Автори /
Ярина Брилинська (1968)
|
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
*****
•
ходить сон
•
*****
•
писати про тебе
•
**********
•
бабині тенета
•
*****
•
*****
•
усупереч
•
пора матіоли
•
інфінітивно
•
я прийду
•
була зима
•
*****
•
ОСІНЬ - ПЕРУКАРКА
•
*****
•
*****
•
життям жонглюючи
•
ПОДОРОЖ
•
*****
•
*****
•
*****
•
***
•
ТЕЛЕГРАМА
•
ЛИСТ
•
весна минає
•
наче шовком
•
*****
•
ЖИТТЯ ЇЇ БУЛО СОНЯХОМ...
•
ховаємо любов
•
сорок морок
•
я світло тобі дарую
•
несерйозне
•
Вона і Він
•
житіє літа
•
******
•
елегія зустрічі
•
*****
•
*****
•
*****
•
""""""""
•
загублена
•
смак ночі
•
СОНЦЕМ НАПОВНЕНИЙ
•
ДОВГІ КВІТИ
•
МРІЯ
•
*******
•
КАРМЕН
•
ДЕНЬ ПО НОТАХ
•
*****
•
ГОСТИНА
•
ЛІРИЧНІСТЬ
•
*********
•
така зима
•
боса любов
•
безсоння
•
*****
•
*****
•
ЗІРКА
•
подяка
•
цей сніг втомився
•
неправильні запитання
•
***
•
***
•
злий вірш
•
спогад
•
вечір
•
Ніч без Тебе
•
ergo sum
•
Весна
•
Мальва
•
***
•
***
•
У Русові...
Така будь, бесідо моя!
•
чекаю
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Хочу бути арфою...
•
***
•
птах
•
***
•
малюнок на склі
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
одного разу
коли ти візьмеш мене у подорож
коли ти візьмеш мене у подорож
переночувати
сон цей
сон цей
вилітають із твоїх вуст
їдкими осами правди
їдкими осами правди
хочу писати про тебе
малювати строфи
малювати строфи
плаваєш
у твердих водах
у твердих водах
відведений на осінь
так швидко мине
так швидко мине
вже час
перейту цю пристрасть убрід
перейту цю пристрасть убрід
у байдужому місті
де манекени сліпими грудьми
де манекени сліпими грудьми
простягають корінь до кореня
зв"язатися хочуть
зв"язатися хочуть
коли настане пора матіоли
прийде час ув очі тобі поглянути
прийде час ув очі тобі поглянути
безконечна дія
тебе чекати
тебе чекати
запроси у свою білу зиму
бо моя чорна
бо моя чорна
сьогодні була зима
затиснені морозом
затиснені морозом
різдвяними долонями долі
розбігаються у різні боки шляхи
розбігаються у різні боки шляхи
Вже зовсім скоро
осінь натомиться
осінь натомиться
Коли втому поділити на два -
можна отримати тишу.
можна отримати тишу.
Тіло любові помирає,
а душа припадає біля нього,
а душа припадає біля нього,
Клоуне усміхнений,
запалюєш кільця моїх бажань,
запалюєш кільця моїх бажань,
На лівому березі осені
ще пахнуть спасом яблука,
ще пахнуть спасом яблука,
Ґаздинею буду
у ґражді серця свого.
у ґражді серця свого.
Коли місяць-юнак
витинає серпом візерунки
витинає серпом візерунки
народжена із пристрасті і сили
як буря на просторах океану
як буря на просторах океану
Сумніви,
мов Японії далекої воїни,
мов Японії далекої воїни,
Бути дощем.
Крапками і тире
Крапками і тире
на склі вікна
напише листа
напише листа
Так холодно і мокро. І весна минає.
Минає час.
Минає час.
