ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Брилинська (1968) / Інша поезія

 ***
Образ твору Сумніви,
мов Японії далекої воїни,
мечами самурайськими
у серці самотньому
бій вчинили.

Болю завдавали
домові своєму.

Тихо співала біва*
про сакури квіти,
що соком стиглої вишні
вимальовували візерунки
любові нерозділеної
на старому кімоно
учорашньої гейші.

*Біва — традиційний струнний музичний інструмент в Японії. Аналог української кобзи. Інколи називається «японською лютнею».





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-30 23:49:47
Переглядів сторінки твору 4075
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.545 / 5.5  (5.110 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.893
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 23:59:32 ]
Учорашня гейша - сильно... стільки асоціацій... і такі вони полярні....
Яринцю, люблю Твої вірші!
Ти диво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 00:06:34 ]
Та ну ти вже прямо таки перебільшила...:о))
Тут Пантелеймонович скаже "шо такоє хорошо, а шо такоє плохо"... ;о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 00:11:43 ]
А ми Пантелеймоновича... того й... ну задобримо... кавою, варенням з вишень... Як ти думаєш, клюне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 00:14:10 ]
Треба спробувати. Вишні, гейші - може й подобріє... :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 00:14:54 ]
угггу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 09:40:41 ]
Сумніви,
Як самураї країни далекої,
Щербатими катанами
У серці самотньому
бій вчинили.

Це я у такий спосіб наче перегукуюсь.
Багато чого цікавого можна знайти в Японії навіть не виходячи на вулицю.
Дякую за вірш. Мені сподобався, але хотілось би більшого запалу. Або я вкінець розбещений твоїми поезіями прибічник твоєї творчості, читач і колега.
А сумніви - печальна штука.
А їхня наявність - нормальна.
Наприклад, ідіоти (в вузькомедичному значенні цього слова) і розумово (а в нашому середовищі - поетично) не мають сумнівів.
То немає приводу печалитись.
Як ось мені, коли я прочитав про учорашню гейшу :))

Всього найкращого,
Пантелеймонович.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 11:37:48 ]
Привіт, Гаррі, розбещений прибічнику моєї творчості... :о)))
Для запалу замало палива. Напевне, пора у відпустку, бо от такий настрій. І фільми потрібно дивитися відповідні, а не всілякі японські меланхолійно-філософські поетичні кіношедеври. Навіяло.
"Щербаті катани" мені сподобалися. Хотілося це написати, але занадто багато пояснень треба давати читачеві. Хоча... "Щербаті катани" у надщербленому сумнівами серці.
Що думаєш з приводу великої кількості прикметників у моїх віршах? Це їм шкодить?
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:46:47 ]
Існують деякі параметри і обмеження, яких не хочуть визнавати поети, які важливішим з усіх мистецтв вважають власне.
Існують і поети, які гадки не мають про ті обмеження - такі, наприклад, як кількість шиплячих фонем в одному рядку, збіги цих фонем і звукопис в цілому. Їм непогано віршується, але поганенько створене читається.
Написане тобою читається. Ти визнаєш існування обмежень, які є не стільки обмеженнями, як встановленими часом і поетичною культурою найбільш гармонійні параметри будь-якого з художньо-поетичних творів. Довірся своєму відчуттю.
Моєе каже, що треба уникати отих "як, мов, начебто".
Я спочатку хотів було написати "Сумніви-самураї країни далекої", хоча написав трішки інакше, все одно уникнувши збігу "моВ Воїни".
Відповідаючи прямо на питання, поставлене тобою, а не ухиляючись від відповіді, я можу зазначити, що іменники, які несуть на собі відповідальність за смислове навантаження твору, можуть мати хоч по два прикметника, які характеризують їхні властивості. Тільки без нагромаджень.
Мені здається, що зайвих я не виявив :)))
Стосовно Японії мені здається, що не варто на неї вказувати, якщо вона не є чимсь визначальним.
Чи за місяць твоєї відсутності ти була там?
Невже?

З вихилясами,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 20:53:06 ]
О, Гаррі, яка Японія? Далі Львова не висуваюся... Стосовно збігу: можна написати "мов Японії далекої воїни" і його не буде, збігу тобто... Дякую за гарні і мудрі слова - ти ж знаєш, що твоя думка для мене багато важить. Але Японію все ж залишу - вона далека і воїни також до неї належать, зрештою, як і сама бідна нещасна гейша.
Зі зустрічними реверансами,
Я.
:о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 17:48:31 ]
Неначе на господі вправної ґаздині.
Нічого зайвого. Рушники на місці, пательні та гладущики, фоточка на стінці, вікна вимитиі, шибки виблискують небесною прозорістю.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 20:54:25 ]
Я хотіла догодити гостям. Завжди приємніше гостювати там, де чисто і затишно.
Прозоро усміхаючись,
Я.
:о))