Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оксана Маїк (1969)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    допила до дна свою казку
    на денці лиш боляче й жаско
  •   Не святкове
    я б забула ці небесні квіти,
    але що із пам"яттю зробити:
  •   В очікуванні Дива
    І знову мені не спиться...
  •   Небесний пілігрим
    Втомлено іде, немов на плаху,
    Крилами волочить по землі
  •   ОСІННЯ ЗАМЕТІЛЬ
    мете двірник осінню заметіль
    здіймає вітер спогадом про літо
  •   * * *
    Озвись мені, моя любове!
    У світлій змові я з тобою.
  •   * * *
    мої каштанові думки
    не хочуть в ірій одлетіти
  •   Може
    може я
    може ти
  •   * * *
    Прости, моя любове,
    Що я на "ти" із болем.
  •   Тіні
    Дикі тіні шолудивих псів
    Бродять по краях моєї долі.
  •   * * *
    Сумую я без тебе і самую...
    Самотність до добра не доведе:
  •   * * *
    Регоче громом наді мною небо
    І креше блискавиці Ілія,
  •   * * *
    яка різниця як я виглядаю
    для кого мала би плекать красу
  •   * * *
    В Йоганнесбурзі випав сніг.
    Чи ж на душі й тобі сніжить
  •   Із літа
    *
    Спалила осінь літні кораблі:
  •   * * *
    світ - шкереберть
    жниво
  •   * * *
    все не так,
    все не те!
  •   Запрошення до танцю
    Потанцюймо?
  •   * * *
    Оця краплина роси
    Учора була сльозою.
  •   * * *
    Бабине літо ходило босе,
    із трав збивало холодні роси,
  •   * * *
    а вже по обіді
    а вже по теплі
  •   У Семенів день
    Суміш диму, думок і дива.
    Літо в ірій летить вітрами.
  •   * * *
    Багатогранність.
    Грані - самоцвіти.
  •   Час збирати
    Мабуть таки час починати збирати каміння,
    Бо достатньо уже по житті ми його розкидали.
  •   Моє небо
    Моє небо іще не покраяне
    На кордони, межі і секції.
  •   Полиново-медова любов
    Ой любове моя непрохана!..
    Не чекала ж - а знову закохана.
  •   * * *
    Граблі мене нічому не навчили.
    То що тепер? Хіба узяти вила,
  •   Ти мрієш
    Ти мрієш лелекам гніздо збудувати
    Десь біля власної тихої хати,
  •   * * *
    Скажіть мені, у чім моя вина?
    Що біля нього без вина хмільна?
  •   * * *
    Найбільший страх - це страх перед собою.
    Нема звитяжців у такім двобою,
  •   НЕ
    не тут
    не туди
  •   Послухай, коханий (3)
    Послухай, коханий:
    вже стихли відлуння громів.
  •   Послухай, коханий (2)
    Послухай, коханий:
    півкроку іще до зими
  •   Послухай, коханий
    Послухай, коханий:
    безжальні холодні вітри
  •   * * *
    Пече з-під фарби срібло сивини.
    На гребенях хвилин спливають роки.
  •   * * *
    Я замикаю у коло
    Лінії наших доль.
  •   * * *
    Сідає мені на долоню
    Метелик щастя. Чужого.
  •   Моя Голгофа
    Мале дитя приходило в мій сон.
    Всміхалося і ручки простягало.
  •   Коли
    Коли я дивлюсь в твої очі,
    Я знаю більше за тебе:
  •   Жебрачка
    Дзвінок. І на порозі - жінка.
    З якого роду - племені, хто зна?
  •   Весняний настрій
    Тужавіє земля -
    зійшла весняна повінь.
  •   * * *
    Серпантинно
    час у діл збігає.
  •   * * *
    от і поле засіяне
    помилками
  •   Весняна казка
    Я розповім тобі казку.
    Хочеш?
  •   * * *
    Відкрити душу перед людські очі
    І легко, й страшно: хтось би не зурочив
  •   У гостину
    "Моя любуню, а ходи-ходи!
    Спочинь, розпруж си, на бамбетлю всєдь си.
  •   * * *
    А десь у снах, котрі мені не сняться,
    Блукаємо в едемському саду
  •   * * *
    За вуаллю туману
    заховаю оману.
  •   Коли...
    Коли зчорніють сніги
    і місяць буде уповні, -
  •   * * *
    з"їм ягідку калини, -
    додам собі гіркоти
  •   Вікна
    Лунке зимове надвечір"я. Передриги.
    Порипує морозцем тиха вулиця.
  •   * * *
    Я з роду Авеля.
    Я радше жертва,
  •   * * *
    Нагі, нужденні душі процвітають.
    Їм добре тут.
  •   * * *
    Гарячий подих п"янкого літа
    Поглинула осінь - й дощами розквітла.
  •   * * *
    Знаєш, а ми із тобою запрошені
    туди, де пахнуть трави нескошені,
  •   Пісня Любові
    Як це важливо - понадвічне диво:
    На пташиних крилах зацвіла любов!
  •   * * *
    Хоч зараз втечем від наступного ранку,
    Зупинимо час, затуливши фіранку.
  •   Балада про осінь
    За півкроку до осені...
    Вже отави покошені,
  •   Реквієм любові
    А ти мені вже відболів,
    відкровоточив.
  •   * * *
    Усі вживають ті самі слова,
    У всіх одна вкраїнська мова.
  •   * * *
    Чи блуд тебе вчепився, чоловіче,
    Що бродиш манівцями без пуття,
  •   Самотній сад
    Цей сад - нічий. Порослий бур"яном.
    Кропива обпікає віти голі.
  •   * * *
    Дні-близнюки, безбарвно-невагомі,
    кудись зникають, що і не збагну.
  •   * * *
    Хтось засіяв в серці біль.
    А хто? Й навіщо?!
  •   * * *
    Такий нестерпний холод...
    Як розплата
  •   * * *
    Зіграєш на гітарі мого тіла
    Хмільний романс, що літо відлетіло
  •   * * *
    Пишемо власну
    Історію творіння світу.
  •   * * *
    Недолюблена, неголублена,
    У чужих світах десь загублена,
  •   * * *
    Вона святкує
    вечір розбитих ілюзій.
  •   * * *
    Жар журливого жадання...
    Тихо згасла зірка рання...
  •   * * *
    А Місяць, такий розпутний,
    Ллє срібне вино до путні
  •   ЧОРНІ ЯНГОЛЯТА
    Чорні янголята світами блукають.
    Чорних янголяток в Небо не пускають.
  •   * * *
    Я - звичайна людина.
    Звідкіль мені знати
  •   * * *
    За Бугом сходить сонечко поволі
    І не пита, чи відпочили уночі...
  •   * * *
    Принесу тобі я вічність на долоні,
    Тихо-тихо притулю до скроні.
  •   * * *
    Хіба я сторож серцю своєму?
    Чи хто повірить в незворотність РАЮ?
  •   * * *
    Втікає час. І я лякаюсь сивини.
    Новий приходить день і, не спитавши згоди,
  •   * * *
    не збуваються сни
    і місяць тріпоче сполохано
  •   Знову про каву...:))
    Ти хочеш мене, як гарячої кави:
    З далеких зігрітись доріг.
  •   * * *
    Дрімає місяць-молодик,
    Вмостившись зручно у міжгіллі груші.
  •   * * *
    Навіщо говориш німими словами?
    Не переймайся, не стану між вами.
  •   * * *
    Що я можу?
    Я всього лиш жінка.
  •   * * *
    Чи я кохати тебе не вмію,
    Що упустила в серце завію,
  •   Три кроки ночі
    В"яне день, наче зірвана квітка.
    Десь із лебедем мліє лебідка.
  •   Іронічне
    Холоне самотня кава,
    Вивітрює запах кориці.
  •   * * *
    Що зосталось від твого кохання мені?
    Лиш трави прим"яті,
  •   * * *
    Тихий вечір ліг на підвіконні,
    Лапкою протер очиці сонні,
  •   * * *
    Обламали пташці крила, -
    Пташка в небо не злетіла
  •   * * *
    Вже більше мені не сниться
    Очей твоїх таїна...
  •   * * *
    Струсила осінь яблука в траву...
    Отак і я у світі цім живу:
  •   * * *
    Заснути б на твоїх руках!
    Паде із неба білий птах
  •   "Зцілися, лікарю..!"
    Зцілися, лікарю, зцілися сам:
    Твоя душа, неначе здеформована,
  •   Кредо
    Якщо не роздавати душу людям,
    Душі у грудях тісно буде!
  •   * * *
    Не все те правда, що співають на весіллі.
    Не кожне серце полонить чар-зілля.
  •   * * *
    Не можна із шкарлупи свого "Я"
    Побачити, як розцвіте зоря.
  •   * * *
    Посеред саду причаївся сум,
    Розсипавсь яблуками в трави,
  •   * * *
    Назбирала пригорщу зір,
    А зорі гострі - ранять долоні.
  •   * * *
    Не додавай мені проблем:
    І так їх маю під зав"язку!
  •   Інші береги
    Інші береги мого життя
    За рікою, за бистрінь-рікою.
  •   До Миколая
    3-річній Іринці із сиротинця с.Жовтанці,котра просила у Святого Миколая МАМУ,- присвячую...
  •   * * *
    Немає правди іншої, ніж ця:
    Під ноги стелиться лише одне життя.
  •   * * *
    Інкрустований день передзвоном:
    Б"є хвилина хвилину з розгону.
  •   * * *
    Кришиш на коліна
    Синю самоту.
  •   * * *
    Не впіймаєш вітру в полі:
    Вітер в сіті не іде.
  •   * * *
    Знову розлила небо.
    На краплі його розбила.
  •   * * *
    Ніхто. Ніде. Ніколи. І - Ніяк.
    Чи то такий твоєї долі знак?
  •   * * *
    Програю тихий смуток у мажорі
    Під дня завісу.
  •   Різдвяний триптих
    Маленька жінка в шатах сніжно-білих
    Сьогодні знову по землі ходила.
  •   * * *
    Відвіную тебе усім болем,
    Що у серці моєму проріс.
  •   Гра
    Метелик на тихій квітці
    Бавиться сонячним зайчиком.
  •   * * *
    Джмелик пухнастий,
    Жовто-смугастий,
  •   * * *
    Поглянь: це ж я веселкою іду,
    Що п"є із Бугу тишу вечорову.
  •   * * *
    Сни чиїсь пролітають повз мене:
    Чую шурхіт їх темно-зелений.
  •   Малюнок із дитинства
    Хата притулилась до осоння.
    Вигріває боки кіт старий.
  •   * * *
    Я бачу Ангела, що плаче.
    Пече мене його сльоза гаряча.
  •   * * *
    А вчора нема ніде.
    І ніхто його не знайде.
  •   * * *
    Тихий вечір ліг на підвіконні,
    Лапкою протер очиці сонні,
  •   * * *
    Прощаючись, не залишай мені нічого.
    Ні спогадів, ні болю, ні жаги,
  •   Холодно
    Цієї ночі приходила осінь.
    І холодно дуже! А серцю байдуже:
  •   * * *
    Я була тигрицею і ланню,
    Яру кров у жилах зупиняла,
  •   * * *
    Життя, котрого не було.
    Світанок, на примару схожий.
  •   * * *
    Осіннє небо тисне ваготою,
    Спресовує, ущільнює печаль.

