ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
вже під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже...
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
***
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Грув* і грім
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
Відпускаю (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко...
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Від сорому
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
* * *
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
Юда
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
Вірші для дітей
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярина Брилинська (1968) / Вірші

 ***

"так дбаєшся за мене ти, як дикий вепр під левандійським кедром
за життєдайними коріннями улюблених плодів..."

Сонце Місяць

про тебе думаю
і проростаю
квітами ливанськими
в мовчанні знищуючи серце
і вдаючи
що весело шумить
ріка гіркого сумніву
я посміхаюся

а думка
рветься диким вепром
до плоду твого слова
із ароматом
солодкавого
горішка
кедра




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-20 11:55:15
Переглядів сторінки твору 5255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.115 / 5.5  (5.110 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.732 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.22 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-05-20 12:25:33 ]
Чому я весь час маю мокрі очі, коли тебе читаю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 12:46:10 ]
мо’ знаєш щось? :о)
не плач.
або плач.
є поети для радості, а є для смутку.
мені з тим другим краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 14:19:03 ]
Де є якийсь Сонце Місяць, там я зайвий...

Вітаю з новим віршем.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 15:22:26 ]
О любий Гаррі!
Для мене зайвих людей не буває. Тим паче, що вони з"являються у нашому житті у певні його періоди і стають нашими учителями. :о)
Це фрагмент давнього сейшину. Правда, трішки окультурений...
Дякую, що Ви є.
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 16:16:41 ]
(радісно)
Дякую за приємні серцю слова.
(присоромлено)
Але я такий провокатор, такий провокатор, що просто жах :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 16:24:16 ]
Та який ти там провокатор? Ти "спонукатор", від слова "спонукати" ;о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 17:14:18 ]
Гойдалка не рушить з місця, доки її не гойднеш.
Ми себе вранці (хай не всі) стимулюємо кавою. Випили, кров побігла швидше, серцю стало важче. На лобі виступила краплина поту - забудь про ранішню каву. Але то таке.
Потім - душі-ванни-вмивальники-фізичні чи інші вправи...
І день почався. Ти почав рухатись. Спонукання було? Було.

Іноді здається, що з віршами покінчено.
Дивишся на сайт - одне і те ж, одне і те ж. Та ж сама тематика, авторські сентенції, сеанси самопрезентацій... І намагаєшся не виходити зі свого стану прагматичної байдужості. Та потім (можливо, через день чи тиждень) - поштовх... І почалось.

Бувай здоровою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 17:25:42 ]
Ну як ти так кажеш - значить правда. :о))
Я так сильно від того, що бачу на сайті не узалежнена. Це, швидше, щось внутрішнє. І велике значення у тому, що пишу, мають люди. У мене написано в анкеті, що вчуся у людей. І це таки правда. І за це вдячна усім. А тобі зокрема.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-20 17:37:58 ]
(закриваючи рукою уявний занавіс, хоча ми не в театрі)
Ось і все.
Кінець.
(Гасне світло)
Ще раз бувай здоровою :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-20 18:42:15 ]
Сервус, Ярино. Вірш - просто чудо, сильний!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-21 08:12:52 ]
Привіт, Мироне! Дякую за силу і чудо!
Дощ колись закінчиться?
:о))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 02:20:06 ]
Горішок кедра - трохи не мого поля "ягода". Належу до родини бобових. Отож просто послухаю, яким я "не виріс", та й піду геть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-09-23 15:29:38 ]
Річ у тому, що біб, якщо не підсолювати під час приготування, має також солодкавий присмак...
Заходьте ще...
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-24 18:50:57 ]
Цікаво було побувати у багатющому "заповіднику" Вашої душі, "де думка рветься диким вепром... до плоду слова із ароматом... горішка кедра". Бережіть його (заповідник)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-09-24 20:45:09 ]
Я не те, щоб солодкий-солодкуватий, я - бобовий! Навіть соленим! Але у Вашій творчості це не завада. Наснаги!