ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 ***
Ти - ранок,
А я - трава.
Світанок -
І знов жива!
Росою
Кохаєш ти.
Косою...
Горять мости.




Найвища оцінка Петро Паливода 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Майстер Рим 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-19 09:37:26
Переглядів сторінки твору 3628
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.412 / 5.21  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.183 / 5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.903
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Паливода (М.К./М.К.) [ 2006-07-19 09:45:05 ]
Кількома словами створено чудову картину. Крім того, люблю короткі поетичні форми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-07-19 12:43:29 ]
Він - заблукав і загубився у своїх справах. Вона - живе собі щодня звичайно, чекаючи на нього завжди. Єдина можливість зустрітися - світанок, коли він прокидається біля неї, ніким не сполоханим і ще нічим не заклопотаним. Тільки тепер він її, а вона його. Раптом телефонний дзвінок. Все обірвалося. Хто і чому обірвав - не цікаво їй, його знову забрали. Ніхто не помер, він сам по-собі і вона без нього. Але тепер потрібно знову, щоб "виросла" мить, коли він кохатиме її. "Згоріли мости" - у неї вкрали щастя, не питаючи, "спалили" єднання і хтозна чи сонцем. ЇЇ знання не втішить...
Пане Дикий Джордже, Вам не зовсім до душі моя гра в асоціації? Якщо Петро побачив те, чого не побачили Ви, то його оцінка має прирівнюватись до Вашої, бо Ви геніальніші? Мені важливі обидві думки, але невизнання Вами думки Петра, як такої, що має право на існування мене бентежить. І знаєте, чому, поставивши оцінку "5", Ви коментуєте, що загалом і має бути, і чому раніше, коли я вперше публікувалася тут, то наштовхнулася на неоднозначне ставлення до оцінювання і коментування іншими авторами "Майстерень"? Ставивши "4", вони не вказували на помилки, хоча, схоже, що вірш таки чимось не сподобався, чогось не вистачає... Але от чому і чого? - мовчання. Як тоді щодо пріоритетів цього сайту - рости і вдосконалюватись? Я не звинувачую у цьому Вас особисто, лише хочу знати Вашу позицію, якщо у Вас на мене знайдеться часу і Вашої ласки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 13:12:54 ]
Мирославо, звичайно, оцінювання - процес тонкий, але на ньому побудований цей ресурс. Ми, редактори, даємо коментарі творчості кожного поета, різним своїм оцінкам його віршам. Коли віршів досить багато, то проміжні оцінки "3", "4", "5", а часто і "1" і "2" проходять ніби з тими самими попередніми поясненнями. Це теж колись реалізується на сторінці рецензій до творчості кожного автора. Мені до вподоби, до душі, ваша гра в асоціації, але я відчув деякі моменти, які, як на мене, "випадають" - даремно ви не звернули увагу у своїх роздумах на подвійність асоціацій в кінці, на ідею заграви сонця. Тобто тягнути різноплановість, різне розуміння до самого кінця. Це я би відчув, як "прекрасно".
Я це говорю, Мирославо, тільки від свого імені, інші редактори безумовно мають своє сприйняття. Успіхів вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-07-19 13:38:00 ]
Дякую!
Я знову наважуся Вам донести, що немає у вірші СОНЦЯ, якого так Вам хочеться. Не лише сонце "палить мости". Якби сонце висушило росу, то наступного ранку знову був би момент, коли роса мала б з'явитися. Погодьтеся, значно більша ймовірність того, що наступний ранок буде з росою, аніж те, що назавтра трава відросте. "Горять мости" - асоціація з розлукою, не визначеною часом, але, безумовно, можливою, як і побудова нових мостів. Ви мене не відчули, а не багатоплановість. Ви "попливли". Ви не стали ранком, а втілились туманом...
І пробачте мені мою впертість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-19 14:34:33 ]
Відчув, відчув вас, Мирославо, просто трохи про інше говорив. А впертість повинна бути, інакше як себе знайти.
Успіху у цій нелегкій справі!