ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 З нічних діалогів
– Ну що тобі до них, сумна моя ти панно? –
Зоріє височінь відбитком таїни,
І поглядом до зір ти линеш невблаганно,
Як грішниця свята, що винна без вини.
Ця ж нічка не тобі тепло вплітає в косу,
І доля не твоя в сузір’ї Сподівань,
І місяць-молодик до танцю не запросить
Печаль очей твоїх із вірою в дива.


– Ну що мені до них сумній і безталанній? –
По вінця самоти в ущелині грудей…
Та бачила я сон, що прийде мій коханий,
Коли під спів сичів зоря в траву впаде.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-09 22:17:04
Переглядів сторінки твору 9591
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.939 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.932 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 22:42:50 ]
От-от і - розквітне ліс повнотою барв!..І задумливі очі вдивляються в небо.. в небеса очей коханої людини- таке враження од Вашого твору. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 22:44:00 ]
Вітаю Миросе,
Зі святами Тебе!
Все гарно, мелодійно.
Єдине про що я би подумав то це:
"Коли під спів сичів зоря в траву впаде."
Бо "сичі" не співучі птахи...
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:22:19 ]
Мені видалось, що цей "парадокс" просто по стилю вірша не підходить...
Або мо` тоді "спів" у лапки взяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:30:52 ]
Не треба, бо то ж не газета, де мусиш орієнтуватися на "пересічного" читача, і вірш не для читанки. Обоє маємо волю прочитати по-своєму. Така дво-три...-значність іноді не шкодить, а допомагає: кожен дивиться зі свого ракурсу і бачить свою грань і свої блискітки у рівненському бурштині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:32:45 ]
Ну тоді нехай і лелеки курликають - тільки так тихенько-тихенько :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:37:51 ]
Ну, не знущайтеся, пане Юрку! Ну, хочеться мені так і віриться, що вона саме це мала на увазі. Де та Мирослава, щоб вона нас розсудила?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:38:37 ]
Згодна з паном Валентином, що маленькі "лапочки" візьмуть у лещата смисл слова... до того ж, вірш навіює казковий настрій,- з таким настроєм і сичі можуть заспівати. Тим паче, здається у Гофмана хтось з родичів сича(чи й сам він)- таки співає :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:49:30 ]
Ну якщо Ви "крик" називаєте "співом" - то тоді бажаю Вам приємної насолоди...
Так і ворони скоро заспівають тужливу пісню...
А для мене "спів" - це щось мелодійне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-09 23:54:26 ]
Летить ворон з чужих сторон та й жалібненько кряче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:08:33 ]
Не маю під руками тексту Гофмана- "Лускунчик та мишачий король"- у частині "Дива" чи "Битва" щось схоже до нашої теми було :) Не люблю голослівних "щось"... Там чарівник перекинувся на птаха (сича?) і співав пісню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:26:12 ]
Та воно було б дуже просто, коли б замінити тако:
Коли під крик сичів зоря в траву впаде. Але про що б ми так довго і цікаво розмовляли серед ночі?.. Ага, - у вас день... А у нас увесь іній зїв туман, під ногами снігове болото... Настрій уже посвятковий. Але Різдво було гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:30:07 ]
У нас +18 тепла - :)
Яке там Біле Різдво :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:34:18 ]
А у нас ясність легкого морозця :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 00:48:54 ]
Білого на світі дуже мало. Кажуть, що тепер білих людей усього 10% і вони вимирають. Тим паче, мало білих чоловіків. А ми сердимося на наших дівчат, що вони на "шоколад" переходять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 08:59:23 ]
Привіт!

Валентине, то вчора не я вірш опублікувала, а зробили це за мене з моїх слів, трішки не так, але сьогодні я вже виправила. :)
Щодо "співу сичів", то ви гарно подискутували. :) Коли мені писалося, то я над цим зовсім не задумувалася, а коли почала думати, то свідомо випливло два варіанти пояснень. Як написала Ольга, що вірш, як казка, де все і неможливе, і можливе водночас. Наснився панні сон, а от чи збудеться він - ніхто не знає, та якщо збудеться і прийде її коханий, то і сичі заспівають. :) Щодо іншого, більш тверезого варіанту, то ви теж до нього близько підійшли - соловейко тьохкає, горобці цвірінькають, журавлі курличуть, зозулі кують і т. д., але у кожного свій спів. І потім, ви ж сучасні люди, то чому не знаєте, що реп чи хіп-хоп - теж співають, головне - чути мелодію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-10 09:26:39 ]
Гляньте у інтервю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 11:33:53 ]
Гарний вірш, ніжний і трохи феєречний, панно Миросю :) І так як у фіналі описано диво - коли падає зоря - то і спів сичів у це диво якраз непогано вписується. Єдине - оті "грішниця свята" і "винна без вини" - вже настільки часто використовувалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 12:26:12 ]
Вандо, якщо взяти окремо ці два словосполучення, то вони зустрічаються часто, але для передачі образу, близького до Марії Магдалини мені потрібні саме ці слова і у щільному поєднанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-10 12:35:22 ]
Я розумію, Миросю. Ви - автор і це Ваше бачення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-01-10 14:10:09 ]
Спасибі, Варцю!

Приємно, коли Жорж читає, сумно, коли мовчить.