ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 Балада про осінь
За півкроку до осені...
Вже отави покошені,
і жоржини цвітуть,
і дощі йдуть непрошені,
золотіють хліба,
пахне Спасом і росами...
В світі сумно хіба?
Чом же квилиш-голосиш ти?
Ніби світ цей - не твій,
ніби мало в нім неба,
ніби жайвора спів,
цвіт зорі - не для тебе.
Нащо кличеш весну,
котру не повернути?
Нащо плачеш за тим,
чому, знаєш, не бути?
Ти за обрій поглянь,
там - незвідані далі.
Тугу в серце сховай
і простуй життям далі.
Привітання приймай
тих, хто поруч з тобою.
Ти в житті не сама -
будь за те вдячна Богу.
І не плач, не сумуй,
хай дощі йдуть непрошені -
білий світ поцілуй
за півкроку до осені.
Бо отави покошені
і весну не вернути.
...За півкроку до осені
можна бути - й не бути.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-21 14:25:15
Переглядів сторінки твору 5500
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.650 / 5.25  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.794 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 16:22:03 ]
Так звиклося вже, Саночко, що пишеш подібні речі - ЙОМУ, а тут раптом ВОНА. Гарно, наче про мене (коментатор скромно опускає очі долу :)) А потім подумалося, нічого подібного, зовсім і не про мене, мені до осені як до Києва пішки. Саночко, чого і тобі бажаю. А героїня хай цілує світ, чудове побажання, і таке правдиве, перевірене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 16:22:34 ]
Так звиклося вже, Саночко, що пишеш подібні речі - ЙОМУ, а тут раптом ВОНА. Гарно, наче про мене (коментатор скромно опускає очі долу :)) А потім подумалося, нічого подібного, зовсім і не про мене, мені до осені як до Києва пішки. Саночко, чого і тобі бажаю. А героїня хай цілує світ, чудове побажання, і таке правдиве, перевірене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 22:03:03 ]
Дякую, Галочко, отже, - таки зачепило! А до осені все ж півкроку , якщо крок - це наше життя... І доки є час, цілуймо світ!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-01-21 16:47:47 ]
Гарний вірш, Оксано. Торкає. Чудовий ритм, читається на одному подиху. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 22:04:01 ]
Дякую, Тетяно! Дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 17:10:46 ]
Оксаночко, сподобався вірш. Близьке. Прозоро...Світло.
Ви ростете!
Радію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 22:05:30 ]
Дякую Вам, пані Майє, рада Вас бачити на своїй сторінці знову! В вірш цей був написаний, до речі, років 10 тому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ден Комізі (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 17:13:34 ]
оптимістичний вірш для тих, хто сумує чи страждає...
позитивний настрій створюєте:)

успіхів вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 22:08:02 ]
Дякую, Дене, мені не часто вдається писати оптимістично... І Вам удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 22:40:11 ]
Ну звісно зачепило, Саночко-сонечко. А про півкроку не згідна. Чого це маємо обмежувати волю Божу?! Та й добрі собі півкроку, стільки синців, гуль, це ж як по Марсу якомусь ходити. Жартую, вірш чудовий, просто в мене ще весна і весна, і хто б то думав про осінь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 22:41:35 ]
ТО ти десять років тому про осінь думала?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 23:29:56 ]
Думала, Галочко, і зараз думаю, але такого оптимістичного зараз би певно не втнула...А волі Божої нам не дано знати, як і виразувати величину кроку, що залишилася... це десь на рівні інтуїції...