  • Огляди

    1. * * *
      допила до дна свою казку
      на денці лиш боляче й жаско

      і виє на місяць самотня вовчиця
      може тепер хоча б жити навчиться



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    2. Не святкове
      я б забула ці небесні квіти,
      але що із пам"яттю зробити:
      вперто твоїм поглядом пече,
      вперто просить прихилитись на плече.

      та не доторкнутись до небес.
      я тепер для тебе тільки не:
      не кохана, не жадана, не твоя.
      згасли очі. все. фініта ля...

      13.01. 2013




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. В очікуванні Дива
      І знову мені не спиться...

      Злетіла у ніч жар-птиця,
      На мить освітивши темінь,

      І зникла, розсипавши пір"я
      На всеньке небесне подвір"я.

      Викрешує іскри кремінь
      Чумацького Шляху. Чудно:
      Ступає на землю Чудо

      І ронить перо жар-птиці
      Для тих, кому - ох - не спиться,
      Бо вперто очікує Дива...

      І віриться: буду щаслива!

      29.12.12



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Небесний пілігрим
      Втомлено іде, немов на плаху,
      Крилами волочить по землі
      Схожий так на ангела чи птаху
      Зраджений небесний пілігрим.

      Ледь помітний слід в осіннім листі.
      Губить пір"я і бруднить поділ.
      Тільки очі - ясно-променисті -
      Не втрачають іскорку надій.

      Ні, мовчи, питаннями не змушуй
      Ту ходу спинити хоч на мить.
      Від упадку він хоронить душу
      У своїх долонях. Йде... Мовчи!

      15.11.12



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. ОСІННЯ ЗАМЕТІЛЬ
      мете двірник осінню заметіль
      здіймає вітер спогадом про літо
      прив"яла ностальгія дум і тіл
      зачата теплим променем invitro

      так мало сонця світла і тепла
      так забагато холоду й туману
      прощальним танго осінь завела
      недостовірні правду і оману

      чи розшифруєш плетиво думок
      на упокореній знемозі клена
      як тенькне раптом болем у висок
      відлунням літа музика зелена

      сховай під парасолькою дощу
      прописані рядки на жовтім листі
      не дорікну і поглядом змовчу
      про безнадію і сльозу пречисту



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. * * *
      Озвись мені, моя любове!
      У світлій змові я з тобою.
      Із цілим світом наодинці
      Тобою сповнюся по вінця.
      Дитинно викохаю душу,
      В собі зродити сонце змушу.
      Не відтіняти, а світити -
      Лиш тільки так і варто жити.

      Свіча згорить - лишає тлін,
      А сонце прагне перемін!

      10.2012



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. * * *
      мої каштанові думки
      не хочуть в ірій одлетіти
      так хризантемно пахнуть віти
      зронивши палеві листки
      а вітер
      о цей дикий вітер
      невже зуміє оживити
      листи
      чи листя
      чи думки

      каштани піднімають діти
      забавитися і радіти
      у час минущий і місткий

      дитина й осінь
      я і ти
      й мої каштанові думки

      10.2012



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Може
      може я
      може ти
      досягнемо мети
      а разом це ніяк не вдається
      може ти
      може я
      як стрімка течія
      не достукатись серцю до серця

      може ми
      може ні
      перспективи сумні
      вимальовують хмари осінні
      може дощ
      може сніг
      ковила й тонконіг
      згадка літа в пахучому сіні

      може день
      може ніч
      не шукай протиріч
      у природі все закономірно
      може ніч
      може день
      лиш відлуння пісень
      про кохання моє і про вірність

      може ти
      може я
      у свічаді зоря
      віддзеркалення чи задзеркалля
      може я
      може ти
      віднайдемо мости
      чи збудуємо через провалля

      01.10.2012



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. * * *
      Прости, моя любове,
      Що я на "ти" із болем.
      Із серця проростають квіти й грона,
      А живить їх сльоза солона.

      09.2012



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Тіні
      Дикі тіні шолудивих псів
      Бродять по краях моєї долі.
      Шкірять зуби, виплодки гріхів
      І пильнують, би не дати волі,
      Би не допустити за межу,
      Бо вгризуть, голодні, крові спраглі!
      Пильно мою душу стережуть...

      Тіні?
      А перестороги - справжні!

      09.2012



      Коментарі (19)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. * * *
      Сумую я без тебе і самую...
      Самотність до добра не доведе:
      Колись себе чужому зофірую,
      Як не діждусь тебе.

      Бо я не іграшка, коханий, я- людина,
      Жива, із плоті й крові, а тому
      Якщо, як кажеш, ми - дві половини,
      То не лишай саму!

      22.08.2012



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    12. * * *
      Регоче громом наді мною небо
      І креше блискавиці Ілія,
      Бо ти для мене - як ефект плацебо,
      Молитвою звучить твоє ім"я.

