ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші / Шматочки смальти

 Пурпуровий
Рефлексія сили твоєї на спині лишила садна,
Відбитки твоїх долоней на щоки лягли тавром.
У грудях – червона цегла, над нею любов не владна.
Дозріле колосся втоми збираєш тупим серпом...




Найвища оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-14 15:15:20
Переглядів сторінки твору 8625
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.751 / 5.42  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.821 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:27:58 ]
Дуже мені Ваша рефлексія до вподоби.
Хоча за першим разом та цегла якось не читалась, але
потім, перечитавши ще раз, асоціації знайшли належне місце.
Але цегла - це все ж глина, то мо` з часом і розм`якне. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:34:52 ]
Цегла, то обпалена глина, вона може лише розкришитися і стертися у порох...
Бачу, Вам до вподоби жорстокість? Не могли ж Ви її тут не помітити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:54:29 ]
Не люблю неякісної червоної цегли... від дощів вона вкривається сіллю :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 18:11:51 ]
Боюсь, що сіллю сьогодні вкриватиметься будь-яка цегла, що промокає. Але і це проминає, головне подекуди змивати цю сіль і захистити цеглу від глибокого промокання.

Щодо вірша, то він такий інтимний, - особливо вдалося "Дозріле колосся втоми збираєш тупим серпом..." Легка уттєва втома - прекрасно, головне, аби серп вчасно спинився, не зібрав більше, аніж йому дозволено.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 19:09:12 ]
Дякую за коментар, Редакціє! Дуже приємно, що Ви до нас повернулися з небуття :))))
З Вашого дозволу, я не продовжуватиму дискусію про цеглу :)))) Бо це вже буде схоже на марнословство з мого боку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 19:22:57 ]
Повертатися завжди приємно! А ось поринати в небуття - навпаки. :(
Гарна фотка, і антураж також. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 19:31:00 ]
Істинна правда! :)
На фоні - весняний Дніпро, затока. Продовження фотосерії можна побачити
тут
у розділі фотомедитацій

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 19:36:19 ]
Ви до того ж іще і гарний фотограф. :)
До речі, точніша адреса вашої виставки
http://sevama.narod.ru/f/n05-02.htm

Утім, сподіваюсь, до папараці жодного відношення не маєте? Це так, про всякий випадок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 20:00:49 ]
Я тільки вчуся :) На малювання часу не вистачає, а фотографія трохи заспокоює мої художні поривання :)
Ні, заробляти на фотошпіонажі я ще не пробувала :) Хоч уже маю кілька компроматів на сучасних поважних письменників.
Але про всяк випадок... чому це Вас так хвилює?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 20:08:13 ]
Ось вона страшна правда життя! Частіше за все багато компромату і не потрібно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 20:12:39 ]
Єдине, що можу на це відповісти: пити треба меньше! :)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 22:21:35 ]
Потужна строфа. Виникло відчуття, що вона відірвана від якогось більш розлогого вірша. Чи може просто не було бажання дописувати (адже "пурпуровий", підозрюю, написався надто легко?). Єдино, що дозволю собі порадити авторці у даному виданні: змінити "долоней" на "долонь". Це має "загострити риси" вірша. Решта тексту - ОК. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-14 23:15:20 ]
Непогано, Юльцю! Задумка з новим циклом, враховуючи цей шматочок, звучить заманливо :)
Що посієш - те й


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-14 23:15:59 ]
... пожнеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 09:50:11 ]
Так, Володимире, Ви вірно підозрюєте, бо продовження звучало надто жорстоким. Іноді треба поставити крапку раніше, ніж вона того просить :)

Славцю, чекайте на врожайчик ;) я і про зелені вогирочки не забуду :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 13:35:10 ]
Ну і я почитаю, раз стільки людей включилось в дискусію... Дуже гарно, а ви неодружені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 14:24:44 ]
Ні, Юльцю, я "не одружена", бо наша країна проти одностатевих шлюбів :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-16 16:20:43 ]
просто продовжую думку про те, що чоловік має виростити сина:))
якщо він виростить лише доньку, то як?...)
Сама люблю позайматися буквоїдством, хоча тут
якраз цього не роблю - думаю, не варто. Поезія якраз і відрізняється від прози (читай "від життя") тим, що тут все можна і все може бути.
А формальна логіка добра хіба що в суді;))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-25 00:54:09 ]
як на мене - вельми ...еротично:)