ]
не знаю..можливо тому що соціально-орієнтовану поезію сприймаю як метелика-одноденку, але - не торкає. най вибачає автор. у мене є друзі - луганські літератори, які кожен свій захід вправно організовували як такий, що заохочує бажаючих зібрати кошти на користь чи то сиріт чи інших дітей-маргиналів. гадаю, вони робили і роблять добру справу..
а сенс аналогічних поезій? зворушити ще не-зворушених? "крильцята-рученятка".. зменшувально-пестливі суфікси і певна патетика - на який результат впливу розраховує автор окрім окремих персональних читацьких рефлексій?
Михайло, вибачте. Цей коментар не є критикою..швидше спробою зрозуміти.