ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору часів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 Женщине

Усім жінкам на ПМ

Любовь, Надежда, Радости, Сомненья,
Молитвы горячее, чем богам,
О, Женщина! В минуты откровенья
Покорно упадут к твоим ногам!

Колени преклоняем пред тобою:
И тот, кто юн, кто зрел и даже стар -
О, Женщина! Божественной рукою
Прими такой благословенный дар!

Храня ключи от сладостного рая -
О, Женщина, наш ангел и кумир! -
Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-23 11:23:34
Переглядів сторінки твору 2553
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.292 / 6  (5.240 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 11:40:27 ]
Вау, яка класна присвята!
Приклякаємо в благоговінні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 11:41:12 ]
ОТОЖ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 12:12:24 ]
О, коханню кожен вік підвладен... І там, де палахкотить його вогонь, старості нічого робити...
І хто знає, де її бар'єр? Мабуть, ніхто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:43:24 ]
Дякую, пане Іване! Любові і добра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 13:21:28 ]
Читаю і шкодую, що я не жінка:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:43:57 ]
Не треба, бо що ж ми робили би без таких чоловіків, як ВИ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 15:21:27 ]
Инночко, возвышено, вдохновенно, а
"Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!" - восхитительно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:44:10 ]
Спасибо, дорогая!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 16:21:24 ]
Талановитий вірш, Інно! Я ще не читала у Вас нічого, що би не зачепило- кожен твір - непроминальний!
А ця присвята - наче блиск вершин гір Альпійських....Возносить це жінку, утверджує у нашому складному світі.
Дякую красно! обертання навколо вісі клаблучкової - ет, цікаво звучить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:44:25 ]
Дякую, люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 16:41:25 ]
Допускаю, що я падаю до ЇЇ ніг, або ж разом з усіма "колени преклоняю",,, Всьо в жізні буває...Але як ВОНА рукою прийме оцей благословенний дар?Це рука не ЖІНКИ , а Бога(божественная!!!)?Якщо ж "Божественная" - у переносному значенні, то чому дар приймається рукою...Рукою такий дар ніяк ніззя прийняти... Такі мої міркування. Хто мені заперечить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:47:10 ]
"И если на свете есть всё-таки Бог, Бог - это женщина, а не мужчина"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 16:47:24 ]
"Храня ключи от сладостного рая,
О, Женщина! Наш ангел и кумир..." Іннусю, тут явна проблема з розділовими знаками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:52:47 ]
Восклицательный тут умышленно, такое допустимо.
Дякую, пане Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 20:50:40 ]
Справа не в окличному знакові. Розділові знаки мають бути хоча б такі:
Храня ключи от сладостного рая,(--)
О, Женщина!(--) наш ангел и кумир
Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!

Хоча два звороти у різних місцях речення позбавляють виразності вірша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-24 15:08:21 ]
Тоді вже краще так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:58:46 ]
Дуже цікавий вірш! Ода Жінці...
Такі вірші не обминаю. Хоча... те, що вірш російською - трохи зашкребло, перша думка - мабуть, таки не всім жінкам ПМ (хоч проти російської мови загалом не маю нічого проти, люблю російських класиків). Але то таке...
Мені здалось, що варто вірш витримати в одному стилі. Тобто, якщо це погляд на жінку зі сторони, то так і має бути до останнього рядка. Звертання до неї - так само. Видається мені, що, можливо, органічніше звучало б так:
Идешь по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращаешь мир!

З тієї ж причини трохи дисонасно звучить:
Колени преклоняем пред тобою... (тим паче, вірш від імені жінки, це теж трохи збиває з пантелику

Напевно, краще

Колени преклоняют пред тобою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 18:10:20 ]
Дякую, Любочко! Українською теж є - диптих ЖІНЦІ.
Тут краще забути, що від імені жінки, бо МИ тут - чоловіки. Принаймні, така була задумка. Спадіваюся, чоловіки не образилися.
І тут все на МИ - спачатку взагалі було ПОКОРНО СЛОЖИМ МЫ к твоим ногам, але прибрала через збіг ММ. Взагалі намагалася зробити невеличке протиставлення: ТИ- МИ. Чоловіки - Жінка з великої літери, такий собі зібраний образ.
Вона в долонях час трима –
жадана, лагідна, тендітна
роками і любов’ю квітне,
бо Жінка – то Душа сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 18:12:07 ]
СпОдіваюся, звичайно...