ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звуку, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк

Юрій Лазірко
2025.08.12 01:23
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м

Ярослав Чорногуз
2025.08.12 01:16
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.

Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть

Борис Костиря
2025.08.11 21:29
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.

Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.

Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 * * *
Я була тигрицею і ланню,
Яру кров у жилах зупиняла,
Від жаги вмирала до світання...
А тобі й того було замало.

Я себе зав"язувала в вузол,
Я собі на горло наступала,
Оберталась в замкнутому крузі...
Та тобі й того було замало.

...Отак, дійшовши до самого краю,
Одного разу вичерпалось свято.
Тоді просив мене: візьми усе, що маю!
Але мені вже було забагато...

2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-06 17:10:38
Переглядів сторінки твору 2638
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.794 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 18:07:18 ]
А за цей вірш...Чому з поезії на прозу перейшли?
Недбало, пані Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 18:22:04 ]
Нічого, спробуємо із цим (як на мене, надмірно сильним внутрішнім звучанням, що перекриває реальність) давати собі раду.
Я ось трохи ритми підрівняв, може шановній авторці видасться помічним.

Бо саме авторське бачення мені дуже сподобалось (я про внутрішню мелодію)

* *
Я була тигрицею і ланню,
Яру кров у жилах зупиняла,
Од жаги вмирала до світання...
А тобі того було замало.

Я себе і звузила у вузол,
Я собі й на горло наступала,
Одцвіла у замкнутому крузі...
Та тобі того було замало.

...І дійшовши до самого краю,
Як терпіння, вичерпалось свято.
Ти казав мені: бери, що маю!
Та мені того було вже забагато...

2009


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 14:03:35 ]
Шановна пані Оксано, як на мене цілком слушними є зауваження щодо бажаності деяких виправлень. Як ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 19:39:43 ]
З ПОПРАВКАМИ:
"А тобі того було замало."
"Та тобі того було замало."
МОЖНА ПОГОДИТИСЬ!
"Од жаги"
"Одцвіла у замкнутому крузі..."
"...І дійшовши до самого краю,
Як терпіння, вичерпалось свято.
Ти казав мені: бери, що маю!
Та мені того було вже забагато..."
ЩЕ МОЖНА ПОГОДИТИСЬ.
АЛЕ ЦЕ ВЖЕ НЕ ТЕ, НЕ АВТОР:)
ЦЕ БУДЕ ПАЦІЄНТ В СТАДІЇ РЕМІСІЇ:)

А ОСЬ РИТМІЧНУ ПОПРАВКУ "звузила у вузол" -
ЩОСЬ НІЯК ЗБАГНУТИ НЕ МОЖЛИВО!
ЩО ЦЕ Є ЗА НОУХАУ, ЩО ЗА ДИВО?
а ТОМУ ВЕЛИКЕ ПРОХАННЯ ДО пАНА мАЙСТРА ПРОЯСНИТИ ДАНИЙ ВИСЛІВ, ЯКИЙ КОРИСНО ЗНАТИ ВСІМ!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 19:52:06 ]
Шановні,... поети, майстри слова, не забувайте, що до вершин майстерності безліч доріг і в кожного своя! НЕМАЄ ДВОХ ОДНАКОВИХ АТОМІВ У ВСЕСВІТІ, НЕ ТЕ ЩО ДВОХ ЛЮДЕЙ - ІНАКШЕ ТВОРЦЮ СТАНЕ СУМНО:) а ТОМУ І ПОГЛЯДИ У КОЖНОГО СВОЇ. ПОВАЖАЙТЕ ЇХ.
Крім бажання допомогти людині, ще треба вміти це зробити:) Інакше світу залишились би невідомими багато поетів, музикантів, письменників, інших митців і вчених!

А ЩЕ СКЛАДАЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО ВСІ РЕЦЕНЗЕНТИ, НІБИ ЗАКОХАНІ ПАВИ, ЯКІ ОБГОВОРЮЮТЬ СПІВИ ІНШИХ...:((
ВИ НАЧЕ Й НЕ БАЧИТЕ ЗА СТРУКТУРАМИ, РИТМАМИ ВІРШІВ ДУШУ ЛЮДИНИ, ГОЛОС СЕРЦЯ! ПРИКРО:((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Травневий (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 19:20:01 ]
Дуже цікавий вірш.