ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Прохання до грудня
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Сержант Пепер і його Оркестр (The Beatles)
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
Туман
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
***
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ой, чи жи́ві...
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
На плечІ
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
* * *
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Дива зими
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
Адресат із минулого
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
***
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
* * *
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Яким безмірним коштом
В мені цей космос виник?
Як помахом крила, мов дотиком руки.
І сила йде у поштовх!
За мить – нестримний вибух.
Так Всесвіт перероджує зірки.

12.04.07




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-04-12 10:44:55
Переглядів сторінки твору 3316
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.933 / 5  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 3.931 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.649
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 11:54:58 ]
Хороший текст.
Юлю, от подобається мені до тебе чимось причепитися, ізвентіляй, але як то "Всесвіт перероджує зірки", я не зовсім пійняла.
А за файний текст, СПАСИБІ. Відчувається, що в Тебе океан почуттів..... та який там океан -ВСЕСВІТ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 12:16:50 ]
Ремаркую:
тут я обігрувала символічні для мене поняття "Зірки" та "Всесвіту". Наскільки мені дозволяє обізнаність у законах космосу, переродження зірки є природнім процесом. Вона поступово холоне, стискається, потім доходить критичної межі та вибухає енергією, що була всередині. Енергія вивільняється, а що там далі - я точно не пам"ятаю. Головне - що це перетворює матерію в енергію великої сили.
Отак від фізики танцюємо до почуттів :)
Одразу перепрошую, коли щось не так - астрономією я цікавилась досить давно, могла щось сплутати чи забути ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 16:29:39 ]
Історія зірки починається з того, що сили Всесвітнього Тяжіння збирають розрізнену в просторі речовину в зірку. Хімічний склад зірки - легкі елементи. У її внутрішній області переходять термоядерні реакції, в основному у центральній її частині, де темперетура є найвищою. Через кілька мільярдів років починається стискання зірки, пру якому різко збільшується її густина, виділяється енергія, знова підіймається температура. Одночасно починається розширення зовнішніх областей зірки, - постаріла зірка перетворюється у червоного гіганта. Процес триває.
Але згодом реакції стають менш інтенсивними і тиск падає усередині - зірка стискується надзвичайно швидко. Різка зміна внутрішньої густини приводить до вибуху оболонки. Так народжується наднова зірка. Від вибуху утворюється міжзоряний газ і цаме він попадає до складу іншиз зірок "другого покоління" (як наше Сонце). А постаріла наднова зірка перетворюється на білого карлика.
Є припущення, що у всесвіті існують нейтронні зірки, у порівнянні з якими білі карлики - здаються гігантами - це таке собі Сонце розміром в місто Київ.
Ці зірки (інша назва пульсари) пульсують тому, що енергія виділяється не постійно з оглядом на масу.
Якщо ж маса нейтронної перевершить зазначену критичну масу - тоді стискання неможливо зупинити - починається гравітаційний колапс - зірка перетворюється в "чорну дзюруь, де різко є викривленим простір і час.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 16:45:22 ]
Дякую, Юріє! Це саме та теоретична база, яку я мала в голові, а Ви чудово висловили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 16:47:36 ]
А мо` знати - на якій стадії перероджання знаходиться Юлія? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 17:05:49 ]
Якщо вже відверто - наднової :) але ж образно, я б не приплітала до метафорики власне "Юлю", хоча вона на стадії розгоряння почуттів ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-19 10:58:02 ]
Розумний все ж таки цей Всесвіт! Створив наднову Юльцю, якій не загрожує стати білим карликом :)) З днюхою тебе!!! Енергії і світла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-19 11:44:56 ]
Дякую, Черунь! :))))
Всесвіт - мудрий...