ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олег Герман
2025.09.01 21:14
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***
Ти є безтілий,
Ти є дводухий,
Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Хвилясту лінію –
Мотив тривожний
Крізь нескінченний роман-трилогію.
Ти є той бій,
В серцях закований,
Яким секунди в життя посвячені.
Ти є той біль,
В очах прихований,
Моє земне й неземне призначення.
Ти швидкоплинна
Тремка облуда,
Прикрита чарами й нездійсненністю.
Ти – триєдиний,
Ти завжди будеш
Життям, ідеєю, нескінченністю.

21.05.07.




Найвища оцінка Фешак Адріана 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мирослава Меленчук 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-21 16:23:55
Переглядів сторінки твору 4722
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.598 / 5.38  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.33  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 17:13:25 ]
класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 18:09:27 ]
Дуже гарний вірш.
Єдина - дуже суб'єктивна! - порада на майбутнє: якщо бавитесь з числами, то дотримуйтесь якихось простих і чітких правил, бо мене особисто за першим разом вкололо в око "дводухий" -"трилогія" - "триєдиний" - якась тріщинка по віршу пішла, чи що...Довелось вчитатись по раз другий. (хоча у сенсі провокації - щоб таки вчитувались! а не ковтали все зараз - дуже навіть непагано:)))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 18:35:44 ]
Якби ті числа взялися лише для забавки, то інша справа, я починала б з "єдиного" і так далі...
А так єдиного нема, є лише триєдиний, тобто три особи в одному серці, три втілення божого начала, бла-бла-бла... :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 19:16:31 ]
Гадаю, що у даному випадку з числами все гаразд. Немає якогось такого поняття окресленого, як "тридухий", тому можна краще розгледіти сутність саме дводухості, що в цьому творі виступає, як двосторонність. А триєдиний, то вже інша справа - релігійне значення, хоча трішки несумісність виникає цих двох понять. Але з іншого боку, триєдність в кінці може означати перемогу однодухості, що призвела до єдинства.
Юліє, з ритмом не все чудово.
І, як на мене, то звертаючи увагу цього разу на структуру побудови, Ви загубили зміст. Точніше, не увиразнили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:43:51 ]
Миросе, дякую, завжди цікаво читати Ваші зауваги.
Ви добре орудуєте традиційними алюзіями і асоціаціями :)
Тут є поєднання сталих понять зі спробою незвичного тлумачення.
Як на мене, з ритмом усе гаразд.
З останнім погоджусь. Не загубила - не увиразнила :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-21 21:48:24 ]
"Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Хвилясту лінію –
Мотив тривожний
Крізь нескінченну поему-трилогію."

Порівняйте ці рядки з іншими відповідними. Коли читаю, він випадає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-21 21:52:58 ]
Чим саме випадає, Миросе?
Ми про ритм чи про зміст говоримо?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 07:00:58 ]
Невеликий змістовий "ляпчик"...
Що ми маємо?
"Бажання (яке -лиш провокація) у грудях множить безплідне сім"я (порпри закони природи й логіки).
Далі йде уточнення про те, що (те-ж саме бажання) множить "хвилясту лінію" яка виступає перед
нами "мотивом тривожним".
Ось таке виходить смислове навантаження. Як чесно, то - важкувато.
Хочу запропонувати:

"Ти є безтілий,
Ти є дводухий,
Ти – невловима легка формація.
Я так хотіла
До тебе в руки,
Але бажання – лиш провокація.
Безплідне сім’я
У грудях множить
Попри закони природи й логіки
Згином хвилястим
Мотив тривожний
Крізь нескінченну поему-трилогію."

Бажання так і залишається - "лиш провокацією".
В головній ролі виступає "мотив тривожний" який "множить у грудях безплідне сім"я"...
і.т.д...і.т.п...

А вірш мені дуже сподобався.
Провокує приміряти на себе оте звертання: "Ти є..."
Мої 5.5 і захват.
Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-22 07:34:37 ]
Юліє, я говорила про ритм.
"Крізь нескінченну поему-трилогію" - тут не вистачає дихання на один склад, і я ковтаю цей склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-22 08:30:02 ]
Владимире, навіть не думала, що ті рядки можуть бути тлумаченими саме так :)
Вас заплутало "бажання"? ;)
Спробую розплутати. Бажання стосується першої строфи. "Бажання - лиш провокація". Крапка. Бажання бути в його руках, одночасно - бажання віднайти спокій та гармонію, які б змусили зупинитися. Але зупинятися не варто. Бо життя є рух.
В наступній строфі йдеться про безплідну надію, яка живе, незважаючи ні на що, і через неї продовжує битися серце. Розтягнено у словах та образах? Погоджуюсь. Але знову ж - крапка.
І приміряйте на здоров"я! "Ти" - це все, кожен окремо і водночас нікого конкретно. :)

Миросе, мені не вистачає свіжості погляду, щоб вловити збій у ритмі та виправити. Дуже довго я той вірш жувала :))) Спробую підійти до нього трохи згодом. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-22 08:33:00 ]
Хі, поема ненароком перетворилась на роман :))) Так навіть цікавіше :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-27 10:57:04 ]
Юлечко, привіт! Пропустив їм троха в процесі, але надолужую. Загалом вірш гарний, приємно читається, хоч і не проймає до кінця. Можливо, причиною тому - певні проблеми з ритмом. Зокрема, співставте рядки:
Яким секунди в життя посвячені.і відповідник-
Моє земне й неземне призначення. - бажано, розпишіть наголошені і ненаголошені склади - то таки щось не таво... :)
А в останніх рядках, жиби не мордувати читача з`їданням їдного складу і вставлянням сполучника Й, можна було б просто скоричтуватись І:
Прикрита чарами та нездійсненністю.
Ти – триєдиний,
Ти завжди будеш
Життям, ідеєю і нескінченністю.
Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-27 11:29:59 ]
Привіт, Славцю!
Дякую за увагу, але я поки що не буду робити подальших змін у вірші :) Нехай трошки вляжеться.
Можливо, не проймає не тільки через ускладнений ритм, а ще й через незвичну тематику. Ви звикли, що я, в основному, любовну лірику пишу, а тут закид у філософію :) Є речі, що пишуться серцем, так само читаються. А є інші.
Бачу, Ви грунтовно взялися за обробку дописів ;)
Наснаги Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-27 12:09:18 ]
Все класно, Сдавцю! Висловлйтесь вволю, для того ж ми тут і бігаєм (хто живе, хто забігає) :)
Я теж останнім часом не маю багато можливості коментувати :( Сподіваюсь, це ненадовго. Тож іще погулєємо! ;)