      І добре знаю, що копійку варті
      Слова твої, спокуснику, а все ж...
      А кволих немовлят вбивали в Спарті!
      Та я ніяк в собі не вб"ю тебе.

      Сама собі - і докір, і догана,
      Нема до себе милості й жалю.
      Та мироточить невигойна рана.
      Люблю тебе! Я так тебе люблю!..

      18.08.2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. * * *
      яка різниця як я виглядаю
      для кого мала би плекать красу
      якщо вже вкотре мрію обрізаю
      так як колись обрізала косу

      така як є не королівна зроду
      а мій портрет художник не писав
      віддала покручам і долю й вроду
      живу й за те вже вдячна небесам

      13.08.2012



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. * * *
      В Йоганнесбурзі випав сніг.
      Чи ж на душі й тобі сніжить
      Коли, вертаючи з доріг,
      Не зупиняєшся й на мить?

      Збігає час. Немов пісок,
      Пустельнику, спини мій сум:
      Зроби і ти настрічу крок,
      Доки не випив кров самум...


      08.2012



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    15. Із літа
      *
      Спалила осінь літні кораблі:
      Засипав попіл зела теплих днів...
      А в лоні розростається надія,
      Що біллю біль зима мені відбілить.

      *
      Яка зима була, мій світку, а - нема:
      Зійшла снігами, сплакала дощами...
      І знову сподівалася дарма,
      Нічого не змінилося між нами.

      *
      Ні, не бажай мені кохання, не навроч:
      Не омину тебе, шалений вітровію
      На півдорозі каяття і прощ...
      О, не буди надію, соловію!



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    16. * * *
      світ - шкереберть
      жниво
      покіс
      чаша - ущерть
      душу
      навскіс
      ангел
      сльоза
      пустка
      тупик
      де та межа
      світ щоб
      не зник
      слово - єлей
      думка - кинжал
      о Лорелей
      спи
      не співай



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. * * *
      все не так,
      все не те!
      слово вспак
      і пусте.
      білий біль,
      чорний сум:
      заметіль
      на ріллю...
      між руїн
      де мій цвіт?
      кофеїн
      ледь на світ.
      крок один
      за поріг...

      ти мене
      не зберіг

      19.01.2012



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Запрошення до танцю
      Потанцюймо?

      Іще гастролююють у місті
      Осінні музики троїсті:
      Каштани вистукують ритми,
      Вітри підбирають їм рими...

      А вже завтра заплаче скрипка
      І тепла обірветься нитка,
      І шукатимеш залишки літа
      Між пожовклих мелодій Ліста.

      Тож допоки серце гаряче,
      Доки чорний ворон не кряче -
      Поведи мене за собою
      І не дай упитись журбою,

      Запроси-но мене до танцю,
      Пишний Жовтню, палкий коханцю!

      Потанцюймо...

      2011





      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. * * *
      Оця краплина роси
      Учора була сльозою.
      Премудрість найвищих сил:
      Зі смутку - стати красою.

      Коли роздирає біль
      І розум, і душу, і тіло -
      Красу народити посмій,
      Не бійся, ти ж того хотіла!

      У фарбах, у нотах, в словах
      Чи просто у рідній дитині...
      Злетить в небеса синій птах
      Й пребудеш - і прісно, і нині.

      2011



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. * * *
      Бабине літо ходило босе,
      із трав збивало холодні роси,

      із вітру кпило: розхристані груди,
      сміялось безпечно (ну зовсім як люди!),

      в полях зчорнілих собі на ложе
      стелило тумани, на марево схожі

      і от - здолала його застуда!
      Тепер до весни лікуватись буде...

      08.10.2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. * * *
      а вже по обіді
      а вже по теплі
      на дворець прибув
      пишний осені потяг
      останнє курли
      розплели журавлі
      а ми все життя
      відкладаєм на потім

      леткі павутинки
      як відгомін снів
      котрі не збулись
      або й зовсім не снились
      і падають яблука
      й довшає ніч
      і сонцю зігріти
      бракує вже сили

      29.09.2011



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. У Семенів день
      Суміш диму, думок і дива.
      Літо в ірій летить вітрами.
      Синім смутком падає слива.
      Що ж ти, осене, робиш із нами?

      Божа птаха крилом майнула.
      Горобці позлітались на сповідь.
      Гілку яблуня в тяжі прогнула.
      Рік новий - чи життя оновить?

      Пісня стишена, мрія забута.
      Стежка, що заросла полинами.
      В дощові постолята узута,
      Що ж ти, осене, робиш із нами?

      Сонце втомлено голову хилить
      На ніким не палене листя.
      Ще мені не бракує сили,
      Але десь я уже - колишня.

      Затяжними дощами скрадається,
      Холодам відчиняє брами.
      Обрій повниться передчуттям...
      Що ж ти, осене, робиш із нами?

      14. 09. 2011



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. * * *
      Багатогранність.
      Грані - самоцвіти.
      У серці, що кохає, -
      стільки барв!
      У ньому розцвітають
      диво-квіти,
      котрим ти
      філігранності
      додав...

      15.08.2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Час збирати
      Мабуть таки час починати збирати каміння,
      Бо достатньо уже по житті ми його розкидали.
      Неможливо ж, аби все нажите - та забрано тлінням!
      Золоті самородки й на нашій дорозі траплялись...

      А із сірого каменю, що об нього збивалися ноги,
      Спробуй світлу й простору домівку нову збудувати.
      Все можливо, повір, і нової не бійся дороги.
      Час збирати каміння. Досить просто його розкидати!

      15.08.2011



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Моє небо
      Моє небо іще не покраяне
      На кордони, межі і секції.
      Й попри всі заборони я не
      Припиняю шукати перфекції.

      Моє небо іще не розміряне
      На століття, дні і миттєвості.
      То чи варто у хмарах визбирувать не
      Обліковані випадковості?

      Моє небо - безмежжя озорене -
      У долонях твоїх поміщається...
      В ритмі стукоту серця гойдай мене:
      Танго неба лиш нам призначається!

      03.08.2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Полиново-медова любов
      Ой любове моя непрохана!..
      Не чекала ж - а знову закохана.
      Знову серденько розривається,
      По межі пройти намагається:
      Тут - нестерпно, а там - не дозволено...
      В кліті б"ється серденько зболене.
      Скільки днів нам іще відпущено?
      А межа все гострішає, вужчає,
      Обпікає то жаром, то холодом
      І стернею душу поколото,
      Бо жнива (а вона все - веснами!).
      І вогнями по ній - перехресними...

      30.07.2011



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. * * *
      Граблі мене нічому не навчили.
      То що тепер? Хіба узяти вила,
      в копицю поскладати помилки,
      надії, болі, мрії і плітки
      та запалити. Хай горить вогнем!
      Залишиться хіба лиш серця щем.

      26.07.2011



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Ти мрієш
      Ти мрієш лелекам гніздо збудувати
      Десь біля власної тихої хати,
      Щоб клекіт лелечий будив спозаранку
      Тебе й найжаданішу в світі (о)бранку.

      Ти мрієш дерев насадити аж стільки,
      Аби - за кожну відламану гілку,
      Щоб цвів - плодоносив твій плеканий сад,
      В душі і домівці був спокій і лад.

      Ти мрієш кохати і бути коханим.
      Одначе
      Одного, що ясно, як день, ти не бачиш:

      Щоб все відбулось - треба це розпочати,
      Минуле не ставити мріям на чати,
      Не дивитись на них через звички вікно,
      Твої й мої мрії з"єднати водно!

      Тоді буде сад, і домівка, і лад,
      І прийме гніздо молодих лелечат...

      26.07.2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. * * *
      Скажіть мені, у чім моя вина?
      Що біля нього без вина хмільна?
      Що дихаю ним, сню? Чи що живу,
      Перетягнувши серця тятиву?

      В перенапрузі тятива дзвенить,
      А я так хочу зупинити мить,
      Щоб леготом торкнутися чола,
      Відчути знову міць його крила...

      ...якщо ілюзія допомагає жити -
      невже її обв"язково треба ВБИТИ?


      24.07.2011



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    30. * * *
      Найбільший страх - це страх перед собою.
      Нема звитяжців у такім двобою,
      Коли ти сам собі суддя і кат.
      Біль, завданий собі, болить стократ.

