ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
Ріки знають щось (The Doors)
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
***
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Прозріння
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Перетворення
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Жарт
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Наступне з передостанніх засідань
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
***
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Листопад
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Думки про нездале – 7
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повернення по колу
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-Цьом -- Альбом Теревені від Зеня
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
Остання стіна замку (Jefferson Airplane)
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 У зливу
А ти зайдеш у гості зненацька,
Вже простукає чверть по дванадцятій.
Принесеш коньяк Закарпатський
І пахучу гілку акації.

Я в заварник досиплю цукати,
Зроблю чай із терпким ароматом.
Ми до ранку не будемо спати,
Проводжатимем давнішні втрати.

- Як давно ми з тобою не бачились?
- Більше року. Як ти пробачила?
- Це давно вже не має значення.
- Тільки шкода, що час утрачено.

А тобі таки справді шкода?
Чи то різко змінилась погода?
Чи кохана не дала згоди?
Чи не мав раніше нагоди?

Не спитаю, бо тиша у відповідь.
Так було, і нічого не виправиш.
Ти задумливо, сумно куритимеш.
Час проб’ється серцевими ритмами.

Ти ж-бо знаєш, була щаслива,
Хоч кохала надмірно вразливо.
І помовчимо про неможливе.
Будьмо поруч. Не разом... Злива..

13.04.07.





Найвища оцінка Микола Барет 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-04-13 14:15:16
Переглядів сторінки твору 5499
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.613 / 5.17  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.462 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:07:48 ]
Сумно Юліє... Насправді сумно.
Ви знова навернули свій меланхолічний настрій.
Чи то мо` Пятниця 13го так діє?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:35:10 ]
Ні, Юрцю, з настроєм все укей!! Просто чудово!!
А мені від настрою вірша не сумно, а навпаки - якесь полегшення. Можливо, тому, що виписала...
Я й не помітила, що сьогодні п"ятниця 13-е, хоч з ранку за монітором... І про шо я думала??? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-14 10:52:18 ]
От прочитав лише перші рядки - і злива спогадів, а ще пісня Пугачової:
"А ти прідьош кагда тємно,
кагда в акно ударіт вьюга,
кагда пріпомніш, как давно
нєсагрєвалі ми друг друга..."
Як давно то було :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-14 11:58:43 ]
Славцю, мені одразу здалося, що Ви знайдете шось близьке у цьому вірші.
Сподіваюся, інше новеньке з мого доробку (яке гучне слово! :)) поліпшить Вам настрій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 00:28:42 ]
Я вже давно вийшов за рубіж молодечого віку. Але Ви, люба Юліє, розбурхали своєю "зливою" мої заснулі почуття... І я почуваюся Вашим ліричним героєм, -
"Будьмо поруч. Не разом...Злива." Щиро Олесь Маївка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 13:38:33 ]
лірика, лірика, лірика...
ліра затягує звуки заснулі,
дві гіркоти єднаючись о 12.00
чи 00.00 - солодшають бджолиним
роєм засмаглої зливи міської...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 14:00:52 ]
нарешті почав :))
образи близькі, особливо коньячні!
гори, вогнище, прохолода, ніч минулого літа
фізіології не надуриш, правда :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-02 21:25:42 ]
Юлю, Ваші останні вірші - дивовижні, дуже прникливі:) пишу під цим, сумно-ностальгійним, але в голові ще вирує пристрасть у дощі:) та, що в іншому вірші... і в гостро відточених олівцях теж:)

успіхів! творчих і.. ну і теж....:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-02 21:28:35 ]
... а оце "будьмо поруч. не разом... злива"

вже вкотре перечитую. (і про олівці, і про самашечу зливу теж!) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-03 08:36:26 ]
Дякую, Іринко!!! :))))))
Доля нагородила великим щастям, от і вірші виходять натхненними!
І Вам бажаю Любові, натхнення і успіхів не лише творчо-професійних :)
П.С. При нагоді передайте, будь ласка, вітання Дмитрові Фурдаку, якщо ви, звісно, знайомі ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-19 13:15:55 ]
Власне, тут, Юліє, ви намагаєтесь "йти через подробиці". Абсолютно вірно робите. Але це важко зробити відразу ідеальним чином. І справа тільки у вашому життєвому досвіді. Досвіді, що тільки один і робить нас справжніми. Це значить, що на початку краще писати менше, але з добре відчутими подробицями, з якими саме і пов'язані основні відчуття ліричної героїні.
Утім, все це стосується нас усіх. Особливо зрілих авторів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-19 14:18:20 ]
Думаю, ми можемо говорити лише про ступінь наближення до ідеалу, і щоб той ступінь був вищим, досвід має бути позитивним, тобто засвоєним з якістю, а не кількістю.
Даний вірш - фантазія, створена настільки вдало, наскільки то було можливо з огляду на мізерний досвід у певній ситуації.
Дякую за те, що поділились думками. Собі ж можу лише побажати набуття нових вражень, аби було чим ділитися. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-19 14:42:59 ]
Я більше мав на увазі ідеально, щодо своїх початкових (авторських) намірів.
Утім, важко до кінця зрозуміти, для чого власне творчість необхідна. Напевно одна із функцій - ділитися враженнями, набутками, досвідом, а ще - народження творів, достатньо самостійних для подальшого життя?
"І помовчимо про неможливе.
Будьмо поруч" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-19 14:51:51 ]
Будьмо! :))) ...вартими кращого, і щоб враження були варті того, щоб ними ділитися.