Автори /
Матвій Смірнов (1974)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Колискова
•
Мой генерал
•
Гудбай
•
История, краткий курс
•
***
•
Спасатель
•
Вещий сон билингва
•
******
•
Время
•
Померти у Львові
•
Антитіла
•
Нема
•
Потанцюймо
•
Етюд
•
Кожного дня
•
Про масштаб
•
Маскарад 2020
•
Турбулентність
•
Глядач
•
Сонячна система (дидактичний вірш з астрономії)
•
Авраам
•
Два Різдва
•
У світі прекрасного
•
Сергей Жадан — «Он был почтовый курьер в Амстердаме» (спроба перекладу)
•
Autumn Almanac
•
Аустерліц
•
***
•
***
•
Орфей
•
Довгий вірш про любов
•
Мій сусід (синопсис)
•
Мій сусід
•
Високий Замок
•
Lingua Mater
•
***
•
Демісезонне
•
Суд
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
З неба вечірнього краплі не витерли
Мокрі торішні сніги,
Мокрі торішні сніги,
Мой генерал
Когда умрут враги
Когда умрут враги
Гудбай, немытая Россия
К тебе я больше ни ногой
К тебе я больше ни ногой
Наши предки баранов пасшие или коз
Караваны чужие пускавшие под откос
Караваны чужие пускавшие под откос
- ...А що війна?
- Війна, my lord, іде. Вона ніде не ділася, триває. Оце я щойно їхав у трамваї - хотів побути посеред людей, послухати, що гомонять у масах - до речі, більшість їхали без масок - my lord, це до добра не доведе, дограються - от би рука тверда за них взялась! А так - що їм Гекуба - аж доки вже самі не вріжуть дуба, усе їм, бач, мов з гусака вода. Сидять собі, й чекають, аби зникла ця паморозь, що заліпила вікна і окуляри... Отака біда.
- Війна, my lord, іде. Вона ніде не ділася, триває. Оце я щойно їхав у трамваї - хотів побути посеред людей, послухати, що гомонять у масах - до речі, більшість їхали без масок - my lord, це до добра не доведе, дограються - от би рука тверда за них взялась! А так - що їм Гекуба - аж доки вже самі не вріжуть дуба, усе їм, бач, мов з гусака вода. Сидять собі, й чекають, аби зникла ця паморозь, що заліпила вікна і окуляри... Отака біда.
Нам было больше некуда пойти
Мы обглодали Бродского почти
Мы обглодали Бродского почти
Я собрал чемодан, я надел пальто
И на дальние двинулся ебеня,
И на дальние двинулся ебеня,
Коли стихає надвечірній шум,
І посуд після пізньої вечері
І посуд після пізньої вечері
Под небом голубым а чаще серым
Где дивный сад и огнегривый лев
Где дивный сад и огнегривый лев
Років зо тридцять уже як не діти,
Ще не старі, переважно здорові,
Ще не старі, переважно здорові,
Італія, Флоренція, зима.
Бокаччо пише свій Декамерон.
Бокаччо пише свій Декамерон.
Коли контрасти нечіткі
Й ніяк не сфокусую зір я,
Й ніяк не сфокусую зір я,
О мадам, як пасує вам ніжно-зелена маска ця,
Що підкреслює ваших очей дивовижний колір!
Що підкреслює ваших очей дивовижний колір!
Я сиджу в траві на узбіччі,
Реп’яхи пристали п’ят.
Реп’яхи пристали п’ят.
Кожного дня, приблизно о сьомій ранку,
Коли сирена будильника виє сигнал відбою,
Коли сирена будильника виє сигнал відбою,
Варто писати про різні дурниці й дріб‘язок,
Адже усе складається саме з них.
Адже усе складається саме з них.
Напередодні двадцятого року - дощі,
У кабаку клієнти піднесено-п’яні -
У кабаку клієнти піднесено-п’яні -
...І на кожного атеїста є своя повітряна яма.
О, якби я повірив у Бога! То я би, я би
О, якби я повірив у Бога! То я би, я би
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
На самоті із пляшкою вина
Прийшла пора вам розповісти, діти,
Про сонце, про планети та орбіти
Про сонце, про планети та орбіти
Праотець Авраам із ножем у правій руці,
Ти милуєшся сонцем, що ковзає по ріці,
Ти милуєшся сонцем, що ковзає по ріці,
Збенетежене англійське передзим‘я,
Нервовий - як востаннє - shopping spree,
Нервовий - як востаннє - shopping spree,
Вона лежала у своїй піжамі.
Коли заснула, їй наснився заміж,
Коли заснула, їй наснився заміж,
Он был почтовый курьер в Амстердаме
Слушал аббу, сидел на траме
Слушал аббу, сидел на траме
Денне світло вмикають о третій пі ем - листопад.
Довжиною короткого дня не поміряти року,
Довжиною короткого дня не поміряти року,
Він пам’ятає: ніби весна,
Начебто тане лід,
Начебто тане лід,
Виходячи із дому, не забудь
Узяти ключ на випадок, якщо
Узяти ключ на випадок, якщо
Тут доволі тепло, в широтах наших.
Ми навчились як, та забули нащо
Ми навчились як, та забули нащо
Я занадто щасливий, щоби справді бути поетом,
Мої рани й рубці загоїлися нівроку,
Мої рани й рубці загоїлися нівроку,
Пів земного терміну промайнуло,
Далі тільки хащі та вітровал,
Далі тільки хащі та вітровал,
- Ні віслюка, ні жінки, ні вола,
Ані раба, ані своєї хати
Ані раба, ані своєї хати
Мій сусід щодня носить діряві штани,
Ні віслюка не має, ні вола, ні жони,
Ні віслюка не має, ні вола, ні жони,
О, мій наглядачу, чи просто так - глядачу,
Постань на цій горі, і подивись туди,
Постань на цій горі, і подивись туди,
Мені віднялася мова. Звуки, знаки і літери,
Дієслова, іменники та решта її частин
Дієслова, іменники та решта її частин
Вона виносить сміття уночі
Вдягнувши високі підбори
Вдягнувши високі підбори
Березневими чорними нічми
Починається передчуття
Починається передчуття
Високий суд, вельможнії панове
Всі хто прийшов послухати мене
Всі хто прийшов послухати мене
П’ятий клас, третя чверть, контрольна - твір на задану тему
Сонце бавиться листям герані на підвіконні
Сонце бавиться листям герані на підвіконні
Англія, західний Лондон. З аеродрому
Щопівхвилини здіймаються аероплани
Щопівхвилини здіймаються аероплани