ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я піднявся вже у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
Тихо...
Стікає по стінах молочна нудьга.
Попелом струшуєш спогади,
Тліючі мрії.

Тихо
Тримається світ у пошерхлих руках,
В’ється до стелі ядучим
Тютюновим димом.

Тихо,
Ледь чутний у грудях тужливий мотив
Джазовим смутком в мінорі
Вистукує серце.

Тихо.
Багато дарунків від долі хотів.
Іскрами спогадів пристрасних
Пам’ять озветься.

Тихо
Сидиш, роздивляєшся тіні в кутках.
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком.
Долю чиюсь ти ще вчора тримав у руках.

Надто вже тихо...
Це сон
Чи самотність така?..

08.03.07




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:50:52
Переглядів сторінки твору 1236
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:51:43 ]
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 18:41:15]
Класно... що тихо.
Люблю тишу. У мене теж недавно з`явився віршик, де тиша присутня - якось при нагоді виставлю...
***
"В’ється до стелі ядучим" - мені видається, що "трійливим" було би більш по-нашому.
***
"Па’мять озветься." - йой кого мньом???

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:15:55]
:))) Вже пом’яли й попрасували :)))
А такого слова "трійливий" я ще не чула...
Опція чеканута й не раз, а не діє - глючить.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:23:57]
Яд - це русизм.
По-нашому - трута, трутка, трутина, трутизна, отрута. А значить трійливий дим, або отруйний. :-)
Це серйозно, коли глючить...
Це мабуть мої білі тіні гет перебрали вхід опції - тра постукати, мо` вискоче шо??? :-))))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:55:51]
Щойно перевірила у словнику:
ядучий -а, -е.
1) Який спричиняє сильне подразнення (у 2 ) ; їдкий. || рідко . Те саме, що отруйний 1). || Сильний, різкий, холодний. || Спричинений чимсь їдким. || З несвіжим, затхлим, важким для дихання повітрям. || Нестерпний, пекучий (про почуття). || Який сильно і неприємно діє на орган зору (про колір).
2) Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).
Так що не сумнівайтеся у можливостях мови :)
а ви, мабіть, справді узурпатор :)) Цікаво, чи хтось ще пробував опублікувати після Вас, крім мене.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:09:14]
Пробували - ніц з того... :-))))
Це магічна сила білих тіней не впускає на правий бік... Boooo!
Magically Spooky! ;-P

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:04:24]
Дуже добре!

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:05:06]
І що найголовніще - сильно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:55:54]
Дякую, Тарасе! Шаную думку М.К./М.К. :))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:13:06]
Гарно, Юльцю! Вірш мені сподобався добре переданими напівтонами тиші і думок. Чого лише варте порівняння:
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком... :))
Юрку! Може і нам туди заповзти нівідімим фронтом? :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 21:18:28]
Ярославе, якщо Ви думаєте, що Вам буде про що поговорити з ліричним ГЕРОЄМ, то заходьте просто через двері, ласкаво просимо! :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:13:09]
Так не цікаво, не поетично! А от через вікно,слимаком, та ще й удвох- це ЩОСЬ!

Ожго Євген Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 16:18:35]
Ох, Юліє, цікава Ви людина...

Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 17:02:08]
Юліє, на головній сторінці не всі вірші анонсуються, там стоять грубі, мордаті стражі і не всіх пропускають на головну площу (що поробиш - сатрапи народ мучають), зате вхід до нашого поетичного міста цілком демократично (і автоматично) здійснюється через http://www.maysterni.com/publications.php?type=1&days=7 - з міського мура можна побачити всіх, хто заходить (виходять через інші брами).

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-13 09:07:27]
Ану покажіть мені тих мордатих!!! :)

Евгене, велькам до мого театру одного актора, вмощуйтеся зручніше. Чаю? Кави? ;)