ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.10 22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.

Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –

Олена Побийголод
2025.11.10 19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)

1

Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.

Артур Курдіновський
2025.11.10 17:28
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.

Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик

Іван Потьомкін
2025.11.10 16:26
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать

Юрій Лазірко
2025.11.10 15:48
Ішов дорогою,
де терня звідусюди
на крок дивилося
в ті босоногі, вбогі дні...
Не дав Тобі я поцілунку,
як Іуда,
а як розбійнику -
ще сповідатися мені.

Сергій Губерначук
2025.11.10 11:42
Народилася та!
Грім про все розповів.
Потім жодна робота цих рук не бруднила.
Ними тільки злітав,
ними тільки молив
про поєднання з нею в півсили й щосили!

Хто, як я, чатував

Устимко Яна
2025.11.10 11:02
раз десять авторів
рукописии післали
та не було листів
один з них не стерпів
і от їх дев’ять стало

і дев’ять авторів
рукописи післали

Микола Дудар
2025.11.10 10:55
Сподіваєщся на краще
І надієшся на успіх,
А становиться все важче
І вкорочується усміх…
Ти збагачуєш свій досвід,
Ти становишся приміром
Бо життя — той самий дослід,
Ну а ми його вампіри…

Данько Фарба
2025.11.10 10:13
Народжуєшся, віриш  та ідеш
по світу що з роками все глупіше.
Такий життя таємний механізм -
усі надії обернути в тугу.
Ти думав люди краще за тебе.
Алє годі! Не всі вони як звіри.
Не ремствуй на життя, воно таке.
Алє коли побачиш хижаків

Світлана Пирогова
2025.11.10 09:42
Листопад-диригент завітав у мій сад.
Вітру музику я відчуваю.
Шелестить і грайливо, і жваво.
Час і простір у парі зійшлися у лад.

Листя втомлене плавно злітає з дерев,
Щоб воскреснути знову весною.
Хоч сумують оголені крони,

Борис Костиря
2025.11.09 22:05
Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.

Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.

Олег Герман
2025.11.09 17:48
Мені вже набридло. Дійсно, набридло. Я — лікар-психіатр, який провів роки в університеті, вивчаючи неврологію, психіатрію, біохімію, анатомію, фармакологію, фізіологію. Мені вдається відрізнити генералізований тривожний розлад від ситуативної тривожності,

С М
2025.11.09 16:06
Конкістадоре, у самоті
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Твоє лице одверта маска
І непорушні його риси

Артур Курдіновський
2025.11.09 15:43
Я знову прокидаюсь на світанні,
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.

"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?

Євген Федчук
2025.11.09 12:20
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.

Олександр Сушко
2025.11.09 11:59
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.

Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Друг
Колосилася мрія, а щастя жнива забарились –
Так нестерпно чекати просвітку в сезони дощів.
Я на тебе молилась, а крапель пронизливі стріли
Розбивали любов – і хоч душу – бери й полощи!

А ти знаєш, я зараз от тільки моментом відчула,
Що промерзла наскрізь і що холод – то твій талісман.
Безталанна любове, згортаючи морок в минуле,
Не чекатиму світла, позбудусь неволі сама.

Ти не винен (прощаю), я кривдила небо даремно,
Слово стримав – лишався завжди безкінечно близьким,
Та настільки й чужим, не моїм.., і ця туга тюремна
Не могла позбирати на хліб по кутках копійки.

А щоб жити, достатньо проміння твоєї усмішки.
Ти... лиш друг, і мій розум нарешті розгледів тепло.
Я так довго блукала, тинялася колами пішки,
Та нарешті дійшла, я знайшла те.., що поряд було.




