Автори /
Олександр Сушко (1969)
![]() |
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Пожалій!
•
Я живу!
•
Котокоскіана
•
Присвята
•
Виправився!
•
Доброзичлива пародія на твір Ярослава Чорногуза
•
Чорногуз та орел
•
Остання ніч
•
Ілюзії
•
Свята любов
•
На независимость Украины
•
Про вічне
•
Анумо!
•
Рушники
•
У храмі
•
Любов
•
Кінець епохи бідності
•
Водохреща!
•
Добро
•
Доброзичлива пародія на твір Василя Кузана
•
Прощання з музою
•
Святі грішники
•
Портрет
•
Братам-священникам
•
Незлостива пародія
•
Едем
•
Художник
•
Годі
•
Хресна путь
•
Невдала спроба
•
Печаль
•
Не встати...
•
Квас
•
Божа заповідь
•
Ной
•
Половина правди
•
Розмова з Богом
•
Корона
•
Хрін та редька
•
Годі
•
По рибу!
•
Вистава
•
Батьки та діти
•
Плаха
•
Кусь-кусь!
•
Святий
•
Рідна мова
•
Святий безбожник
•
Верцадло
•
Батько і син
•
Осінь
•
Зеленобобік
•
Наратив
•
Ні!
•
На тобі!
•
Сідай!
•
Кінець
•
Майбутнє
•
Пусте
•
Покаянне
•
Дурний чи розумний?
•
Де розум?
•
В рай
•
Кабала кохання
•
Не буде...
•
Пора!
•
Щоднини
•
Не свій...
•
Журба
•
Капець капецький!
•
Шо дєлать?
•
Поруч
•
Простіть
•
Літній дощик
•
Годі
•
Сил нема
•
Нехай
•
Червень
•
Пишіть!
•
Пора
•
Крізь біль
•
Спасіння
•
Свої та чужі
•
Самота
•
Гріб Господній
•
І чого це?
•
Секонд
•
Поруч
•
Дружня рецензія на твір Королеви Гір
•
Де правда?
•
Правда
•
Зупинись!
•
Геній
•
З Різдвом Христовим!
•
Не місце
•
Переміни
•
Дніпро
•
Катюга
•
Про циці
•
Братська могила
•
Зрада
•
Осінь
•
Справжня любов
•
Пора
•
Ніззя!
•
М'якеньке
•
Самота
•
Хто ти?
•
Як не жерти - можна вмерти!
•
Ріка
•
Сни
•
Сповідь
•
Дід і онук
•
Гаплик!
•
Е-е-е-ех!
•
Мовчання
•
Мій ангел
•
Благодать!
•
Звільнення
•
Ощаслив!
•
Похвалю!
•
Нахаба
•
Прозріння
•
Ти - раб!
•
Таке-сяке
•
Не буде
•
Обидно
•
Не бачу!
•
Пора!
•
Думи, мої думи...
•
Вперед!
•
Відлига
•
Вічність
•
Підлі сусіди (літературна пародія)
•
Про дуби і любов
•
О, часи!
•
О, часи!
•
Я - Бог!
•
О-о-о-о-!
•
І знову про любов
•
Астероїд
•
Естетика
•
Прощай
•
Про поцілунки
•
Під Парнасом
•
Повинен
•
Ненависть
•
Рецепт
•
Монахи та удовиці
•
Над Парнасом
•
Самота
•
Лавра
•
Вирок
•
Солоденьке
•
Спасіння
•
Рецензія на вірш Ярослава Чорногуза «Кінець весни»
•
Мовчання
•
Вороги
•
У вишині
•
На волі
•
Помилився?
•
"Молись!"
•
На волі!
•
Поспи
•
Ліки
•
Мова
•
Не чіпай!
•
У прірву
•
Воскрес!
•
Сниво
•
Рука Сірка
•
Гав-гав!
•
Віват!
•
Ти і я
•
Хм...
•
Самотність
•
Гімн любові
•
Безвихідь
•
Буфон
•
Прощання
•
Пора тікати
•
Люблю!
•
Бабські молитви
•
Ідіть!
•
Шлях любові
•
Не бійся правди!
•
Про природу
•
Життя
•
Не до снаги
•
Про весну
•
Прощайте!
•
Київський слоновник
•
Автопортрет
•
Пожива
•
Сповідь чистоплюя
•
Ой, лелека, лелека...
•
Не судьба
•
Вирок віршоробові
•
Повчальне
•
Майдан
•
Учитель
•
Як і ти
•
Бубнявіє
•
Слушна порада
•
Кармічне
•
Вальс графомана
•
Без конкретики
•
Правда кличе?
•
Щем
•
На зорі ти її не буди
•
Не дивись
•
Затемнення
•
Киш!
•
Тьма
•
Е-е-е-ех!
•
Ой, куме, куме!
•
Згар
•
Фінал
•
Дітки
•
Святе письмо
•
Учися
•
Я - кілер!
•
Геть любов!
•
Христос воскрес!
•
Усе не так!
•
Диверсія
•
З Новим роком, наче!
•
Зінське щеня
•
Лечу!
•
Ребусом по ребусу-2
•
Як завжди?
•
Самота
•
Думки
•
Годі читати!
•
Дзеркало
•
Пора?
•
Минуще
•
Торжище
•
Приреченість
•
Ех...
•
Утомився
•
Не кінець
•
Досить!
•
Сміюся
•
Боюсь
•
Нарешті!
•
Вибір
•
* * *
•
Тепло
•
Музонька
•
Зважені та щасливі
•
Подружжя
•
Лайка
•
Паска
•
Гнів
•
Тещин пиріжок
•
Іду
•
Біль
•
Не кінець
•
Листопад
•
Болить
•
Кара
•
Передгроззя
•
Хочу
•
Слова
•
На все життя
•
Біда
•
Дубова елегія
•
Навроки
•
Я- щасливий
•
Дістав!
•
Мушу
•
Не вдома
•
Проблема
•
Одвертість
•
Земне
•
Війна палацам!
•
Я тебе люблю!
•
Відьма
•
Просвітлення
•
Сусідські дітки
•
Халепа
•
Обмін
•
Свобода...
•
Гони бабло
•
Каїн та Авель
•
Слова
•
Осторонь
•
Пора іти
•
Сонячний ранок
•
Не на часі
•
Закохані
•
Без любові
•
Шведська любов
•
Спокій
•
Лісова елегія
•
Вино кохання
•
Дорога
•
Баба Соня
•
Творці
•
Віщун
•
Марення
•
Земелька
•
Криве дзеркало
•
Сплін
•
Слабак
•
Прапор
•
Стежки
•
Бережіть!
•
Нарешті!
•
Лети!
•
Літаю
•
Що робити?
•
Поетична тусовка
•
Яма
•
Позитив
•
Пророк
•
Рецепт
•
Зрадник
•
Жаба
•
Несила
•
Люблю тебе
•
Хочу їсти!
•
Перед грозою
•
Міняю курс!
