ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2023.12.03 16:05
Маски
Шкода, що це медичні маски,
а не театр но і кабукі,
по вінця налитий трагізмом.
Маска дозволяє приховати
справжню сутність людини.
Можна зробити маски
постійними атрибутами життя.
Від цього нічого не змінилося б.

Юрій Левченко
2023.12.03 16:05
Усе , або - нічого!
Біль- чоловічого роду,
його я відчув сповна.
Вбиває він твою вроду,
у очі проникла вина...
На поминки зву любові
всіх тих, хто її ховав -
вас, хлопчики випадкові,
хто вміли знайти слова ,

Володимир Бойко
2023.12.03 12:31
Московитські парадокси - 8
Якби коти мітили території так само захланно, як москалі, світ обернувся би на которосію. Чи не кожна нація претендує на певну винятковість, та лише у московитів вона доведена до повного ідіотизму. Загадковість російської душі полягає у нездатності

Козак Дума
2023.12.03 09:39
Бом-бем-бум*
Учора бачив сон прекрасний –
Москва горіла як сірник,
а більш за все на площі Красній,
що й з мавзолею чувся крик.
Ніхто не вижив – всі згоріли,
Рогозін, Путін і Собчак,
а ще – біля стіни ялини
горіли офігенно так!

Світлана Бур
2023.12.03 09:13
Зажурений перон і паралелі
Зажурений перон, неначе пустка,
Хоч гамірно навкруг і шумно.
Ще кілька діб тому, мов сонця згусток,
Радів. Чому ж тепер так сумно?

Не врівноважити тривогу бумом.
Ця благодать лиш тілу, звісно.
А для душі б тепла живлющий струмінь.

Леся Горова
2023.12.03 09:00
Чекаю
Ти руку підстав під сніг
То сотні листів моїх,
І в кожному про моє кохання .
Сніжинкою звіддалік
Цілунок на щоки ліг
І крапля то чи сльоза стікає.

Скоріше вернись живим,

Віктор Кучерук
2023.12.03 06:19
Заспіваймо разом
Скраю поля в стиглім житі
Примостився серед літа
Й на сопілці радісно заграв, –
І нестримно та бадьоро,
Як пташки, знялися вгору
Ніжні звуки зроджених октав.
На закличний спів сопілки
Позлітались перепілки

Микола Соболь
2023.12.03 05:59
Снігопад
Переінакшити усе
й забути стріти Новоріччя,
кипить, бурлить життя столичне,
сніги мороз у небі тче,
але тому я не радію,
він після висипле завію,
ворона казиться натще,
така вона груднева байка

Іван Потьомкін
2023.12.02 22:59
***
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Світлана Бур
2023.12.02 11:41
Чого являєшся (глоса)
Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні.
Сумні, немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
І.Я. Франко.


Ольга Олеандра
2023.12.02 09:40
Запрошення
Вікно відкриваю снігові безпосередньо у душу.
Заходь і ти.
Бо ти, як і він, буваєш ледь стерпно колючим.
А я все одно (чуєш, все одно) тебе, як і його, люблю.

Бо він, як і ти, може бути осяйним,
пухнастим,
турботливим,

Леся Горова
2023.12.02 08:11
Слова
Мої слова - то шурхіт очеретів,
Ріка, що з небом змішана тече.
Відбиток в ній купальниці відвертий,
Дивися, не здіймаючи очей .

На плесі - брижі, значить слово вітер.
Під берегом пісок - то слово час.
Верба у воду мочить пару літер-

Микола Соболь
2023.12.02 07:46
Грудневі переспіви
Грудневі переспіви лісу
крізь лід замерзлого Дніпра,
через снігів густу завісу
там перелякана мара
безладно на початку ночі
у тьмяно-голубій зорі,
а ви до вищого охочі,
де красні зорі угорі.

Козак Дума
2023.12.02 07:18
Треба фільтрувати
Як воду друзів треба фільтрувати,
аби не накипало на душі…

Віктор Кучерук
2023.12.02 05:53
Платня
У невеличкому гаю,
Посеред вільх скрипучих, –
Я шкіру білену твою
Цілунками замучив.
Рясні відбитки губ моїх
Лишилися на тілі
І дуже довго, мов на гріх,
Незмивно червоніли.

