ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
Тихо...
Стікає по стінах молочна нудьга.
Попелом струшуєш спогади,
Тліючі мрії.

Тихо
Тримається світ у пошерхлих руках,
В’ється до стелі ядучим
Тютюновим димом.

Тихо,
Ледь чутний у грудях тужливий мотив
Джазовим смутком в мінорі
Вистукує серце.

Тихо.
Багато дарунків від долі хотів.
Іскрами спогадів пристрасних
Пам’ять озветься.

Тихо
Сидиш, роздивляєшся тіні в кутках.
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком.
Долю чиюсь ти ще вчора тримав у руках.

Надто вже тихо...
Це сон
Чи самотність така?..

08.03.07




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:50:52
Переглядів сторінки твору 1252
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:51:43 ]
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 18:41:15]
Класно... що тихо.
Люблю тишу. У мене теж недавно з`явився віршик, де тиша присутня - якось при нагоді виставлю...
***
"В’ється до стелі ядучим" - мені видається, що "трійливим" було би більш по-нашому.
***
"Па’мять озветься." - йой кого мньом???

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:15:55]
:))) Вже пом’яли й попрасували :)))
А такого слова "трійливий" я ще не чула...
Опція чеканута й не раз, а не діє - глючить.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:23:57]
Яд - це русизм.
По-нашому - трута, трутка, трутина, трутизна, отрута. А значить трійливий дим, або отруйний. :-)
Це серйозно, коли глючить...
Це мабуть мої білі тіні гет перебрали вхід опції - тра постукати, мо` вискоче шо??? :-))))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:55:51]
Щойно перевірила у словнику:
ядучий -а, -е.
1) Який спричиняє сильне подразнення (у 2 ) ; їдкий. || рідко . Те саме, що отруйний 1). || Сильний, різкий, холодний. || Спричинений чимсь їдким. || З несвіжим, затхлим, важким для дихання повітрям. || Нестерпний, пекучий (про почуття). || Який сильно і неприємно діє на орган зору (про колір).
2) Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).
Так що не сумнівайтеся у можливостях мови :)
а ви, мабіть, справді узурпатор :)) Цікаво, чи хтось ще пробував опублікувати після Вас, крім мене.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:09:14]
Пробували - ніц з того... :-))))
Це магічна сила білих тіней не впускає на правий бік... Boooo!
Magically Spooky! ;-P

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:04:24]
Дуже добре!

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:05:06]
І що найголовніще - сильно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:55:54]
Дякую, Тарасе! Шаную думку М.К./М.К. :))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:13:06]
Гарно, Юльцю! Вірш мені сподобався добре переданими напівтонами тиші і думок. Чого лише варте порівняння:
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком... :))
Юрку! Може і нам туди заповзти нівідімим фронтом? :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 21:18:28]
Ярославе, якщо Ви думаєте, що Вам буде про що поговорити з ліричним ГЕРОЄМ, то заходьте просто через двері, ласкаво просимо! :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:13:09]
Так не цікаво, не поетично! А от через вікно,слимаком, та ще й удвох- це ЩОСЬ!

Ожго Євген Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 16:18:35]
Ох, Юліє, цікава Ви людина...

Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 17:02:08]
Юліє, на головній сторінці не всі вірші анонсуються, там стоять грубі, мордаті стражі і не всіх пропускають на головну площу (що поробиш - сатрапи народ мучають), зате вхід до нашого поетичного міста цілком демократично (і автоматично) здійснюється через http://www.maysterni.com/publications.php?type=1&days=7 - з міського мура можна побачити всіх, хто заходить (виходять через інші брами).

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-13 09:07:27]
Ану покажіть мені тих мордатих!!! :)

Евгене, велькам до мого театру одного актора, вмощуйтеся зручніше. Чаю? Кави? ;)