•
Veritas in vino
•
Любощі
•
Переляк
•
Літературний раб
•
Коханці
•
Рідна мова
•
Хвости
•
В очікуванні
•
Загублений код
•
Сьогодні
•
Ледащо
•
Іловайськ
•
Укради!
•
Mortal combat на новий лад
•
Справедливість
•
Гадина
•
Розпач
•
Лоботрясіння
•
Сад
•
Засторога
•
Немає віри
•
Шахи
•
Метеопоети
•
Принишклість
•
Хитрун
•
Літо
•
Хліб
•
* * *
•
Віників не буде
•
Лишні
•
Квартиранти
•
Екологічне
•
Голод
•
Враннішнє
•
Декларативне
•
На пляжі
•
Мова
•
Ближні
•
Лісова пісня (сучасна версія)
•
Немає спеки
•
Старість
•
Пробач
•
Тривожне
•
Хвилювання
•
Горішок
•
Втеча
•
Проносне
•
Уже геній!
•
«Героям сла…»
•
Мій язик
•
Невдала сповідь
•
Ми - сарана
•
Сльозотеча
•
Віщі знаки
•
Де нас немає
•
* * *
•
Онуки
•
Крадіжка
•
Недарма
•
Печальне
•
Причастя
•
Хохли
•
Невдала депресія
•
Любовні мотиви
•
Хитрунка
•
На кінчику пера
•
Моя вина
•
Фіаско
•
Живий
•
Навала
•
Про кохання
•
Мій дух
•
Язичок
•
Невідомий поет
•
Переляк
•
Страм і шкарпетки (сатира)
•
Журавлі
•
Звичка
•
Сниво
•
Феміда
•
Грецькі мотиви
•
Кровососи
•
Паралелі
•
Хирлявість
•
Діалектика
•
Користь
•
Різник
•
Брехня
•
* * *
•
* * *
•
Лошара
•
* * *
•
Люди та боги
•
Теща
•
Черв"ячок
•
Батьки та діти
•
Сірко
•
Милостиня
•
Витязь у свинячій шкірі
•
Секонд-хенд
•
Ой, Дніпро, Дніпро
•
Теща
•
На Водохрещу
•
Сусід
•
* * *
•
Муха та кіт
•
Жіночі ніжки
•
Про брехні
•
Одіссей та Каліпсо
•
Брага
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Досить
•
* * *
•
Підлабузник
•
Реприза
•
Струна
•
Муха
•
Слово
•
* * *
•
Молоток
•
Приморозок
•
* * *
•
* * *
•
Ніжки
•
Казка
•
Фальшива нота
•
Чому
•
Козли і бусли
•
Безвіз
•
Пень
•
Зло
•
Лікувальне
•
На аркуш начесав думок
•
Час
•
Око
•
Муза і пузо
•
Зона
•
Ми - сарана
•
Не питай, чом заплакані очі
•
Пан
•
Чайки
•
Молися, мамо!
•
Про груді
•
Шпичка
•
На самоті
•
Мій друг
•
Не клич біду
•
Пора на фронт
•
Душогуб
•
Пегас
•
Одвіршував
•
Буде суд
•
Київський зоопарк
•
Про природу і жіночу вроду
•
Адам
•
Адам і Єва
•
Буратіно
•
Ротяка
•
Синок
•
Заповіт Кремлю
•
Прости
•
Полоненим
•
Одинак
•
Гицелям
•
Я до жаркого жадібний кохання
•
До Паски
•
Ковбасна елегія
•
Невдячна
•
Вандали
•
Опудало
•
Сповідь сусіда
•
Катарсис
•
Ми усі помремо
•
Жінці
•
Чечня
•
"Мріїї"
•
* * *
•
Спогад
•
Зі святом
•
Помилилася
•
Сонця мої, сонця!
•
Мрії
•
Про друга
•
Коли опустяться сокири кам'яні
•
Впала ніч
•
Купайло
•
* * *
•
Коли приходить любов
•
Весняна еклога
•
Ангел любові
•
Гороскоп
•
Епітафія
•
Застільний вальс
•
Франсез
•
Колискова
•
Твої очі
•
Іменини
•
До тебе
•
Останній день
•
Про тебе
•
Апетит
•
Неофітам
•
П'єса на колесах
•
О жінко!
•
Поете
•
Про тебе
•
Зірка
•
Графоманові
•
Проходить час
•
Щось би мати
•
Молитва
•
Юний ангел
•
Прости
•
Іду
•
З верху до низу
•
Осінь
•
Про Слово
•
Я не святий
•
Коли приходжу додому
•
Пам’яті Володимира Михайличенка
•
Пристосуванцям
•
Впала ніч
•
Епітафія
•
Росина
•
Я знов іду у світ
•
Найпотаємніше бажання
•
Колись
•
Догралися
•
Нащадкам
•
Ти посміхнись
•
Політикам
•
Сни
•
Біль
•
Я не вірю
•
Візьми мої руки
•
Пацюки
•
Нащадкові
•
Мрія
•
До Паски
•
Я бачив степ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ти поетів, друже, не лякай,
Бо у них і так життя не цукор.
Бо у них і так життя не цукор.
А кохана сьогодні гаряча,
Шалом дихає від божества.
Шалом дихає від божества.
В усіх моїх друзів коти як коти: нормальні, притомні, покладисті та невередливі. У Миколи, як і личить усім нявкунам, обидві його кицьки - Бздюха та Попердюха – їдять мариновані гриби, дині та кавуни. Степановий Кокус налягає на варений горох. І тільки мій вусатий гевал не такий як усі: любить виключно посольську шинку та відварну телятинку. Ну, і рибку, звісно. Але не всяку: як підсуну йоршика або окуня - може дати пахучу цівку, сома понюхає і відійде, а от плотвичку чи густірку облизує і нявчить, знаки подає:
«Господарю! Сиру їсти не буду! Почисть від луски, викинь кишки, зябра та очі, відвари, ну а тоді вже давай, згамаю».
«Господарю! Сиру їсти не буду! Почисть від луски, викинь кишки, зябра та очі, відвари, ну а тоді вже давай, згамаю».
Я не пишу присвят, бо це дурне,-
Хвала не липне до схололих дланей.
Хвала не липне до схололих дланей.
Краще б тигра тягати вуса
Чи сумирно лежати в гробу.
Чи сумирно лежати в гробу.
(оригінал)
Струменить у ліхтарному світлі
Струменить у ліхтарному світлі
Чорногуз - це сила! Не ропщи!
Кажеш "кака"? В лобі розум висох!
Кажеш "кака"? В лобі розум висох!
Господа пощо трясеш за бороду?
"Дай!" та "Дай!. А согрішу - прости!"
"Дай!" та "Дай!. А согрішу - прости!"
Крок - і вічність. Був - і вже нема,
Епігони одягнуть у шати...
Епігони одягнуть у шати...
Моя дружина - ружа! Айстра! Мальва!
Небесний дар! Богиня із трущоб!
Небесний дар! Богиня із трущоб!
