ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 Женщине

Усім жінкам на ПМ

Любовь, Надежда, Радости, Сомненья,
Молитвы горячее, чем богам,
О, Женщина! В минуты откровенья
Покорно упадут к твоим ногам!

Колени преклоняем пред тобою:
И тот, кто юн, кто зрел и даже стар -
О, Женщина! Божественной рукою
Прими такой благословенный дар!

Храня ключи от сладостного рая -
О, Женщина, наш ангел и кумир! -
Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-23 11:23:34
Переглядів сторінки твору 2505
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.292 / 6  (5.243 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.178 / 5.69)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 11:40:27 ]
Вау, яка класна присвята!
Приклякаємо в благоговінні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 11:41:12 ]
ОТОЖ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 12:12:24 ]
О, коханню кожен вік підвладен... І там, де палахкотить його вогонь, старості нічого робити...
І хто знає, де її бар'єр? Мабуть, ніхто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:43:24 ]
Дякую, пане Іване! Любові і добра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 13:21:28 ]
Читаю і шкодую, що я не жінка:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:43:57 ]
Не треба, бо що ж ми робили би без таких чоловіків, як ВИ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 15:21:27 ]
Инночко, возвышено, вдохновенно, а
"Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!" - восхитительно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:44:10 ]
Спасибо, дорогая!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 16:21:24 ]
Талановитий вірш, Інно! Я ще не читала у Вас нічого, що би не зачепило- кожен твір - непроминальний!
А ця присвята - наче блиск вершин гір Альпійських....Возносить це жінку, утверджує у нашому складному світі.
Дякую красно! обертання навколо вісі клаблучкової - ет, цікаво звучить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:44:25 ]
Дякую, люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 16:41:25 ]
Допускаю, що я падаю до ЇЇ ніг, або ж разом з усіма "колени преклоняю",,, Всьо в жізні буває...Але як ВОНА рукою прийме оцей благословенний дар?Це рука не ЖІНКИ , а Бога(божественная!!!)?Якщо ж "Божественная" - у переносному значенні, то чому дар приймається рукою...Рукою такий дар ніяк ніззя прийняти... Такі мої міркування. Хто мені заперечить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:47:10 ]
"И если на свете есть всё-таки Бог, Бог - это женщина, а не мужчина"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 16:47:24 ]
"Храня ключи от сладостного рая,
О, Женщина! Наш ангел и кумир..." Іннусю, тут явна проблема з розділовими знаками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:52:47 ]
Восклицательный тут умышленно, такое допустимо.
Дякую, пане Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 20:50:40 ]
Справа не в окличному знакові. Розділові знаки мають бути хоча б такі:
Храня ключи от сладостного рая,(--)
О, Женщина!(--) наш ангел и кумир
Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!

Хоча два звороти у різних місцях речення позбавляють виразності вірша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-24 15:08:21 ]
Тоді вже краще так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:58:46 ]
Дуже цікавий вірш! Ода Жінці...
Такі вірші не обминаю. Хоча... те, що вірш російською - трохи зашкребло, перша думка - мабуть, таки не всім жінкам ПМ (хоч проти російської мови загалом не маю нічого проти, люблю російських класиків). Але то таке...
Мені здалось, що варто вірш витримати в одному стилі. Тобто, якщо це погляд на жінку зі сторони, то так і має бути до останнього рядка. Звертання до неї - так само. Видається мені, що, можливо, органічніше звучало б так:
Идешь по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращаешь мир!

З тієї ж причини трохи дисонасно звучить:
Колени преклоняем пред тобою... (тим паче, вірш від імені жінки, це теж трохи збиває з пантелику

Напевно, краще

Колени преклоняют пред тобою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 18:10:20 ]
Дякую, Любочко! Українською теж є - диптих ЖІНЦІ.
Тут краще забути, що від імені жінки, бо МИ тут - чоловіки. Принаймні, така була задумка. Спадіваюся, чоловіки не образилися.
І тут все на МИ - спачатку взагалі було ПОКОРНО СЛОЖИМ МЫ к твоим ногам, але прибрала через збіг ММ. Взагалі намагалася зробити невеличке протиставлення: ТИ- МИ. Чоловіки - Жінка з великої літери, такий собі зібраний образ.
Вона в долонях час трима –
жадана, лагідна, тендітна
роками і любов’ю квітне,
бо Жінка – то Душа сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 18:12:07 ]
СпОдіваюся, звичайно...