Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Мойсей Фішбейн (1946)
Грудень 2006 року. 60-річчя Мойсея
Фішбейна. Рідне місто поета. Чернівецький
театр. Ювілейний вечір. Початок.
Звучить голос Мойсея Фішбейна

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2007-03-11 23:54:35 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Ці слова у виконанні автора справді заворожують!
Коментатор Василь Шляхтич, [ 2007-03-19 00:07:09 ],
на сторінці поезії     "Максиміліан Волошин
Північний Схід"   Фішбейн Мойсей

Не читав оргіналу. В український мові звучить дуже гарно. Дякую Вам.
Коментатор Ванда Савранська, [ 2007-07-02 09:09:51 ],
на сторінці поезії     "Максиміліан Волошин
Північний Схід"   Фішбейн Мойсей

Дякую - за переклад українською. Який гіркий вірш,боляче і страшно читати. Якби мій дід міг його почути. І всі закатовані священники і вчителі мого роду. Та нехай би його читали нині усі, починаючи зі школярів і студентів, на уроках історії чи я не знаю на яких уроках, але, щоб знали,завчили назавжди.
Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-07-30 17:19:37 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Пречудовий вірш - справді, геніально. Слова пересипаються у долонях, як пісок Великої Пустелі. Тієї, де Він кладе долоню на плече...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-07-30 22:40:10 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Згідний із Анею, слова гріють і печуть, в т.ч. і долоні.
Приємно, коли Майстри, а їх, на жаль у нас так мало (та чи й буває їх багато?), продовжують творити не зважаючи на все. А того всього з кожним роком усе більше...
Приємно, коли Майстри ставлять своїми творами і задачі творчого, мистецтвознавчого осягання написаного ними. І питання не тільки у відсутніх у наших словниках тлумаченнях певних слів, як то "шкарлат" ( Шкарлат — один із найдорожчих гатунків тонкого малинового сукна - знайшов таке пояснення ось тут http://izbornyk.narod.ru/istkult2/ikult206.htm - Історія української культури. Том 2. Київ, 2002), але і в глибинному поетичному баченні Мойсея Фішбейна, - баченні прихованих (часом, простором, культурними нашаруваннями...) речей, максимально істинним чином, максимально наближено до їх справжнього часу. Перечитувати, думати, відчувати, - на повні груди.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-09-20 08:24:02 ],
на сторінці твору     "Aviva Fishbein. WIR LIEBEN
Авіва Фішбейн у перекладі Мойсея Фішбейна"   Фішбейн Мойсей

"Кохання – то стільки присмáк, що навіть найліпший кухар тут неспроможний, втім, кожен певен, що йому ці присмáки знані, що ж, тоді – bon appétit !!!" - цікаве спостереження,
"Та чи справді кохання – лише це єдине чуття: не бути самотнім?"
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-09-20 08:45:32 ],
на сторінці твору     "ДОМІНО
Юрій Милославський у перекладі Мойсея Фішбейна"   Фішбейн Мойсей

Маємо черговий майстерний переклад і живе перенесення в часи "доісторичні", "соціалістичні". Не всі, звичайно, можуть пригадати щось схоже - часи минули, отож перед нами характерний зріз того, вже трохи призабутого, життя.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-11-08 15:22:36 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Ось, колеги, і яскравий приклад дихання твору. Той самий поетичний ефір, який оточує тут кожне означення, кожне слово, збирається композиційно у подих вірша, що, зрештою, створює і забезпечує його самостійне існування.
Добре малярство завжди вимагає присутності на картині упорядкованого певними межами обсягу повітря, гарна поезія така ж вимоглива - і це ще одна із рис Мистецтва.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-11-27 18:15:10 ],
на сторінці поезії     "Еміль-Антуан Бурдель.
Велика трагічна маска Бетговена"   Фішбейн Мойсей

1972 рік. Купа всіляких політичних процесів, так? Партія і весь народ святкують 50-річчя СРСР. А ви, Мойсею, пишете в Києві серед багатьох пильних поглядів "Веди мене, гармоніє, веди..." "І не ковтнути чорної води..."
"У душу б’ється музика німа,
Це рокотання врочисте і чорне
В обличчя б’є..." - не може бути, аби на вас не доносили, не критикували за ухили?
Прекрасний текст, глибочезний, вчасно написаний, досі актуальний...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-11-28 11:49:07 ],
на сторінці твору     "Український поет Мойсей Фішбейн про
політичний дальтонізм, геніїв слова і героїв України"   Фішбейн Мойсей

