ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Легковажно (The Doors)
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Приурочення
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Охмуд Песецький
2026.03.19 18:47
Наше все
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.

Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
* * *
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Манкурт Безбородько
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Болиголов
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
* * *
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли

Віктор Кучерук
2026.03.19 05:55
* * *
Ясне сонечко пригріло
І тепліше стала вись, -
І сніги сліпучо-білі
Вмить водою узялись.
І відразу розбудили
Землю лоскотом струмки,
Що побігли з крутосхилів
У провалля та ярки.

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи мене....
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Вигнані з раю
Образ твору ...
перейти до тексту твору

Контекст : На вірш Софії Кримовської "Жебрачка"


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 01:18:07
Переглядів сторінки твору 14229
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.874 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:14:04 ]
Була свідком... та усі ми не раз ставали свідками таких картин. Але згадалося чомусь під час читання, як одного зимового вечора, багато-багато років назад, на автобусній зупинці одна п"яна горе-мати відштовхувала від себе маленьку, може трирічну дитинку, наказуючи сидіти на підніжку зачиненого старого кіоску, і чекати, поки вона повернеться... А тим часом йшла кудись з двома такими ж п"яними чоловіками. Дитина заходилася плачем, чіпляючись за спідницю, а вона грубо штовхала її без тіні жалю... Мале, скоцюрбившись, гірко плакало коло покинутого кіоску, і жодна жива душа не підійшла до тої нещасної дитини. Не підійшла чомусь і я... А цей тяжкий спогад і до нині терзає мою душу - чому я не підійшла до тої дитини, чому не забавила, не пригостила бодай цукерком чи булочкою, котру можна було купити поряд і віддати тій змерзлій, маленькій, нещасній і покинутій істоті? Звичайно, що мати по неї повернеться, бо, судячи з неохочого, але все таки приреченого послуху дитини видно, що так уже бувало не раз. Але совість моя досі не дає мені спокою за те малодушне дике заціпеніння, вилите у звичайнісіньку байдужість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:28:23 ]
... у мене немає слів... сьогодні ввечері, коли забиратиму з садочка свою донечку, обійму її міцно-міцно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 10:17:45 ]
Колись написалось:

Не кидАйте, матері, своїх дітей.
Не кидайте їх – вони ж бо діти…
Не калічте черствістю своєю
Ці невинні душі – Божі квіти.

Не кидайте, матері, своїх дітей.
Не губіть маленьке, щире серце,
Очі спраглі маминих очей –
Ці любові повнії озерця.

Щоб не лився сумом щирий біль
На сирітську подушку щоночі,
Коли сняться крихітці малій
Мамині ласкаві, добрі очі.

