* * *
Маленька жінка в шатах сніжно-білих
Сьогодні знову по землі ходила.
Носила в серці жаль, під серцем-Муку...
Чи хто подасть їй допомоги руку?

Вона, котра рятує й заступає,
Сама сьогодні прихистку шукає.
Відкрий домівку їй і серце чисте,
Молитвою вітай її врочисто!

Нехай народиться Святе Дитя Любові
В твоєму серці і в твоєму домі.
Маленька жінка в сніжно-білих шатах -
Цілого світу Непорочна Мати.

* * *
У нічку різдвяну, збудивши від сну,
Дитину до церкви повела малу.
Молилась дитина, колядувала,
Додому вертаючись, маму спитала:

- Чи чуєте, мамо, дзвіночок співає?
- Це Ангел твій біля тебе літає,
Вітає тебе із Різдвом, моя пташко!
...А мамі почути той дзвоник так важко...

* * *
Святочні дзвони кличуть на відправу.
"Благословенне..." панотець завів.
Я відчиняю важелезну браму
І йду до храму, звідки чути спів.

І ніби той же храм і та ж дорога,
По ній з дитинства вже не раз ішла,
Та нині, як волхва, мене до Бога
Ясна зоря - вклонитись - привела.

Різдво...Велично дзвони кличуть
Й дзвіночками відлунюють в єстві.
А у вертепі, у блаженній тиші,
Лежить Дитя і споглядає світ.

І, серцем відчуваючи Його,
Я, може, шлях до Неба віднайду...
А Той, хто народився на Різдво,
Заснув собі під тиху коляду.
2004