Дорогой Карл Двенадцатый, сражение под Полтавой,
слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
Був - напівбог. А сьогодні - ізгой-ліліпут
(хтілося жити довічно у пазусі мойри).
(хтілося жити довічно у пазусі мойри).
Ото раніше гарно малювали -
Аж плакали розчулені дівки!
Аж плакали розчулені дівки!
Матуся рідна гарно вишивала,
Радів і я, і сам отець пан-Біг.
Радів і я, і сам отець пан-Біг.
Гей, слов'янине, голий та босий,-
Ти у храмі стовбичиш дарма.
Ти у храмі стовбичиш дарма.
Обарвлені у самоту літа
Згорали, не лишаючи ні сліду.
Згорали, не лишаючи ні сліду.
"Свати", "квартальчик", тру-ля-ля -
Оце воно! А розум - гирі.
Оце воно! А розум - гирі.
Водохреща. Споліскую гріхи.
Вода - аж чорна. Бульбашки від бруду.
Вода - аж чорна. Бульбашки від бруду.
Люди, люди...золоті краплинки,
Все що треба принесуть у дім.
Все що треба принесуть у дім.
Василь Кузан
поезія “ Цицька місяця поїть ранок…”
поезія “ Цицька місяця поїть ранок…”
Ще торік писав і день, і ніч,
Сонечком обарвлював сторінку.
Сонечком обарвлював сторінку.
Віра - благо. Є душевні вади
І гріхи? До храму хутко йди.
І гріхи? До храму хутко йди.
Мольба - це квил безсилих мишаків,
Марнотна зброя проти зла трутизни.
Марнотна зброя проти зла трутизни.
Я пророк, синодові - Бабай,
Замість крові - правдонька у венах.
Замість крові - правдонька у венах.
Віктор Кучерук
Істина - не світло, а печаль,
Та зірвати з неї час опону.
Та зірвати з неї час опону.
Я не пишу бравурних маршів,
Рожево-сонячних картин.
Рожево-сонячних картин.
Розвелося до біса піїтиків,
Кожен - геній, ліричний титан.
Кожен - геній, ліричний титан.
Я - пророк добра і справедливості,
Битий, гнаний, бідний скоморох.
Битий, гнаний, бідний скоморох.
Колега мій стругає добрі вірші,
Потужні! Не кавалки ковбаси!
Потужні! Не кавалки ковбаси!
Течуть слова...любов...душа...шарман,
Перо в руках митця, неначе віник.
Перо в руках митця, неначе віник.
Незакінчена епістола...
Грім ударив, наче істина,
Грім ударив, наче істина,
Увечері до Степаниди, моєї сусідки, що живе навпроти, прийшов Микола. Під пахвою тримав старого, шкарубкого та порепаного портфеля з інструментами. Ладнав добрій сусідці хвіртку, потім перейшов майструвати углиб двору - до корівника. Гепав сокирою, молотком, щось бурмотів під носа, але так, що чув увесь куток.
«Хай тобі трясця!» - це коли влучив не по цвяхові, а по пальцю.
«Хай тобі трясця!» - це коли влучив не по цвяхові, а по пальцю.
В церковці служба, а не балаган,
(прощають москаляток-людожерців).
(прощають москаляток-людожерців).
Хороші люди наштовхнули мене сьогодні на думку розказати історію Ноя з наукової точки зору. Дехто скаже - ой Сашко! Ти хоч і доктор історичних псевдонаук, але біблейські історії у своїх віршах та есеях викладаєш так, наче все те - казки, бо існують Біблія, Коран, Тора та ряд інших важливих документів давніх часів, які свідчать про те, що Ной не просто історична фігура, але й праотець всього сущого. Археологи та історики, які спеціалізуються на сходознавстві мудро промовчать. І правильно зроблять. Інакше б їх або побили камінням, або б наклали анафему.
Ось матеріал зі Святого письма Українського Біблійного Товариства, яке видане 1990-го року. За оригінал правив грецький переклад, здійснений для потреб єврейської діаспори Єгипту 3-2 століть до Різдва Христового.
Ось матеріал зі Святого письма Українського Біблійного Товариства, яке видане 1990-го року. За оригінал правив грецький переклад, здійснений для потреб єврейської діаспори Єгипту 3-2 століть до Різдва Христового.
Писати про ніщо, панове, доста.
Сонетів про природоньку - вози.
Сонетів про природоньку - вози.
А я ж увірував у владу Господа,
Добро та ангелів...
Добро та ангелів...
Звично стиснув перо у руці,
Маю час, божий дар і натхнення.
Маю час, божий дар і натхнення.
Хто сказав, що їстоньки нема?
Краще би подякували владі.
Краще би подякували владі.
На хорей подібен анапест,
Кавуни і кабачки - на дині...
Кавуни і кабачки - на дині...
У Пегаса зляк! Розбіглись теми!
Тужусь над сонетами дарма.
Тужусь над сонетами дарма.
Людно! Ой людно! В театрі - прем'єра!
Грають виставу лише глядачі.
Грають виставу лише глядачі.
Не знаю, ця реальність - сон чи яв?
Творець вже не в пошані, просто нулик.
Творець вже не в пошані, просто нулик.
І горілка не п'ється, і думи сумні,
Навіть осінь-чаклунка не тішить як завше.
Навіть осінь-чаклунка не тішить як завше.
Загнали у підпілля вороги,
На сайті спокій, затишок нірванний.
На сайті спокій, затишок нірванний.
У гридниці князя Володимира переполох. Він і так був завжди, наче вовкулака: ні з того, ні з сього міг угатити пудовим кулаком у груди рабині, яка прибирала на столі наїдки та питво після нічної пиятики з близькими гриднями.
Це ж треба! - рідний брат Ярополк охрестився у католицькому храмі! А я ж минулого року привіз із Херсонеса до Києва у спеціальній раці голову четвертого Папи Римського Климента Першого. І тіло його учня Фіва також. Назвав ім’ям цього папи аж чотири села - Климентове, Климентовичі, Клементіївка, Климани. Хотів бути першим!
Це ж треба! - рідний брат Ярополк охрестився у католицькому храмі! А я ж минулого року привіз із Херсонеса до Києва у спеціальній раці голову четвертого Папи Римського Климента Першого. І тіло його учня Фіва також. Назвав ім’ям цього папи аж чотири села - Климентове, Климентовичі, Клементіївка, Климани. Хотів бути першим!
Давайте розбиратись без гнівби,
Щоб викотити істину на сушу:
Щоб викотити істину на сушу:
Під церквою стою. Пливуть панянки,
А на обличчях - смуток, чорна ніч...
А на обличчях - смуток, чорна ніч...
Без совісті зробив один лиш крок
І стало легко, як в обіймах пані.
І стало легко, як в обіймах пані.
На руках одна козирна масть,
Все тіп-топ, м'ясце возив у Рашу.
Все тіп-топ, м'ясце возив у Рашу.
В ліриці я - лох, профан, не спец,
З кожним днем пишу все гірше й гірше.
З кожним днем пишу все гірше й гірше.
Зеленобобік - що це за мара?
