ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Ностальгія
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причахлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
* * *
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 4)
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
***
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру...
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
1945. Пора у дорогу
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Есе для деда*
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
* * *
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Скриня мовчання
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Там, де в дощі у паєтках загалу
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Ода Батьківщині
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
* 156 *
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Розрив
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 ЧОРНІ ЯНГОЛЯТА
Чорні янголята світами блукають.
Чорних янголяток в Небо не пускають.
Нехрещені невинні потерчата...
А де ж їм взяти сили, щоб літати?

...Вони благали: "Мамо, не вбивай!
Матусю рідна, не вбивай, не треба!
Ми ще безкрилі, мамо, без Хреста,
А як же нашим душечкам без Неба?!"

Не чули... Як не чують і тепер
Як плачуть їм над головою діти...
Прокинься, жінко, доки світ не вмер,
Молитвою їм поможи злетіти!

Хіба ж цей світ аж так уже змалів,
Заріс гріхом, як цвіллю,
Що не ридає за дітьми Рахіль,
А діти - над Рахіллю?

- - -

Жінки-спокусниці і безтурботні юнки,
Спиніться понад прірвою, прошу.
Бо там, в безодні, ваші плачуть діти:
Не народившись, вмерли у гріху!

- - -

Маленькі страдники -
убиті нехрещені діти,
Простіть своїм безпутнім матерям,
Що, потерпаючи серед утіхи світу,
Жбурнули душу шолудивим псам!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-10 12:05:35
Переглядів сторінки твору 6377
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.887 / 5.5  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.794 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:09:55 ]
Дуже сумна тема, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:14:39 ]
Я знаю, люба!...Але про ЦЕ треба говорити, бо цей біль не вщухає, і, на жаль, не припиняє наростати у світі...Може, хоч хтось задумається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:17:03 ]
Ніхто не задумується, незважаючи на на наші крики, мила моя. Суспільство деградує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:22:02 ]
Ні, я не кажу, що краще мовчати. Просто нас мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:25:54 ]
Але добре, що МИ Є ! І якщо не будемо мовчати, то, думаю, потроху більшатиме... Принаймні, я на те сподіваюся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:28:26 ]
Я теж на це сподіваюся.Посміхайтеся, Оксаночко.

Щиро, Леді Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:29:36 ]
Дякую, сонце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:33:36 ]
)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:29:28 ]
Тема сумна, але дуже потрібна. І добре, що є поети, яких це болить. А в чорних янголят не хочеться вірити. Мабуть всі янголята білі. Чорні є серця жінок - безтурботних "нематерів" і, не забуваймо, безтурботних чоловіків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 16:38:41 ]
Так, хочеться вірити, що усі янголята білі й світлі, але, згідно із релігійними вченнями, душі нехрещених діточок приречені на "зависання" між небом і землею, тому "чорніють" і здатні навіть на помсту...Оббілити їх можна лише материною молитвою і молитвами навіть сторонніх християн. Тому -допоможімо їм злетіти в небо білими, світлими янголятами! І дуже добре, пане Богдане, що ви наголошуєте на однаковій мірі відповідальності як горе-"матерів", так і горе-"батьків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 17:57:11 ]
Церква трохи тут поміняла навчання. Дуже не поєднується образ справедливого і милосерного Бога з покаранням невинних. Але щодо відповідальности батьків - ніщо не змінилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 22:26:20 ]
Дуже правильно, що ви заторкнули тему саме у цьому аспекті. Грішать тому, що не вважають це гріхом. А коли пояснити, що це не тільки перетерпіти біль, а ще й пустити в світ неприкаяну душу, яку Господь уже вселив у це тільце, і що за це прийдеться колись платити стражданнями і матері, і майбутнім братикам і сестричкам, то, я певен, багато хто задумається. Слабує в цьому плані і офіційна наука. Її рівень у вивченні духовного застиг на рівні 19 ст. Нав*язується примітивне матеріалістичне сприйняття світу. Все, що не можуть пояснити, просто відкидають як ненаукове. І це в наш час, коли вже вчені визначили навіть вагу душі. Тому конче необхідно, щоб про це говорили.
Бажаю вам, Оксано, успіхів у творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 11:59:00 ]
Дякую, пане Богдане, за побажання! Справді, ця тема мало озвучується. З точки зору феміністок - жінка сама має право вирішувати, народжувати їй чи ні... А про те, що це все-таки вбивство - воліють мовчати! І душі залишаються неприкаяними, хоч яким несправедливим це видається... Дай, Боже, щоб мій голос хоч хтось почув, хто стоїть зараз перед вибором: народжувати чи ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:04:09 ]
Щиро дякую, пане Валерію, за підтримку і побажання! Говорімо про це, і дасть Бог, хтось почує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:06:39 ]
А щодо справедливості і милосердності Бога, то тут, пане Богдане, нічого не міняється, просто нам не дано зрозуміти, чому за гріхи батьків мусять відповідати діти...З цим важко погодитись і змиритись, але так є, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 22:48:06 ]
Даруйте, що не звертаюсь пан. У кожного є ім'я, цього досить. Ми всі брати і сестри, Батько в нас один.
Оксано, вам низький уклін, цей вірш до сліз проймає! І струни у душі незвідані торкає. Ви тричі праві, навіть 10 раз - стосовно душ між небом і землею, які пішли дочасно з цього буття у інше. Ще раз ПОДЯКА Вам!
Для інших: пропоную прочитати відкриття сучасної науки останніх 20 років! Наука і релігія зійшлись знову в одне ціле, як то було ще до Христа. Вже формули без константи "Бог" не можуть працювати. Читайте Тихоплавів (крім всього, що стосується Григорія Грабового) - це подружжя фізиків з Пітера, вони дають гарний опис найважливіших відкриттів. у них уже понад 10 книг. Більшість можна скачати з інтернету.
А взагалі, літератури про духовність дуже багато, нашої християнської, шукайте і знаходьте, ЧИТАЙТЕ. А головне, думки пропускайте крізь своє СЕРЦЕ, прислухайтесь до нього, воно не помиляється. Як правило у майстрів слова, людей мистецтва воно не має шкаралупи, вони здатні почути ГОЛОС СЕРЦЯ. Тому бажаю успіху на духовній ниві, плідної праці.
До адміністраторів сайту: чи Ви готові публікувати за згодою авторів їх вірші, зокрема цей? Складається враження, що цей сайт - закритий гурток, мені про нього сказали, сам і не підозрював про його існування. Хто ж почує ці прекрасні слова?!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 18:28:42 ]
Володимире, Ви сказали тут набагато більше, аніж я могла розраховувати...Це справді ДРУЖНЯ і ДІЄВА підтримка! Такі моменти нашого життя мені дуже болять, і тому я наважилася винести їх на загальний розсуд. Маю надію, що хоч когось - та зупиню над прірвою...