ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 ЧОРНІ ЯНГОЛЯТА
Чорні янголята світами блукають.
Чорних янголяток в Небо не пускають.
Нехрещені невинні потерчата...
А де ж їм взяти сили, щоб літати?

...Вони благали: "Мамо, не вбивай!
Матусю рідна, не вбивай, не треба!
Ми ще безкрилі, мамо, без Хреста,
А як же нашим душечкам без Неба?!"

Не чули... Як не чують і тепер
Як плачуть їм над головою діти...
Прокинься, жінко, доки світ не вмер,
Молитвою їм поможи злетіти!

Хіба ж цей світ аж так уже змалів,
Заріс гріхом, як цвіллю,
Що не ридає за дітьми Рахіль,
А діти - над Рахіллю?

- - -

Жінки-спокусниці і безтурботні юнки,
Спиніться понад прірвою, прошу.
Бо там, в безодні, ваші плачуть діти:
Не народившись, вмерли у гріху!

- - -

Маленькі страдники -
убиті нехрещені діти,
Простіть своїм безпутнім матерям,
Що, потерпаючи серед утіхи світу,
Жбурнули душу шолудивим псам!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-10 12:05:35
Переглядів сторінки твору 6222
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.887 / 5.5  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.794 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:09:55 ]
Дуже сумна тема, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:14:39 ]
Я знаю, люба!...Але про ЦЕ треба говорити, бо цей біль не вщухає, і, на жаль, не припиняє наростати у світі...Може, хоч хтось задумається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:17:03 ]
Ніхто не задумується, незважаючи на на наші крики, мила моя. Суспільство деградує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:22:02 ]
Ні, я не кажу, що краще мовчати. Просто нас мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:25:54 ]
Але добре, що МИ Є ! І якщо не будемо мовчати, то, думаю, потроху більшатиме... Принаймні, я на те сподіваюся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:28:26 ]
Я теж на це сподіваюся.Посміхайтеся, Оксаночко.

Щиро, Леді Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:29:36 ]
Дякую, сонце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:33:36 ]
)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:29:28 ]
Тема сумна, але дуже потрібна. І добре, що є поети, яких це болить. А в чорних янголят не хочеться вірити. Мабуть всі янголята білі. Чорні є серця жінок - безтурботних "нематерів" і, не забуваймо, безтурботних чоловіків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 16:38:41 ]
Так, хочеться вірити, що усі янголята білі й світлі, але, згідно із релігійними вченнями, душі нехрещених діточок приречені на "зависання" між небом і землею, тому "чорніють" і здатні навіть на помсту...Оббілити їх можна лише материною молитвою і молитвами навіть сторонніх християн. Тому -допоможімо їм злетіти в небо білими, світлими янголятами! І дуже добре, пане Богдане, що ви наголошуєте на однаковій мірі відповідальності як горе-"матерів", так і горе-"батьків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 17:57:11 ]
Церква трохи тут поміняла навчання. Дуже не поєднується образ справедливого і милосерного Бога з покаранням невинних. Але щодо відповідальности батьків - ніщо не змінилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 22:26:20 ]
Дуже правильно, що ви заторкнули тему саме у цьому аспекті. Грішать тому, що не вважають це гріхом. А коли пояснити, що це не тільки перетерпіти біль, а ще й пустити в світ неприкаяну душу, яку Господь уже вселив у це тільце, і що за це прийдеться колись платити стражданнями і матері, і майбутнім братикам і сестричкам, то, я певен, багато хто задумається. Слабує в цьому плані і офіційна наука. Її рівень у вивченні духовного застиг на рівні 19 ст. Нав*язується примітивне матеріалістичне сприйняття світу. Все, що не можуть пояснити, просто відкидають як ненаукове. І це в наш час, коли вже вчені визначили навіть вагу душі. Тому конче необхідно, щоб про це говорили.
Бажаю вам, Оксано, успіхів у творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 11:59:00 ]
Дякую, пане Богдане, за побажання! Справді, ця тема мало озвучується. З точки зору феміністок - жінка сама має право вирішувати, народжувати їй чи ні... А про те, що це все-таки вбивство - воліють мовчати! І душі залишаються неприкаяними, хоч яким несправедливим це видається... Дай, Боже, щоб мій голос хоч хтось почув, хто стоїть зараз перед вибором: народжувати чи ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:04:09 ]
Щиро дякую, пане Валерію, за підтримку і побажання! Говорімо про це, і дасть Бог, хтось почує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:06:39 ]
А щодо справедливості і милосердності Бога, то тут, пане Богдане, нічого не міняється, просто нам не дано зрозуміти, чому за гріхи батьків мусять відповідати діти...З цим важко погодитись і змиритись, але так є, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 22:48:06 ]
Даруйте, що не звертаюсь пан. У кожного є ім'я, цього досить. Ми всі брати і сестри, Батько в нас один.
Оксано, вам низький уклін, цей вірш до сліз проймає! І струни у душі незвідані торкає. Ви тричі праві, навіть 10 раз - стосовно душ між небом і землею, які пішли дочасно з цього буття у інше. Ще раз ПОДЯКА Вам!
Для інших: пропоную прочитати відкриття сучасної науки останніх 20 років! Наука і релігія зійшлись знову в одне ціле, як то було ще до Христа. Вже формули без константи "Бог" не можуть працювати. Читайте Тихоплавів (крім всього, що стосується Григорія Грабового) - це подружжя фізиків з Пітера, вони дають гарний опис найважливіших відкриттів. у них уже понад 10 книг. Більшість можна скачати з інтернету.
А взагалі, літератури про духовність дуже багато, нашої християнської, шукайте і знаходьте, ЧИТАЙТЕ. А головне, думки пропускайте крізь своє СЕРЦЕ, прислухайтесь до нього, воно не помиляється. Як правило у майстрів слова, людей мистецтва воно не має шкаралупи, вони здатні почути ГОЛОС СЕРЦЯ. Тому бажаю успіху на духовній ниві, плідної праці.
До адміністраторів сайту: чи Ви готові публікувати за згодою авторів їх вірші, зокрема цей? Складається враження, що цей сайт - закритий гурток, мені про нього сказали, сам і не підозрював про його існування. Хто ж почує ці прекрасні слова?!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 18:28:42 ]
Володимире, Ви сказали тут набагато більше, аніж я могла розраховувати...Це справді ДРУЖНЯ і ДІЄВА підтримка! Такі моменти нашого життя мені дуже болять, і тому я наважилася винести їх на загальний розсуд. Маю надію, що хоч когось - та зупиню над прірвою...