"Мову треба любити, мову треба обожнювати — як жінку, як квітку, як зорі, як небо, як симфонію..." - вельми актуально для нас, "Майстерні". Ми часто хизуємось, милуємось у своїх текстах собою в поезії, своїми поверхневими ідеями, що глибоко хибно. Мова, і ще раз Мова, як тут не погодитися. Та й все інше дуже точно зауважено.
Прекрасне інтерв'ю - показове і доказове.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-11-28 11:53:12 ],
на сторінці твору     "Український поет Мойсей Фішбейн про
політичний дальтонізм, геніїв слова і героїв України"   Фішбейн Мойсей

Інтерв'ю розміщене на сторінках "Майстерень" редакцією видання.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-02-04 13:59:22 ],
на сторінці поезії     "Хаїм Нахман БЯЛІК. На порозі Бет-Мідрашу  "   Фішбейн Мойсей

Приєднуюсь, Ярославе, до ваших оцінок.

Хочу також зауважити, що Мойсей Фішбейн у своєму перекладі використовує вельми популярне нині слово "лох". Коли почуєте це слово деінде, згадайте, що воно насправді означає в українській мові.

АКАДЕМІЧНИЙ СЛОВНИК (головні редактори: академік Агатангел Кримський, академік Сергій Єфремов; редактори: В.Ганцов, Г.Голоскевич, М.Грінченкова):

I. Лох, бот. –
1) (Eleagnus L.) масли́нка; (E. angustifolius L.) масли́нка вузьколи́ста; ди́ка масли́на, єрусали́мська верба́, ца́рська лоза́, лох (-ху), лохі́вник (-ка и -ку);
2) (Salix babilonica L.) плаку́ча верба́.

II. Лох, зоол. – річни́й лосо́сь (-ся), лох (-ха).
Лохо́вник. см. I. Лох.

I. Ма́сли́на, бот. Olea europaea – масли́на, оли́ва, масли́нове, оли́вне де́рево. [Си́вая масли́на (Крим.). Оли́ви срі́бне ли́стя (Л. Укр.)]. Дикая -на, см. Лох.

Масли́нка –
1) масли́нка, (оливка) оли́вка;
2) см. Лох; (плод) масли́нка.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-02 14:08:18 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Когда мы были молодые
И чушь прекрасную несли,
Фонтаны били голубые
И розы красные цвели :))
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-02 14:21:13 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Таке спокыйно-мудре плетиво благань... Гріє думка, що ті колії не ведуть в небуття...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-03-02 14:39:59 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Цікаво ви зауважили, Любо.
Я собі так думаю, що шановний автор написав цього вірша перед поверненням додому, в Україну.
"Дай мені спити солодкого соку" на Батьківщині, так? Але чи цінили коли небудь на батьківщинах своїх кращих синів? І чи присутність не вмаляє в очах натовпу Величі? А ще з такими суддями, як Лубківський і його комітетська компанія...
Так що "Я ще благаю сторожу високу" - завше актуально.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-02 14:47:11 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Я думаю, що справжній зміст тут вищий за якісь сьогоденні реалії. Так, дійсно, мертвих і далеких цінити легше і сокійніше. І все ж таки, будь-який натовп не вміститься на колії душі... і солодкий сік - може, життя?
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-02 14:58:08 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Аж мурахи по шкірі... Це "пошепки", як дзвони...
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-09 21:19:42 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

Всі часи коли-небудь закінчуються. Крім Часу. Це і дарує надію...
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2008-03-09 21:30:53 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

На перший погляд, тут продовження прекрасного вірша Рільке у прекрасному ж перекладі Мойсея.

ОСІННІЙ ДЕНЬ. Із Р. Марія РІЛЬКЕ
"Час, Боже. Безмір літньої пори.
Кинь горню тінь на сонячний годинник...

точніше, постситуація, опісля того, що передчував Рільке?
… громи, погроми, згарища, гонитви...
з переходом від загального на вкрай індивідуальне, де тільки і можлива "мить сумирної молитви".
Коментатор Леся Романчук, [ 2008-03-10 08:39:15 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Фішбейн Мойсей

біла тиша на закланні,
дарована кривавому піску...
Ото сиди тепер і думай, а що ж воно, поезія...
1   2   3   4   5   6