Найвища оцінка Ростислав Санів 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Чернишенко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-09 15:00:01
Переглядів сторінки твору 4811
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.720 / 5.42  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.786 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рижа (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 15:37:23 ]
Як неперевершено мелодійно! Я в захваті. Особливо фінал. Це шістка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-09 15:51:40 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:09:10 ]
Запитай у Ганни Осадко, хто така Тенар. Це просто її пісня, звернена до Геда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:49:08 ]
***
Ну Слава Богу - що після такого "тиняння по колу" - нарешті знайшла те "що поряд було". Вібулося!(зараз Іринка усміхнеться):-)

Мирославо,
Вірш хороший і в цілому вдався (меланхолічний правда).
Ось дрібні моменти, які на мою думку не є зовсім вдалими.
(Це лише моя думка - для інших можливо ці моменти будуть одним позитивом.)
***
"безкінечно близьким" - Гм. Щось тут барахлить - не знаю правда що...
***
"і мій розум нарешті розгледів тепло" - не сприйнялось :(

Удачі,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 19:16:17 ]
Це неймовірно... така дивна і щира молитва...
Ідеальне порівняння емоційності, розуму і образів. і не можна сказати, що чогось є занадто багато, чи записално залегко чи заскладно. Написано так як найкраще могло бути написано. Стиль дотриманий до кінця вірша, і не має відчуття гонитви за ритмікою чи ще чимось, а це головне.

і лишень "щось" маленьке в останньому рядку з розділовими... :)) але то таке, як на мене.

Та все ж, враховуючи довгий рядок, відчуття що передано дуже вдалими образами і нетривіальність - це 6 :) дуже дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-12 07:49:50 ]
Дякую, Юрію, за комент!
Наскільки за Вами помітила, то Ви намагаєтеся бути уважним, але не до кінця. Річ у тому, що зазвичай Ви підходите до твору лише з власними відчуттями і знаннями, а для того, щоб зрозуміти когось іншого, цього не досить. Скажу чесно, бувають моменти, коли я дійсно не сприймаю деяких віршів з першого разу. Тоді намагаюсь вникнути в кожне слово поступово, з прив'язкою до інших, щоб картина була довершеною, або взагалі залишаю вірш недоторканим своїми нерозуміннями.
От тільки погляньте - Ви взяли лише частинку слів і їх право на життя піддали сумніву, а ця частинка лише початок думки: "...завжди безкінечно близьким,
Та настільки й чужим..." Невже тепер Ви вважаєте, що щось барахлить? Все просто. Малося на увазі, що людина може бути завжди поряд, і не обов'язково фізично, але вона завжди буде належати і іншим, без прив'язки до однієї особи. Нехай вибачають мені особи, які озвучили і сприйняли ці слова, але я їх відразу відчула правильно...
Щодо іншого Вашого несприйняття, то і тут Ви не захотіли додумати. "...і мій розум нарешті розгледів тепло..." - невже Ви ніколи не знали про сповільнену дію розуму? ;) Ми завжди відчуваємо щось раніше, але розуміння цього приходить з невеличким запізненням.
Будьте пильними, Юрію! ;) І Вам хай щастить!

Ростику, і Вам спасибі за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 18:18:08 ]
Ой, і справді - не уважний... не розгледів ще мій розум тепла...
Добре що Твоїй героїні це вдалося... :-)
Творчих успіхів,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-24 16:15:06 ]
Прекрасно!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-26 13:35:12 ]
Дякую, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-26 13:55:00 ]
яке ж воно близьке... У Вас надзвичайна здібність, Мирославо, передавати порухи душі так поетично і разом з тим не вичурно. І так це у Вас природно виходить у довгих рядках.

Щодо змісту:) дуже хочеться вірити у те тепло, яке виростає із кохання, яке не збулося... але не вірю:) бо коханню у взаємному теплі - тісно...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-26 14:45:22 ]
Ірино, дуже тяжко у це повірити, коли сліпо болить. Але варто зрозуміти, що справжня Любов дарує лише тепло. Так не буває? Тоді це не Любов. Якщо любиш, то віддаєш, не чекаючи нічого у відповідь.
Люби натхненно, живописно
І неповторно водночас -
Любов тоді знаходить нас,
Коли приходить безкорисно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-26 16:57:15 ]
Та буває... Тільки так і буває. Інакше якраз не буває. І ти це описала у своєму вірші. краще, вже й не скажеш.

:)