•  * * *

допила до дна свою казку
на денці лиш боляче й жаско

•  Не святкове

я б забула ці небесні квіти,
але що із пам"яттю зробити:

•  В очікуванні Дива

І знову мені не спиться...

•  Небесний пілігрим

Втомлено іде, немов на плаху,
Крилами волочить по землі

•  ОСІННЯ ЗАМЕТІЛЬ

мете двірник осінню заметіль
здіймає вітер спогадом про літо

•  * * *

Озвись мені, моя любове!
У світлій змові я з тобою.

•  * * *

мої каштанові думки
не хочуть в ірій одлетіти

•  Може

може я
може ти

•  * * *

Прости, моя любове,
Що я на "ти" із болем.

•  Тіні

Дикі тіні шолудивих псів
Бродять по краях моєї долі.

•  * * *

Сумую я без тебе і самую...
Самотність до добра не доведе:

•  * * *

Регоче громом наді мною небо
І креше блискавиці Ілія,

•  * * *

яка різниця як я виглядаю
для кого мала би плекать красу

•  * * *

В Йоганнесбурзі випав сніг.
Чи ж на душі й тобі сніжить

•  Із літа

*
Спалила осінь літні кораблі:

•  * * *

світ - шкереберть
жниво

•  * * *

все не так,
все не те!

•  Запрошення до танцю

Потанцюймо?

•  * * *

Оця краплина роси
Учора була сльозою.

•  * * *

Бабине літо ходило босе,
із трав збивало холодні роси,

•  * * *

а вже по обіді
а вже по теплі

•  У Семенів день

Суміш диму, думок і дива.
Літо в ірій летить вітрами.

•  * * *

Багатогранність.
Грані - самоцвіти.

•  Час збирати

Мабуть таки час починати збирати каміння,
Бо достатньо уже по житті ми його розкидали.

•  Моє небо

Моє небо іще не покраяне
На кордони, межі і секції.

•  Полиново-медова любов

Ой любове моя непрохана!..
Не чекала ж - а знову закохана.

•  * * *

Граблі мене нічому не навчили.
То що тепер? Хіба узяти вила,

•  Ти мрієш

Ти мрієш лелекам гніздо збудувати
Десь біля власної тихої хати,

•  * * *

Скажіть мені, у чім моя вина?
Що біля нього без вина хмільна?

•  * * *

Найбільший страх - це страх перед собою.
Нема звитяжців у такім двобою,

•  НЕ

не тут
не туди

•  Послухай, коханий (3)

Послухай, коханий:
вже стихли відлуння громів.

•  Послухай, коханий (2)

Послухай, коханий:
півкроку іще до зими

•  Послухай, коханий

Послухай, коханий:
безжальні холодні вітри

•  * * *

Пече з-під фарби срібло сивини.
На гребенях хвилин спливають роки.

•  * * *

Я замикаю у коло
Лінії наших доль.

•  * * *

Сідає мені на долоню
Метелик щастя. Чужого.

•  Моя Голгофа

Мале дитя приходило в мій сон.
Всміхалося і ручки простягало.

•  Коли

Коли я дивлюсь в твої очі,
Я знаю більше за тебе:

•  Жебрачка

Дзвінок. І на порозі - жінка.
З якого роду - племені, хто зна?

•  Весняний настрій

Тужавіє земля -
зійшла весняна повінь.

•  * * *

Серпантинно
час у діл збігає.

•  * * *

от і поле засіяне
помилками

•  Весняна казка

Я розповім тобі казку.
Хочеш?

•  * * *

Відкрити душу перед людські очі
І легко, й страшно: хтось би не зурочив

•  У гостину

"Моя любуню, а ходи-ходи!
Спочинь, розпруж си, на бамбетлю всєдь си.

•  * * *

А десь у снах, котрі мені не сняться,
Блукаємо в едемському саду

•  * * *

За вуаллю туману
заховаю оману.

•  Коли...

Коли зчорніють сніги
і місяць буде уповні, -

•  * * *

з"їм ягідку калини, -
додам собі гіркоти

•  Вікна

Лунке зимове надвечір"я. Передриги.
Порипує морозцем тиха вулиця.

•  * * *

Я з роду Авеля.
Я радше жертва,

•  * * *

Нагі, нужденні душі процвітають.
Їм добре тут.

•  * * *

Гарячий подих п"янкого літа
Поглинула осінь - й дощами розквітла.

•  * * *

Знаєш, а ми із тобою запрошені
туди, де пахнуть трави нескошені,

•  Пісня Любові

Як це важливо - понадвічне диво:
На пташиних крилах зацвіла любов!

•  * * *

Хоч зараз втечем від наступного ранку,
Зупинимо час, затуливши фіранку.

•  Балада про осінь

За півкроку до осені...
Вже отави покошені,

•  Реквієм любові

А ти мені вже відболів,
відкровоточив.

•  * * *

Усі вживають ті самі слова,
У всіх одна вкраїнська мова.

•  * * *

Чи блуд тебе вчепився, чоловіче,
Що бродиш манівцями без пуття,

•  Самотній сад

Цей сад - нічий. Порослий бур"яном.
Кропива обпікає віти голі.

•  * * *

Дні-близнюки, безбарвно-невагомі,
кудись зникають, що і не збагну.

•  * * *

Хтось засіяв в серці біль.
А хто? Й навіщо?!