Зогнилий пень? Дитятко чупакабри?
Зогнилий пень? Дитятко чупакабри?
Табула раса. Написав і витер.
Почав спочатку. Тужуся, сопу.
Почав спочатку. Тужуся, сопу.
Я на цій земельці не воскресну,
Без дітей помру. Своїх. А жаль...
Без дітей помру. Своїх. А жаль...
Поміняв троячку на п'ятак,
А "баригу", наче, на паяца.
А "баригу", наче, на паяца.
Блукав у пущі. М'язи ниють ззаду,
Потрібно пошукати ловкий трон.
Потрібно пошукати ловкий трон.
На жаль, у мене закороткий вік,
Лишилась дуля, від цукерки фантик.
Лишилась дуля, від цукерки фантик.
Заліз козел в чужу капусту,
А веселун стрибнув на трон.
А веселун стрибнув на трон.
Я прагматик, сестри, а не містик,
Та живу у казці, наче крез.
Та живу у казці, наче крез.
Покайтесь, українці, у гріхах!
Несіть хутчіше під амвон ковбаси.
Несіть хутчіше під амвон ковбаси.
На сніданок пожував поради,
Намотав розумну мисль на вус.
Намотав розумну мисль на вус.
Так, життя - це не рахат-лукум,
Не квітник - потворна гною скирта.
Не квітник - потворна гною скирта.
Втрапити до раю - справжнє щастя,
Та забудь про ці солодкі сни.
Та забудь про ці солодкі сни.
Люби мене - прехтивого козла,
Даруй цілунки та палкі обійми.
Даруй цілунки та палкі обійми.
Війна в думках, в раю, у Божім храмі...
На фронті, як і вчора,- бій гримить.
На фронті, як і вчора,- бій гримить.
Задощило. Ох і задощило-о!
Тургонить по шиферу капіж.
Тургонить по шиферу капіж.
Про серйозне нині піде мова,
Тільки ніс от вистромлю з бретель:
Тільки ніс от вистромлю з бретель:
Зіпхнула доля нелегка під тин,
Допомогли друзяки. Що ж, буває.
Допомогли друзяки. Що ж, буває.
Тьма позаду. Я вже вдома. Ранок
Вийняв з серця у крові меча.
Вийняв з серця у крові меча.
Вірші мене не покидають,
Строчу, аж дим валує з вух.
Строчу, аж дим валує з вух.
Писати? Не писати? Ну й дилема...
Поїсти чи сходити за пивцем?
Поїсти чи сходити за пивцем?
Бач, костюм у труну як влитий?
І баланс, і фасон - все вірно.
І баланс, і фасон - все вірно.
Немає серцю супокою,
Чорніють темрявою сни....
Чорніють темрявою сни....
Літній дощик
Він грав на піаніно власним членом,
Скакав по сцені у рябих трусах.
Скакав по сцені у рябих трусах.
Народився, кажуть, я поетом,
Казати щиру правду - це мій дар,
Для істини відкрию в крані вентиль:
Для істини відкрию в крані вентиль:
Ранок. Міномети замовчали,
Сплять в окопах сиві дітлахи.
Сплять в окопах сиві дітлахи.
Кажуть, я не добрий пан, а кліщ.
Ні! Я неконфліктний! Миру голуб!
Ні! Я неконфліктний! Миру голуб!
Вечірній легіт, щебети, нірвана...
Вмочає сонце пензля в яру мідь.
Вмочає сонце пензля в яру мідь.
На моїх руках під яворинами
Бог помер. Молитися кому?
Бог помер. Молитися кому?
А небо синє, сяйливе, райдужне,
Радість - нерадісна, сонячна усмішка - фарс.
Совість скалічена звично слугує безчестю.
Совість скалічена звично слугує безчестю.
Вечоріє. У хаті незатишно:
Ні дітей, ні коханої - згарище.
Ні дітей, ні коханої - згарище.
Кажуть, Пасха сьогодні. У храмі Господнім навала,
За місцину у склепі вогкому жорстокі бої.
За місцину у склепі вогкому жорстокі бої.
Моторні мавки ліпші, аніж мляві
І в ліжку,. й на городі - так чи ні?
І в ліжку,. й на городі - так чи ні?
То вверх, то вниз життєва карусель,
Ховає личко терція за квінту.
Ховає личко терція за квінту.
Лютий, темно і зимно,
В лобі - думка сумбурна...
В лобі - думка сумбурна...
Уважно прочитав твір поетеси, зважив усі за і проти, та вирішив усе ж таки допомогти своїй коліжанці, як і належить усім нам на цьому сайті. А саме - підказати, підправити, легенько підштовхнути до творчого росту. Звичайно, можна і промовчати, але так чинити негоже. Можливо мої поради виглядатимуть графоманськими. Тоді можна знехтувати пропозиціями і залишити все як є.
Тема сліз дотична до мого давнього твору. Я наведу його в кінці, як продовження поетичного діалогу. А шановна майстриня може мене розбомбити в пух і прах, або подякувати за роботу. Це вже як складеться. А заодно і ви, мої шановні колеги.
Тема сліз дотична до мого давнього твору. Я наведу його в кінці, як продовження поетичного діалогу. А шановна майстриня може мене розбомбити в пух і прах, або подякувати за роботу. Це вже як складеться. А заодно і ви, мої шановні колеги.
Зазирнув випадково за обрій -
Орють істину правди плуги:
Орють істину правди плуги:
Собаки брешуть, люди брешуть, влада...
А ти - правдивець? Витязь добрих справ?
А ти - правдивець? Витязь добрих справ?
Росте гора ушир і висоту,
Але негодна породити й мишу.
Але негодна породити й мишу.
Бувають «профі» - так собі, не дуже,
А мій знайомець - «профі» понад верх.
А мій знайомець - «профі» понад верх.
В раю уклоністи дорвались до влади,
Вмостилися в крісла печерські бігом.
Вмостилися в крісла печерські бігом.
Надокучив спокій! Годі пасти вівці!
Час писати вірші, хмурити чоло.
Час писати вірші, хмурити чоло.
Хоч у моді котонові трени -
Я вимогливий надто до шат.
Я вимогливий надто до шат.
То що, мій онученьку,- зрадиш і ти?
Зміняєш чужинців на кревних?
Зміняєш чужинців на кревних?
Рече колега: - Ти - мій кат! - і що?
Жувати все підряд, неначе паця,-
Жувати все підряд, неначе паця,-
Правду говоритиму навмисно,
Істина сьогодні на кону:
Істина сьогодні на кону:
Мертві братчики,- мир вам...
Сів побіля хреста,
Сів побіля хреста,
Світ став сторчма. В ціні - душевні вади,
За ніж у серце - оплески, медаль.
За ніж у серце - оплески, медаль.
Вже не пасуться кози в лозах,
Бичка на луках теж нема.
Бичка на луках теж нема.
Нелегко тягнути кота за хвоста,
Ще й муза гризе як піранья.
Ще й муза гризе як піранья.
Тече, тече у вир людська ріка,
А все від того, що немає клепки.
