•  A.

Извини за вторжение в крепость -
Это дверь не была заперта.

•  ***

А місто вдяга потворну
Подвірно-ліхтарну вуаль.

•  ***

Ca va? - Merci, va bien!
І посмішка лукава.

•  ***

То звичайна розмова в парку,
Розпочата у нетрях вірту,

•  Безсоння

розбираю
нагромадження

•  ***

Скислилось випадково
Соком гнилої черешні.

•  Білий

Я стою на вершині - чолі крижаної гори,
Вітер сипле у спину докучливі перестороги,

•  ***

Ти є безтілий,
Ти є дводухий,

•  ***

Ти бачиш? Я стою у тебе за порогом,
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем,

•  Пурпуровий

Рефлексія сили твоєї на спині лишила садна,
Відбитки твоїх долоней на щоки лягли тавром.

•  Травень

Травень,
Пахучий травень

•  ***

Милий, ти де, мій щасливий засмаглий аміго?
Захід ятриться – горить небосхил і затока.

•  ***

Нагострені стріли –
Графітові стрижні,

•  Дощове

Щастя впало на плечі громом,
Зір прошило мільйонами голок.

•  У зливу

А ти зайдеш у гості зненацька,
Вже простукає чверть по дванадцятій.

•  ***

Яким безмірним коштом
В мені цей космос виник?

•  Джерельне

Сонце спалило і радість, і смуток,
Душу скувала незрима імла.

•  Весільне

А давай ми будемо разом!
Будем „ми” замість „ти і я”.

•  De Libertate

Заплітає весна пасма вітру в волосся
І збирає в намисто казкові світи.

•  Писанкове

Намалюй мені на грудях безкінечник
Талим воском з ароматом травня,

•  Свята релігія

Не вірю
в величність

•  ***

Мрія єдина - твої теплі руки,
Миттю торкнутись і впасти в безодню!

•  Пухнасте

Червоний оксамитовий нашийник,
Два вогники в смарагдових очах.

•  ***

Вбий мене холодом погляду -
Гірше уже не буде.

•  ***

Напиши мені короткого листа,
Щирого, відкритого, незлого...

•  Питання

Жива була –
примусили спинитись,

•  Позамістове

Містам невідома така первозданна весна,
Що пестить вітрами оголені груди полів.

•  Комедія дель арте

Я впізнала тебе серед сотень облич,
Твою душу вогненно холодну.

•  ***

Навіженим бурхливим поштовхом
Накотилася зваба хвилею.

•  ***

Лица тянутся в ряд, рядом строятся лица,
И не видно цепи ни конца, ни края.

•  Олександрові

Багряний лист лягає килимом під ноги,
В легкім тумані мліють вечори,