Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Інна Ковальчук (2014)
Я - чисте сонячне проміння,
отава під косою літ,
я - ця земля,
її коріння,
духмяний яблуневий квіт...

"Хто я?"





Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Ідеш крізь тихий вечір
    до Різдва,
  •   ***
    минає день…
    відлунює у ньому
  •   Зірковий цуцик
    Такої дивної пригоди,
    мабуть, ніхто іще не знав:
  •   ***
    а я за шибкою – отут,
    у вечоровій сині двору…
  •   Софія
    Мов дивна акварель,
    стоїть свята Софія,
  •   ***
    Хоч по коліна у снігу
    стоїть зима оця,
  •   ***
    Поволі йде зима,
    морозним вітром дише,
  •   ***
    а сніг мете – рясний лапатий сніг,
    навколо все задимлює завія…
  •   ***
    завійна зима
    розкидає
  •   Хмара
    На небі, де у світлі
    лагідного дня
  •   ***
    либонь, ота страшна картина
    єдина упродовж сторіч:
  •   ***
    Діброва проводжає осінь…
    Дуби, могутні аксакали,
  •   ***
    Той самий біль,
    і паморозь та сама…
  •   ***
    до хатини прийти, до неньки,
    що трима пуповину роду,
  •   Київ
    “Не вбий… Не зрадь…
    Не силуй… Не кради…» –
  •   Прошу...
    дарма китаєчку пошито
    із ряден цинкових…тому –
  •   ***
    Непогасне осіннє видиво
    запалило сади над кручами,
  •   ***
    Ота жага
    удавом душу стисла,
  •   Може...
    може, стане чортам затісно
    між людей, та й у пекло кануть…
  •   ***
    зустрілися двоє…
    схрестились мечами…
  •   ***
    Негода станеться.
    ЇЇ не оминути…
  •   ***
    яка це утома –
    щоночі не знати спочину,
  •   ***
    Мій Боже, за що
    від учора донині
  •   Осінній день
    Осінній день…
    А листя ще зелене…
  •   Це просто осінь...
    Дощем зернина ранку проросла,
    по підвіконню стукає стакато,
  •   Не плачте...
    Не плачте…
    Синам, під хрестами заснулим,
  •   ***
    Вітри вересневі
    наспівують басом:
  •   Осінь
    Крадеться осінь, стука у вікно…
    Агов, чаклунко!
  •   ***
    Кривавий,
    болісний, стоклятий
  •   "Новоросам"
    Нема отав.
    Лишилися покоси.
  •   ***
    Не озиратися. Доволі.
    Тримати паузу до сказу.
  •   Навіщо...
    Усе вертається… Якої
    сваволі, святості, покути,
  •   ***
    цнотливу жагу освідчення
    мордуєш очима слідчого…
  •   ***
    Пахне димом пожеж,
    божевіллям і кров’ю повітря,
  •   ***
    Прощається липень…
    Запалює ружі
  •   Війна
    Життя пірнає у вогненний плав...
    Кривавлять небо пазури заграв...
  •   ***
    Іще громи і сироти повсюди…
    Ще милосердя гудять без вини…
  •   Липень
    вишні черлені обтрушує,
    грає хмарою пелехатою,
  •   ***
    як впаде в долоні літа
    жар калиновий –
  •   ***
    Нестримано міліє літо…
    Знов день у згадку перебіг…
  •   ***
    Отам,
    де час гордує світом,
  •   Світлина
    Ця світлина в руці,
    як загата на вічному плині –
  •   ***
    «На все у білім світі воля Божа,
    і ця війна стоклята – Божий гнів…»
  •   ***
    Люта паморозь літа
    родинам вибілює скроні,
  •   ***
    Вдягаючи різні костюми і маски,
    живу на межі
  •   ***
    Така прозора і цнотлива днина –
    їй навіть грім освідчився: «Люблю!»
  •   Несе весна...
    Несе весна у пелені
    бентежне літо,
  •   ***
    Кладе тавро на СЛОВО
    смертний гріх,
  •   ***
    Жахним потокам зла
    немає спину.