А все від того, що немає клепки.
В люду уривається терпець,
Рвуться з ланцюгів, як пси таланти.
Рвуться з ланцюгів, як пси таланти.
На трон, буває, лізуть по приколу,
І хоч із цього діла завжди пшик -
І хоч із цього діла завжди пшик -
Нині, кажуть, літо. А у мене осінь,
В безвісті глибокій гибіє ашуг.
В безвісті глибокій гибіє ашуг.
Гарно літом з жінкою на дачі,
А у Києві світла і тьми пополам -
Синьо-жовті виводяться барви.
Синьо-жовті виводяться барви.
Літо! Ще далеко осінь,
Спить на носі дідів бриль.
Спить на носі дідів бриль.
Сон - це подих вічної розлуки,
Смерть вночі примірює шлею...
Смерть вночі примірює шлею...
Істині холодно зимами,
Думи розпечені - в інії...
Думи розпечені - в інії...
Каже внук: - Прийшов кінець роздраю,
Керівник держави - вищий клас!
Керівник держави - вищий клас!
Та годі вже плиту ялозить!
Її годину тому тер.
Її годину тому тер.
Хоч наш правитель з виду і кізяк -
Тримаю слово, наче меч у ножнах:
Тримаю слово, наче меч у ножнах:
Снага дотліла і згоріли нерви
Розказуючи казочку, єси...
Розказуючи казочку, єси...
Поминальні дні - пора печалі,
Спогади рояться в голові...
Спогади рояться в голові...
Знаю, дехто скаже "ха-ха-ха",
Потім язиком іще поплеще:
Потім язиком іще поплеще:
Фестини у столиці, День кота,
Салют, парад, гопак, Хава Нагіла.
Салют, парад, гопак, Хава Нагіла.
Знову на коліна всілась пані,
В пазуху красі стромляю ніс.
В пазуху красі стромляю ніс.
Добре - скажу комплімент,
Без підготовки, ісходу:
Без підготовки, ісходу:
Мовчу. З-за тину чується: - Ау!
Ходи до мене, поджергочем,- просить.
Ходи до мене, поджергочем,- просить.
Парнас належить геніям? О ні!
Не там живуть живі й покійні скальди.
Не там живуть живі й покійні скальди.
Я - рідновір. Мій Бог - це Україна,
А братик уподобав Іордан.
А братик уподобав Іордан.
Вірш дочитано. Вигуки "Браво!",
Друг-руладник за плечі обняв.
Друг-руладник за плечі обняв.
З козла молока втричі більше,
Аніж з хитруна-хохлака.
Аніж з хитруна-хохлака.
Коти окупували підвіконня,
Черевані мордаті! О-го-го!
Черевані мордаті! О-го-го!
В зоопарку скаче гамадрил,
Треба підійти і дати пряник.
Треба підійти і дати пряник.
У Пегаса журба - загубилась остання підкова,
І натхнення нема, бо у музи весінній наврок.
І натхнення нема, бо у музи весінній наврок.
Дулю ховаю під одяг,
Холодно, лютий, зима...
Холодно, лютий, зима...
Поете! Не сиди у хаті пнем!
Від компа геть! Існуднув як, ой леле!
Від компа геть! Існуднув як, ой леле!
О, як же ця зима набридла,
Постійна мряка - в серце ніж.
Постійна мряка - в серце ніж.
Крок - і вічність. Був - і вже нема,
Епігони одягнуть у шати...
Епігони одягнуть у шати...
о кісток зігрівало манто дощове,
А тепер актуальні трико та кальсони -
А тепер актуальні трико та кальсони -
Сідала муза часто на шпагат,
Аж утомилась, в гості вже не кличе.
Аж утомилась, в гості вже не кличе.
Спермотоксикоз - тяжка хвороба,
Нумо, озирніться навкруги!
Нумо, озирніться навкруги!
Спермотоксикоз - тяжка хвороба,
Нумо, озирніться навкруги!
Нумо, озирніться навкруги!
Хранитель я жіночої краси,
Серйозний і водночас шалапутик.
Серйозний і водночас шалапутик.
В моїм Едемі тепло як під піччю,
Вона немало бачила дівчат.
Вона немало бачила дівчат.
Летять іздуру мужики на Марс,
А я - еротоман! Такий як Пушкін!
А я - еротоман! Такий як Пушкін!
Байдуже - бомжак ти із трущоб
Чи владар, гартований у битвах:
Чи владар, гартований у битвах:
Москалі з хохла обдерли шкіру,
Вмер земляк мій. Смертний крик ущух.
Вмер земляк мій. Смертний крик ущух.
В госпіталі - запахи біди,
Буду нею тхнути вже до смерті.
Буду нею тхнути вже до смерті.
Поставити пора питання руба
І правдоньку дізнатися таки:
І правдоньку дізнатися таки:
Без клепки в голові неважко жити,
Поспав, поїв, помацав жінчин таз.
Поспав, поїв, помацав жінчин таз.
Тут був Едем. Шумів зелений ліс,
Стрибала білорибиця на плесі...
Стрибала білорибиця на плесі...
В прицілі - хата, клуня, погріб, сад,
Між ними тінь похмура в хакі човга.
Між ними тінь похмура в хакі човга.
В трусах їжак. Сидіти вельми складно.
Але терплю, товпі дарую "Chease".
Але терплю, товпі дарую "Chease".
Ти бабця, кажуть, ворухка,
Статура, правда, не дівоча.
Статура, правда, не дівоча.
Чоловічок я хазяйнуватий,
Прикупив коня - весна, сівба...
Прикупив коня - весна, сівба...
Друже! Підкажи мені:
Шлюб - вантаж? Екзамени?
Шлюб - вантаж? Екзамени?
В печерських норах темних сил шабаш,
Вовтузиться у тьмі нечиста сила.
Вовтузиться у тьмі нечиста сила.
Із носа окуляри зняв рожеві,
Навпроти - графоман-недопіїт.
Навпроти - графоман-недопіїт.
Помажу лірика медком,
Потиличників годі.
Потиличників годі.
В питанні віри я - лопух, профан,
Ні підступів не бачу, ні обману.
Ні підступів не бачу, ні обману.
Серед усього поетичного творчого розмаїття в сучасній українській поезії виокремо твори Ярослава Чорногуза . Що це – творчий несмак? Відсутність глибоких ґрунтовних мовних знань? Чи просто бажання видати бажане за дійсне? Майстер (якщо він себе таким вважає) мусить відповідальніше підходити до того, що буде надруковане у періодиці або увійде до книжок.
Напівархаїчна стилістика - це ще півбіди. Але граматичні та семантичні помилки – це вже перебор. Аби не бути голослівним – візьму, наприклад, один з його творів і спробую відсторонено розібратися, що до чого. Для початку подаю оригінал твору.
Напівархаїчна стилістика - це ще півбіди. Але граматичні та семантичні помилки – це вже перебор. Аби не бути голослівним – візьму, наприклад, один з його творів і спробую відсторонено розібратися, що до чого. Для початку подаю оригінал твору.