      Війна світів - війна з самим собою,
      Коли бажання серце рвуть до бою
      Й не знаєш: під щитом чи на щиті
      І нездоланні істини прості...




      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. НЕ
      не тут
      не туди
      не така
      не спіткнися
      не вийди із кола
      крила літа
      а чи літака
      замикають
      пунктир виднокола

      не так
      не із тим
      просто не
      життя
      а лише існування
      так і світ тебе
      обмине
      чи для того
      прокинулась зрання

      не сумуй
      не янчи
      не гніви
      вищі сили
      своїм небажанням
      бо тоді
      не розтануть
      сніги
      темна ніч
      не зітреться світанням

      21.02.11



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Послухай, коханий (3)
      Послухай, коханий:
      вже стихли відлуння громів.
      Птахи відлетіли,
      зовучи мене за собою.
      Тумани лягають,
      і небо сльозиться сльотою,
      й калина червона
      солодшає від холодів.

      Коли зорепади
      сплітають коштовний гердан -
      то небо заманює
      в інше життя висотою -
      дозволь біля тебе
      хоч хвильку я тінню постою...
      І ти не відпустиш.
      Ти скажеш:
      "Лишайся, кохана!"



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    33. Послухай, коханий (2)
      Послухай, коханий:
      півкроку іще до зими
      і листя осіннє
      покірно лягає під ноги;
      а ти все ніяк
      не розгорнеш до мене дороги:
      крайнеба тобі заступають
      тумани й дими...

      Ночей передзимок
      проймає - пече до кісток.
      Полуденне сонце
      не може - не хоче - зігріти...
      Невже залишилось
      вчорашніми веснами мріти,
      чи все ж перекинеш
      від себе до мене місток?



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    34. Послухай, коханий
      Послухай, коханий:
      безжальні холодні вітри
      уперто шматують
      осінні багряні вітрила,
      зривають - відносять
      хвилин користовані крила
      у вічність чи безвість.
      чи чуєш? чи чуєш?
      Замри!

      Послухай!
      Почуй!
      Бо крещендо кленового листя
      відзвучить, не торкнувши
      байдужого серця сльозою...
      Як тоді до весни
      доживеш без тепла і розвою,
      зрозумівши,
      що я - вже назавжди
      назавжди колишня?

      10.10.2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. * * *
      Пече з-під фарби срібло сивини.
      На гребенях хвилин спливають роки.
      А нам здається - ми іще нівроку!
      А нам би лиш не випасти з потоку,
      Не стати кріком, винним без вини...

      09.09.2010



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. * * *
      Я замикаю у коло
      Лінії наших доль.
      І нерозораним полем
      Йду у світло твоїх долонь.
      Вірю: нам вистачить сили
      Зорати й зібрати плід.

      Лиш би ноги не підкосились
      Під вагою думок і літ!




      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. * * *
      Сідає мені на долоню
      Метелик щастя. Чужого.
      А я йому й не бороню:
      Чуже, - ну то що із того?

      Вдивляюся пильно ув очі,
      Сполохати мрево боюся.
      У вранішній тиші урочій
      До трепетних крил притулюся...

      Розправив метелик крилята -
      Полинув у сад на осонні,
      Щоби квітку свою відшукати.
      А я йому й не бороню!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Моя Голгофа
      Мале дитя приходило в мій сон.
      Всміхалося і ручки простягало.
      Просилося почути колискову...
      І сліз тієї ночі було мало!

      05.2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Коли
      Коли я дивлюсь в твої очі,
      Я знаю більше за тебе:
      Чого ти насправді хочеш,
      І що тобі дійсно треба...

      От тільки сказати не смію,
      Бо хто я тобі? - випадковість.
      Я можу лиш мати надію,
      Що десь наша пишеться повість!

      05.2010



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Жебрачка
      Дзвінок. І на порозі - жінка.
      З якого роду - племені, хто зна?
      Про те не хоче згадувать і зрідка.
      Життя жебрачки вибрала вона!

      - Подайте, пані, чи ж бо не біда?
      І очі не ховає, вперто просить.
      - А йди та зароби, ти ж молода!
      Чи ще тобі людського осуду не досить?

      Даю дещицю, з мене не убуде.
      Але за неї соромно мені.
      Чому так низько можуть впасти люди
      І борсатись без сорому в багні?!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Весняний настрій
      Тужавіє земля -
      зійшла весняна повінь.
      Старий колодязь край села
      водиці повен.
      Розворохоблений мурашник
      теплу радіє.
      У спраглу земленьку сівач
      пшеницю сіє.
      Тугий весняний свіжий вітер
      сльозинку витер.
      А юний квітень у вінок
      збирає квіти.
      У ясній неба голубіні
      пташиний ірій.
      Весніє небо. Й на душі
      мені весніє.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    42. * * *
      Серпантинно
      час у діл збігає.
      Білопінно
      пружить водоспад.

      Добре знаю,
      що я не така є.
      Щось чекаю
      знову невпопад.

      Серед снігу
      білий цвіт шукаю.
      Попід стріху
      кличу ластівок.

      Мо", на крилах
      принесуть з іраю
      і мені
      легких, ясних думок...
      2010



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. * * *
      от і поле засіяне
      помилками
      надіями
      досвідом заволочене
      прикрістю притолочене
      проростає
      завруниться
      що надіялось -
      збудеться
      помилки повиполюю
      і
      подякую
      полю я

      06.04.2010



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Весняна казка
      Я розповім тобі казку.
      Хочеш?

      Про те, що серце у грудях тріпоче;
      Про те, що сонце дощу віддалося,
      А вітер пестить моє волосся;
      Про те, що у тілі нуртують соки,
      А буськи мрію здіймають високо,
      І сльози зими маргаритками стали,
      А тугу мою змили води талі...

      Прислухайся, любий!
      Уважно послухай:
      Мій шепіт весняний - у серці й у вухах...
      А те, чи зійдемо драбиною в небо, -
      Віднині залежить тільки від тебе!

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. * * *
      Відкрити душу перед людські очі
      І легко, й страшно: хтось би не зурочив
      Та не заліз із брУдними ногами,
      Не бабрався, шукаючи сенсацій, між рядками.

      "Ага...ось тут - а це вона про кого?!"
      І плюнуть в душу, й кинуть камінь-слово.
      Але якщо хоч хто зігріється біля мого вогню, -
      Я душу навстіж відчиню!



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. У гостину
      "Моя любуню, а ходи-ходи!
      Спочинь, розпруж си, на бамбетлю всєдь си.
      Я ті насиплю зупи з лободи
      І мачанки затертої із перцим.
      Наляй си повничку молоня, ше тепленьке,
      Вкрай хлібця житнього, допіру з черени...
      Їж-їж, дитинцю, та ж така марненька!
      А я зі студні наднесу води..." -
      І метушиться біля внучки без упину,
      І жебонить -приповіда про се й про те...

      Бабо Марино, я нині знов до Вас в гостину!
      А Ви... вже мовчите.

      січень 2010



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    47. * * *
      А десь у снах, котрі мені не сняться,
      Блукаємо в едемському саду
      Лиш ти і я - удвох нам нічого боятися:
      Вкусили-бо і маєм по гріху!
      Відкрилась нагота і тіла й серця.
      І соромно, і солодко - водно.
      І буде кара, й болем озоветься...
      Солодкий гріх.
      Й таке слабке єство.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. * * *
      За вуаллю туману
      заховаю оману.
      Не зогледиш, як завше,
      мого блиску в очах.
      Ти не бійся - не зраджу,
      зайвий раз не принаджу.
      Бо баскі мої коні
      десь у синіх степах.

      І нехай від туману
      віє диким дурманом, -
      не нап"єшся вже трунку
      із мого джерела.
      Бо вже небо - осіннє,
      час збирати каміння.
      І пускає коріння
      у душі ковила.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Коли...
      Коли зчорніють сніги
      і місяць буде уповні, -
      заскавулиш від жаги
      і туга серце наповнить.

      Тоді захочеш мене
      до крику, до болю у чреслах!

      Але - ти обрав земне.
      І я тобі не воскресну.

