ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 ЧОРНІ ЯНГОЛЯТА
Чорні янголята світами блукають.
Чорних янголяток в Небо не пускають.
Нехрещені невинні потерчата...
А де ж їм взяти сили, щоб літати?

...Вони благали: "Мамо, не вбивай!
Матусю рідна, не вбивай, не треба!
Ми ще безкрилі, мамо, без Хреста,
А як же нашим душечкам без Неба?!"

Не чули... Як не чують і тепер
Як плачуть їм над головою діти...
Прокинься, жінко, доки світ не вмер,
Молитвою їм поможи злетіти!

Хіба ж цей світ аж так уже змалів,
Заріс гріхом, як цвіллю,
Що не ридає за дітьми Рахіль,
А діти - над Рахіллю?

- - -

Жінки-спокусниці і безтурботні юнки,
Спиніться понад прірвою, прошу.
Бо там, в безодні, ваші плачуть діти:
Не народившись, вмерли у гріху!

- - -

Маленькі страдники -
убиті нехрещені діти,
Простіть своїм безпутнім матерям,
Що, потерпаючи серед утіхи світу,
Жбурнули душу шолудивим псам!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-10 12:05:35
Переглядів сторінки твору 6044
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.887 / 5.5  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.794 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:09:55 ]
Дуже сумна тема, Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:14:39 ]
Я знаю, люба!...Але про ЦЕ треба говорити, бо цей біль не вщухає, і, на жаль, не припиняє наростати у світі...Може, хоч хтось задумається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:17:03 ]
Ніхто не задумується, незважаючи на на наші крики, мила моя. Суспільство деградує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:22:02 ]
Ні, я не кажу, що краще мовчати. Просто нас мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:25:54 ]
Але добре, що МИ Є ! І якщо не будемо мовчати, то, думаю, потроху більшатиме... Принаймні, я на те сподіваюся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:28:26 ]
Я теж на це сподіваюся.Посміхайтеся, Оксаночко.

Щиро, Леді Лі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 12:29:36 ]
Дякую, сонце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-10 12:33:36 ]
)*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 15:29:28 ]
Тема сумна, але дуже потрібна. І добре, що є поети, яких це болить. А в чорних янголят не хочеться вірити. Мабуть всі янголята білі. Чорні є серця жінок - безтурботних "нематерів" і, не забуваймо, безтурботних чоловіків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 16:38:41 ]
Так, хочеться вірити, що усі янголята білі й світлі, але, згідно із релігійними вченнями, душі нехрещених діточок приречені на "зависання" між небом і землею, тому "чорніють" і здатні навіть на помсту...Оббілити їх можна лише материною молитвою і молитвами навіть сторонніх християн. Тому -допоможімо їм злетіти в небо білими, світлими янголятами! І дуже добре, пане Богдане, що ви наголошуєте на однаковій мірі відповідальності як горе-"матерів", так і горе-"батьків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 17:57:11 ]
Церква трохи тут поміняла навчання. Дуже не поєднується образ справедливого і милосерного Бога з покаранням невинних. Але щодо відповідальности батьків - ніщо не змінилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-10 22:26:20 ]
Дуже правильно, що ви заторкнули тему саме у цьому аспекті. Грішать тому, що не вважають це гріхом. А коли пояснити, що це не тільки перетерпіти біль, а ще й пустити в світ неприкаяну душу, яку Господь уже вселив у це тільце, і що за це прийдеться колись платити стражданнями і матері, і майбутнім братикам і сестричкам, то, я певен, багато хто задумається. Слабує в цьому плані і офіційна наука. Її рівень у вивченні духовного застиг на рівні 19 ст. Нав*язується примітивне матеріалістичне сприйняття світу. Все, що не можуть пояснити, просто відкидають як ненаукове. І це в наш час, коли вже вчені визначили навіть вагу душі. Тому конче необхідно, щоб про це говорили.
Бажаю вам, Оксано, успіхів у творчості!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 11:59:00 ]
Дякую, пане Богдане, за побажання! Справді, ця тема мало озвучується. З точки зору феміністок - жінка сама має право вирішувати, народжувати їй чи ні... А про те, що це все-таки вбивство - воліють мовчати! І душі залишаються неприкаяними, хоч яким несправедливим це видається... Дай, Боже, щоб мій голос хоч хтось почув, хто стоїть зараз перед вибором: народжувати чи ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:04:09 ]
Щиро дякую, пане Валерію, за підтримку і побажання! Говорімо про це, і дасть Бог, хтось почує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 12:06:39 ]
А щодо справедливості і милосердності Бога, то тут, пане Богдане, нічого не міняється, просто нам не дано зрозуміти, чому за гріхи батьків мусять відповідати діти...З цим важко погодитись і змиритись, але так є, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 22:48:06 ]
Даруйте, що не звертаюсь пан. У кожного є ім'я, цього досить. Ми всі брати і сестри, Батько в нас один.
Оксано, вам низький уклін, цей вірш до сліз проймає! І струни у душі незвідані торкає. Ви тричі праві, навіть 10 раз - стосовно душ між небом і землею, які пішли дочасно з цього буття у інше. Ще раз ПОДЯКА Вам!
Для інших: пропоную прочитати відкриття сучасної науки останніх 20 років! Наука і релігія зійшлись знову в одне ціле, як то було ще до Христа. Вже формули без константи "Бог" не можуть працювати. Читайте Тихоплавів (крім всього, що стосується Григорія Грабового) - це подружжя фізиків з Пітера, вони дають гарний опис найважливіших відкриттів. у них уже понад 10 книг. Більшість можна скачати з інтернету.
А взагалі, літератури про духовність дуже багато, нашої християнської, шукайте і знаходьте, ЧИТАЙТЕ. А головне, думки пропускайте крізь своє СЕРЦЕ, прислухайтесь до нього, воно не помиляється. Як правило у майстрів слова, людей мистецтва воно не має шкаралупи, вони здатні почути ГОЛОС СЕРЦЯ. Тому бажаю успіху на духовній ниві, плідної праці.
До адміністраторів сайту: чи Ви готові публікувати за згодою авторів їх вірші, зокрема цей? Складається враження, що цей сайт - закритий гурток, мені про нього сказали, сам і не підозрював про його існування. Хто ж почує ці прекрасні слова?!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 18:28:42 ]
Володимире, Ви сказали тут набагато більше, аніж я могла розраховувати...Це справді ДРУЖНЯ і ДІЄВА підтримка! Такі моменти нашого життя мені дуже болять, і тому я наважилася винести їх на загальний розсуд. Маю надію, що хоч когось - та зупиню над прірвою...