ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
То звичайна розмова в парку,
Розпочата у нетрях вірту,
Не обтяжена зайвим фліртом,
Без прихованого азарту...

..........................

І нас вижене з парку вітер,
Посміхнеться ліхтар лукаво.
Може, сходимо раз на каву?
Чи загубимося між літер...





Найвища оцінка Олесь Холодний 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрій Б 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-07-25 22:15:16
Переглядів сторінки твору 6927
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.33  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.314 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:32:37 ]
І, як завжди, чарівна Юля потішила мене своїм витвором !
Мусила двічі перечитати першу строфу. Просилося запитання-зауваження щодо "вірту". Аж, от лукавий ліхтар висвітив правду - у Юлі не буває
"...звичайна розмова в парку,..." ;) І де би вона не розпочиналася, я завжди отримую море задоволення.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 22:55:26 ]
Якось просто і сумовито водночас.
Єдине, над чим би я ще тут подумав - це про початок другого куплета з І. Бо якось воно тут зовсім зайве.
Бо вітер, як я розумію, прожене після розмови, або на крайняк - під час...
Можна спробувати щось типу:
Прожене нас із парку вітер...
Потім вижене з парку вітер...
Ку-ку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:03:07 ]
Цей вірш незакінчений, є лише перша і остання строфи. Як знайду слова, що відображають те, що там сталося - тоді продовжу.
Але ні Оксанка, ні Славко не вгадали... Ні побачення, ні розмолвки там не було. Навпаки, дуже приємна зустріч, яка вимушено завершилась грозою :) Тому й вітер...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:11:14 ]
Юлечко! А я переконаний у тому, що то була просто розмова, і жодного натяку на емоції не робив, і зрозумів я це по недвозначних рядках:
Не обтяжена зайвим фліртом,
Без прихованого азарту...
Оксанцю! Я мав на увазі один з пропонованих варіантів, а не два зразу. Як Вам лише таке на думку спало - ДИВНО... :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-07-25 23:17:17 ]
Щось Ярчик ниньки без настрою... Невже мій смайлик ;) не натякнув про жарт? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-25 23:32:02 ]
Славцю, то я слово "розмова" у твоєму коменті спершу прочитала як "розмолвка" :) просто помилилася. Вже час в ліжко йти, а не над віршами сидіти :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-07-26 13:13:30 ]
+

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Б (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-30 17:29:54 ]
В останнім рядком захоплююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-06 21:04:12 ]
Цікава штучка, Олю.
Але я, що той Буратіно, доторкнувся носом стіни, а там ніби шпарина, а за нею... Так, ось і ключик ніби, довершуючи "неприємності" з'явився. Можливо, це слово "звідки"?
"Звідки вижене ... вітер"? І далі в цьому напрямку? Але, це я так, перейнявся картинкою парку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:02:43 ]
Олею мене тут ще не називали :)
На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :) Отак виставиш недописаний вірш - і розквітає він постмодернізмом, активною участю читача у розвитку сюжету... 8)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 10:16:25 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно :)..."
Ох, Юльцю... Сміюсь, аж плачу... :-))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 11:13:23 ]
Юліє, Серже, це прекрасний початок для оригінального віршика :)
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно...", але далі страшно і подумати, до якого театру абсурду можна крізь ті двері війти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-07 12:26:10 ]
"На кожну шпаринку завжди знайдеться свій Буратіно,
що обумовлює втечу, театр абсурду, тінь Карабаса... ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 12:46:41 ]
Юліє, не думайте, що я підлизуюся... але я в захопленні. Лакончіно, красиво, чітко, реалістично, і трішки з нотою смутку. Але дуже зріло.

Щодо критики - одне зауваження, і коментар:
1. загубимось серед - краще було б "загубимося між" - чисто фонетично.
2. То звичайна розмова в парку - мені якось краще звучить "то є звикла розмова в парку" - не знаю чому, тому не вважайте то зауваженням. Чи по стилю, чи то од старості у мене таке :)

дякую, і успіхів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:41:04 ]
Дякую, що не проходите мимо, пане Олесю :)
Дозріваємо, значить... питання - до чого? Риторичне. :)
1. Дякую, слушна заувага. Ціную Ваше відчуття фонетики.
2. То не від старості, а від того, що Ви до живої мови ближче, тому Вам доступні варіанти, мені навіть не відомі. Тішуся за Вас, сумно за себе.

гарного дня ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-07 13:43:51 ]
Все ж "звиклий" та "звичайний" мають різні значення:
- звиклий до чогось, дієприкметник;
- звичайний - прикметник.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-08-07 13:49:14 ]
Так, безумовно це не одне й те ж. Я, власне, про це й говорив. Просто "звиклий" якось і звучить краще, мені особисто, і ше зміст якийсь несе. Ми, герой, звикли до таких розмов. Але я чесно не маю ніц проти "звичайного". то просто коментар, не переймайтеся :)