ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
жадати –
хотіти –
за вітром летіти –
у ясно-пісенне майбутнє

кохатись –
любити –
губами торкатись –
поринути у незабутнє

просити –
благати –
вогнями палати –
об тебе долоні розбити

лишити –
спалити –
ущент спопелити –
той попіл сльозами залити

забути –
забутись –
навіки позбутись –
туманом-дощем розчинитись

воскреснути –
встати –
з вогню відродитись –
святою водою умитись

26.03.07




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:53:31
Переглядів сторінки твору 1322
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:54:07 ]

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 13:54:22]
Усім любителям дієслівної рими присвячується :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 14:14:58]
Отака собі дієслівна історія людства і кожної душі зокрема...

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 14:27:04]
:)))) Ну Ви глобально охопили, Ярославе!

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 14:37:25]
А як Ви думали! Від бажань до попелу, а далі - відродження на іншому витку! Я так це БАЧУ! Вірш класний!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 14:54:48]
Дякую, Ярославе! Але то більше на гру в слова схоже, ніж на вірш :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 15:02:28]
Може й так, але ж Юлечко, - "спочатку було СЛОВО"... :)) Тому гратулюю з рахунком 1:0 на Вашу користь - непогана гра!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 15:10:50]
:))) сподіваюся, те перше СЛОВО не було ані жартом, ані грою :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 15:52:00]
Я точно знаю, жи воно було - БОГ...

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 16:08:31]
Я теж про бога знаю, Ярославе. Перші слова його були - це точно. Інше питання, що він ними хотів сказати. Серйозні вони були, чи з гумором :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 17:36:16]
Ні, Юльцю, не ЙОГО БУЛИ ПЕРШІ СЛОВА, а СЛОВО БУЛО БОГОМ! Відчуваєш різницю? А раз воно було таким всеосяжним, що було БОГОМ, то значить було і серйозним і смішним водночас! Отак-во! Як закрутив?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 19:04:07]
Зкрутили, одним СЛОВОМ :))))

Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 20:56:02]
Мені дуже сподобався останній куплет:
воскреснути –
встати –
з вогню відродитись –
святою водою умитись...
Якби й ненька-Україна так! Чи доживемо? Дай Боже...

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 20:59:20]
Мені він теж подобається, але й інші дорогі :)
про Україну нічого не скажу, бо не люблю політичного пафосу в інтимній ліриці :)