наче шовком
по тілу голому
по тілу голому
читай її
незнайомку що в руках тримаєш
незнайомку що в руках тримаєш
життя її було соняхом
до неба здіймалося
до неба здіймалося
ховаємо любов
далі від ока людського
далі від ока людського
Прилетіли сороки,
приблизно – сорок.
приблизно – сорок.
сміюся чи посміхаюся
я світло тобі дарую
я світло тобі дарую
Жовте око
солодко гріє
солодко гріє
Вона і Він...
На відстані руки
На відстані руки
Напишу
житіє літа мого і літ.
житіє літа мого і літ.
прислухаючись до тиші,
що між горнятками
що між горнятками
Одягне сукню
з білих цикламен,
з білих цикламен,
Зустріти весну у тугому сповитку бруньки.
Боятися вкотре розквітнути назустріч...
Боятися вкотре розквітнути назустріч...
як звучить велика пустка
у якій живемо?
у якій живемо?
ніколи не відкривай вікон
бо
бо
Чи знаєш
який вигляд має долоня
який вигляд має долоня
я стала старшою ще на один спогад
закопаю його
закопаю його
нам смакуватиме сьогодні ніч
бо місяць
бо місяць
цей затінок сонцем наповнений
нагадує тишу якою мовчиш
нагадує тишу якою мовчиш
довгі квіти
як довгі
як довгі
"Я вибухнула. Вигоріла. Кратер.
Я попелище. Ані сліз. Ні зла."
Я попелище. Ані сліз. Ні зла."
Якщо Бог існує -
піду до Нього у гості
піду до Нього у гості
Кармен,
затиснувши у зубах
затиснувши у зубах
ДОкором
дивиться
дивиться
Не прошу нічого.
Лиш дрібку
Лиш дрібку
Вростаю
у дні свої спокоєм
у дні свої спокоєм
моя ліричність не опала
з останнім
з останнім
Боже...
чому Ти не створив мене
чому Ти не створив мене
зима така
аж холодно димам
аж холодно димам
підніматися щаблями
звуку і кольору
звуку і кольору
на оргáні подвір’я дому мого
вітер знову заграв свій нічний хорал
вітер знову заграв свій нічний хорал
тужать за розмовою слова
сиротливо туляться одне до одного
сиротливо туляться одне до одного
їхатимеш здалеку
я стану при дорозі
я стану при дорозі
троє царів
постукали
постукали
заслоню фіранку старого року
замерзлі грона моїх мрій
замерзлі грона моїх мрій
цей сніг
втомився танути у грудні
втомився танути у грудні
пересуваюся канатом життя
і
і
одного дня
насмілюєшся померти
насмілюєшся померти
жінки
не танцюють аркана
не танцюють аркана
навколо тіні втрати
а може страти
а може страти
втомлене сонце
серпнево
серпнево
на плечі мого міста
легким серпанком філософії
легким серпанком філософії
присутність
пахне домом
пахне домом
до себе
рухаюся вперед
рухаюся вперед
вмитися першою весняною зливою
зачерпнути долонями пахучої дощівки
зачерпнути долонями пахучої дощівки
у Тебе було дев'ять життів
а у мене лише два
а у мене лише два
на спицях буднів
сплету тобі життя
сплету тобі життя
Ти будеш
барвистою стрічкою
барвистою стрічкою
Така будь, бесідо моя!
моє чекання
з першими звуками твого голосу
з першими звуками твого голосу
оголені дерева
запізнілої весни
запізнілої весни
літера до літери
думка до думки
думка до думки
буває так що нізвідки
невідомо як і для чого
невідомо як і для чого
Не хочу проминути...
минають темний провулок
минають темний провулок
"...кожен нерв зроблю струною, сам я арфою зроблюcь." Олександр Олесь
стою...
на сороковому поверсі
на сороковому поверсі
у конверті
сплетеному з чорних гілок
сплетеному з чорних гілок
зникаю у своєму дивному світі
повіривши словам
повіривши словам
...читаю колір...
вдивляюся
вдивляюся
чим є твоє мовчання