•  Все іще буде...

Дерев’яній табуретці -
Хоч - по лобі, хоч - у спину,

•  * * *

Стулити писок – і змовчать слова
про дірку в тиші, про вагомість коми,

•  * * *

- Любий, світає... До ранку, як пташці до Бога, -
Мить у кохання в запасі до зміни вітрів...

•  * * *

Ти лиши мені ранок, надію на спокій і тишу,
У погоні за вітром зносилися крила душі,

•  * * *

Годинник старезний, як світ, і невтомний, як Бог,
На ніч завернув і до хати зайшов на вечерю,

•  З нічних діалогів

– Ну що тобі до них, сумна моя ти панно? –
Зоріє височінь відбитком таїни,

•  ***

Посади мені сад, так стомилась блукати по світу.
Посади мені сад, відпочити до яблунь прийду.

•  * * *

Дні вчорашні – не більше, не менше – листки календарні,
Відірвеш - і у вічність відправиться зношений день,

•  Я нікуди осінь вже не відпущу

Осінь на порозі з поглядом в нікуди
Стукає у душу, проситься зайти.

•  ***

То не літо скінчилось – я стала тобі не коханою,
І відтоді південні вітри відцуралися заходу.

•  ***

Ні коня, ані лат, лиш волошки в очах.
І, як маки, цвітуть свіжоспечені рани...

•  ***

Не втікай... Я ще хочу (так хочу!) невинно всміхатись,
І стрибати без болю в спині, і не знати підборів,

•  Не така, як учора...

Сонний ранок розтягував рот, поглинаючи ніч,
Смачно сонце зорею поснідало щойно на сході...

•  ***

Блазню з довірливим поглядом, маєш хвилину?
Справа у тому, що я загубила свій сміх.

•  ***

Ой почуйте-розрадьте сирітку, добрі людоньки!
Із вівторка ще минулого року пахне смаженим.

•  ПРАВДА

А хочеш правду? – Гріш мені ціна.
Така от, друже, правдонька невтішна:

•  Ангел-А

...А нижче свого неба не впадеш...

•  ***

...Позолочене сонце шукало за обрієм правди,
Босі ноги, умиті, в саду цілували траву.

•  Друг

Колосилася мрія, а щастя жнива забарились –
Так нестерпно чекати просвітку в сезони дощів.

•  ***

Поділ часу секундно на „до” і „опісля” між вистрілом –
Поділ виміру плину любові в житті і за смерті.

•  Поштовий

...А день кульгаво тягне ноги,
Переступаючи літа.

•  ***

Танцювати на вістрі ножа.
Танцювати під дулом у спину...

•  Прозріння

Слухати свої руки, як трапилось бути незрячим.
Дотиком світ читати, бачити тільки сни.

•  ***

Просто перестало битись серце...
Просто музика звучати перестала...

•  ***

Вимела сонце з хати:
„Іди, погуляй по світу!” –

•  Нотами

На задвірках любові самотньо блукає Печаль.
Її зрікся по-зрадницьки, підступом вроджений, Смуток.

•  То бути чи не бути?

На межі божевілля
У русі революціоналізму

•  Тим, хто шукає...

З німою торбою стою під церквою і гавкаю,
Випереджаючи думки тих, кому вони

•  ***

Я падаю...
Підступною рукою

•  ***

Не відняти літ
Скам’янілих.

•  ***

На коліна, клята доле! На коліна!
Сповідаю! Тишу не поруш.

•  СОБІ

О, панночко! Ви загубили риму
У грі кокетливо-мрійливої естетки.

•  ***

Сп’янілою вишнею стукаю в душу –
У двері домівки, де кров пролилась,

•  ***

Ти - ранок,
А я - трава.