  •   ***
    Молюся…
    Господи, помилуй
  •   ***
    Втомилися зорі,
    і стали нарешті, як треба –
  •   Без тебе
    Душа без тебе –
    незагойна рана,
  •   ***
    Урешті стане по сваволі
    і по заплаканій свічі,
  •   Рід
    Тут Шлях Чумацький
    вперся у поріг
  •   Дощ
    Ходить Києвом дощ,
    знову проситься в прийми –
  •   Моя весна
    Проводить свій весняний майстер-клас,
    рясні смарагди кидає на віти,
  •   ***
    Терпкі шляхи
    під цими небесами…
  •   Весна
    Коли збере у міх вітри,
    лихі на вдачу,
  •   Відпочивай...
    Відпочивай… Весняний вільгий вечір,
    мов шаль зірчаста, ліг землі на плечі,
  •   Київ
    Цей час людей,
    мов жито, перевіяв –
  •   ***
    Час полиново-божевільний:
    стоять, мов тіні,
  •   Жінка - то Душа сама...
    Коли в розвихрені часи
    усохне віри спрагле зерно –
  •   Чорна доба
    Даруй, о Господи, надію,
    коли отак – нізвідкіля –
  •   ***
    Минай, зажуро,
    бо судилось жити,
  •   ***
    Пролита кров не змиється сльозою.
    І не одійде –
  •   Реквієм
    Спинися, брате,
    і послухай:
  •   ***
    Як закурличе вирій журавлями,
    зітліє переорана стерня –
  •   ***
    По лезу власної утоми
    іти, немовби по землі,
  •   Хлопче...
    Пробігла ніч, за рогом зникла,
    замружив ранок ліхтарі,
  •   Січень 2014
    Холодний дощ.
    Відлига в січні.
  •   Доросла казка про маленьку сніжинку
    У домі тепло. Світиться ялинка.
    Надворі вітер і мороз лихий,
  •   Зайчата
    Завія… Боязко зайчатам…
    Здається, ніби звідусіль
  •   Січень
    За долиною, за гаєм
    гарний легінь походжає –
  •   Хуртовина
    На місточку через річку
    взимку стрілися вітри.
  •   Пастка
    Юний, жвавий і хоробрий,
    Рік Новий спішив за обрій.
  •   Вистава
    Там, де лежить на плесі,
    ніби в залі,
  •   Білочорний віршик
    Розгорнули білі крила,
    в сніжки граються вітри,
  •   Зима
    Сніги… За вікнами пітьма
    потроху скрапує у зиму,
  •   Буде...
    Вогні…
    Тривожні дзвони проти ночі…
  •   Смак дитинства (пісня)
    Я знову біля рідного порога,
    бентежно серцю і бракує слів,
  •   Сину...
    Сказала би: пробач мені,
    мій сину, що не все зуміла,
  •   ***
    Люд оглух, не чує голос віщий –
    зріє зрада. Шириться пітьма.
  •   Згадай...
    Іду в самотній парк,
    а хуртовина сива
  •   Майдан 2013
    Невже скресаємо…куди?
    У мертву чи цілющу воду?
  •   Живу...
    живу… мужнію з кожним роком…
    тужавію, мов добрий мед…
  •   Вірш
    Ізнову сталося нівроку…
    Жаске життя, лихе на око,
  •   Пройду...
    Пройду, не озирнусь
    на сумніви колишні –
  •   ***
    Дозріла осінь до пуття,
    дими кладе
  •   ***
    Чи світ урешті
    Судним Днем запАх,
  •   Тобі
    Холодних літ зів’ялу м’яту
    укинути в новий вогонь
  •   Старий
    Старий сидів,
    так схожий на святого,
  •   Осінь еротична
    Чманіє ніч
    із жовтнем сам на сам,
  •   Янголе...
    ти просто за плечима будь,
    мій ангеле невипадковий,
  •   Віддай
    Не залишай себЕ для сЕбе,
    віддай краплиночку мені,
  •   Отам
    Де явори сумують за водою –
    непереможна тиша і туман
  •   ***
    Кладе туман
    розпушене огруддя
  •   ***
    Стікаємо у Лету
    по краплині,
  •   Спогад
    Настане день,
    і пам’ятне жало
  •   ***
    Це неминуче…
    Відпусти,
  •   Пам'яті Івана Низового
    Так невмолимо,
    так нестерпно рано
  •   Осінь дощова
    Либонь,
    розбила осінь оберіг –
  •   Різдво
    Різдвяна ніч,
    загорнута в завію,
  •   ***
    Коли тривога крадькома
    торкає скроні,
  •   ***
    Вітер вигойдує
    днину турботливо,
  •   Вересень
    Відчиняється вересень -
    довго вагатись негоже…
  •   Вік ХХІ
    Вік двадцять перший.