      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. * * *
      з"їм ягідку калини, -
      додам собі гіркоти
      і звідси геть полину.
      ти, думаю, не проти.

      ти ж - так чи так - не бачиш
      різниці світла й тіні.
      тож полечу - й розтану
      в осінній височіні...



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Вікна
      Лунке зимове надвечір"я. Передриги.
      Порипує морозцем тиха вулиця.
      Мерзлякувато сивий місяць щулиться...
      Іду й гортаю вікна, як сторінки книги.

      Маленькими сонцями щедро діляться
      Яскраві, ясно-щирі, мов розхристані.
      А ці - м"які, затишні вікна-пристані,
      Що радо приймуть подорожніх з вулиці.

      Отут... молитви чи зітхання щемні? -
      Вікно самотнє миготить свічею...
      А поруч - щільно припасовані портьєри:
      Як темні душі - й вікна також темні!

      З фіранками, що ледь просвітом блискають...
      Легкі і світлі, пристрастю мережані...
      А ось - тремтливі, радісно-збентежені:
      Там мати нахилилась над колискою...

      Отак і живемо - в клітках зашторених, -
      Ховаємось за вікнами від холоду,
      Від темряви, від завидющих поглядів...
      То звідки ж взятись світлу в душах зморених?

      25.01.2010



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. * * *
      Я з роду Авеля.
      Я радше жертва,
      аніж кат.
      Тому, мабуть,
      і бита вже стократ.



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. * * *
      Нагі, нужденні душі процвітають.
      Їм добре тут.
      Їм вже не треба Раю.
      ...Хіба?
      Для вічності лиш мить -
      цей рай без Неба!
      Ні грішми, ні кістьми
      не мощена дорога
      до Бога.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. * * *
      Гарячий подих п"янкого літа
      Поглинула осінь - й дощами розквітла.
      Багрянцем згоряю і падаю долу :
      Благословляю й клену свою долю.

      Снігами впаде мій біль і спокута...
      Буденністю днів, як ланцями, закута,
      Біжу - чи бреду - крізь засніжений сад.
      Щось кличе: "Верни!" Та чи варто - назад?

      Там зорями пахли і в"яли ночі...
      Той запах п"янкий мені пам"ять лоскоче.

      Нехай босу душу вінчають терни -
      Допоки живу, я чекаю весни!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. * * *
      Знаєш, а ми із тобою запрошені
      туди, де пахнуть трави нескошені,
      де вітер квіти цілує росяні,
      де пульс землі під ногами босими,
      де дощ умиває ранкові зорі
      а ліс на світанку стає прозорим,
      туди, де раптом зупиниться час...

      Дай руку - й підемо.
      Це все - для нас!



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    56. Пісня Любові
      Як це важливо - понадвічне диво:
      На пташиних крилах зацвіла любов!
      І сонце й вітер не питають звіту
      Від палкого цвіту. Хай квітує знов!
      Тебе зустріну, все дрібне покину;
      Вітер дме у спину - підіймає нас
      Від сірих буднів. Наші крила пружні,
      Веселкові, дружні не зламає час.
      Всупереч розлукам - лиховісним крукам -
      Ми з"єднали руки. І весь світ воскрес!
      Тебе кохаю, Господа благаю,
      Щоб не впасти з раю, із святих Небес.
      О моя люба, божевільна згубо,
      Хай твої губи не осквернять любов!
      Кохання диво, як живильна сила, -
      На пташиних крилах хай розквітне знов!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    57. * * *
      Хоч зараз втечем від наступного ранку,
      Зупинимо час, затуливши фіранку.
      Нехай не до нас метушливим гінцем,
      Вбиваючи сни, простуватиме день.
      Нехай зустрічає його цілий світ
      І в"яне помалу ошуканий цвіт,
      А ти залишайся зі мною у снах,
      Сховавшись у ночі м"яких перинах...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Балада про осінь
      За півкроку до осені...
      Вже отави покошені,
      і жоржини цвітуть,
      і дощі йдуть непрошені,
      золотіють хліба,
      пахне Спасом і росами...
      В світі сумно хіба?
      Чом же квилиш-голосиш ти?
      Ніби світ цей - не твій,
      ніби мало в нім неба,
      ніби жайвора спів,
      цвіт зорі - не для тебе.
      Нащо кличеш весну,
      котру не повернути?
      Нащо плачеш за тим,
      чому, знаєш, не бути?
      Ти за обрій поглянь,
      там - незвідані далі.
      Тугу в серце сховай
      і простуй життям далі.
      Привітання приймай
      тих, хто поруч з тобою.
      Ти в житті не сама -
      будь за те вдячна Богу.
      І не плач, не сумуй,
      хай дощі йдуть непрошені -
      білий світ поцілуй
      за півкроку до осені.
      Бо отави покошені
      і весну не вернути.
      ...За півкроку до осені
      можна бути - й не бути.




      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Реквієм любові
      А ти мені вже відболів,
      відкровоточив.
      І вже не бачу я тих снів,
      що ти наврочив.
      Вже не шукаю я слідів
      поміж пісками.
      Колючий, зимний сніг замів
      шляхи між нами.

      У серці - пустка. Пташеням
      вже не тріпоче.
      У вирій за твоїм ім"ям
      летіть не хоче...
      Здмухну минуле із долонь,
      нарізне й спільне:
      лети за вітром і холонь,
      бо я вже вільна!



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.42 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. * * *
      Усі вживають ті самі слова,
      У всіх одна вкраїнська мова.
      Чому ж в одних вона - жива вода,
      А в інших що не слово - то полова?

      Усім нам для життя Господь дав очі,
      І душу дав, як посох у руці.
      Чому ж одні ідуть по світу зрячі,
      А інші блудять манівцями, як сліпці?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    61. * * *
      Чи блуд тебе вчепився, чоловіче,
      Що бродиш манівцями без пуття,
      Що мовби на межі між днем і ніччю
      Минає - й омина тебе - життя?

      Все бродиш манівцями без пуття.
      Куди ідеш? - тебе спитають діти.
      Чи не запізно прийде каяття,
      Коли нарешті зможеш зрозуміти?

      Куди ідеш? - тебе спитають діти.
      Хмільний дурман розвіється колись.
      Літа згори вже, їх не зупинити.
      Чого в житті досяг, чого добивсь?

      Хмільний дурман розвіється колись,
      А ти збери свої думки на віче
      Й на шлях, що пройдений тобою, озирнись,
      Бо блуд тебе вчепився, чоловіче!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Самотній сад
      Цей сад - нічий. Порослий бур"яном.
      Кропива обпікає віти голі.
      Він не чекав такої долі,
      Як соки пінилися молодим вином.

      Де ти, господарю? Візьми в руки косу,
      Врятуй цю недоспівану красу,
      Скоси бур"ян. А сад тобі навзаєм
      Віддячить щедрим урожаєм!

      Нема господаря. Давно уже нема.
      Із нього вже калина проросла.
      А діти... їм і сад, і хата - зайві:
      Купують яблука і груші на базарі.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. * * *
      Дні-близнюки, безбарвно-невагомі,
      кудись зникають, що і не збагну.
      Лиш зрідка таємничий промінь
      проріже раптом ночі таїну, -
      й душа стріпнеться, як пташа безкриле:
      кудись він кличе, а снаги нема...
      Тенета буднів відбирають сили,
      всі мрії, всі бажання, - все дарма!
      Сумні думки. Й порожні, як пустеля.
      Все ніби є. А все ж чогось - катма.
      Так ніби доля - неприступна скеля...
      То, певно, правда. Я таки дурна.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    2. * * *
      Хтось засіяв в серці біль.
      А хто? Й навіщо?!
      ...Чорні квіти проросли на попелищі.
      Чорні квіти сонце не голубить.
      Дивних їх збирають дивні люди.
      Дивні й злі - збирають для потіхи
      чорних квітів повні чорні міхи.
      Викидають потім на смітник...
      А з насіння - серце знов болить!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. * * *
      Такий нестерпний холод...
      Як розплата
      за те тепло, що не зуміли зберегти.
      Мабуть, була я впевнена занадто,
      що той, кого шукаю, - саме ти.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    4. * * *
      Зіграєш на гітарі мого тіла
      Хмільний романс, що літо відлетіло
      І осінь причаїлась у покосах,
      І паморозь розсипала по косах.

