Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Марина Кордонець (1990)



Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  • •  ***
    І як тобі тоді було, вигнанцю?
    З можливого раю, обітованої землі піти
  • •  ...Коріння пронизує камінь...
    Коріння пронизує камінь
    Сивого вечора сходимо вгору стертими сходами
  • •  ...Очей твоїх океан темний...
    Очей твоїх океан темний
    Заглиблюватись у хвилі його тепла зволікаю
  • •  ***
    просто ми заблукали з тобою під музику цього грудня
    розминулись
  • •  ...Ти мені ще болітимеш, відданий друже...
    Ти мені ще болітимеш, відданий друже
    Від наївно-смішних нас розділяють роки
  • •  ...Залишилось тільки мовчати...
    Залишилось тільки мовчати
    Словами ти не доб’єшся нічого
  • •  ...Всі слова...
    Всі слова, що в собі зберігала віки, вже давно стерлись у попіл
    Берег моря. Маяк
  • •  ...Кава випита...
    Кава випита
    Й слова залишись зайвими
  • •  ...Все починається із плетива ліній тонких...
    Все починається із плетива ліній тонких
    Серцем до серця прокладається стежка заплутана
  • •  ...Вистачить краплі брехні...
    Вистачить краплі брехні, щоб навіки убити бажання правди
    Вистачить погляду, слова, щоб позаду залишити біль
  • •  Розкажи мені, що в твоїм Імені є Любов?
    Розкажи мені, що в твоїм Імені є Любов?
    Стомленим голосом озиваючись, міряю кроки
  • •  ...Я завжди була морем Спокійним...
    Я завжди була морем Спокійним
    У тиші я знаходила втіху
  • •  ...Залишаєш по собі диво-сліди...
    Залишаєш по собі диво-сліди
    Тільки плескіт хвиль у моїй пам’яті
  • •  ...Захлинутись болем із чаші і вичавлювати з себе зізнання...
    Захлинутись болем із чаші і вичавлювати з себе зізнання
    Про можливості, які не здійснились
  • •  ...Ти тамуєш свій страх...
    Ти тамуєш свій страх, бо давно вже навчився вірити, бути сильним
    Небо зорі розсіює впевнено, щоби ти бачив, яким є твій шлях
  • •  ...Стану спогадом у твоїх очах...
    Стану спогадом у твоїх очах
    Волею, яку ти не підкорив
  • •  ...Мої радощі сплелись в тугий вінок...
    Мої радощі сплелись в тугий вінок
    Підхопила течія безсмертних вод і потоками бурхливими в пітьму
  • •  ...Я відчуваю себе землею...
    Я відчуваю себе землею
    Такою прадавньою землею
  • •  Сьогодні прохолодно зранку...
    Сьогодні прохолодно зранку
    Я поглядаю на небо
  • •  ...Спомин із пам’яті з присмаком терпкості...
    Спомин із пам’яті з присмаком терпкості
    Знову вповільнює кроки мої
  • •  ...Час піском крізь мої долоні...
    Час піском крізь мої долоні
    Більше його мені не втримати
  • •  ...І я знову рухами кволими проводжатиму тебе до воріт...
    І я знову рухами кволими проводжатиму тебе до воріт
    Нам з тобою не багато, не мало
  • •  ...Зачерпну я води з кришталевих джерел...
    Зачерпну я води з кришталевих джерел
    Втамувати безмірне бажання до втечі
  • •  ...Танцюючи на уламках дзеркал...
    Танцюючи на уламках дзеркал
    Ти фактично не відчуваєш болю
  • •  ...Цей травень став мені отрутою...
    Цей травень став мені отрутою
    Впорскуючи у вени нектар гіркотливий
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки