ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.31 06:12
Весняний ранок прохолодний,
Хоч сонце сяє над Дніпром
І так безвітряно сьогодні,
Що білий світ застиг кругом.
Впиваюсь сонцем і повітрям,
На повні груди вдих роблю, -
Виймаю пензлі та палітру
І волю вмілості даю.

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 ***
Ти - ранок,
А я - трава.
Світанок -
І знов жива!
Росою
Кохаєш ти.
Косою...
Горять мости.




Найвища оцінка Петро Паливода 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-19 09:37:26
Переглядів сторінки твору 3370
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.412 / 5.21  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.183 / 5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.903
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Паливода (М.К./М.К.) [ 2006-07-19 09:45:05 ]
Кількома словами створено чудову картину. Крім того, люблю короткі поетичні форми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-07-19 12:43:29 ]
Він - заблукав і загубився у своїх справах. Вона - живе собі щодня звичайно, чекаючи на нього завжди. Єдина можливість зустрітися - світанок, коли він прокидається біля неї, ніким не сполоханим і ще нічим не заклопотаним. Тільки тепер він її, а вона його. Раптом телефонний дзвінок. Все обірвалося. Хто і чому обірвав - не цікаво їй, його знову забрали. Ніхто не помер, він сам по-собі і вона без нього. Але тепер потрібно знову, щоб "виросла" мить, коли він кохатиме її. "Згоріли мости" - у неї вкрали щастя, не питаючи, "спалили" єднання і хтозна чи сонцем. ЇЇ знання не втішить...
Пане Дикий Джордже, Вам не зовсім до душі моя гра в асоціації? Якщо Петро побачив те, чого не побачили Ви, то його оцінка має прирівнюватись до Вашої, бо Ви геніальніші? Мені важливі обидві думки, але невизнання Вами думки Петра, як такої, що має право на існування мене бентежить. І знаєте, чому, поставивши оцінку "5", Ви коментуєте, що загалом і має бути, і чому раніше, коли я вперше публікувалася тут, то наштовхнулася на неоднозначне ставлення до оцінювання і коментування іншими авторами "Майстерень"? Ставивши "4", вони не вказували на помилки, хоча, схоже, що вірш таки чимось не сподобався, чогось не вистачає... Але от чому і чого? - мовчання. Як тоді щодо пріоритетів цього сайту - рости і вдосконалюватись? Я не звинувачую у цьому Вас особисто, лише хочу знати Вашу позицію, якщо у Вас на мене знайдеться часу і Вашої ласки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 13:12:54 ]
Мирославо, звичайно, оцінювання - процес тонкий, але на ньому побудований цей ресурс. Ми, редактори, даємо коментарі творчості кожного поета, різним своїм оцінкам його віршам. Коли віршів досить багато, то проміжні оцінки "3", "4", "5", а часто і "1" і "2" проходять ніби з тими самими попередніми поясненнями. Це теж колись реалізується на сторінці рецензій до творчості кожного автора. Мені до вподоби, до душі, ваша гра в асоціації, але я відчув деякі моменти, які, як на мене, "випадають" - даремно ви не звернули увагу у своїх роздумах на подвійність асоціацій в кінці, на ідею заграви сонця. Тобто тягнути різноплановість, різне розуміння до самого кінця. Це я би відчув, як "прекрасно".
Я це говорю, Мирославо, тільки від свого імені, інші редактори безумовно мають своє сприйняття. Успіхів вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-07-19 13:38:00 ]
Дякую!
Я знову наважуся Вам донести, що немає у вірші СОНЦЯ, якого так Вам хочеться. Не лише сонце "палить мости". Якби сонце висушило росу, то наступного ранку знову був би момент, коли роса мала б з'явитися. Погодьтеся, значно більша ймовірність того, що наступний ранок буде з росою, аніж те, що назавтра трава відросте. "Горять мости" - асоціація з розлукою, не визначеною часом, але, безумовно, можливою, як і побудова нових мостів. Ви мене не відчули, а не багатоплановість. Ви "попливли". Ви не стали ранком, а втілились туманом...
І пробачте мені мою впертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 14:34:33 ]
Відчув, відчув вас, Мирославо, просто трохи про інше говорив. А впертість повинна бути, інакше як себе знайти.
Успіху у цій нелегкій справі!