Поклявся чорт у дружбі на віки,
Натомість висисає з нас живицю.
Натомість висисає з нас живицю.
Фріців гнали у шию за Одер,
Перемогу згадати не гріх.
Перемогу згадати не гріх.
Пегас над сажем описав криву
Й чкурнув зі мною в небо як ракета.
Й чкурнув зі мною в небо як ракета.
Вікно закрито. Човга тінь за склом,
Холодний погляд човгає по шипці.
Холодний погляд човгає по шипці.
Тарганисько сховалося у шпарку,
Поласувало нагло кавуном.
Поласувало нагло кавуном.
Молись!
Дружба - не дружба,- шматочок добра,
Зверхності, розуму, піни...
Зверхності, розуму, піни...
Сапали моркву й буряки,
Назавтра - кабачки та перці.
Назавтра - кабачки та перці.
Гавкучий пес колошкає село,
За вірну службу - кісточка, сосиска.
За вірну службу - кісточка, сосиска.
П'яниця лається з баюри,
Від оковитої шиза.
Від оковитої шиза.
Сміх і гріх! Побився за поези!
Збаглося творити під ларком.
Збаглося творити під ларком.
Хіба можливо звикнути до зла?
За правду люд штовхнув під гільйотину.
За правду люд штовхнув під гільйотину.
На підвіконні мухи ловить кіт,
Гризе комах, немов козу пантера.
Гризе комах, немов козу пантера.
Оце так сон! Мій куме, щоб ти скис!
От нащо стільки випили учора?
От нащо стільки випили учора?
Прилетіли міна, куля та граната -
За "дарунки" дякую Кремлю.
За "дарунки" дякую Кремлю.
Шукаю вади у чужому оці,
Найменший гандж - як віхоть для бика.
Найменший гандж - як віхоть для бика.
Ох, у нас, братове, і "король"!
Для розумних - із баблом кормушка.
Для розумних - із баблом кормушка.
Я чистоплюй, живу як у раю,
Кую бабло, роблю лиш те, що хочу.
Кую бабло, роблю лиш те, що хочу.
Мозолики болять? Спина? Крижі?
Получка - жменя дріб'язку нікчемна?
Получка - жменя дріб'язку нікчемна?
Доріг багато, світ широкий:
Балі, Гавайї, Санта-Круз...
Балі, Гавайї, Санта-Круз...
Вірш осонцив сторінку,
Співає кохання струна.
Співає кохання струна.
Ну, чуваче, в тебе і видон!
Схуднув, помарнів, глядіти сумно.
Схуднув, помарнів, глядіти сумно.
Я - блазень, син мозольного труда,
Виспівую бравурні коломийки.
Виспівую бравурні коломийки.
Я доживаю вік на самоті,
До павутини вже не дотягнуся.
До павутини вже не дотягнуся.
Розвіявся зачарування флер,
І голова похнюпилася лиса.
І голова похнюпилася лиса.
Якою ти красивою була!
Гадав - такою будеш і до скону.
Гадав - такою будеш і до скону.
Снаги немає. Розгубився прит.
Жіноче лоно пишне одкортіло.
Жіноче лоно пишне одкортіло.
Буяють вишні білопінні,
Пелюстя всіює дорогу.
Пелюстя всіює дорогу.
Під стріхою воркочуть голуби.
Весна! Амури в ліжках і у чатах.
Весна! Амури в ліжках і у чатах.
Казав усім лірик "Не дам!",
Та звично розкидував ноги.
Та звично розкидував ноги.
От сяду і всю правду розкажу,
Терпіти сил нема одноманіття.
Терпіти сил нема одноманіття.
Поет поваги, мабуть, вартий,
Не личить генію кожух.
Не личить генію кожух.
Усе на світі Богу до снаги,
А я такому диву не навчуся.
А я такому диву не навчуся.
Мабуть, потрібно порадіти,
На хвильку стати без ума:
На хвильку стати без ума:
Обійдемося без музик,
Без оплесків та пієтету.
Без оплесків та пієтету.
Про звомплених щурів писати я не буду,
Не треба чупакабр. Обожнюю… слонів.
Не треба чупакабр. Обожнюю… слонів.
Тиша. Доїдає підла скука,
Чоловік не збуджує давно.
Чоловік не збуджує давно.
Невдасі увижаються тхори,
Пацюччя, павуки, блощиці, змії.
Пацюччя, павуки, блощиці, змії.
Вгортаюся у галуни, єдваб,
Приречений для царствених вакацій.
Приречений для царствених вакацій.
У птаха знову трапився заскок -
Жінкам вподобав смикати огуззя!
Жінкам вподобав смикати огуззя!
А ваговиті заздрісні таки.
Довбають дятли поетичну гілку.
Довбають дятли поетичну гілку.
Недопоет - резинка без трусів,
Чи защіпка від порваних підтяжок.
Чи защіпка від порваних підтяжок.
У матусі я слухняний син.
- Йди,- рече,- почухай метру спинку.
- Йди,- рече,- почухай метру спинку.
Небесну сотню проковтнув жертовник.
Змагаються за владу зграї вовчі.
Змагаються за владу зграї вовчі.
Життя в убогих, звісно, що не мед,
Жаліти варто зламаних, нужденних.
Жаліти варто зламаних, нужденних.
Що ж це за жінка попалась така?
Мимрить постійно "Не хочу".
Мимрить постійно "Не хочу".
Буває, що потрібно чоловіку
Води пустити цівку в неба синь.
Води пустити цівку в неба синь.
У буслика цибатого біда:
І день, і ніч роззявлена ротяка.
І день, і ніч роззявлена ротяка.
Відшепотіла пуща золотистим,
Осінній вечір поринає в тиш.
Осінній вечір поринає в тиш.
Люто заздрять лукавці. А ще претендують на славу,
До папахи й кокарди чіпка простягнулась рука.
До папахи й кокарди чіпка простягнулась рука.
Змінилась нині естетика,
Давайте одкриємо карти:
Давайте одкриємо карти:
Поберегти потрібно власних муз,
Востаннє перед Вами зняв кашкета.
Востаннє перед Вами зняв кашкета.
Пахуча липа скоро одцвіте,
Допишуться есе, балада, повість.
Допишуться есе, балада, повість.
На зорі ти її не буди,
На зорі вона солодко спить.
На зорі вона солодко спить.
Не дивлюсь як брат вбиває брата,
Не кажу нікому про біду.
Не кажу нікому про біду.
У світі каламуті жити звик,
І на далеке не складати планів.
І на далеке не складати планів.
В інеті бубонить ареопаг,
Перемагає світло темнота,
Красу штовхнуло чудисько за грати.
Красу штовхнуло чудисько за грати.
Недоленька у груди вбила ріг,
Урвалось щастя на високій ноті.
Урвалось щастя на високій ноті.
Ох, і дума важка, наче камінь,
Навалилась на груди жура.
Навалилась на груди жура.
Виноградник скніє без лози,
Вилито в багно солодкі вина.
Вилито в багно солодкі вина.