      І мерзнуть пальці лагодити струни.
      Фальцетом голос, бо вже ми не юні.
      Та піниться вино у келихах причастя...
      Зіграй - нехай звучить примарне щастя!

      Напевне, пропаду і збожеволю,
      За хвилю музики віддавши волю,
      Відчувши запах, звук і дотик болю,
      Я відзвучу - й своє бажання вволю...

      Перетікає пісня у пісок,
      Й гітару знову ставлять у куток.
      І тихо ляже їй на груди сніг.
      І серце яблуком впаде до ніг.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. * * *
      Пишемо власну
      Історію творіння світу.
      Слабку, невчасну
      Главу новітнього завіту.

      Все сподіваємось
      манни із марева віків
      і продаємося
      за тридцять тих же срібляків...

      І звично каємось,
      Христосуємось щовесни, -
      і відрікаємось:
      "Розпни Його! Розпни!"

      Такі ми люди:
      Все благо зводим нанівець...
      Що з нами буде,
      як ТАМ увірветься терпець?!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. * * *
      Недолюблена, неголублена,
      У чужих світах десь загублена,
      Де ти, доле моя терновая, -
      Світанковая?.. вечоровая?..

      У яких ти джерелах купаєшся?
      На яке ім"я озиваєшся?
      Якби знала - ой би покликала,
      Журавкою прикурликала...



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. * * *
      Вона святкує
      вечір розбитих ілюзій.
      І не шукай
      у неї в очах пісень-
      це поминальний день.
      Так боляче
      скалки вп"ялися у душу.
      Черлену сльозу
      зупиняти її не змушуй:
      у неї сьогодні свято.
      Вечір
      розбитих
      ілюзій.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. * * *
      Жар журливого жадання...
      Тихо згасла зірка рання...
      Жебонить журби мотив...
      Де ти? Милий мій, де ти?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. * * *
      А Місяць, такий розпутний,
      Ллє срібне вино до путні
      Із гірчаку й полину, -
      Як приправу до мого сну.

      Я не вірю в самотність душ.
      У вікно залітає хрущ.
      Поділюся із ним вином,
      Хай мене не п"янить воно!
      2006



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    10. ЧОРНІ ЯНГОЛЯТА
      Чорні янголята світами блукають.
      Чорних янголяток в Небо не пускають.
      Нехрещені невинні потерчата...
      А де ж їм взяти сили, щоб літати?

      ...Вони благали: "Мамо, не вбивай!
      Матусю рідна, не вбивай, не треба!
      Ми ще безкрилі, мамо, без Хреста,
      А як же нашим душечкам без Неба?!"

      Не чули... Як не чують і тепер
      Як плачуть їм над головою діти...
      Прокинься, жінко, доки світ не вмер,
      Молитвою їм поможи злетіти!

      Хіба ж цей світ аж так уже змалів,
      Заріс гріхом, як цвіллю,
      Що не ридає за дітьми Рахіль,
      А діти - над Рахіллю?

      - - -

      Жінки-спокусниці і безтурботні юнки,
      Спиніться понад прірвою, прошу.
      Бо там, в безодні, ваші плачуть діти:
      Не народившись, вмерли у гріху!

      - - -

      Маленькі страдники -
      убиті нехрещені діти,
      Простіть своїм безпутнім матерям,
      Що, потерпаючи серед утіхи світу,
      Жбурнули душу шолудивим псам!



      Коментарі (17)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    11. * * *
      Я - звичайна людина.
      Звідкіль мені знати
      Чого хоче від мене Бог.
      Для чого на світ привела мене мати
      І провадить куди мене мій Саваоф?

      Чи вийду з пустелі?
      Чи розступиться море?
      Чи впаде коли-небуть манна з Небес?
      І де та прірва, заради якої
      Несу я свій хрест?
      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. * * *
      За Бугом сходить сонечко поволі
      І не пита, чи відпочили уночі...
      Душа моя волає: "Волі! Волі!"
      А ти мені: "Пери сорочку та вари борщі!"

      І я встаю з холодної постелі,
      Скидаю з себе ночі таїну,
      Всміхаюсь сонячному зайчику на стелі,
      Цілую діток, будячи від сну.

      А далі - як завжди. Життя отрута
      Помалу зводить думку нанівець.
      Та я колись перегризу рутинні пута
      І полечу до сонця навпростець!
      2006



      Коментарі (47)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    13. * * *
      Принесу тобі я вічність на долоні,
      Тихо-тихо притулю до скроні.
      Ти відчуєш прохолоду таїни
      В яснім сріблі сивини.

      Принесу тобі у серці безконечність:
      Хочу поділитись обережно.
      Поспішаю. Та уламки днів
      Ранять боляче ступні.

      Я - не сонце. Я - не вітер. Я - любов!
      Я - колечко із твоїх оков.
      Я несу тобі себе як нагороду.
      Чи як кару...
      Що візьмеш за власну несвободу?
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    14. * * *
      Хіба я сторож серцю своєму?
      Чи хто повірить в незворотність РАЮ?
      Свою любов по крихтах позбираю -
      Не промину...
      2009



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. * * *
      Втікає час. І я лякаюсь сивини.
      Новий приходить день і, не спитавши згоди,
      Цілує скроні холодом зими
      Й поквапливо у ніч відходить.

      І знов весна в зеленім сповитку
      Приносить землю, як свою дитину.
      А там і літо хлюпа спекоту,
      До осені стікаючи невпинно.

      Втікає час, лишивши на вустах
      Цілунку долі гіркуватий присмак.
      Ще щось чекаю. А підступний страх
      Ховаю в дзбані під зів"яле листя.
      2006



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    16. * * *
      не збуваються сни
      і місяць тріпоче сполохано
      від весни до весни
      і від літа до осени...

      і ця місячна ніч
      набухає сльозами і зорями
      а були ж мої сни прозорими
      ...вітер розвіяв їх
      2009



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Знову про каву...:))
      Ти хочеш мене, як гарячої кави:
      З далеких зігрітись доріг.
      Розбурхує кава й думки кучерявить!
      А ти її присмак беріг...
      І кликав - манив, обіцяв насолоду
      Тобі мій гарячий ковток!
      Кульчицький, мабуть, із того ж таки роду -
      Любив бо до кави медок...
      2010



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. * * *
      Дрімає місяць-молодик,
      Вмостившись зручно у міжгіллі груші.
      Він до такого стану звик.
      Я ж до безсоння ще звикати мушу.

      Підморгують зірок очиці
      І вітер шелестить одвічну казку.
      Сплять і величні й ниці -
      Сон легкома знімає маску.

      А я допитуюсь у пані Ночі,
      Благаю мудрістю зі мною поділитись.
      Я врешті зрозуміти хочу:
      Чи зможу я навчитись жити?!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    19. * * *
      Навіщо говориш німими словами?
      Не переймайся, не стану між вами.
      І не ховай у міжчассі очі -
      Не бійся, я долі тобі не зурочу.

      Бо хоч серце повільно вмирає,
      Та тебе воно відпускає.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. * * *
      Що я можу?
      Я всього лиш жінка.
      Не потраплю змінити долі.
      Мого серця прочинена хвіртка -
      З нього час витікає поволі.

      У щоденнім театрі абсурду
      Можу грати доньку і матір.
      І нехай нагород не здобуду, -
      Ролі ці мушу добре зіграти.

      Можу бути сестрою і другом,
      І дружину, й кохану зіграю,
      За лаштунки ховаючи тугу
      За чужим нерозквітлим коханням.

      Можу грати правдиво й не дуже,
      Помилятись - і знову вставати.
      Поможи ж мені, Ангеле-друже,
      Мої ролі належно зіграти!

      Я приймаю
      Всі для мене призначені ролі.
      Все здолаю,
      Доки час ще не витік поволі...



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    21. * * *
      Чи я кохати тебе не вмію,
      Що упустила в серце завію,
      Що там, де вчора ходили босі,
      Гуляє вітер, тріщать морози?

