ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час(4x)

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 ПРАВДА
А хочеш правду? – Гріш мені ціна.
Така от, друже, правдонька невтішна:
Комусь – весела, а комусь – сумна,
Комусь – свята, комусь – прадавньо грішна.

Живу собі в палацах розписних,
Багатствами частую своє чрево,
А бідні плачуть... Що мені до них?
Розкішно жити – правда королеви.

В останню путь пішов мій друг і брат,
І день схилився смутком на могилі...
У цей же день фатою на вітрах
Танцюю спритно на дзвінкім весіллі.

Без права прощення, осуджена всіма,
За гріх тілесний вкутана в провину...
- Христос воскрес! А смерті більш нема. –
І правда воскресила Магдалину.

Ще хочеш правди, знятої з хреста?
Облиш! Бо де б її вже не шукав ти,
Своя миліша. Істина проста –
У кожного на все свої є правди.




Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-12 16:44:05
Переглядів сторінки твору 5568
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.629 / 5.58  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.553 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 17:18:54 ]
Це правда - у кожнохо Вона своя!
Файний вірш, Миросе - сподобався.

Ось дещо, де сумнів розквіт:
***
"У цей же день фатою на вітру" - "на вітру" - а хіба не "на вітрі"???
***
"Своя миліша, тож постав свічу –
У кожного на все свої є правди." - дещо незрозуміло - для чого свічу ставити???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-12 20:00:18 ]
Дуже сильний багатоплановий твір. І, що головне, в такій обширній поезіє не втрачається основна лінія. Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 20:01:41 ]
Тепер супер! :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-12 20:17:21 ]
Дякую Вам, пане Олесю, за розуміння!

Юрію, рада такій реакції! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-04-12 21:58:28 ]
Мені дуже сподобалось. Ось тут, як на мене, трохи "задрібно"? - "Бо де б її вже не" і в кінці, можливо, можна ще більш уточнити риму?
Наприклад, "обрав ти" - "правди"?
Але, кінця краю не має кожному вдосконаленню :)
Напр. древні залишали свої досконало продумані будови зі свідомими недоробками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-22 07:32:48 ]
Вірш - відмінний.
Та з редакторами згоден.
Як один з варіантів:

Ще хочеш правди, знятої з хреста?
Облиш! Ти де її вже не шукав-би,
Своя миліша. Істина проста –
вживає кожен сіль СВОЄЇ ПРАВДИ.

Та на істину не притендую.
Тих варіантів багато, мій - лиш як приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-23 08:00:36 ]
Володимире, дякую, що завітали, однак маю не погодитись з Вашим варіантом. Щоб пропонувати приклади, необхідно їх обгрунтувати. А не погоджусь з Вами ось чому: по-перше, "шукав ти" краще, аніж "шукав би", як рима до слова "правда", оскільки звуки "д" і "т" співзвучні, обидва зубні, а звук "б" губний.
Щодо солі, то Ви змінили суть всього вірша. Чому "сіль"? Я з самого початку розписала, що для кожного це своє поняття, а Ви в кінці усе "зіпсували" ;). Не ображайтеся, та правда - для когось сіль, а для когось цукор, а ще комусь - ще щось. :)
Тому залишусь зі своїм варіантом, даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 07:44:25 ]
Та все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-22 14:01:07 ]
прочитав, сподобалося :)
правда завжди часткова, себто все є суб"єктивне (то до попередньої розмови).
Абсолют - недосяжний, хоч частково досяжний... тобто із шансом на досягання на цілу вічність (щоб не було занудно:))
що є правда?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 14:18:00 ]
Цікавим виходить у Вас, Миколо, поділ когось на щось і правду. Я ніяк не можу собі збагнути правду, як частинку... От тому і спротив. За Вашими словами - у кожному є частинка правди - а чому частинка? Для нього і не виключено, що для когось іще усе, тобто вся людина, є правдою. Розумієте, навіть коли для когось ця людина виглядає фальшивою, то і це про цю людину буде правдою. ;) Знаю, що складна філософія, але все ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-23 16:46:14 ]
як на мене все просто:скільки людей - стільки і правд...
Вірш дуже гарний, сподобалися образи, не налаштована зараз на філософію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 15:53:44 ]
Дійсно, досконалості немає меж... Використаний образ танцю, влучний і "легкий". Удачі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-07 15:59:21 ]
Дякую, Юліє!