Не легка є материнська доля,
вервичка недоспаних ночей,
Пригорніть до серця сина, доню
Не кидайте, матері, своїх дітей…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:39:12 ]
Спасибі, Юлю. Хоча б для цього вашого теплого вчинку варто було писати читаного вами вірша.. Здоров"я вам обом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:35:48 ]
...так, Лесю, можна спробувати уявити - як це боляче згадувати... картина вималювалася, як жива і боляче надто... Скільки жорстокості в світі - часто не поміченої, не відфіксованої, не сповіданої, не відмоленої ніким, яка лягла незагойним струпом на ніжну дитячу душу і буде там завжди. Дякую вам за чуйність і не мучте себе тим, що не підійшли. Ви ПОСПІВЧУВАЛИ. А це вже немало. Одна біль розділилася на дві і дитинці, можливо, стало легше. Хочеться вірити в краще. Спасибі вам за вірш і відгук...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:45:55 ]
Не було б у нас стільки байдужості у світі, Аделечко, може й не було таких явищ, як п'яна мама...Серце болить після Михайлового вірша, а ще більше, після Вашого коментаря.Хотіла йти на обід додому, очі мокрі, червоні, а надворі вітер... А через той випадок, Аделечко, не ятріть собі душу, Бог завжди дає шанс виправити те, за що ми себе картаємо. Ще і Вам на долі трапиться дитинча, якому стане в нагоді Ваша допомога... Цілую і Вас, і Юленьку, поцілувала б Закарпатця, але для чого мені лишні проблеми?..;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:44:57 ]
Дуже гарний, Михайле , вірш. Тільки закінчення віч-на-віч має інший наголос ніж ви подаєте, тому треба в таких випадках виділяти ту голосну літеру яку ви акцентуєте: Віч-на - вІч. Я надіюся ви мене зрозуміли. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:37:21 ]
Дякую, Володимире. Я і сам відчуваю це - але поки що не приходить на думку іншого прийнятного варіанту. Спасибі, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 11:09:14 ]
Чуйно написали, щемно!
Коли прочитала коментар Адель то взагалі розплакалась. Дякую за вірш, який викликає бурю емоцій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:41:06 ]
Дякую і вам, Тетяно. Хотілося б, щоб емоції були тільки світлими, чого вам і бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 11:24:46 ]
Боляче, однак правдиво. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:41:41 ]
Дякую, Мироне, за підтримку. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 12:33:06 ]
дуже боляче читати ;((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:42:38 ]
Хай цей світ стане кращим. Не сумуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 16:31:23 ]
Назва вірша дуже красива, сильна.
Серце крає, дуже крає. А як згадаєш, коли йдеш по місту, десь пірнеш у підземний перехід, а там таких "вигнанців раю" під кожною стіною сидить з простягнутою рукою. І стає страшно...Боже! Що ж ви люди, робите таке!!!!!???? Та нема до кого звернутись, бо і сам проходиш повз! А що робити!
Державі глибоко наплювати на її громадян і майбутнє, тому так і живимо.
Але ж, люди, якщо копнути глибше, то бачимо іншу сторону медалі.
ЦІ дітки-сирітки спокутують гріхи своїх горе-батьків. Які не захотіли брати на себе відповідальність. Або які апатично-пофігистично відносяться до життя і постійно бухають чи сидять на іглі, тому діти і йдуть із дому.
Проблема безпритульних дітей криється у тому, що люди не хочуть брати на себе ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за свої вчинки; відсутність сексуального виховання у школах; дорога вартість засобів контрацепції; дорога освіта; дорогий одяг; дорога їжа...
І цей перелік не є вичерпним, тут писати і писати ще! Держава винна в тому, що не турбується про своє майбутнє, бо діти - це наше майбутнє!
Що трохи мати уявлення про наше майбутнє, достатньо глянути на наших дітей. Гляньте! І що ви бачити, Вас влаштовує таке майбутнє, гріє душу така перспектива?????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:45:09 ]
... згоден, Палагеє, всією душею! Справді, головне - відповідальність за свої вчинки. В усьому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 12:28:21 ]
"Та нема до кого звернутись, бо і сам проходиш повз! А що робити!" - як що? щось більше, ніж охи-ахи під віршем. Наприклад, зібрати одяг, книжки, їжу і передати в будь-який дитячий будинок. Або хоча б нагодувати ту конкретну дитину, яка "простягає до вас крильцята-ручки". Це буде більш відповідально і морально, ніж балачки про дороговизну конрацептивів і абстрактну відповідальність батьків і держави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 16:44:52 ]
Болить душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:45:34 ]
Дякую, що зайшли і підтримали цю болючу тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 22:59:17 ]
не знаю..можливо тому що соціально-орієнтовану поезію сприймаю як метелика-одноденку, але - не торкає. най вибачає автор. у мене є друзі - луганські літератори, які кожен свій захід вправно організовували як такий, що заохочує бажаючих зібрати кошти на користь чи то сиріт чи інших дітей-маргиналів. гадаю, вони робили і роблять добру справу..
а сенс аналогічних поезій? зворушити ще не-зворушених? "крильцята-рученятка".. зменшувально-пестливі суфікси і певна патетика - на який результат впливу розраховує автор окрім окремих персональних читацьких рефлексій?
Михайло, вибачте. Цей коментар не є критикою..швидше спробою зрозуміти.