ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить

Вячеслав Руденко
2026.08.15 14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.

В Горова Леся
2026.08.14 12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.

Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярина Брилинська (1968) / Інша поезія

 наче шовком
Образ твору наче шовком
по тілу голому
візерунки малює
голос чорний
бруньки тиші
холодом пестить
теплом
лоно думки
вкриває
ворожить на
квітах бузкових
що медами спливають
шпаринки суму
наповнюючи
ласощами весняними

покуштуй зі мною




Найвища оцінка Софія Кримовська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оля Оля 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-21 08:45:52
Переглядів сторінки твору 6566
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.764 / 5.46  (5.094 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-21 09:12:15 ]
оого.....
як гарно......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 09:17:49 ]
дякую!
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-21 09:27:18 ]
Пригадалося, як у дитинстві вишуковувала п'ятипелюсткові квіточки, загадувала бажання і з'їдала їх... одно разу в букеті на підвіконні був такий бузок, що усі квіточки були мегапелюсткові...
Я не можу згадати, чи виповнювались ті бажання, але ти повернула мене у відчуття казки, відчуття того дивного смаку бажань, яке завжди пахне бузком...
Може, ще щось загадати і з'їсти квітку?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 09:39:22 ]
Абсолютно все правильно тобі пригадалося. І бажання виповнювалися. Просто ми забули.
От бузок дикий важко тепер знайти, бо всі теперішні бузки мають не по чотири пелюстки, а по вісім - мічурінці постаралися.
Треба йти квітку щасливу шукати, може допоможе...
:о))))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-21 09:30:16 ]
Привіт! Ох і гарно! Хчеться заблукати в твоєму творі. Все таке вишукане тендітне і головне природнє. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 09:40:22 ]
Привіт, Ігорку! Все природнє, як весна. Блукай - я ж запрошую.
Дякую!
:о))
Я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 10:24:46 ]
Гарно, як завжди!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 21:53:56 ]
Лаконічно, як завжди! :о))))))))))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мара Щира (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-21 11:05:57 ]
Хм... дуже чуттєво. Дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 21:55:14 ]
Тішить, що відчули, Щира Маро...
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 14:24:32 ]
„Шовком по тілу голому”. І гладко-гладенько, і лоскотно, і еротично.
Свого часу мені подобався вислів „картина маслом”. А тепер - цей. Він не має ніякого відношення до попереднього, а має значно вищу емоційну складову. Я не можу сказати „навантаження”, як зазвичай штамповано пишеться. Нічого штампованого поряд з таким віршем як цей, не може і не повинно бути. Невідповідність буде страшнючим дисонансом.
Розбору вірша не буде. Він є цілісним, як і читацьке сприйняття, хоча я не виключаю того, що кому-небудь з читачів приглянеться якась особливо одна з усіх виключно вдалих метафор. Ні – тропів в цілому.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 21:56:33 ]
О Гаррі, Ваші слова, як той бузковий мед. Спасибі.
:о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-21 14:44:28 ]
Тільки хотів було написати: "еротично!", аж дивлюсь, вже попередній коментатор сказав усе :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 21:57:42 ]
Але все ж Ви це написали :о))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 20:44:55 ]
Голос чорний мене якось тривожить. Не можу уявити. Хоча це гарно, бо повинні бути бодай хоч які-небудь питання. Саме це мені не зовсім зрозуміле. Голос чорний. Голос чорний... І досі у роздумах.
він є основним питанням для мене. що це чорний голос? Де його почути? Які його ознаки?

Творчих успіхів, безмежно гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 22:02:35 ]
Не тривожтесь чорним голосом Олександре! Не потрібно уявляти, краще слухати. Найкраще Еллу Фітцджеральд. Чорний колір для мене не має негативу. Чудові рядки Степана Руданського:
Щоб співати колір чорний,
Дав би голос свій.
І тобі одній покорний,
Я співаю колір чорний,
Бо це колір мій.
З теплом,
Я.
:о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 22:28:07 ]
Ну де то тіло голе? - у мене пір`я тут вискубалось з крильця. :)
Яринцю, поки Софійка наповнюється п`ятипелюстям, я несу
текілу-ніч, аби пливно було заповнювати шпарини суму і пластилінитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 22:57:06 ]
Хочеш тим пір"ячком тіло прикрити? Ой, боюся що тобі ся то не вдасть... :о)) Сум, замішаний на текілі, лаймом скроплений і сількою зализаний. Вау!
:о)))
Наливай!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 23:44:06 ]
Хай живе бузок! Особисто я люблю бузок, а вірш, як не дивно, "озвучує" його структуру... Ні, його дивну мову! Б р а в о!