    Все.
  •   ***
    Ще завірюха чубиться з вітрами,
    похмурі хмари люто підганя –
  •   Вечір
    Осінньо…Волого…
    Зігрію печаль у кав’ярні.
  •   Сюїта осені
    Вслухаюсь в осені сюїту,
    а день мінливістю парсун
  •   ***
    Осінь висотує
    прядиво просині
  •   Жоржинне
    Під темним
    капюшоном доміно
  •   ***
    Вечір слухає Шопена…
    Благодатно – як в раю…
  •   ***
    Складаю докупи
    усе пережите –
  •   Фукусіма
    Наречена
    із розкосими очима,
  •   Суть
    Чи варто у собі шукати Суть?
    Життя – не філіжанка з порцеляни.
  •   Бывает
    В приветливо-изысканном Милане
    на первом этаже пансионата,
  •   ***
    На дорозі весни,
    де світанки ясні-
  •   Про тебе
    Сипне лелітки ранок на алеї,
    і навпростець
  •   ***
    У спокуті
    яблучного Спасу,
  •   ***
    На соковитому
    смарагді винограду
  •   Село
    Дощу нема.
    Спекотно до нестями.
  •   Душа
    Як там не є,
    а треба жити далі.
  •   Пригублені слова
    Збирає ніч
    слова пригублені
  •   ***
    Озираюсь на світ –
    все потроху дається взнаки,
  •   ***
    вже журавлями
    журиться світанок,
  •   Злива
    Прошу,
    до суду-віку залиши
  •   Хатина
    Укупі з небом і старим
    щербатим тином,
  •   Антиподи
    Наразі дощить. У найближче метро забігла.
    Сидять незугарні, брудні і невиспані "мачо".
  •   Надходить час
    Надійде час.
    Покайся і прости.
  •   Серпневі етюди
    Ще осінь серпню не платила мито,
    Чумацьким Шляхом котить на гарбі,
  •   Намистинки
    * * *
  •   ***
    Вітрами сповідається хресту
    оглухлий дзвін
  •   Женщине
    Любовь, Надежда, Радости, Сомненья,
    Молитвы горячее, чем богам,
  •   Кобзар
    ні слова тихого, ні крику…
    пощо, кобзарю, онімів –
  •   Місто
    Остання туга відкигиче,
    поодаль пройде давній гріх –
  •   Тарасова гора
    Там ревучий реве
    і вмиваються росами схили,
  •   Дитинство
    В дитинство спогад стежку простеля,
    де гомонять некошені отави,
  •   Липень
    Повільно простує
    розпечена днина…
  •   Листи
    Заповітні листи,
    перелітні світи паперові,
  •   Хочу
    Хочу свіжого вітру
    з холодною терпкістю м’яти,
  •   Вечір
    Даліє день.
    Безвітряно і тихо.
  •   Стихи
    Отче наш, не прошу золота,
    Ни венца, ни меча, ни сохи,
  •   Восьма нота
    Сім нот – суцвіття,
    де живуть мелодій луни,
  •   Спека
    Повітря гусне.
    Блискавкам несила
  •   Безсоння
    Дощ перетік у ніч
    і враз немов поближчав,
  •   Земля
    Воскресає заграва
    над колом солоної втоми,
  •   Хмара
    Сповивши тінню
    ранку позолоту,
  •   Колискова
    До вікна дрімотно
    пригорнулась тиша,
  •   Сніги
    Сніги розлогі, загадко весняна,
    не вигублена сонцем на льоту!
  •   Втрата
    Колись була єдина, як Ліліт,
    у повені твого палкого шалу,
  •   Я живу...
    Я живу нині тільки тобою –
    полонянка холодних розлук,
  •   Цілувала...
    Цілувала - голубила
    від гілля до кореня...
  •   Гроза
    Переручкалися похмуро
    огрядні сизобокі хмари,
  •   Моя любове
    Надієлика сутінь світанкова,
    передосіннє
  •   Гріх
    Усе банально і жорстоко:
    одружених кохати – гріх.