      І не питай, як усе це сталось.
      Це, мабуть, сонце за хмару сховалось.
      Це, мабуть, просто скінчилось літо
      В цілому світі.
      В цілому світі!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Три кроки ночі
      1
      В"яне день, наче зірвана квітка.
      Десь із лебедем мліє лебідка.
      Дозбирує сонце залишки світла.
      Вечірня зоря іще не розквітла...
      2
      Похмурі сутінки скрадаються тихцем, -
      Все затушують сірим олівцем.
      Перестарались: під твердим графітом
      Прорвалось небо срібно-білим світлом...
      3
      Зірвався вітер із припону ночі,
      Як пес, на місяць виє - з"Їсти хоче!
      Пригнав зі заходу залогу хмар -
      Скорилась ніч навалі яничар.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Іронічне
      Холоне самотня кава,
      Вивітрює запах кориці.
      Чому я тобі не цікава?..
      Кивнув "Добрий день!" для годиться
      І притьмом - за інший столик!
      Я ж зопалу чиню дурниці:
      Купую черговий смаколик
      Й згодовую тістечко киці.
      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. * * *
      Що зосталось від твого кохання мені?
      Лиш трави прим"яті,
      Лиш запах вітру у косах моїх
      Та рути-м"яти.

      На ранок трави піднялися знову -
      І сліду не стало.
      А обіцянка твоєї любові
      На сонці розтала.
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. * * *
      Тихий вечір ліг на підвіконні,
      Лапкою протер очиці сонні,
      Потім загорнувся у фіранку
      Й спить до ранку.
      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    26. * * *
      Обламали пташці крила, -
      Пташка в небо не злетіла
      І співати перестала.
      Пропадала.
      Пропадала.
      Обламали крила пташці,
      Обіцяли дати кращі.
      Але кращі не літають:
      Сил не мають.
      Сил не мають.
      Пташці крила обламали, -
      Пташка мрію поховала.
      Але серденько тріпоче,
      Жити хоче.
      Жити хоче!
      2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    27. * * *
      Вже більше мені не сниться
      Очей твоїх таїна...
      Тримаю в руках синицю,
      А мрію - про журавля.

      Синиця в руках тріпоче:
      Обійми мої міцні!
      А серце злетіти хоче
      За журавлем в височінь.

      То хто ж у тім, справді, винен, -
      Синиці чи журавлі,
      Що вже не зоріє, милий.
      Твій погляд мені уві сні?
      2004



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    28. * * *
      Струсила осінь яблука в траву...
      Отак і я у світі цім живу:
      Чекаю свого часу у саду,
      Коли дозрілим яблуком впаду.

      Єдине прошу Бога день при дні:
      Червивим плодом щоб не гнити у траві.
      Нехай піднімуть діти та й з"їдять -
      Буде пожива їм з мого життя!



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    29. * * *
      Заснути б на твоїх руках!
      Паде із неба білий птах
      І губить пір"я на вітрах.
      А нам... а нам пора!
      2007



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. "Зцілися, лікарю..!"
      Зцілися, лікарю, зцілися сам:
      Твоя душа, неначе здеформована,
      На ринку марнослав"я вигендльована,
      Уже й не відає, де правда, а де лжа,
      Гординя й заздрість роз"їдають, як іржа,
      А ти все судиш і даєш поради
      Як жити й де шукати правди...
      Зцілися, лікарю, зцілися сам!
      2007



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    31. Кредо
      Якщо не роздавати душу людям,
      Душі у грудях тісно буде!
      Вона від того не змаліє,
      Бо від добра душа весніє.

      І я розношу на тарелі слова
      По краплі душу знову й знову.
      О Боже, хай відбуде в чисті руки,
      Щоб паростки мої не знали муки.

      Якщо ж мене покликано до бою
      За когось, проти когось чи з собою, -
      Я хочу мати силу білизни,
      Щоб змити гріх із рук брудних!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. * * *
      Не все те правда, що співають на весіллі.
      Не кожне серце полонить чар-зілля.
      Не всяка путь та ближча, що пряма.
      Не кожній пташці клітка - то тюрма.

      Якщо не знала вітру й неба зроду,
      Не відає свого пташиного народу,
      Якщо уся пожива, що в відерці, -
      Чи відгукнеться воля в тому серці?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. * * *
      Не можна із шкарлупи свого "Я"
      Побачити, як розцвіте зоря.
      На човнику сльози у вічність попливу,
      Напнувши туго серця тятиву.
      2005



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    34. * * *
      Посеред саду причаївся сум,
      Розсипавсь яблуками в трави,
      І п"є холодну вранішню росу,
      Й туман у вітті кучерявить.
      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.44 | Рейтинг "Майстерень": --

    35. * * *
      Назбирала пригорщу зір,
      А зорі гострі - ранять долоні.
      І капають сльози гірко-солоні.
      І затуманюють зір..
      2008



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. * * *
      Не додавай мені проблем:
      І так їх маю під зав"язку!
      Свою одну-єдину казку
      Ми все одно не оберем.

      І не питай, чи зможу ще
      Сторч головою - у безодню...
      Давай забудемо сьогодні,
      Що завтра буде серця щем!

      І небо синю скине маску
      У бруд неприбраних калюж,
      І сірий ліс гачкує туж,
      Що нас ув"яже моцним паском...

      То буде завтра! Будь, що буде!
      Поперек серця правда ляже.
      Ніщо не вічне. Хто ж підкаже?
      Не заганяй же ніж у груди!
      2009



      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    37. Інші береги
      Інші береги мого життя
      За рікою, за бистрінь-рікою.
      Вбрід пускаюсь - пінить синявою,
      Б"є крилом по броду дивний птах:

      "Зупинися, - просить, - не дійдеш!
      Вже й по груди, а кінця немає..."
      Тільки я на нього не зважаю
      Й перевозу не шукаю все ж.

      З того берега гукають мрії,
      Зграйками літають наді мною.
      Без страху торкаюсь їх рукою.
      Не боюсь, бо поруч - Син Марії.
      2006



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    38. До Миколая
      3-річній Іринці із сиротинця с.Жовтанці,котра просила у Святого Миколая МАМУ,- присвячую...

      Сьогодні знову випала понова:
      Мете в пів світу,що й не знать доріг.
      Нехай улітку буде кольорово,
      А зараз - біло (саме на порі!)...

      І тішиться малеча,що гостинці
      Вже Миколай без труду привезе.
      Лише мала Іринка в сиротинці
      Благає:"Сніжечку,ну перестань уже!

      Не замітай доріжечки - стежинки:
      По них десь мамочка до мене йде...
      Мені не треба ніяких гостинців,
      Нехай матуся лиш мене знайде!"

      І я не знаю,як це описати:
      Волає серце,а слова німі:
      Мале дівча з очима янголяти,
      Що виглядає маму при вікні...

      18.12.2009



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    39. * * *
      Немає правди іншої, ніж ця:
      Під ноги стелиться лише одне життя.
      Спинився б, та не встоїш все одно
      На стежці, вистеленій битим склом.

      Отак і йдеш - босоніж - до кінця
      Й несеш свого тернового вінця.
      Бо мають силу крил лиш віра і любов.
      Щасливий той, хто крила віднайшов!

      2005



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    40. * * *
      Інкрустований день передзвоном:
      Б"є хвилина хвилину з розгону.
      На льоту зупиняюсь на мить,
      Прислухаюсь: дзвенить ще?
      Дзвенить...

      2008



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. * * *
      Кришиш на коліна
      Синю самоту.
      Крихтами годуєш
      Зграйку голубів.
      Сиві все та чорні
      Позлітались тут.
      Лише білий голуб
      Ще не прилетів...
      2007



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. * * *
      Не впіймаєш вітру в полі:
      Вітер в сіті не іде.
      Вітру добре на роздоллі:
      Був - і вже нема ніде!

      Ти ж уперто сіті ставиш:
      Що впіймаєш - все не те.
      Так колись життя прогавиш:
      Снігом поле замете...
      2006



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    43. * * *
      Знову розлила небо.
      На краплі його розбила.
      А я так хочу до тебе,
      Але не впускає...злива?

