ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
То звичайна розмова в парку,
Розпочата у нетрях вірту,
Не обтяжена зайвим фліртом,
Без прихованого азарту...

..........................

І нас вижене з парку вітер,
Посміхнеться ліхтар лукаво.
Може, сходимо раз на каву?
Чи загубимося між літер...





Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрій Б 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-07-25 22:15:16
Переглядів сторінки твору 7583
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.33  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.314 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:32:37 ]
І, як завжди, чарівна Юля потішила мене своїм витвором !
Мусила двічі перечитати першу строфу. Просилося запитання-зауваження щодо "вірту". Аж, от лукавий ліхтар висвітив правду - у Юлі не буває
"...звичайна розмова в парку,..." ;) І де би вона не розпочиналася, я завжди отримую море задоволення.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:55:26 ]
Якось просто і сумовито водночас.
Єдине, над чим би я ще тут подумав - це про початок другого куплета з І. Бо якось воно тут зовсім зайве.
Бо вітер, як я розумію, прожене після розмови, або на крайняк - під час...
Можна спробувати щось типу:
Прожене нас із парку вітер...
Потім вижене з парку вітер...
Ку-ку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:03:07 ]
Цей вірш незакінчений, є лише перша і остання строфи. Як знайду слова, що відображають те, що там сталося - тоді продовжу.
Але ні Оксанка, ні Славко не вгадали... Ні побачення, ні розмолвки там не було. Навпаки, дуже приємна зустріч, яка вимушено завершилась грозою :) Тому й вітер...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:11:14 ]
Юлечко! А я переконаний у тому, що то була просто розмова, і жодного натяку на емоції не робив, і зрозумів я це по недвозначних рядках:
Не обтяжена зайвим фліртом,
Без прихованого азарту...
Оксанцю! Я мав на увазі один з пропонованих варіантів, а не два зразу. Як Вам лише таке на думку спало - ДИВНО... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:17:17 ]
Щось Ярчик ниньки без настрою... Невже мій смайлик ;) не натякнув про жарт? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:32:02 ]
Славцю, то я слово "розмова" у твоєму коменті спершу прочитала як "розмолвка" :) просто помилилася. Вже час в ліжко йти, а не над віршами сидіти :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-07-26 13:13:30 ]
+

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-30 17:29:54 ]
В останнім рядком захоплююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-06 21:04:12 ]
Цікава штучка, Олю.
Але я, що той Буратіно, доторкнувся носом стіни, а там ніби шпарина, а за нею... Так, ось і ключик ніби, довершуючи "неприємності" з'явився. Можливо, це слово "звідки"?
"Звідки вижене ... вітер"? І далі в цьому напрямку? Але, це я так, перейнявся картинкою парку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:02:43 ]
Олею мене тут ще не називали :)
На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :) Отак виставиш недописаний вірш - і розквітає він постмодернізмом, активною участю читача у розвитку сюжету... 8)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:16:25 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :)..."
Ох, Юльцю... Сміюсь, аж плачу... :-))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 11:13:23 ]
Юліє, Серже, це прекрасний початок для оригінального віршика :)
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно...", але далі страшно і подумати, до якого театру абсурду можна крізь ті двері війти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 12:26:10 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно,
що обумовлює втечу, театр абсурду, тінь Карабаса... ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 12:46:41 ]
Юліє, не думайте, що я підлизуюся... але я в захопленні. Лакончіно, красиво, чітко, реалістично, і трішки з нотою смутку. Але дуже зріло.

Щодо критики - одне зауваження, і коментар:
1. загубимось серед - краще було б "загубимося між" - чисто фонетично.
2. То звичайна розмова в парку - мені якось краще звучить "то є звикла розмова в парку" - не знаю чому, тому не вважайте то зауваженням. Чи по стилю, чи то од старості у мене таке :)

дякую, і успіхів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:41:04 ]
Дякую, що не проходите мимо, пане Олесю :)
Дозріваємо, значить... питання - до чого? Риторичне. :)
1. Дякую, слушна заувага. Ціную Ваше відчуття фонетики.
2. То не від старості, а від того, що Ви до живої мови ближче, тому Вам доступні варіанти, мені навіть не відомі. Тішуся за Вас, сумно за себе.

гарного дня ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:43:51 ]
Все ж "звиклий" та "звичайний" мають різні значення:
- звиклий до чогось, дієприкметник;
- звичайний - прикметник.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 13:49:14 ]
Так, безумовно це не одне й те ж. Я, власне, про це й говорив. Просто "звиклий" якось і звучить краще, мені особисто, і ше зміст якийсь несе. Ми, герой, звикли до таких розмов. Але я чесно не маю ніц проти "звичайного". то просто коментар, не переймайтеся :)