ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка воскова чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Сльози скрапують рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Яким безмірним коштом
В мені цей космос виник?
Як помахом крила, мов дотиком руки.
І сила йде у поштовх!
За мить – нестримний вибух.
Так Всесвіт перероджує зірки.

12.04.07




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-04-12 10:44:55
Переглядів сторінки твору 3621
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.933 / 5  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 3.931 / 5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.649
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 11:54:58 ]
Хороший текст.
Юлю, от подобається мені до тебе чимось причепитися, ізвентіляй, але як то "Всесвіт перероджує зірки", я не зовсім пійняла.
А за файний текст, СПАСИБІ. Відчувається, що в Тебе океан почуттів..... та який там океан -ВСЕСВІТ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 12:16:50 ]
Ремаркую:
тут я обігрувала символічні для мене поняття "Зірки" та "Всесвіту". Наскільки мені дозволяє обізнаність у законах космосу, переродження зірки є природнім процесом. Вона поступово холоне, стискається, потім доходить критичної межі та вибухає енергією, що була всередині. Енергія вивільняється, а що там далі - я точно не пам"ятаю. Головне - що це перетворює матерію в енергію великої сили.
Отак від фізики танцюємо до почуттів :)
Одразу перепрошую, коли щось не так - астрономією я цікавилась досить давно, могла щось сплутати чи забути ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 16:29:39 ]
Історія зірки починається з того, що сили Всесвітнього Тяжіння збирають розрізнену в просторі речовину в зірку. Хімічний склад зірки - легкі елементи. У її внутрішній області переходять термоядерні реакції, в основному у центральній її частині, де темперетура є найвищою. Через кілька мільярдів років починається стискання зірки, пру якому різко збільшується її густина, виділяється енергія, знова підіймається температура. Одночасно починається розширення зовнішніх областей зірки, - постаріла зірка перетворюється у червоного гіганта. Процес триває.
Але згодом реакції стають менш інтенсивними і тиск падає усередині - зірка стискується надзвичайно швидко. Різка зміна внутрішньої густини приводить до вибуху оболонки. Так народжується наднова зірка. Від вибуху утворюється міжзоряний газ і цаме він попадає до складу іншиз зірок "другого покоління" (як наше Сонце). А постаріла наднова зірка перетворюється на білого карлика.
Є припущення, що у всесвіті існують нейтронні зірки, у порівнянні з якими білі карлики - здаються гігантами - це таке собі Сонце розміром в місто Київ.
Ці зірки (інша назва пульсари) пульсують тому, що енергія виділяється не постійно з оглядом на масу.
Якщо ж маса нейтронної перевершить зазначену критичну масу - тоді стискання неможливо зупинити - починається гравітаційний колапс - зірка перетворюється в "чорну дзюруь, де різко є викривленим простір і час.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 16:45:22 ]
Дякую, Юріє! Це саме та теоретична база, яку я мала в голові, а Ви чудово висловили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 16:47:36 ]
А мо` знати - на якій стадії перероджання знаходиться Юлія? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-12 17:05:49 ]
Якщо вже відверто - наднової :) але ж образно, я б не приплітала до метафорики власне "Юлю", хоча вона на стадії розгоряння почуттів ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-19 10:58:02 ]
Розумний все ж таки цей Всесвіт! Створив наднову Юльцю, якій не загрожує стати білим карликом :)) З днюхою тебе!!! Енергії і світла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-19 11:44:56 ]
Дякую, Черунь! :))))
Всесвіт - мудрий...