      Поряд світло і темінь,
      Ріже ніч блискавиця.
      А я так хочу до тебе!
      ...Просто мені не спиться.
      2006



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. * * *
      Ніхто. Ніде. Ніколи. І - Ніяк.
      Чи то такий твоєї долі знак?
      Душа - у прірву. Жебра й одинока.
      Сховатись. Навіть від Всевидячого Ока.
      2006



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. * * *
      Програю тихий смуток у мажорі
      Під дня завісу.
      Спроквола суне синій сум на зорі
      Десь аж з-під лісу.

      Лише мала окрушина життя -
      Моя печаль.
      Цей вечір також піде в небуття.
      А жаль...
      1999




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Різдвяний триптих
      * * *
      Маленька жінка в шатах сніжно-білих
      Сьогодні знову по землі ходила.
      Носила в серці жаль, під серцем-Муку...
      Чи хто подасть їй допомоги руку?

      Вона, котра рятує й заступає,
      Сама сьогодні прихистку шукає.
      Відкрий домівку їй і серце чисте,
      Молитвою вітай її врочисто!

      Нехай народиться Святе Дитя Любові
      В твоєму серці і в твоєму домі.
      Маленька жінка в сніжно-білих шатах -
      Цілого світу Непорочна Мати.

      * * *
      У нічку різдвяну, збудивши від сну,
      Дитину до церкви повела малу.
      Молилась дитина, колядувала,
      Додому вертаючись, маму спитала:

      - Чи чуєте, мамо, дзвіночок співає?
      - Це Ангел твій біля тебе літає,
      Вітає тебе із Різдвом, моя пташко!
      ...А мамі почути той дзвоник так важко...

      * * *
      Святочні дзвони кличуть на відправу.
      "Благословенне..." панотець завів.
      Я відчиняю важелезну браму
      І йду до храму, звідки чути спів.

      І ніби той же храм і та ж дорога,
      По ній з дитинства вже не раз ішла,
      Та нині, як волхва, мене до Бога
      Ясна зоря - вклонитись - привела.

      Різдво...Велично дзвони кличуть
      Й дзвіночками відлунюють в єстві.
      А у вертепі, у блаженній тиші,
      Лежить Дитя і споглядає світ.

      І, серцем відчуваючи Його,
      Я, може, шлях до Неба віднайду...
      А Той, хто народився на Різдво,
      Заснув собі під тиху коляду.
      2004



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. * * *
      Відвіную тебе усім болем,
      Що у серці моєму проріс.
      Хай іде собі диким полем -
      Через хащі і темний ліс,
      Де нога людська не ступила,
      Де і птаха не пролетить.
      Я вже доста його носила,
      Геть спроваджу, - хай не болить.

      2000



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Гра
      Метелик на тихій квітці
      Бавиться сонячним зайчиком.

      Лісок у коротких штанцях
      Грає у піжмурки з вітром.

      Росинка,стікаючи з соняха,
      Грайливо на джмелика впала.

      А я на світанку милого
      Граючись обіймала.

      2007



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. * * *
      Джмелик пухнастий,
      Жовто-смугастий,
      Випив з росинки
      Сонця краплинку.

      Слухала квітка
      Крилець чечітку
      Й розкрила пелюстку -
      У рай перепустку.

      Джмелику,джмелику,
      Дай мені хмелику,
      Медового трунку
      Для поцілунку,

      Ніжності квітки,
      Вроди лебідки,
      Щоб стати жаданою,
      Єдиною,
      Коханою...

      2005



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. * * *
      Поглянь: це ж я веселкою іду,
      Що п"є із Бугу тишу вечорову.
      Окликнеш, - із тобою поведу
      Неспішну, лагідну розмову.

      А не розгледиш, - птахом промайну,
      Черкнувши по щоці крилом вологим,
      З калини білої струшу росу
      Тобі під ноги...

      2006



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    51. * * *
      Сни чиїсь пролітають повз мене:
      Чую шурхіт їх темно-зелений.
      Знає лиш господиня-ніч,
      Що провадить їх пріч.

      Я ж іду поміж весен і зим,
      Обпікаюсь чар-зіллям чужим,
      І не знаю,чи стане снаги -
      Дійти...

      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    52. Малюнок із дитинства
      Хата притулилась до осоння.
      Вигріває боки кіт старий.
      Заглядає в очі жовтий сонях.
      Ластівки шугають попід стрих.

      Вітер яблука під ганок трусить.
      Мама поміж квітів молода.
      Спочиває на ослінчику бабуся
      І мене на гойдалці гойда.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    53. * * *
      Я бачу Ангела, що плаче.
      Пече мене його сльоза гаряча.
      Його одежі випрати не в змозі.
      Сидить мій Ангел й плаче при дорозі.

      У нього камінь кинуть навіть діти.
      А він же міг здійнятись й полетіти!
      Та він не йде. Мовчить. Зітхає.
      Крилом натрудженим сльозу втирає.

      Він облітав за мною сто доріг
      І от - не уберіг, не застеріг...
      Та хоч важка, мій Ангеле, для тебе ноша, -
      Не залиши мене!
      І більш не плач, я прошу.
      2007



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    54. * * *
      А вчора нема ніде.
      І ніхто його не знайде.
      Це - опертя глиняних веж.
      Це дотичність до мене теж.
      Тільки пам"ять тебе веде.
      Але вчора нема. Ніде.

      Але спробуй - забудь мене.
      Хай печаль тебе обмине.
      Забирай собі все земне.
      Спокій свій запий "Шардоне".
      Не здригнись, як у серці кольне.
      Але спробуй. Забудь мене.
      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. * * *
      Тихий вечір ліг на підвіконні,
      Лапкою протер очиці сонні,
      Потім загорнувся у фіранку -
      Й спить до ранку...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. * * *
      Прощаючись, не залишай мені нічого.
      Ні спогадів, ні болю, ні жаги,
      Ні запаху, ні звуку твого, -
      Все забирай і йди.

      Не хочу пам"ятати твої руки,
      І голос твій хай не звучить мені.
      Ідеш - то йди. Мені не треба муки
      У розпачу на дні.

      Прощаючись, закрий тихенько двері,
      Від сну мене не розбуди.
      Не залиши і риски на папері...
      Або зовсім не йди!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    57. Холодно
      Цієї ночі приходила осінь.
      І холодно дуже! А серцю байдуже:
      Чи осінь, чи літо, - воно не зігріте.
      І шарпає вітер беззахисні квіти
      останні...

      Птахи відлетіли, забрали на крила
      І радість, і тугу із рідного лугу.
      Птахи-пташенята, ну як вас благати?
      Я в холоді згину, лишіть хоч пір"їну!
      Останню...

      Пташата не чули, над лісом майнули,
      А я залишилась самотня, безкрила.
      Ще мрію, співаю; чи здужу - не знаю -
      Сховати від вітру беззахисні квіти
      останні...

      2000



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. * * *
      Я була тигрицею і ланню,
      Яру кров у жилах зупиняла,
      Від жаги вмирала до світання...
      А тобі й того було замало.

      Я себе зав"язувала в вузол,
      Я собі на горло наступала,
      Оберталась в замкнутому крузі...
      Та тобі й того було замало.

      ...Отак, дійшовши до самого краю,
      Одного разу вичерпалось свято.
      Тоді просив мене: візьми усе, що маю!
      Але мені вже було забагато...

      2009



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": --

    59. * * *
      Життя, котрого не було.
      Світанок, на примару схожий.
      І одинокий перехожий.
      І птаха впала на крило.

      Стиснулось серденько моє...
      А сон, як завше, - без фіналу:
      Розбурхав і пішов у хмару!
      І сонце заспане встає.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    60. * * *
      Осіннє небо тисне ваготою,
      Спресовує, ущільнює печаль.
      І відчуваю - я під ним не встою
      Без міцності твого плеча.

      Вітрище стрепенувсь мерзлякувато,
      Жбурнув під ноги пригорщу сльоти.
      Мабуть, було на свята забагато...
      Хоч ти мене від суму захисти!

      І ти прийшов. Крізь хляпатоху й темінь,
      Поміж дощем - і навіть не намок.
      Приніс пахучі пізні хризантеми,
      У спомин літа - радості ковток.

      2005



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.5