Від А до Б не порахую верст,
Згубився лік словам в життєвій книзі.
Згубився лік словам в життєвій книзі.
Підніжки, штовханина та лящі -
Дуріє дітвора, дзьоба жорстоко.
Дуріє дітвора, дзьоба жорстоко.
Мій брат у тьмі творив Святе письмо.
Він був поет. Не цар, і не вельможа.
Він був поет. Не цар, і не вельможа.
Поетичний ліпиться пиріг,
Заглевкий і кострубатий трохи.
Заглевкий і кострубатий трохи.
Я - кілер! А наймають - читачі.
Благають звідусіль про допомогу.
Благають звідусіль про допомогу.
Завітало щастя у альков.
Воскресаю! Я ж - поет, не цинік!
Воскресаю! Я ж - поет, не цинік!
На сході віє буревій,
Не видно Господа у висях.
Не видно Господа у висях.
Повсюди щастя, гроші та любов,
Чигає благодаті пильне око.
Чигає благодаті пильне око.
Надворі дощ, моква, сльота,
Шерхоче листям липи крона.
Шерхоче листям липи крона.
Мене заколупав ажіотаж,
Підземний гелгіт, лайка, штовханина.
Підземний гелгіт, лайка, штовханина.
Зі звалища надбіг блохастий пес,
Штовхає гавра поетичну хвіртку.
Штовхає гавра поетичну хвіртку.
Ось воно, щастя кирпате,
Зирить в кишеню мою.
Зирить в кишеню мою.
Теля, буває, двох корівок ссе,
Потроху - і у чорта, і у Бога.
Потроху - і у чорта, і у Бога.
Ось-ось в державі запалає ватра,
Злітають іскри і валує дим.
Злітають іскри і валує дим.
У руці ескулапа пульсує життя.
Під ногами - залізне корито.
Під ногами - залізне корито.
Ще не старий. Півсотні буде літ.
Летять у вирій осінь, літо. Зимно...
Летять у вирій осінь, літо. Зимно...
То що - писати про кохання
І шепіт "я тебе люблю"?
І шепіт "я тебе люблю"?
Верцадло, звісно, це лишень
Зі склом срібляста амальгама.
Зі склом срібляста амальгама.
Ось-ось закінчаться труди
Стило і зошит - на поличку!
Стило і зошит - на поличку!
А я гаргара. Багнеться книша.
Пахтить хлібина, а сусідка - скнара.
Пахтить хлібина, а сусідка - скнара.
Мудрій гаптує слова філігрань,
Книжкову лавку оглядають гави.
Книжкову лавку оглядають гави.
Країна - болото. В макітрах - бардак.
Пророкам одрубано руки.
Пророкам одрубано руки.
У мняки-підобцасника біда:
Давно не розгиналися коліна.
Давно не розгиналися коліна.
Гіпотетично – я тебе люблю.
Але насправді – з часником пампушку.
Але насправді – з часником пампушку.
Задрати б сукню і згадати юність…
Стогнали в ніч розпалені дівки…
Стогнали в ніч розпалені дівки…
Засмерділа знову "руська водка",
На кордоні зламують замки:
На кордоні зламують замки:
У веселощах стигне печаль,
Сіло сонце пекуче за плаєм.
Сіло сонце пекуче за плаєм.
У темряву стрибати лячно,
Бо недалеко до біди.
Бо недалеко до біди.
В церкві - айстра і гнила колода,
Жовторота суне до вінця.
Жовторота суне до вінця.
Життя нестерпне заслужили.
І винні в цьому тільки ми.
І винні в цьому тільки ми.
Могила всіх зрівняє у правах:
Одружених, холостяків, коханців.
Одружених, холостяків, коханців.
Пора збиратись у дорогу,
Дописано веселий вірш.
Дописано веселий вірш.
А на плесі тінь сидить кошлата,
Барви чорні - антрацит, смола.
Барви чорні - антрацит, смола.
Столиця. Місто. Телевізор.
Ручиці чешуть животи.
Ручиці чешуть животи.
То що, миритись будем, чоловіче?
На часі розкопилити губу.
На часі розкопилити губу.
Над хвилями кигичуть чайки,
А в голові сумні думки.
А в голові сумні думки.
Нас рабами ліпили із глини,
А сьогодні із Богом на ти.
А сьогодні із Богом на ти.
Людська шальга не має меж.
Христа розп'яли підлі кмети.
Христа розп'яли підлі кмети.
Мовить жінка: - Йди голитись!
Колють вуса, борода!
Колють вуса, борода!
У чаполочі позіха п'яниця,
Свитину покриває кушпела.
Свитину покриває кушпела.
Сьогодні актуальний колір сірий,
Нефантазійні сни, пласкі думки.
Нефантазійні сни, пласкі думки.
У торгівлі кум - акула,
Має склад і магазин.
Має склад і магазин.
У іній огорнуло серця сад -
Пішла у Лету втомлена матуся.
Пішла у Лету втомлена матуся.
Поглянь! Довкола горе та біда -
Ляга майбутнє під надгробні плити.
Ляга майбутнє під надгробні плити.
Розлютував антихристів Майдан,
Не влізла в пельку хохлаків галушка.
Не влізла в пельку хохлаків галушка.
Мене лякає люду німота,
Схилився долу, наче мокрі стебла.
Схилився долу, наче мокрі стебла.
Люблю про інтимне писати,
Жагуче іде на "ура".
Жагуче іде на "ура".
Павутина слів. Нічого більше.
Думав, одболіло...ні, пече.
Думав, одболіло...ні, пече.
Обідець на пальчику. Хлопчик упіймався.
Отже, не дізнається про мої гріхи.
Отже, не дізнається про мої гріхи.
Кохаєш? То кохай і не бурчи.
Хотіла щастя? Ось воно - під боком.
Хотіла щастя? Ось воно - під боком.
У поетів хмуряться лоби,
Длані щедро сіють закарлючки.
Длані щедро сіють закарлючки.
Розпухнув гутаперчевий шнопак,
Всльозавилося червонясте око.
Всльозавилося червонясте око.
Чорна зрада скрадається нищечком.
Тільки тиждень живуть молоді -
Тільки тиждень живуть молоді -
Плаче дівка в інтернеті,
Ллється слізок водоспад.
Ллється слізок водоспад.
Загнали вовка в пастку. Не втечеш.
Грошей немає, і нема роботи.
Грошей немає, і нема роботи.
Легко у небо зозуля шугнула -
Висидить славка блакитне яйце.
Висидить славка блакитне яйце.
Не п'ю горілки. В цьому вся біда.
А кум - п'яниця, море по коліна.
А кум - п'яниця, море по коліна.
А можна відверто?
Хай ходить доокола злодій.
Хай ходить доокола злодій.
Хай оступачить регулу олжець,
На потрух перетворить справедливість.
На потрух перетворить справедливість.
Он, кандидат бреде селом,
Довкола челядь, наче мухи.
Довкола челядь, наче мухи.
Прокинувся. Замріяна дружина
Мізинчиком покликала у рай...