  •   ***
    Моє кохання
    у глибіні Слова
  •   ***
    У неминучості повторень
    є неповторна таїна:
  •   Вороття
    Коли уже здорожився нівроку,
    не чують коні звичного: "Гат-тя!" –
  •   Іду на ви
    Іду на ви…
    Сама собі палій,
  •   Верховина
    Тут небосинь у золотій оздобі
    леліє вічні гори і ліси,
  •   Удвох
    Та невже ми удвох
    після безміру слів,
  •   Німує
    Німує ніч, іде на скон…
    Німує било півзабуте…
  •   Вже не болить
    Вже не болить. Чи, може, не жива?
    Заблукана в осерді тої ночі…
  •   Пісня Любові
    У Римі, Парижі, Нью-Йорку, Гаазі,
    Бейруті, Каїрі, у Вільнюсі, Празі
  •   Примирення
    Чомусь уста
    гірчили трунком,
  •   Віршик
    Читає віршика дитина,
    лепече лагідні рядки…
  •   ***
    Цей дощ не ллється,
    а зрина увись,
  •   Без тебе
    Без тебе Всесвіт –
    незагойна рана,
  •   Щастя
    Де ти, щастя моє,
    у якому саду
  •   Вертаюсь
    Вертаюсь до мальв і лелек,
    джерел і криниці…
  •   Пісня
    Огорнутий відлунням доброти,
    співучий краю,
  •   Калиновий міст
    У глибіні очей
    розчиняюсь поволі,
  •   ***
    Либонь, надходить осінь покоління,
    плугами оре світу царину,
  •   Класична історія
    Не упізнав її...
    Довірливим дівчиськом
  •   Гаї
    На прощу йду
    в березові гаї,
  •   Тіні забутих предків
    Черемош кипить у смерековім краї.
    «Сім раз на годину тебе ізгадаю…»
  •   Зорепад
    Сріблясте мево.
    Травень. Зорепад.
  •   Нехай
    Нехай печаль натомлена спочине
    у милосердних пелюстках надій…
  •   Україні
    Роки озираються в колі Сварога.
    Пітьму прошиває жертовна гроза.
  •   Червень
    Час, настояний на липах
    і травневоквітнім вІні,
  •   Вільна
    Спиваю волю, як у спеку
    п’ють остуду,
  •   Навчи
    Наопаш дороги і доля,
    самую уже не сама,
  •   Мрія (диптих)
    І
    У почуттєвому суцвітті
  •   Дощ
    Дощ байдуже
    вигойдує відстані,
  •   Відшукаю
    Відшукаю у втратах — здобутки,
    світлозору любов — у сльозі,
  •   Травень
    Вальсує з вітром
    травень буйноквітний,
  •   Межа
    Вродило жниво,
    і плодів доволі.
  •   Потреба
    Моя вигадлива потребо,
    жаданий витвір
  •   Рушник
    На схід сонця розчешу я коси пишні,
    стиглі яблука візьму, червоні вишні.
  •   Донечці
    Шлях широкий розстелився, аж до неба,
    не спіши, моя дитино, – ой, не треба!
  •   Дивотравень
    як дивотравень заряснів…
    між яблуневим буйноквіттям
  •   Поглянь
    Поглянь: стару криницю
    крізь намули
  •   Заблукала
    Заблукала у нетрях стрічань,
    де на вістрі жагучої миті
  •   Акорди
    Диптих
  •   Голгофа
    Останній день.
    Стражденно і несила.
  •   Молитви
    Відболить,
    відячить,
  •   Хто я?
    Пречистими вустами цноти
    у дивних снах вряди-годи
  •   Вірші
    Палаєш, душе, як у ватрі хмиз,
    і родиш на блаженній
  •   Буденне
    Єднаєш неосяжний простір
    нитками ходжених доріг,
  •   Січневий вечір
    Сніги і хуга.
    Вечір став на лижі.
  •   Весняний дощ
    Зозулі по довгій зимі відкували,
    змиває скорботи весняна пора,
  •   Освяти
    Освяти, погорьований світе,
    підперезані пам’яттю дні,
  •   Останній сніг
    Останній сніг розлючено мете,
    ховає нас у білу сутінь вулиць…
  •   Передчуття
    Пройти босоніж по стерні,
    віддати
  •   Перебудь
    Перебудь і негоду, і спеку,
    буревій,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки