ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Інна Ковальчук (2014) / Вірші

 Женщине

Усім жінкам на ПМ

Любовь, Надежда, Радости, Сомненья,
Молитвы горячее, чем богам,
О, Женщина! В минуты откровенья
Покорно упадут к твоим ногам!

Колени преклоняем пред тобою:
И тот, кто юн, кто зрел и даже стар -
О, Женщина! Божественной рукою
Прими такой благословенный дар!

Храня ключи от сладостного рая -
О, Женщина, наш ангел и кумир! -
Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-23 11:23:34
Переглядів сторінки твору 2601
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.292 / 6  (5.240 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.175 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.12.09 10:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 11:40:27 ]
Вау, яка класна присвята!
Приклякаємо в благоговінні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 11:41:12 ]
ОТОЖ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 12:12:24 ]
О, коханню кожен вік підвладен... І там, де палахкотить його вогонь, старості нічого робити...
І хто знає, де її бар'єр? Мабуть, ніхто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:43:24 ]
Дякую, пане Іване! Любові і добра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 13:21:28 ]
Читаю і шкодую, що я не жінка:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:43:57 ]
Не треба, бо що ж ми робили би без таких чоловіків, як ВИ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 15:21:27 ]
Инночко, возвышено, вдохновенно, а
"Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!" - восхитительно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:44:10 ]
Спасибо, дорогая!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-23 16:21:24 ]
Талановитий вірш, Інно! Я ще не читала у Вас нічого, що би не зачепило- кожен твір - непроминальний!
А ця присвята - наче блиск вершин гір Альпійських....Возносить це жінку, утверджує у нашому складному світі.
Дякую красно! обертання навколо вісі клаблучкової - ет, цікаво звучить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:44:25 ]
Дякую, люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 16:41:25 ]
Допускаю, що я падаю до ЇЇ ніг, або ж разом з усіма "колени преклоняю",,, Всьо в жізні буває...Але як ВОНА рукою прийме оцей благословенний дар?Це рука не ЖІНКИ , а Бога(божественная!!!)?Якщо ж "Божественная" - у переносному значенні, то чому дар приймається рукою...Рукою такий дар ніяк ніззя прийняти... Такі мої міркування. Хто мені заперечить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:47:10 ]
"И если на свете есть всё-таки Бог, Бог - это женщина, а не мужчина"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 16:47:24 ]
"Храня ключи от сладостного рая,
О, Женщина! Наш ангел и кумир..." Іннусю, тут явна проблема з розділовими знаками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:52:47 ]
Восклицательный тут умышленно, такое допустимо.
Дякую, пане Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 20:50:40 ]
Справа не в окличному знакові. Розділові знаки мають бути хоча б такі:
Храня ключи от сладостного рая,(--)
О, Женщина!(--) наш ангел и кумир
Идет по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращает мир!

Хоча два звороти у різних місцях речення позбавляють виразності вірша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-24 15:08:21 ]
Тоді вже краще так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 17:58:46 ]
Дуже цікавий вірш! Ода Жінці...
Такі вірші не обминаю. Хоча... те, що вірш російською - трохи зашкребло, перша думка - мабуть, таки не всім жінкам ПМ (хоч проти російської мови загалом не маю нічого проти, люблю російських класиків). Але то таке...
Мені здалось, що варто вірш витримати в одному стилі. Тобто, якщо це погляд на жінку зі сторони, то так і має бути до останнього рядка. Звертання до неї - так само. Видається мені, що, можливо, органічніше звучало б так:
Идешь по жизни, так легко ступая,
И тонким каблучком вращаешь мир!

З тієї ж причини трохи дисонасно звучить:
Колени преклоняем пред тобою... (тим паче, вірш від імені жінки, це теж трохи збиває з пантелику

Напевно, краще

Колени преклоняют пред тобою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 18:10:20 ]
Дякую, Любочко! Українською теж є - диптих ЖІНЦІ.
Тут краще забути, що від імені жінки, бо МИ тут - чоловіки. Принаймні, така була задумка. Спадіваюся, чоловіки не образилися.
І тут все на МИ - спачатку взагалі було ПОКОРНО СЛОЖИМ МЫ к твоим ногам, але прибрала через збіг ММ. Взагалі намагалася зробити невеличке протиставлення: ТИ- МИ. Чоловіки - Жінка з великої літери, такий собі зібраний образ.
Вона в долонях час трима –
жадана, лагідна, тендітна
роками і любов’ю квітне,
бо Жінка – то Душа сама.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-23 18:12:07 ]
СпОдіваюся, звичайно...