ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчувається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 ПРАВДА
А хочеш правду? – Гріш мені ціна.
Така от, друже, правдонька невтішна:
Комусь – весела, а комусь – сумна,
Комусь – свята, комусь – прадавньо грішна.

Живу собі в палацах розписних,
Багатствами частую своє чрево,
А бідні плачуть... Що мені до них?
Розкішно жити – правда королеви.

В останню путь пішов мій друг і брат,
І день схилився смутком на могилі...
У цей же день фатою на вітрах
Танцюю спритно на дзвінкім весіллі.

Без права прощення, осуджена всіма,
За гріх тілесний вкутана в провину...
- Христос воскрес! А смерті більш нема. –
І правда воскресила Магдалину.

Ще хочеш правди, знятої з хреста?
Облиш! Бо де б її вже не шукав ти,
Своя миліша. Істина проста –
У кожного на все свої є правди.




Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-12 16:44:05
Переглядів сторінки твору 5598
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.629 / 5.58  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.553 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 17:18:54 ]
Це правда - у кожнохо Вона своя!
Файний вірш, Миросе - сподобався.

Ось дещо, де сумнів розквіт:
***
"У цей же день фатою на вітру" - "на вітру" - а хіба не "на вітрі"???
***
"Своя миліша, тож постав свічу –
У кожного на все свої є правди." - дещо незрозуміло - для чого свічу ставити???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-04-12 20:00:18 ]
Дуже сильний багатоплановий твір. І, що головне, в такій обширній поезіє не втрачається основна лінія. Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 20:01:41 ]
Тепер супер! :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-12 20:17:21 ]
Дякую Вам, пане Олесю, за розуміння!

Юрію, рада такій реакції! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-04-12 21:58:28 ]
Мені дуже сподобалось. Ось тут, як на мене, трохи "задрібно"? - "Бо де б її вже не" і в кінці, можливо, можна ще більш уточнити риму?
Наприклад, "обрав ти" - "правди"?
Але, кінця краю не має кожному вдосконаленню :)
Напр. древні залишали свої досконало продумані будови зі свідомими недоробками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-04-22 07:32:48 ]
Вірш - відмінний.
Та з редакторами згоден.
Як один з варіантів:

Ще хочеш правди, знятої з хреста?
Облиш! Ти де її вже не шукав-би,
Своя миліша. Істина проста –
вживає кожен сіль СВОЄЇ ПРАВДИ.

Та на істину не притендую.
Тих варіантів багато, мій - лиш як приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-23 08:00:36 ]
Володимире, дякую, що завітали, однак маю не погодитись з Вашим варіантом. Щоб пропонувати приклади, необхідно їх обгрунтувати. А не погоджусь з Вами ось чому: по-перше, "шукав ти" краще, аніж "шукав би", як рима до слова "правда", оскільки звуки "д" і "т" співзвучні, обидва зубні, а звук "б" губний.
Щодо солі, то Ви змінили суть всього вірша. Чому "сіль"? Я з самого початку розписала, що для кожного це своє поняття, а Ви в кінці усе "зіпсували" ;). Не ображайтеся, та правда - для когось сіль, а для когось цукор, а ще комусь - ще щось. :)
Тому залишусь зі своїм варіантом, даруйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-04-24 07:44:25 ]
Та все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-22 14:01:07 ]
прочитав, сподобалося :)
правда завжди часткова, себто все є суб"єктивне (то до попередньої розмови).
Абсолют - недосяжний, хоч частково досяжний... тобто із шансом на досягання на цілу вічність (щоб не було занудно:))
що є правда?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 14:18:00 ]
Цікавим виходить у Вас, Миколо, поділ когось на щось і правду. Я ніяк не можу собі збагнути правду, як частинку... От тому і спротив. За Вашими словами - у кожному є частинка правди - а чому частинка? Для нього і не виключено, що для когось іще усе, тобто вся людина, є правдою. Розумієте, навіть коли для когось ця людина виглядає фальшивою, то і це про цю людину буде правдою. ;) Знаю, що складна філософія, але все ж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-23 16:46:14 ]
як на мене все просто:скільки людей - стільки і правд...
Вірш дуже гарний, сподобалися образи, не налаштована зараз на філософію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 15:53:44 ]
Дійсно, досконалості немає меж... Використаний образ танцю, влучний і "легкий". Удачі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-07 15:59:21 ]
Дякую, Юліє!