•  * * *

Такий нестерпний холод...
Як розплата

•  * * *

Зіграєш на гітарі мого тіла
Хмільний романс, що літо відлетіло

•  * * *

Пишемо власну
Історію творіння світу.

•  * * *

Недолюблена, неголублена,
У чужих світах десь загублена,

•  * * *

Вона святкує
вечір розбитих ілюзій.

•  * * *

Жар журливого жадання...
Тихо згасла зірка рання...

•  * * *

А Місяць, такий розпутний,
Ллє срібне вино до путні

•  ЧОРНІ ЯНГОЛЯТА

Чорні янголята світами блукають.
Чорних янголяток в Небо не пускають.

•  * * *

Я - звичайна людина.
Звідкіль мені знати

•  * * *

За Бугом сходить сонечко поволі
І не пита, чи відпочили уночі...

•  * * *

Принесу тобі я вічність на долоні,
Тихо-тихо притулю до скроні.

•  * * *

Хіба я сторож серцю своєму?
Чи хто повірить в незворотність РАЮ?

•  * * *

Втікає час. І я лякаюсь сивини.
Новий приходить день і, не спитавши згоди,

•  * * *

не збуваються сни
і місяць тріпоче сполохано

•  Знову про каву...:))

Ти хочеш мене, як гарячої кави:
З далеких зігрітись доріг.

•  * * *

Дрімає місяць-молодик,
Вмостившись зручно у міжгіллі груші.

•  * * *

Навіщо говориш німими словами?
Не переймайся, не стану між вами.

•  * * *

Що я можу?
Я всього лиш жінка.

•  * * *

Чи я кохати тебе не вмію,
Що упустила в серце завію,

•  Три кроки ночі

В"яне день, наче зірвана квітка.
Десь із лебедем мліє лебідка.

•  Іронічне

Холоне самотня кава,
Вивітрює запах кориці.

•  * * *

Що зосталось від твого кохання мені?
Лиш трави прим"яті,

•  * * *

Тихий вечір ліг на підвіконні,
Лапкою протер очиці сонні,

•  * * *

Обламали пташці крила, -
Пташка в небо не злетіла

•  * * *

Вже більше мені не сниться
Очей твоїх таїна...

•  * * *

Струсила осінь яблука в траву...
Отак і я у світі цім живу:

•  * * *

Заснути б на твоїх руках!
Паде із неба білий птах

•  "Зцілися, лікарю..!"

Зцілися, лікарю, зцілися сам:
Твоя душа, неначе здеформована,

•  Кредо

Якщо не роздавати душу людям,
Душі у грудях тісно буде!

•  * * *

Не все те правда, що співають на весіллі.
Не кожне серце полонить чар-зілля.

•  * * *

Не можна із шкарлупи свого "Я"
Побачити, як розцвіте зоря.

•  * * *

Посеред саду причаївся сум,
Розсипавсь яблуками в трави,

•  * * *

Назбирала пригорщу зір,
А зорі гострі - ранять долоні.

•  * * *

Не додавай мені проблем:
І так їх маю під зав"язку!

•  Інші береги

Інші береги мого життя
За рікою, за бистрінь-рікою.

•  До Миколая

3-річній Іринці із сиротинця с.Жовтанці,котра просила у Святого Миколая МАМУ,- присвячую...

•  * * *

Немає правди іншої, ніж ця:
Під ноги стелиться лише одне життя.

•  * * *

Інкрустований день передзвоном:
Б"є хвилина хвилину з розгону.

•  * * *

Кришиш на коліна
Синю самоту.

•  * * *

Не впіймаєш вітру в полі:
Вітер в сіті не іде.

•  * * *

Знову розлила небо.
На краплі його розбила.

•  * * *

Ніхто. Ніде. Ніколи. І - Ніяк.
Чи то такий твоєї долі знак?

•  * * *

Програю тихий смуток у мажорі
Під дня завісу.

•  Різдвяний триптих

Маленька жінка в шатах сніжно-білих
Сьогодні знову по землі ходила.

•  * * *

Відвіную тебе усім болем,
Що у серці моєму проріс.

•  Гра

Метелик на тихій квітці
Бавиться сонячним зайчиком.

•  * * *

Джмелик пухнастий,
Жовто-смугастий,

•  * * *

Поглянь: це ж я веселкою іду,
Що п"є із Бугу тишу вечорову.

•  * * *

Сни чиїсь пролітають повз мене:
Чую шурхіт їх темно-зелений.

•  Малюнок із дитинства

Хата притулилась до осоння.
Вигріває боки кіт старий.

•  * * *

Я бачу Ангела, що плаче.
Пече мене його сльоза гаряча.

•  * * *

А вчора нема ніде.
І ніхто його не знайде.

•  * * *

Тихий вечір ліг на підвіконні,
Лапкою протер очиці сонні,

•  * * *

Прощаючись, не залишай мені нічого.
Ні спогадів, ні болю, ні жаги,

•  Холодно

Цієї ночі приходила осінь.
І холодно дуже! А серцю байдуже:

•  * * *

Я була тигрицею і ланню,
Яру кров у жилах зупиняла,

•  * * *

Життя, котрого не було.
Світанок, на примару схожий.

•  * * *

Осіннє небо тисне ваготою,
Спресовує, ущільнює печаль.