ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 * * *
а вже по обіді
а вже по теплі
на дворець прибув
пишний осені потяг
останнє курли
розплели журавлі
а ми все життя
відкладаєм на потім

леткі павутинки
як відгомін снів
котрі не збулись
або й зовсім не снились
і падають яблука
й довшає ніч
і сонцю зігріти
бракує вже сили

29.09.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-29 10:47:30
Переглядів сторінки твору 4497
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.909 / 5.5  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.794 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:01:02 ]
І справді, не можна "життя відкладати на потім". Тому й пишу коментар - гарна у Вас осінь, хоч і сумна. Хай сонцю не бракне сил зігрівати наші душі - бодай один промінь, а він вміє гріти!
Дякую за цінне нагадування про "потім"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 22:37:01 ]
Дякую, Олесенько, Ви вловили саму суть! Все тішимо себе, що встигнемо, а потяг уже на двірці... Тому й сумно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 11:16:57 ]
Сподобалося, Оксано.)
Лише остання стрічка якось важко читається.
Найпростіший варіант покращення НМСД -

бракує вже сили.

Хоча мені видається, глибшим було б переробити 2 останні стрічки, типу цього:
і (серцю?) зігрітись
уже не судилось.

Хай і дієслівні рими, але НМСД компенсується плинністю і змістом.

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 22:40:36 ]
Щиро дякую за конструктивний відгук, ЯЯрославе!))
Щодо останнього рядочка - погоджуюсь, навіть скористаюся пропонованим варіантом, з Вашого дозволу. А от у те, що "серцю зігрітись уже не судилось", якось не хочеться вірити, тому й не буду вводити такі слова у вірш, бо - ану ж збудеться?! )))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 23:02:13 ]
я ж поставив знак запитання) підберіть якесь безпечніше слово. та й мова йде лише про цю осінь. а за нею прийде весна...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 11:27:18 ]
А мені лягло на душу, дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 22:41:15 ]
Дякую щиро, приємно!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 12:51:15 ]
Гарно. А Ярослав правий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 22:41:48 ]
Дякую за підтримку!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 13:48:20 ]
...пишний осені потяг... вересень - то все напускне, перше враження на захоплених глядачів, а ось чим далі у холоди, тим вона більш справжня, відверта і без макіяжу. Ми, Оксаночко, залишимося з нею і в дощі. :)

Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 22:45:46 ]
О так,
дощі холодні змиють макіяж
й залишать голу сутність без прикрас,
усе розставить на місця свої,
а ми залишимось із нею і в дощі!

Дякую, Оленко, за співзвучність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-03 14:20:52 ]
а буває навіть й осінній сніг. це я так - ліричний відступ. а поезія пронизує падіннями яблук, ночами, що довшають. літо чомусь не так сприймаємо. хай буде осінь щедрою для твоєї ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 22:16:23 ]
а буває ще й "білий сніг на зеленому листі"... Дякую, Маріанко! І ти - не сумуй, нехай осінь буде золотою!