Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ліна Магдан (1988)

Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   ***
    Та схрещують погляди вікна будинків й гармати
    й виходять з вогню немовлята - то діти війни.
  •   ***
    я не сплю не першу зимову ніч
    не тому що мерзну гаряча піч
  •   Битва
    Я навчусь не будити тебе уві сні
    У засніжені ночі холодні й рясні,
  •   ***
    Серцепад, душезлет, долевій -
    про "двохсотих" звітують новини.
  •   Етюд
    Бог мастить снігом прісні скиби міст:
    витягує хребта старенький міст,
  •   Птахи
    Куди летять сполохані птахи?
    Ні гнізд ні стріх: із вирію вернулись.
  •   ***
    Це просто зима. І це просто сніги і морози.
    Твоє ведмежа у берлозі-окопі сидить.
  •   ***
    Даже если весна - это только погоды прогноз,
    прибавление черточек к черному столбику ртути,
  •   Вісім палат
    Перша палата. Щойно із реанімації.
    Зшили докупи цвіт української нації.
  •   Тишина
    Ты мог бы стать немножечко нежней
    к часам моим бессчетным ожиданий.
  •   ***
    Я знала біль забитої ноги
    чи сонцем обцілованої шкіри.
  •   Две чашки
    Две чашки слов. Заварятся, погодь.
    В молчании не меньше искушенья.
  •   Шляпа
    Ветки дрожат от ветра,
    фонарь дорожит теплом,
  •   R.I.P.
    Я все пам'ятиму прісно:
    як плавала кача у пісні,
  •   ***
    Вікна стоять заплющені,
    Вулиць вужі сплелися.
  •   Осінь
    Світло летить крізь долоні,
    вітер згубився в спідниці,
  •   Прикро
    Проваллями тхне від «прикро».
    Зубами замкнувши крики
  •   ***
    Спится не дольше 5ти,
    пьется не меньше 3х.
  •   музика
    Мелодія стихла. Не змовкла тоненька струна.
    Врізається в ніч, як самотнє виття вовчиці.
  •   Кома
    Я тричі заходжу в річку, вмиває одна водиця.
    Мені не живеться ні в ньому, ні у собі не сидиться.
  •   ***
    Тонуть ноги в піску, шкіра - в солі, вина - в мені.
    Правда не там де сила і не у вині.
  •   Заміжня й Самітник
    От і стрілись: Самітник й Заміжня
    в перший день доленосної осені.
  •   П'ята осінь
    Ти мої прочитаєш листи
    та і спалиш із листям в осінь,
  •   Серце
    Із Московського вниз, нешвидко - маршрутки кволі -
    виривається серце геть, крізь але, додолу,
  •   Ніч
    Ніч так сміється! Випадають зорі,
    як старі зуби із гнилого рота.
  •   Стара русалка
    Стара русалка лілії збирає -
    На ранок доньці уплете у коси,
  •   0.5
    Це було якесь напівжиття.
    На півставки.
  •   Христя
    ЗавждИ у сукні і завждИ в намисті,
    Під шпильками її хрумтіло листя
  •   Анні
    Анно, нащо? Анно, навіщо?
    Сніг жбурляється, вітер свище.
  •   Старий
    Старий виникав у дворі до світанку,
    Кашляв, мостився на вогку ще лавку,
  •   Подорожній
    Пустий перон, старенька електричка тихенько кашля в сірі мокрі шпали.
    Як пізній сонях – майже без насіння – вагон без люду та й останні спали.
  •   Перед тим
    Перед тим, як почнеш рахувать у чужих борги
    залізать у тісні круги,
  •   Асфальт
    асфальт випромінює втому -
  •   Недоречні
    То сніг лише улітку недоречний.
    Узимку - дощ.
  •   А пам’ятаєш?
    Третя до банкомату, десята у постелі, остання у списку життєвих пріоритетів.
    А пам’ятаєш, як в липні липкому старі - із підземки - художники з нас малювали портрети?
  •   Дзеркала
    Нас завжди було більше, аніж два.
    Не він тут винен. Винна не вона –
  •   Садівник
    хоча б вихопить тінь твою хоча б слід
    на вогких простирадлах колись інші люди
  •   не рибка
    і не рибка і не золота - не лови мене.
  •   Повінь. Осінь.
    ти народився під сузір’ям лева,
    мовчиш, як риба.
  •   ***
    Морок. Й морока мене огортає –
    теж із його когорти.
  •   ***
    Знов дощить. Зима плаксива, наче дівчинка в 15ть.
    І заснуть мені не сила, та ще тяжче - прокидатись.
  •   ***
    Я в цім повітрі вгрузла, як в багні,
    Коли ідеш на маревні вогні,
  •   Учениця
    Грім гримів та й полишив небо. Розревлося: з грози - у мжичку.
    Я ще вчуся жити без тебе, та, однак, лише щастя зичу.
  •   Мами
    Мами парами йдуть до школи, дітей ведуть.
    У Діани крива косичка і м'ята блузка.
  •   ***
    Бог вранці прокинувся. Хмари підбив рукою:
    "Нічого не вдію, нікого не заспокою.
  •   Є живі
    І аби повернутись до справжнього
    Бо не може ж війна бути справжньою
  •   ***
    Черные плиссировки, челки, носы в веснушках -
    точно мои дворовые, родом из детства подружки.
  •   Чорне 14
    Політ тривав. Тремтіли крила.
    Птахи боялися біди.
  •   Завтра було літо
    Нацгвардійцям
  •   ***
    Сірі відстані, наче сни недоспані, переслідують нас.
    Прокидаєшся і нікого: ні у профіль ні у анфас.
  •   ***
    І коли це усе врешті-решт починає снитися
    з усіма морями, стежками, каменями, балконом -
  •   Анюта
    Анюта мовчить кілька місяців: біль
    надто великий його проковтнути,
  •   Осенить
    Осенить. Від дощів не сховатись.
    Хмари всмоктують неба блакить.
  •   Ближе к зиме
    Ближе к зиме собираются в пары два сапога.
    Кухня – пристань горячих: сплетен, чая и пирога.
  •   Я, лате, збірка
    У Бога у теплій пазусі, в кишенях міста великого
    жили:
  •   Куди іти?
    Куди іти? Куди і ти?
    Виблискує метал обручки
  •   Там
    Там, де сонце стрибає над затяжним горизонтом,
    наче грає у гольф і ніяк не пірне у лунку –
  •   викрадай!
    забери мене звідси, вирви!
    у далекий пташиний вирій,
  •   Лінії
    Лінії на руці зносилися, майже не видимі
  •   першовересневе
    дівчинко-білі-панчохи-білі-бантИ,
    давай-но мінятись ролями: "я" та на "ти"
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки