Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров²
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов³
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов⁴
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв⁵
• Суддя Йозеф Компалла (ФРН)⁶
• Вболівальники наші
• Вболівальники їхні

Коментатор:
Добрий вечір, наші любі вболівальники!
Налаштовуйте яскравість та контраст.
Тут зібралися хокейні цінувальники...
Я ввімкнутися забув. Тепер – гаразд.

Пригадав сьогодні майже мимоволі я
«Суперсерію»... Як виріс рівень гри!
Як сказав тут мій колега із Монголії:
«Не знайти у вас у про́дажу ікри́».

Вже запівніч⁷ в Омську, Томську та Челябінську,
та не можна пропустити і́гри ці!
На трибунах – просто ніде впасти яблуку,
на арені – наші браві молодці!

Вболівальники їхні:
Хейя, хейя, до-то-го!⁸

Вболівальники наші:
Шайбу, шайбу, хто кого!

Тренер:
Ну, хлопці, – у дію!
за нами – Росія,
велика Росія,
вона не простить!
Болільники мріють,
в парткомі – зариють,
не зрадьте надію!
Суддя вже свистить.

Суддя (убік):
У синіх – десять тисяч на трибунах,
за спиною в червоних – тьми і тьми...
Mein Gott, моя Ніколь⁹ ще надто юна,
щоб сиротою бути між людьми!..

Коментатор:
Шайба вкинута! Пішли в атаку трійкою!
Пас наліво, пас направо, пас назад!..
Ось наш тренер, я для вас його посмикаю:
– А скажіть нам, чи іде в нас гра на лад?

Тренер:
Я мрію лелію:
вперед, за Росію!
(Убік.) Бо знаю Росію:
вона не простить!
Якщо нас нагріють –
мене ж і зариють,
дощенту зариють...
Це хто там свистить?

Суддя (убік):
Штраф п’ять хвилин, не можна аперкотом!..
Mein Gott, яке збіговисько страшне!
Припустимо, я видалю... А потім
десь у куточку видалять мене...

Захисник:
Вдав суддя, що ніби не помітив;
видно, розуміє, що почім!
Нам не треба штрафів та булітів,
самотужки будь-кого повчим!

Коментатор:
Так захищатись можна,
так захищатись – слушно;
звичайно, переможно,
звичайно, відчайдушно!

Іграють наші класно,
атаки гострі дійсно,
все поки що прекрасно,
борня безкомпромісна!

Нападник (важко дихає):
Іще один такий дурний ривок –
і буду в гробі грюкати кістьми...
Немов коняка загнана, я змок,
а він все давить, чорт його візьми!

Захисник:
Ізнов біжать, не бережуть меніски.
Зіткнувся? Не кажіть, що без підстав...
Яка ж гидота – це шотландське віскі!
Мабу́ть, я вчора дійсно перебрав¹⁰...

Коментатор:
Летять на лід ворота, клюшки, краги...
Такий хокей не трібний нам ніяк!¹¹
Я прецедент пригадую Гааги:
арештували там заводіяк!

Наш хлопець, може, надто розпалився,
в азарті гри не стримав свій порив;
але ж він усвідомив, повинився,
і навіть сам носилки прикотив!

Вболівальники їхні:
Хейя! Хейя! Хейя!

Вболівальники наші:
Зуби – на – трофеї!

Тренер:
Ну, хто́ у нас вміє?
Вперед, за Росію!
Вона ж там боліє,
боліє за нас!
Щоб краху не взнати,
лупцюй супостата,
плювати на втрати,
це зоряний час!

Нападник (рубається з хеканням):
Що, утретє в чемпіони вам кортить¹²?
Ні, шановні, ця пожива не для вас!
Лівий крайній, в око вхопиш ти за мить –
і подивимось, я́к бачитимеш пас!

Недарма́ ми тренувалися усмерть!
Всіх зрубаєм, а не пустим до воріт!
А чого отой смугастенький¹³ круть-верть?
Вово¹⁴, вмаж його голівкою об лід!..

Суддя:
Будь ласка, розійдіться, джентльмени!
Ай, боляче, я ж майже без щитків!..
(Убік.) Вони й не обертаються на мене...
Mein Gott, і от навіщо я свистів?

Тренер:
Допхаєм додому –
ухопим дипломи,
подяку парткому,
нові «Жигулі»¹⁵!
Вперед, офіцери,
міліціонери¹⁶,
порвіть вже, холера,
усіх взагалі!

Коментатор:
Інтрига матчу будить інтерес:
увесь майданчик – геть суцільний бій!
А їхня «зірка» – враз за бортом щез...
Це неспортивно, ти ж іще живий!

А все ж – сильніший склад команди наш;
а воротар – який у нас герой!..
Впритул до мене – знов розгардіяш...
Я, хлопці, свій, не бийте!... Ой-ой-ой!..

(Переклад: 2025)

---

Примітки перекладача
¹ Описано вигаданий, «узагальнений» матч, який, тем не менше, натякав на реальні ігри того часу. Найближчі прототипи – СРСР–Канада 8 травня (4:2 на користь СРСР) та СРСР–ЧССР 14 травня (3:1) на чемпіонаті світу 1978 року в Празі.
² На протязі багатьох років – майже єдиний у СРСР коментатор всіх міжнародних спортивних змагань (коментатор мав бути «перевіреною людиною», бо працював у прямому етері, і влада хотіла бути впевненою, що він не ляпне чогось «антирадянського» під час репортажу). Народився в 1922.
³ Став тренером збірної у 1977, у подальшому – багаторазовий чемпіон світу. Народився в 1930.
⁴ На той час – уже багаторазовий чемпіон світу, Олімпійських ігор, багаторічний капітан збірної СРСР. Народився в 1944.
⁵ На той час – уже багаторазовий чемпіон світу, Олімпійських ігор. Народився в 1949.
⁶ Josef Kompalla, західнонімецький хокейний арбітр, іммігрант у ФРН із Польщі. Починаючи з 1972, судив багато матчів збірної СРСР. Народився в 1936.
⁷ Вечірні матчі починалися у 22:30 за московським часом.
⁸ Походить від кличу чеських вболівальників «Hej, hej, do toho!», тобто «Егей, давай!»
⁹ В оригіналі згадувався син «Петер-Клаус», але насправді у Компалли – дочка, звуть Ніколь (вона теж пов’язана з хокеєм).
¹⁰ Автор обіграє́ той факт, що Васильєв виключався зі складу збірної СРСР в сезоні 1970-71 за те, що був спійманий на вживанні алкоголю.
¹¹ «Такий хокей нам не потрібний!» – знаменита фраза, яку Озеров сказав у репортажі з хокейного матчу (восьмого, останнього) між збірними СРСР та Канади в рамках так званої Суперсерії 1972 року.
¹² Цей пасаж стосувався чеської команди. Радянська спортивна преса чомусь дуже бідкалася, що збірна ЧССР, після її перемог у 1976 та 1977, може стали чемпіоном світу тричі підряд.
¹³ Традиційна форма хокейного арбітра – светр у чорно-білу смужку.
¹⁴ Захисник Володимир Лутченко, багаторазовий чемпіон світу, Олімпійських ігор. Народився в 1949.
¹⁵ Мається на увазі радянський легковий автомобіль.
¹⁶ Основу радянської збірної складали гравці московських команд ЦСКА та «Динамо», які мали відомчу приналежність до армії та органів внутрішніх справ («міліції») відповідно.