Автори /
Світлана Короненко (1960)
Рубрики
• Поезія
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Я в цій осінній імлі вибрала вірші, як долю
•
Ох, не солодке густе вино і не вогненну текілу
•
Місто персиків і свободи, місто персиків і води…
•
Ти йшла по бетонці й від сонця тінь падала поряд тонко
•
І якщо я у цій великодній ранковій тиші
•
Мій мармуровий муар – темний летючий батик
•
Не пишеться, а відьми крилами по підвіконню шурхотять
•
В основі – драма і ткання провин
•
У тремкої свободи вірша є цей дух золотих конвалій.
•
Туди, де мене вже нема, туди, де мене вже не буде
•
Теплий і вогкий дим
•
І якщо я у цій солодкій зимовій воді
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я в цій осінній імлі вибрала вірші, як долю,
Наче в солодкому склі зблиснув ковток алкоголю.
Наче в солодкому склі зблиснув ковток алкоголю.
Ох, не солодке густе вино і не вогненну текілу,
А просто постав оцей мед на вікно, щоб медом пахтіло.
А просто постав оцей мед на вікно, щоб медом пахтіло.
Місто персиків і свободи, місто персиків і води…
Ох, могутні і вічні води, де цей вітер, як поводир!
Ох, могутні і вічні води, де цей вітер, як поводир!
Ти йшла по бетонці й від сонця тінь падала поряд тонко.
Твоїх парфумів південна тлінь тьмяніла, важка амазонко!
Твоїх парфумів південна тлінь тьмяніла, важка амазонко!
Михайлові
Мій мармуровий муар – темний летючий батик –
Візьмеш, як теплий дар, біля метро «Хрещатик».
Візьмеш, як теплий дар, біля метро «Хрещатик».
Не пишеться, а відьми крилами по підвіконню шурхотять,
Неначе міряються силами і в іскрах срібних - рукоять.
Неначе міряються силами і в іскрах срібних - рукоять.
Дмитрові Павличку
У тремкої свободи вірша є цей дух золотих конвалій.
Дух шаманства і темних прерій, дух любові і вакханалій.
Дух шаманства і темних прерій, дух любові і вакханалій.
Туди, де мене вже нема, туди, де мене вже не буде,
Прицокала темна зима у пошуках білого чуда.
Прицокала темна зима у пошуках білого чуда.
Теплий і вогкий дим. Погар зеленої глиці.
Тут, де святий Никодим, тут, де я буду молиться.
Тут, де святий Никодим, тут, де я буду молиться.
І якщо я у цій солодкій зимовій воді
Ще заплачу тонко і голос мій не зірветься, -
Ще заплачу тонко і голос мій не зірветься, -