ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Брилинська (1968) / Інша поезія

 ховаємо любов
Образ твору ховаємо любов
далі від ока людського
ховаємо у серці
але забуваємо
що серце є любові домом
де всі двері і вікна відчинені
де стіни співають пісню серцю
а воно на пальчиках легко танцює
і любові добре так

ховаємо любов
далі від ока людського
ховаємо у головах
тоді всі запитують
чому на вулицях так багато
розквітлих тюльпанів бродить
очі їхні блищать як зорі Єгипту
а вуста червоні наче схід Сонця
і любові добре так

ховаємо любов
далі від ока людського
ховаємо у словах
закопуємо їх
у городах власних душ
тоді плодоносять віршами
висушені на шпильках думки
а мудрість всміхається ласкаво
і любові добре так




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-22 20:28:48
Переглядів сторінки твору 3611
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.205 / 5.5  (5.110 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.829
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-04-22 21:33:42 ]
ховаємо.....
Яринцю, Я люблю тебе і твої вірші! От!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-04-22 21:49:22 ]
ховаємо... але любові добре так.
я теж тебе люблю і вірші твої.
у нас тут приступ всеоохоплюючої любові. приєднуйтесь!
:о)))))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-04-23 00:28:53 ]
Ой ти моя, плодоносна.
А чим зорі Єгипту різняться від зір над озером Тіті-Кака?
(Гасає з метеликолапом і кумкає)
Кхм.
Яринцю,
"чому на вулицях так багато
розквітлих тюльпанів бродить" - бо маки ще незачели...
З цьомки,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-04-23 08:50:01 ]
Ну... про плодоносність ти загнув. Тут "плодоносніших" за мене набагато більше. Не плодоносилося більше місяця - тому сприймаю це, як комплімент.
Зорі Єгипту ліпші, бо там гора Мойсея є, а з неї до неба рукою подати. Мойсей не дурно туди ходив. Анди також штука хороша, але ж Мойсея там не було ? :о))))
А з тюльпанам все правильно. До речі, якщо червоний тюльпан сильно розквітне, він саме на мак і схожий. Я на одному фото навіть сплутала.
Вось так!
Цьомики-бомики, Тореадор ти наш... :о)))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-23 09:38:31 ]
Привіт! ТО ТАКЕ ФАЙНЕ!!!! А "...висушені на шпильках думки" - ващє! Дяка за даровану усмішку. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-04-23 09:49:02 ]
Привіт! І - дякую. Мені самій ті думки на шпильках подобаються. Буває таке, що щось напишеш і самій на душу лягає.
Тішуся, що спонукала до посмішки.
Весна, Ігорку. Треба м"язи обличчя тренувати - посміхаймося частіше.
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-04-23 15:06:38 ]
Вітаю з твором.
Приємно було бачити про серце. .
Воно привертає увагу не менше, ніж другий рефрен.
„Тюльпанів бродить”, „У городах власних душ”.
Непогані поетичні образи та тільки збіги.

Як завжди, супер.
З повагою Г.П.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-04-23 15:21:17 ]
Дякую, Гаррі.
Ти трішечки припізнився - можеш повернутися на один твір назад. Він був у розділі "Вірші" і швидко зник. Там прозорість набагато менша, як у цьому.І знову нехтування правилами - ти це одразу помітиш. :о))
Не буду звертати уваги на названі тобою збіги, бо вірш стане настільки прозорим, що його не буде видно.:о))
А це у тебе "білий птах з чорною ознакою" на фото?
Дякую за візит.
:о))))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-04-23 15:39:44 ]
Це мій символ.
Я полюбляю одиноцтво. Саме у ньому розкриваються особистості, саме з цього стану можна легко переходити у будь-який інший. Це - мій природний стан. На "Поетичних майстернях" я трішки розкрився як людина, з якою можна спілкуватись. А по суті, малюнок відповідає їй самій. Суті.
Прозорість мене не цікавить. Я на неї звертаю увагу, коли вони менша за 0,75. У цьому випадку звукопис дійсно якийсь жорсткий.
У своєму коментарі я мав на увазі виключно збіги.
Дякую за відповідь.

Як завжди, з пошаною,
Г.П.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-04-24 13:28:28 ]
Одиноцтво, Гаррі, спонукає до написання віршів. Кожен, хто пише, його полюбляє. Гарний символ у тебе.
А жорсткий звукопис від жорсткості життя останнім часом.
Нема це ніякої ради.
:о)
Я.