ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
То звичайна розмова в парку,
Розпочата у нетрях вірту,
Не обтяжена зайвим фліртом,
Без прихованого азарту...

..........................

І нас вижене з парку вітер,
Посміхнеться ліхтар лукаво.
Може, сходимо раз на каву?
Чи загубимося між літер...





Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрій Б 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-07-25 22:15:16
Переглядів сторінки твору 6910
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.33  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.314 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:32:37 ]
І, як завжди, чарівна Юля потішила мене своїм витвором !
Мусила двічі перечитати першу строфу. Просилося запитання-зауваження щодо "вірту". Аж, от лукавий ліхтар висвітив правду - у Юлі не буває
"...звичайна розмова в парку,..." ;) І де би вона не розпочиналася, я завжди отримую море задоволення.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:55:26 ]
Якось просто і сумовито водночас.
Єдине, над чим би я ще тут подумав - це про початок другого куплета з І. Бо якось воно тут зовсім зайве.
Бо вітер, як я розумію, прожене після розмови, або на крайняк - під час...
Можна спробувати щось типу:
Прожене нас із парку вітер...
Потім вижене з парку вітер...
Ку-ку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:03:07 ]
Цей вірш незакінчений, є лише перша і остання строфи. Як знайду слова, що відображають те, що там сталося - тоді продовжу.
Але ні Оксанка, ні Славко не вгадали... Ні побачення, ні розмолвки там не було. Навпаки, дуже приємна зустріч, яка вимушено завершилась грозою :) Тому й вітер...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:11:14 ]
Юлечко! А я переконаний у тому, що то була просто розмова, і жодного натяку на емоції не робив, і зрозумів я це по недвозначних рядках:
Не обтяжена зайвим фліртом,
Без прихованого азарту...
Оксанцю! Я мав на увазі один з пропонованих варіантів, а не два зразу. Як Вам лише таке на думку спало - ДИВНО... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:17:17 ]
Щось Ярчик ниньки без настрою... Невже мій смайлик ;) не натякнув про жарт? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:32:02 ]
Славцю, то я слово "розмова" у твоєму коменті спершу прочитала як "розмолвка" :) просто помилилася. Вже час в ліжко йти, а не над віршами сидіти :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-07-26 13:13:30 ]
+

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-30 17:29:54 ]
В останнім рядком захоплююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-06 21:04:12 ]
Цікава штучка, Олю.
Але я, що той Буратіно, доторкнувся носом стіни, а там ніби шпарина, а за нею... Так, ось і ключик ніби, довершуючи "неприємності" з'явився. Можливо, це слово "звідки"?
"Звідки вижене ... вітер"? І далі в цьому напрямку? Але, це я так, перейнявся картинкою парку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:02:43 ]
Олею мене тут ще не називали :)
На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :) Отак виставиш недописаний вірш - і розквітає він постмодернізмом, активною участю читача у розвитку сюжету... 8)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:16:25 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :)..."
Ох, Юльцю... Сміюсь, аж плачу... :-))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 11:13:23 ]
Юліє, Серже, це прекрасний початок для оригінального віршика :)
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно...", але далі страшно і подумати, до якого театру абсурду можна крізь ті двері війти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 12:26:10 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно,
що обумовлює втечу, театр абсурду, тінь Карабаса... ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 12:46:41 ]
Юліє, не думайте, що я підлизуюся... але я в захопленні. Лакончіно, красиво, чітко, реалістично, і трішки з нотою смутку. Але дуже зріло.

Щодо критики - одне зауваження, і коментар:
1. загубимось серед - краще було б "загубимося між" - чисто фонетично.
2. То звичайна розмова в парку - мені якось краще звучить "то є звикла розмова в парку" - не знаю чому, тому не вважайте то зауваженням. Чи по стилю, чи то од старості у мене таке :)

дякую, і успіхів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:41:04 ]
Дякую, що не проходите мимо, пане Олесю :)
Дозріваємо, значить... питання - до чого? Риторичне. :)
1. Дякую, слушна заувага. Ціную Ваше відчуття фонетики.
2. То не від старості, а від того, що Ви до живої мови ближче, тому Вам доступні варіанти, мені навіть не відомі. Тішуся за Вас, сумно за себе.

гарного дня ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:43:51 ]
Все ж "звиклий" та "звичайний" мають різні значення:
- звиклий до чогось, дієприкметник;
- звичайний - прикметник.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 13:49:14 ]
Так, безумовно це не одне й те ж. Я, власне, про це й говорив. Просто "звиклий" якось і звучить краще, мені особисто, і ше зміст якийсь несе. Ми, герой, звикли до таких розмов. Але я чесно не маю ніц проти "звичайного". то просто коментар, не переймайтеся :)