Іван Потьомкін
2023.12.01 19:27
***
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ігор Білецький Академік
2023.11.24

Дмитро Крейда
2023.11.10

Галина Шибко
2023.11.06

Олександр БУЙ
2023.11.01

Мамутова Кістка
2023.10.26

Сніг Теплий
2023.10.19

Данило Фарба
2023.10.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші / Шматочки смальти

 Пурпуровий
Рефлексія сили твоєї на спині лишила садна,
Відбитки твоїх долоней на щоки лягли тавром.
У грудях – червона цегла, над нею любов не владна.
Дозріле колосся втоми збираєш тупим серпом...




Найвища оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-14 15:15:20
Переглядів сторінки твору 7055
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.751 / 5.42  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.821 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:27:58 ]
Дуже мені Ваша рефлексія до вподоби.
Хоча за першим разом та цегла якось не читалась, але
потім, перечитавши ще раз, асоціації знайшли належне місце.
Але цегла - це все ж глина, то мо` з часом і розм`якне. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:34:52 ]
Цегла, то обпалена глина, вона може лише розкришитися і стертися у порох...
Бачу, Вам до вподоби жорстокість? Не могли ж Ви її тут не помітити!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 16:54:29 ]
Не люблю неякісної червоної цегли... від дощів вона вкривається сіллю :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 18:11:51 ]
Боюсь, що сіллю сьогодні вкриватиметься будь-яка цегла, що промокає. Але і це проминає, головне подекуди змивати цю сіль і захистити цеглу від глибокого промокання.

Щодо вірша, то він такий інтимний, - особливо вдалося "Дозріле колосся втоми збираєш тупим серпом..." Легка уттєва втома - прекрасно, головне, аби серп вчасно спинився, не зібрав більше, аніж йому дозволено.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 19:09:12 ]
Дякую за коментар, Редакціє! Дуже приємно, що Ви до нас повернулися з небуття :))))
З Вашого дозволу, я не продовжуватиму дискусію про цеглу :)))) Бо це вже буде схоже на марнословство з мого боку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 19:22:57 ]
Повертатися завжди приємно! А ось поринати в небуття - навпаки. :(
Гарна фотка, і антураж також. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 19:31:00 ]
Істинна правда! :)
На фоні - весняний Дніпро, затока. Продовження фотосерії можна побачити
тут
у розділі фотомедитацій

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 19:36:19 ]
Ви до того ж іще і гарний фотограф. :)
До речі, точніша адреса вашої виставки
http://sevama.narod.ru/f/n05-02.htm
Утім, сподіваюсь, до папараці жодного відношення не маєте? Це так, про всякий випадок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 20:00:49 ]
Я тільки вчуся :) На малювання часу не вистачає, а фотографія трохи заспокоює мої художні поривання :)
Ні, заробляти на фотошпіонажі я ще не пробувала :) Хоч уже маю кілька компроматів на сучасних поважних письменників.
Але про всяк випадок... чому це Вас так хвилює?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-05-14 20:08:13 ]
Ось вона страшна правда життя! Частіше за все багато компромату і не потрібно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 20:12:39 ]
Єдине, що можу на це відповісти: пити треба меньше! :)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-14 22:21:35 ]
Потужна строфа. Виникло відчуття, що вона відірвана від якогось більш розлогого вірша. Чи може просто не було бажання дописувати (адже "пурпуровий", підозрюю, написався надто легко?). Єдино, що дозволю собі порадити авторці у даному виданні: змінити "долоней" на "долонь". Це має "загострити риси" вірша. Решта тексту - ОК. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-14 23:15:20 ]
Непогано, Юльцю! Задумка з новим циклом, враховуючи цей шматочок, звучить заманливо :)
Що посієш - те й


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-14 23:15:59 ]
... пожнеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 09:50:11 ]
Так, Володимире, Ви вірно підозрюєте, бо продовження звучало надто жорстоким. Іноді треба поставити крапку раніше, ніж вона того просить :)

Славцю, чекайте на врожайчик ;) я і про зелені вогирочки не забуду :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 13:35:10 ]
Ну і я почитаю, раз стільки людей включилось в дискусію... Дуже гарно, а ви неодружені?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-15 14:24:44 ]
Ні, Юльцю, я "не одружена", бо наша країна проти одностатевих шлюбів :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-16 16:20:43 ]
просто продовжую думку про те, що чоловік має виростити сина:))
якщо він виростить лише доньку, то як?...)
Сама люблю позайматися буквоїдством, хоча тут
якраз цього не роблю - думаю, не варто. Поезія якраз і відрізняється від прози (читай "від життя") тим, що тут все можна і все може бути.
А формальна логіка добра хіба що в суді;))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-25 00:54:09 ]
як на мене - вельми ...еротично:)