ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***
Тихо...
Стікає по стінах молочна нудьга.
Попелом струшуєш спогади,
Тліючі мрії.

Тихо
Тримається світ у пошерхлих руках,
В’ється до стелі ядучим
Тютюновим димом.

Тихо,
Ледь чутний у грудях тужливий мотив
Джазовим смутком в мінорі
Вистукує серце.

Тихо.
Багато дарунків від долі хотів.
Іскрами спогадів пристрасних
Пам’ять озветься.

Тихо
Сидиш, роздивляєшся тіні в кутках.
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком.
Долю чиюсь ти ще вчора тримав у руках.

Надто вже тихо...
Це сон
Чи самотність така?..

08.03.07




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:50:52
Переглядів сторінки твору 1295
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:51:43 ]
Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 18:41:15]
Класно... що тихо.
Люблю тишу. У мене теж недавно з`явився віршик, де тиша присутня - якось при нагоді виставлю...
***
"В’ється до стелі ядучим" - мені видається, що "трійливим" було би більш по-нашому.
***
"Па’мять озветься." - йой кого мньом???

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:15:55]
:))) Вже пом’яли й попрасували :)))
А такого слова "трійливий" я ще не чула...
Опція чеканута й не раз, а не діє - глючить.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:23:57]
Яд - це русизм.
По-нашому - трута, трутка, трутина, трутизна, отрута. А значить трійливий дим, або отруйний. :-)
Це серйозно, коли глючить...
Це мабуть мої білі тіні гет перебрали вхід опції - тра постукати, мо` вискоче шо??? :-))))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 19:55:51]
Щойно перевірила у словнику:
ядучий -а, -е.
1) Який спричиняє сильне подразнення (у 2 ) ; їдкий. || рідко . Те саме, що отруйний 1). || Сильний, різкий, холодний. || Спричинений чимсь їдким. || З несвіжим, затхлим, важким для дихання повітрям. || Нестерпний, пекучий (про почуття). || Який сильно і неприємно діє на орган зору (про колір).
2) Уїдливий, дошкульний (про слова, вислови і т. ін.).
Так що не сумнівайтеся у можливостях мови :)
а ви, мабіть, справді узурпатор :)) Цікаво, чи хтось ще пробував опублікувати після Вас, крім мене.

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 20:09:14]
Пробували - ніц з того... :-))))
Це магічна сила білих тіней не впускає на правий бік... Boooo!
Magically Spooky! ;-P

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:04:24]
Дуже добре!

Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-03-08 21:05:06]
І що найголовніще - сильно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-08 21:55:54]
Дякую, Тарасе! Шаную думку М.К./М.К. :))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:13:06]
Гарно, Юльцю! Вірш мені сподобався добре переданими напівтонами тиші і думок. Чого лише варте порівняння:
Вечір сумний заповза крізь вікно
Слимаком... :))
Юрку! Може і нам туди заповзти нівідімим фронтом? :)

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 21:18:28]
Ярославе, якщо Ви думаєте, що Вам буде про що поговорити з ліричним ГЕРОЄМ, то заходьте просто через двері, ласкаво просимо! :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-11 23:13:09]
Так не цікаво, не поетично! А от через вікно,слимаком, та ще й удвох- це ЩОСЬ!

Ожго Євген Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 16:18:35]
Ох, Юліє, цікава Ви людина...

Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 17:02:08]
Юліє, на головній сторінці не всі вірші анонсуються, там стоять грубі, мордаті стражі і не всіх пропускають на головну площу (що поробиш - сатрапи народ мучають), зате вхід до нашого поетичного міста цілком демократично (і автоматично) здійснюється через http://www.maysterni.com/publications.php?type=1&days=7 - з міського мура можна побачити всіх, хто заходить (виходять через інші брами).

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-13 09:07:27]
Ану покажіть мені тих мордатих!!! :)

Евгене, велькам до мого театру одного актора, вмощуйтеся зручніше. Чаю? Кави? ;)