ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
* * *
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
Стінг співає під бандуру
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Бабах!
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Друг
Колосилася мрія, а щастя жнива забарились –
Так нестерпно чекати просвітку в сезони дощів.
Я на тебе молилась, а крапель пронизливі стріли
Розбивали любов – і хоч душу – бери й полощи!

А ти знаєш, я зараз от тільки моментом відчула,
Що промерзла наскрізь і що холод – то твій талісман.
Безталанна любове, згортаючи морок в минуле,
Не чекатиму світла, позбудусь неволі сама.

Ти не винен (прощаю), я кривдила небо даремно,
Слово стримав – лишався завжди безкінечно близьким,
Та настільки й чужим, не моїм.., і ця туга тюремна
Не могла позбирати на хліб по кутках копійки.

А щоб жити, достатньо проміння твоєї усмішки.
Ти... лиш друг, і мій розум нарешті розгледів тепло.
Я так довго блукала, тинялася колами пішки,
Та нарешті дійшла, я знайшла те.., що поряд було.




Найвища оцінка Ростислав Санів 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Чернишенко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-09 15:00:01
Переглядів сторінки твору 4775
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.720 / 5.42  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.786 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рижа (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 15:37:23 ]
Як неперевершено мелодійно! Я в захваті. Особливо фінал. Це шістка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-09 15:51:40 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:09:10 ]
Запитай у Ганни Осадко, хто така Тенар. Це просто її пісня, звернена до Геда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 16:49:08 ]
***
Ну Слава Богу - що після такого "тиняння по колу" - нарешті знайшла те "що поряд було". Вібулося!(зараз Іринка усміхнеться):-)

Мирославо,
Вірш хороший і в цілому вдався (меланхолічний правда).
Ось дрібні моменти, які на мою думку не є зовсім вдалими.
(Це лише моя думка - для інших можливо ці моменти будуть одним позитивом.)
***
"безкінечно близьким" - Гм. Щось тут барахлить - не знаю правда що...
***
"і мій розум нарешті розгледів тепло" - не сприйнялось :(

Удачі,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ростислав Санів (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-09 19:16:17 ]
Це неймовірно... така дивна і щира молитва...
Ідеальне порівняння емоційності, розуму і образів. і не можна сказати, що чогось є занадто багато, чи записално залегко чи заскладно. Написано так як найкраще могло бути написано. Стиль дотриманий до кінця вірша, і не має відчуття гонитви за ритмікою чи ще чимось, а це головне.

і лишень "щось" маленьке в останньому рядку з розділовими... :)) але то таке, як на мене.

Та все ж, враховуючи довгий рядок, відчуття що передано дуже вдалими образами і нетривіальність - це 6 :) дуже дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-12 07:49:50 ]
Дякую, Юрію, за комент!
Наскільки за Вами помітила, то Ви намагаєтеся бути уважним, але не до кінця. Річ у тому, що зазвичай Ви підходите до твору лише з власними відчуттями і знаннями, а для того, щоб зрозуміти когось іншого, цього не досить. Скажу чесно, бувають моменти, коли я дійсно не сприймаю деяких віршів з першого разу. Тоді намагаюсь вникнути в кожне слово поступово, з прив'язкою до інших, щоб картина була довершеною, або взагалі залишаю вірш недоторканим своїми нерозуміннями.
От тільки погляньте - Ви взяли лише частинку слів і їх право на життя піддали сумніву, а ця частинка лише початок думки: "...завжди безкінечно близьким,
Та настільки й чужим..." Невже тепер Ви вважаєте, що щось барахлить? Все просто. Малося на увазі, що людина може бути завжди поряд, і не обов'язково фізично, але вона завжди буде належати і іншим, без прив'язки до однієї особи. Нехай вибачають мені особи, які озвучили і сприйняли ці слова, але я їх відразу відчула правильно...
Щодо іншого Вашого несприйняття, то і тут Ви не захотіли додумати. "...і мій розум нарешті розгледів тепло..." - невже Ви ніколи не знали про сповільнену дію розуму? ;) Ми завжди відчуваємо щось раніше, але розуміння цього приходить з невеличким запізненням.
Будьте пильними, Юрію! ;) І Вам хай щастить!

Ростику, і Вам спасибі за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 18:18:08 ]
Ой, і справді - не уважний... не розгледів ще мій розум тепла...
Добре що Твоїй героїні це вдалося... :-)
Творчих успіхів,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-24 16:15:06 ]
Прекрасно!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-26 13:35:12 ]
Дякую, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-26 13:55:00 ]
яке ж воно близьке... У Вас надзвичайна здібність, Мирославо, передавати порухи душі так поетично і разом з тим не вичурно. І так це у Вас природно виходить у довгих рядках.

Щодо змісту:) дуже хочеться вірити у те тепло, яке виростає із кохання, яке не збулося... але не вірю:) бо коханню у взаємному теплі - тісно...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-26 14:45:22 ]
Ірино, дуже тяжко у це повірити, коли сліпо болить. Але варто зрозуміти, що справжня Любов дарує лише тепло. Так не буває? Тоді це не Любов. Якщо любиш, то віддаєш, не чекаючи нічого у відповідь.
Люби натхненно, живописно
І неповторно водночас -
Любов тоді знаходить нас,
Коли приходить безкорисно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-26 16:57:15 ]
Та буває... Тільки так і буває. Інакше якраз не буває. І ти це описала у своєму вірші. краще, вже й не скажеш.

:)