ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
Опівнічник (The Rolling Stones)
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
І в душі хуртовина
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
Сон про білу тишу
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
***
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Не лізьте в душу!
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
Песик Арчі: акт чистий і невідворотний
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Відповідь
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 ***
Ой почуйте-розрадьте сирітку, добрі людоньки!
Із вівторка ще минулого року пахне смаженим.
З того часу стрілами на оголені грудоньки
Долітають ненависті, облітають образами.

І ридає прокляттями серце понівечене –
Чи то кров, чи то трунок переповнює артерії –
Намагається з пульсом домовитись про втечу... Не...
Удається. Тиск у бій веде війська артилерії.

Жити треба! Терпіти себе до нескінченності.
Ці обпалені крила відростуть знову до п’ятниці.
Свято прийде! Недопалок брудної буденності
Скине шмаття нечисте до умитих дощем п’ят. Ниці

Думи вдарять по струнах задріманого розуму.
І здригнеться чиєсь небо, пробуджене молитвами.
І озветься правда між сльозами стоголосими –
Що пожежа в душі – ще не програна нами битва – мить!!!





Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-23 22:06:34
Переглядів сторінки твору 3471
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.111 / 5.67  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 00:29:23 ]
Миросе,
Цікавий вірш із цікавими експерементами з римою.
(Воно правда прибавило певної складності при читанні)
***
"Із вівторка ще минулого року пахне смаженим." - щось воно дещо затуманено тут.
чи то має бути
"Із вівторка ще" + "минулого року" + "пахне смаженим"
чи
"Із вівторка" + "ще минулого року" + "пахне смаженим"
чи
"Із вівторка ще минулого"+ "року" + "пахне смаженим"???
***
"Думи вдарять по струнах задріманого розуму." -"задріманого" якось не читаєтьсй, як на мене... із понняттям "удару по струнах".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 07:40:57 ]
Дякую, що завітав, доки я спала. ;)
Так, складність певна є, але щоразу писати оданоково мене не пробиває. Мабуть, потрібно якось правильно електрично зарядитися на читання цього віршу і тоді все вийде. Така собі маленька драма зі щасливим кінцем. Варто читати і трагічно, і іронічно водночас, тоді всей вийде.
Юрію, "з вівторком" можна поводитися, як завгодно. Це така собі невизначеність і визначеність заразом, у кожного своя і свій час. З контексту всього твору випливає, що не так важливо, коли це сталося, головне знати, що все мине... так само колись. ;)
Зі струнами все також просто. Проведи паралелі між розумом і якимось струнним музичним інструментом. Думи - то руки, що символізують працю. Щоб щось змінити, потрібно щось зробити, а не чекати, дрімаючи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-24 13:23:47 ]
Читається чудово. Не знаю правда, чи вірну "мелодію" я обрав... Щось на зразок зменшення швидкості читання у кінці кожного рядка (останні склади) для плавного переходу до наступного і знову збільшення і так далі. Звучання... ліричність - суперові... я ще не надто вдивлявся у зміст - але форма - чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-24 17:13:35 ]
А мені видається, що Думи - це вібрації Емоцій.
Саме Емоції і є цими струнами, а думи - це вже звук.
Емоції приходять зі зовнішніми побудниками -
це фільтраж світосприйняття.
Тому не розум дрімає, а побудники притуплені. :-)
Вотово таке мені рефлекснулось...
Дякую за подачу та виконання твору для побудника роздумів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-25 07:44:10 ]
Цікаве трактування, Юрію, безумовно. Але у даному тексті явного прояву емоції, точніше, вказівки на очевидну їх присутність немає. Розумієш, тут чітко написано, що "НИЦІ думи вдарять по струнах задріманого розуму". Це все одно, що сказати - "взятися за розум" тільки іншими словами, моїми відчуттями.
Безперечно, що спочатку були певні емоції, які, можливо, переросли у думи. Але які емоції - такі і думи. Якщо емоції нагнітають, то і думи відповідні. А от щоб позбутися негативних дум, то і потрібно взятися за розум, який притуплюється негативом.
Словом, не важливо на якому етапі формування думки у тебе виникають асоціації зі струнним музичним інструментом. Твій інструмент, так би мовити, грає в увертюрі до моєї опери, де вже грає мій інструмент. :)
Думи - то струни розуму, які народжують думку. І ось саме думка є звуком. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-25 07:45:29 ]
Пане Олесю, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 10:07:30 ]
Добра робота, особливо з римами!
Мій Вам РЕСПЕКТ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 16:24:16 ]
Миросе,
Ми всі одна оркестра.
І ноти наші - слова...
І вірші наші - музика :-)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-26 08:31:39 ]
Але це вже, Юрію, не з цього вірша. ;)

Святославе, дякую! А більше слів не знайшлося? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-26 12:32:03 ]
Мирославо,
в багатослів'ї тоне Суть. Я її спасав як міг :-)