ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.06 22:03
* 106 *
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні

С М
2026.06.06 19:21
Фарватер (Jethro Tull)
В оп’янінні усякою розкішшю
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
У інспіровану весну…
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух

Охмуд Песецький
2026.06.06 17:26
У чому провина
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.

Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
* * *
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
1920. Червона Армія всіх сильніш
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Два королі на однім троні
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
Ти
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
* * *
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Полум'я і лід
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
* 105 *
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
Три Коти --- колискова
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 8)
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Я і дощ
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Червневе
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Ти бачиш? Я стою у тебе за порогом,
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем,
Принишкла у кутку під брамою за рогом
І тінню пелюсток спадаю на плече.

Ти бачиш уві сні розмиту синю постать,
І блиск моїх очей у погляді чужім
Лишає по собі гіркий тривалий посмак,
Як кава й шоколад, як лайка навздогін.

Я зупиняюсь тут – завмерла у чеканні,
На відстані думок, у колі протиріч,
Застигла у тобі, мов у янтарнім камені.
...Лиш очі підійми і поглядом поклич.

18.05.07.




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олесь Холодний 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 12:06:41
Переглядів сторінки твору 6631
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.943 / 5.5  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:35:18 ]
Юлію, а Вам коменти писати можна?
Зауважу, що я не торкаюся почуттів, тому лише деякі ремарки щодо вірша, як архітектурної будови, не зачіпаючи основи. :)
Спочатку не зовсім правильно йде звертання. "Чуєш" вимагає звуків, а вони не всюди у вірші.
Назву краще змінити, оскільки у другій строфі йде "бачиш".
Дуже розпливчате місцезнаходження героїні у першій строфі. Я розумію, що Ви хотіли передати одночасну її присутність всюди, але виходить якось заплутано, тому і послідовно уявити місцезнаходження тяжко, перехід дуже різкий.
"І я тобі гірчу" - можливо, краще "Це я тобі гірчу"? Надто багато "і".
"Закута у тобі, як у бурштинний камінь." - як на мене, то знову побудова не зовсім правильна. Я не зовсім зрозуміла приведені паралелі. Якщо Ви мали на увазі комашку у бурштині, то краще змінити "закута" на щось більш природніше. А якщо Ви мали на увазі коштовний камінь, закутий у оправу (героя), тоді варто забрати одне "у" - "Закута у тобі, немов бурштинний камінь" - тут все зрозуміло, оскільки "закута" - діло рук людини, а не природи. :)


З повагою.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:36:36 ]
А та Юлічка пише і пише і ніяк дописатися не може :)
Загалом файно, Юліє, і коментарі:

терпкий тривалий посмак - чи є смак кави терпким, саме тієї кави яку пили Ви. А Ви любите
каву іншу - п'янку, без гірчинки - Панамську Бук'єте.

"І я тобі гірчу" - не сподобалось.
На відстані думок - надумано і не надто зрозуміло.
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем - вже було :)
Принишкла у кутку під брамою за рогом - гарно, про Львів :)
"у тобі, як у бурштинний камінь" - мовна конструкція дивує. семантично шось не те :)

Загалом, спочатку досить сподобалося. Але якщо вчитатися, а ще - прочитати вголос декілька разів - враження, що це вже було. Багато таких віршів, схожих багатьома елементами. Тому таки 5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:38:15 ]
Мирослава мене випередила, щоправда, зі схожими кометарями. Що мені особливо приємно :). Спасибі, Мирославо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-18 12:39:13 ]
Тю! А я думаю - чого це після шаленства нічної травневої зливи зашепотів дрібний (хоч і не сліпий) дощ! А то, виявляється, Ви то все з-під брами насилаєте і сиплете мокрими пелюстками за комір!
Закута, як у бурштиновому камені? Хоча я не впевнений. У рядочку:
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем, трішки приголосних багатенько, проте це також дрібниці.
У другому куплеті Ви запитуєте, чи стверджуєте? Хотілося б тут почути власне ствердження, без знаку запитання.
Чому "тінню" пелюсток? Можна і самими мокрими пелюстками в дощ - так це було б природніше якось. - можна трохи підшаманити?
Гарне порівняння: Як лайка навздогін!
Загалом вірш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:42:43 ]
Та прошу, пане Олесю! :) Сподіваюсь, це не про нас кажуть, що (самі знаєте у кого) думки сходяться. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 12:59:01 ]
Ой, мама мія! Скільки одразу зауваг! Спасибі всім!

Пане Олесь, писати ніхто, здається, не забороняв, тим більше для тренування, коли на банальностях можна попрацювати зі словом, спробувати сказати старе, але трошки інакше. Мені то було цікаво. Нехай не блищу оригінальністю, не цього разу, значить.
До речі, каву я не п"ю, мене від неї нудить ;)

Славцю, шаманити можна! Може, і нам дощику нашаманите, бо якось спекотно, що геть не працюється, всякі банальності в голову лізуть :)))
Гарної Вам погоди!

Ще раз дякую! Сподіваюсь, після певної роботи над віршем, він перетвориться у дещо симпатичніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 13:16:40 ]
не знаю навіть, як сказати ніжно, красиво, сентиментально

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:20:34 ]
Микольцю, здається, у Вашому коментарі загубився розділовий знак :) "Казнить нельзя помиловать" ;)

Якщо Вам не нудно, можете ще покритикувати, буду вдячна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:42:12 ]
Пані Юленько, скажу Вам відверто як читач, дякувати Богу, критикових навичок не маю, твір - вартісний. Мені він видається гармонійним як з огляду на форму так і на зміст. Його приємно читати, він викликає почуття, передчуття. Він генерує візуалізацію.
Що ще треба щоб гідно зустріти Старість? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 13:48:46 ]
Святославе, Ви неодноразово згадуєте про Старість. Даруйте, за некоректність запитання, але наважуся: скільки Вам років? Чому Вас так турбує вік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:55:38 ]
Святославе, приємно чути схвальні відгуки, але, як на мене, з оцінкою Ви погарячкували. :) Я не женуся за балами, важливіше - точність і влучність вислову. Мені особисто подобається певна кострубатість вірша, деяка неузгодженість. Інакше я б не винесла його на люди у такому сирому вигляді. :)
Повністю згодна з Мирославою: про старість мені трошки ранувато думати, а тим більше - про те, щоб тішитись такими віршами.
Не перехвалюйте!!! Бо я не розумію - навіщо ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:07:48 ]
Про старість це такий у мене жарт улюблено-невдалий. Це цитата з фільму "Белое солнце пустыни" до вас, дівчата, і до мене це не стосується :-)
Юля, я висловлююся цілком щиро, тут питання не соїть перехвалити, чи недохвалити. І підтексту в моєму минулому пості немає жодного, якщо не подобається,я можу мовчати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 18:30:35 ]
"Старість" то певно про мене, Юліє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:40:18 ]
О, і Ви туди ж!
Та чого всіх на ту старість тягне??? Вона солідності не додає, аби лишень не маразму. :)