ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена
І хоче мете досягти,
Бо тишу гвалтують сирени,
А вибухи - множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
Тихо...
Стікає по стінах молочна нудьга.
Попелом струшуєш спогади,
Тліючі мрії.

Тихо
Тримається світ у пошерхлих руках,
В’ється до стелі ядучим
Тютюновим димом.

Тихо,
Ледь чутний у грудях тужливий мотив
Джазовим смутком в мінорі
Вистукує серце.

Тихо.
Багато дарунків від долі хотів.
Іскрами спогадів пристрасних
Пам’ять озветься.

Тихо
Сидиш, роздивляєшся тіні в кутках.
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком.
Долю чиюсь ти ще вчора тримав у руках.

Надто вже тихо...
Це сон
Чи самотність така?..

08.03.07




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:50:52
Переглядів сторінки твору 1220
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:51:43 ]
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 18:41:15]
Класно... що тихо.
Люблю тишу. У мене теж недавно з`явився віршик, де тиша присутня - якось при нагоді виставлю...
***
"В’ється до стелі ядучим" - мені видається, що "трійливим" було би більш по-нашому.
***
"Па’мять озветься." - йой кого мньом???

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:15:55]
:))) Вже пом’яли й попрасували :)))
А такого слова "трійливий" я ще не чула...
Опція чеканута й не раз, а не діє - глючить.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:23:57]
Яд - це русизм.
По-нашому - трута, трутка, трутина, трутизна, отрута. А значить трійливий дим, або отруйний. :-)
Це серйозно, коли глючить...
Це мабуть мої білі тіні гет перебрали вхід опції - тра постукати, мо` вискоче шо??? :-))))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:55:51]
Щойно перевірила у словнику:
ядучий -а, -е.
1) Який спричиняє сильне подразнення (у 2 ) ; їдкий. || рідко . Те саме, що отруйний 1). || Сильний, різкий, холодний. || Спричинений чимсь їдким. || З несвіжим, затхлим, важким для дихання повітрям. || Нестерпний, пекучий (про почуття). || Який сильно і неприємно діє на орган зору (про колір).
2) Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).
Так що не сумнівайтеся у можливостях мови :)
а ви, мабіть, справді узурпатор :)) Цікаво, чи хтось ще пробував опублікувати після Вас, крім мене.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:09:14]
Пробували - ніц з того... :-))))
Це магічна сила білих тіней не впускає на правий бік... Boooo!
Magically Spooky! ;-P

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:04:24]
Дуже добре!

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:05:06]
І що найголовніще - сильно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:55:54]
Дякую, Тарасе! Шаную думку М.К./М.К. :))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:13:06]
Гарно, Юльцю! Вірш мені сподобався добре переданими напівтонами тиші і думок. Чого лише варте порівняння:
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком... :))
Юрку! Може і нам туди заповзти нівідімим фронтом? :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 21:18:28]
Ярославе, якщо Ви думаєте, що Вам буде про що поговорити з ліричним ГЕРОЄМ, то заходьте просто через двері, ласкаво просимо! :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:13:09]
Так не цікаво, не поетично! А от через вікно,слимаком, та ще й удвох- це ЩОСЬ!

Ожго Євген Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 16:18:35]
Ох, Юліє, цікава Ви людина...

Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 17:02:08]
Юліє, на головній сторінці не всі вірші анонсуються, там стоять грубі, мордаті стражі і не всіх пропускають на головну площу (що поробиш - сатрапи народ мучають), зате вхід до нашого поетичного міста цілком демократично (і автоматично) здійснюється через http://www.maysterni.com/publications.php?type=1&days=7 - з міського мура можна побачити всіх, хто заходить (виходять через інші брами).

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-13 09:07:27]
Ану покажіть мені тих мордатих!!! :)

Евгене, велькам до мого театру одного актора, вмощуйтеся зручніше. Чаю? Кави? ;)