ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.09 22:05
Зелене листя
Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.

Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.

Олег Герман
2025.11.09 17:48
І чому я не хірург? Про "презумпцію невинності" у психіатрії
Мені вже набридло. Дійсно, набридло. Я — лікар-психіатр, який провів роки в університеті, вивчаючи неврологію, психіатрію, біохімію, анатомію, фармакологію, фізіологію. Мені вдається відрізнити генералізований тривожний розлад від ситуативної тривожності,

С М
2025.11.09 16:06
Конкістадоре (Procol Harum)
Конкістадоре, у самоті
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Обличчя – смерті маска
Хоча було живе колись

Артур Курдіновський
2025.11.09 15:43
Вилікуюсь!
Я знову прокидаюсь на світанні,
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.

"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?

Євген Федчук
2025.11.09 12:20
Битва під Вишнівцем 1512 року
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.

Олександр Сушко
2025.11.09 11:59
Не журися!
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.

Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі

Микола Дудар
2025.11.09 02:41
Як-не-як...
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.

Ігор Шоха
2025.11.08 23:25
Небилиці
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.

***
А зі США надійдуть томагавки

Ігор Терен
2025.11.08 22:39
Одним миром мазані
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.

***
А занозою електорату

Борис Костиря
2025.11.08 22:01
* * *
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає

Олег Герман
2025.11.08 21:08
Ціна діагнозу
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ

Юлія Щербатюк
2025.11.08 16:18
Незакінчене
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,

В Горова Леся
2025.11.08 15:39
Сомельє
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.

Так і хочу йому простягнути у рук

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
***
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 У зливу
А ти зайдеш у гості зненацька,
Вже простукає чверть по дванадцятій.
Принесеш коньяк Закарпатський
І пахучу гілку акації.

Я в заварник досиплю цукати,
Зроблю чай із терпким ароматом.
Ми до ранку не будемо спати,
Проводжатимем давнішні втрати.

- Як давно ми з тобою не бачились?
- Більше року. Як ти пробачила?
- Це давно вже не має значення.
- Тільки шкода, що час утрачено.

А тобі таки справді шкода?
Чи то різко змінилась погода?
Чи кохана не дала згоди?
Чи не мав раніше нагоди?

Не спитаю, бо тиша у відповідь.
Так було, і нічого не виправиш.
Ти задумливо, сумно куритимеш.
Час проб’ється серцевими ритмами.

Ти ж-бо знаєш, була щаслива,
Хоч кохала надмірно вразливо.
І помовчимо про неможливе.
Будьмо поруч. Не разом... Злива..

13.04.07.





Найвища оцінка Микола Барет 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-04-13 14:15:16
Переглядів сторінки твору 5521
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.613 / 5.17  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.462 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:07:48 ]
Сумно Юліє... Насправді сумно.
Ви знова навернули свій меланхолічний настрій.
Чи то мо` Пятниця 13го так діє?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 17:35:10 ]
Ні, Юрцю, з настроєм все укей!! Просто чудово!!
А мені від настрою вірша не сумно, а навпаки - якесь полегшення. Можливо, тому, що виписала...
Я й не помітила, що сьогодні п"ятниця 13-е, хоч з ранку за монітором... І про шо я думала??? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-14 10:52:18 ]
От прочитав лише перші рядки - і злива спогадів, а ще пісня Пугачової:
"А ти прідьош кагда тємно,
кагда в акно ударіт вьюга,
кагда пріпомніш, как давно
нєсагрєвалі ми друг друга..."
Як давно то було :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-14 11:58:43 ]
Славцю, мені одразу здалося, що Ви знайдете шось близьке у цьому вірші.
Сподіваюся, інше новеньке з мого доробку (яке гучне слово! :)) поліпшить Вам настрій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-15 00:28:42 ]
Я вже давно вийшов за рубіж молодечого віку. Але Ви, люба Юліє, розбурхали своєю "зливою" мої заснулі почуття... І я почуваюся Вашим ліричним героєм, -
"Будьмо поруч. Не разом...Злива." Щиро Олесь Маївка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 13:38:33 ]
лірика, лірика, лірика...
ліра затягує звуки заснулі,
дві гіркоти єднаючись о 12.00
чи 00.00 - солодшають бджолиним
роєм засмаглої зливи міської...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-04-17 14:00:52 ]
нарешті почав :))
образи близькі, особливо коньячні!
гори, вогнище, прохолода, ніч минулого літа
фізіології не надуриш, правда :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-02 21:25:42 ]
Юлю, Ваші останні вірші - дивовижні, дуже прникливі:) пишу під цим, сумно-ностальгійним, але в голові ще вирує пристрасть у дощі:) та, що в іншому вірші... і в гостро відточених олівцях теж:)

успіхів! творчих і.. ну і теж....:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-02 21:28:35 ]
... а оце "будьмо поруч. не разом... злива"

вже вкотре перечитую. (і про олівці, і про самашечу зливу теж!) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-03 08:36:26 ]
Дякую, Іринко!!! :))))))
Доля нагородила великим щастям, от і вірші виходять натхненними!
І Вам бажаю Любові, натхнення і успіхів не лише творчо-професійних :)
П.С. При нагоді передайте, будь ласка, вітання Дмитрові Фурдаку, якщо ви, звісно, знайомі ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-19 13:15:55 ]
Власне, тут, Юліє, ви намагаєтесь "йти через подробиці". Абсолютно вірно робите. Але це важко зробити відразу ідеальним чином. І справа тільки у вашому життєвому досвіді. Досвіді, що тільки один і робить нас справжніми. Це значить, що на початку краще писати менше, але з добре відчутими подробицями, з якими саме і пов'язані основні відчуття ліричної героїні.
Утім, все це стосується нас усіх. Особливо зрілих авторів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-19 14:18:20 ]
Думаю, ми можемо говорити лише про ступінь наближення до ідеалу, і щоб той ступінь був вищим, досвід має бути позитивним, тобто засвоєним з якістю, а не кількістю.
Даний вірш - фантазія, створена настільки вдало, наскільки то було можливо з огляду на мізерний досвід у певній ситуації.
Дякую за те, що поділились думками. Собі ж можу лише побажати набуття нових вражень, аби було чим ділитися. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-19 14:42:59 ]
Я більше мав на увазі ідеально, щодо своїх початкових (авторських) намірів.
Утім, важко до кінця зрозуміти, для чого власне творчість необхідна. Напевно одна із функцій - ділитися враженнями, набутками, досвідом, а ще - народження творів, достатньо самостійних для подальшого життя?
"І помовчимо про неможливе.
Будьмо поруч" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-19 14:51:51 ]
Будьмо! :))) ...вартими кращого, і щоб враження були варті того, щоб ними ділитися.