Мізинчиком покликала у рай...
Для ворожби потрібно лиш бажання.
Ефект плацебо стигми відкрива.
Ефект плацебо стигми відкрива.
Хуртеча витинає викрутаси,
Ланіти пропікає морозець.
Ланіти пропікає морозець.
Хлипає дитина. Цяцю хоче.
Їй купує неня літачка.
Їй купує неня літачка.
Усі мої творіння знає кіт.
Коли читаю - слухає уважно.
Коли читаю - слухає уважно.
Захотілося їсти нестерпно,
Пожувати хоча б вермішель.
Пожувати хоча б вермішель.
Утік правитель. Кажуть, був тиран.
Жилося з тим поганцем дуже важко.
Жилося з тим поганцем дуже важко.
Удячний владі за бордель,
Прилаштувався непогано.
Прилаштувався непогано.
(за мотивами Тори. Первородним, звичайно, був Каїн У мене інша версія - правдива. Ну, майже правдива. А де взялися діти і онуки у братів, якщо окрім Єви ніяких жінок на землі не було - глибока таємниця. Але вони були.) Хоча тут не про це.)
Слова - пусте ніщо. Важливі тільки вчинки.
Плескати язиком навчилися давно.
Плескати язиком навчилися давно.
Стояти осторонь комфортно і безпечно,
Не буде бризок бруду на душі.
Не буде бризок бруду на душі.
Нема про що писати. Цуцик здох.
Злостивець кряче "Вичерпались теми".
Злостивець кряче "Вичерпались теми".
Прокинувся. Квітник. Пахтить садок.
Муркоче солодяточко на вушко.
Муркоче солодяточко на вушко.
В благодатному нашому кліматі
Від ковбас "попливли" животи.
Від ковбас "попливли" животи.
В сірім світі вічних перемін
Зупинися, мила, на хвилину.
Зупинися, мила, на хвилину.
Лебідка прихилилась до плеча,
Вподобала на пні старого птаха.
Вподобала на пні старого птаха.
На підвіконні хлипати найкраще,
Холодне скло розплющило шнопак.
Холодне скло розплющило шнопак.
У гості ходять із презентом.
Поганий настрій геть жени!
Поганий настрій геть жени!
Природа. Тиш. У грудях млость.
- Яка ж краса довкола, сину!
- Яка ж краса довкола, сину!
Гнеться гроно виноградне, обважніла віть!
Я достигла, мій коханий! Палахкоче хіть!
Я достигла, мій коханий! Палахкоче хіть!
Між землею та небом
Є терниста стежина.
Є терниста стежина.
Жувати кістку бабці важко -
Ротяку дряпає мослак.
Ротяку дряпає мослак.
Забув Орфей поо арфу і трембіту -
Упещував у хащах Артеміду.
Упещував у хащах Артеміду.
Я бачу долю кожної людини.
Он, той малюк зіп'ється й пропаде.
Он, той малюк зіп'ється й пропаде.
Впустила змія підлого в єство
І зради лезо простромило серце.
І зради лезо простромило серце.
Усе життя долину цю орав,
У кожній грудці є краплина поту.
У кожній грудці є краплина поту.
Щур сховався хутко у діру.
Зверху - різанина, плач та крики.
Зверху - різанина, плач та крики.
Якщо хандра вчепилася в чоло,
Рецепт простий - дивися на китайців.
Рецепт простий - дивися на китайців.
- Ну, що зятьок, де шапка із лисиці?
Чому немає шуби із песця?
Чому немає шуби із песця?
Синьо-жовтий прапор...
Мляві кольори...
Мляві кольори...
Спить дитятко на руках у нені
Лагідних наслухавшись казок.
Лагідних наслухавшись казок.
Золою сиплються думки,
В імлі розчинені тривоги.
В імлі розчинені тривоги.
Пора пустити носом бульку,
Втомився, вимотався - жах!
Втомився, вимотався - жах!
Праця робить людину щасливою?
Особливо коли задарма?
Особливо коли задарма?
Не поспішай іти по світу,
Іще гірка надійде мить.
Іще гірка надійде мить.
Ти ба, який пустунчик цей дідок,
Одразу руку всовує під блузку!
Одразу руку всовує під блузку!
Біля клубу дід пасе козу.
А мене гризуть важкі печалі.
А мене гризуть важкі печалі.
Немає сил. Іду копати яму,
Тут ходить надокучливий сусід.
Тут ходить надокучливий сусід.
Я - беспробудний оптиміст,
Люблю хороші вісті.
Люблю хороші вісті.
Я - пророк. Не маю дому.
Вже старенький, сивоглав.
Вже старенький, сивоглав.
Чи відгадаю цю шараду,
Чи стачить досвіду і знань:
Чи стачить досвіду і знань:
Я - зрадник. Не банальний Дон Жуан.
Копаю яму власному народу.
Копаю яму власному народу.
Голосував народ за жабу,
Тепер на повну одгріба:
Тепер на повну одгріба:
На тому світі значно легше -
Сиди й варись у казані.
Сиди й варись у казані.
Люблю тебе. Вуста ж замкнули браму,
Бо ця любов як опівнічний тать.
Бо ця любов як опівнічний тать.
Я не страшний у гніві -
Сили уже не ті.
Сили уже не ті.
Чуєш, брате, запахло грозою,
Хоч у небі іще не гримить?
Хоч у небі іще не гримить?
У літературі щось не так.
Із мутної хлебчемо криниці.
Із мутної хлебчемо криниці.
Хвалебні тости, щирість під хмельком,
Гучні промови купно з перегаром...
Гучні промови купно з перегаром...
Пишається кохана чоловіком,,
Сама також працює як бджола.
Сама також працює як бджола.
Переляк
Пишу, аж дим валує з вух,
Словесна тягнеться жувачка.
Словесна тягнеться жувачка.
В штанцях настовбурчився перчик...
Чужої жадати - це гріх.
Чужої жадати - це гріх.
Осінь. З неба дощик сіє,
Спить хохлятко - не буди.
Спить хохлятко - не буди.
У мене хвіст, неначе в павича,
Утіха для матусі та дружини.
Утіха для матусі та дружини.
На Банковій одкрився свищ,
Тече державою зараза.
Тече державою зараза.
Згубив Да Вінчі код.
Горить на кухні плов.
Горить на кухні плов.
Сьогодні
Ох і пес ледачий! Щоб ти здох!
Всеньку ніч у буді спав, зараза!
Всеньку ніч у буді спав, зараза!
Це - Іловайськ, мій друже. Я програв.
У москаля немає честі й шани.
У москаля немає честі й шани.
Найкращий час крадіжки, звісно, ніч.
Повзе тихенько употьмах долоня.
Повзе тихенько употьмах долоня.
Потрібна рівновага у думках:
Лягла в долоню бойова граната.
Лягла в долоню бойова граната.
Ти хочеш справедливості? Дарма.
Загине ліс без вовка неодмінно.
Загине ліс без вовка неодмінно.
Чому так легко плазувати,
Хвостом крутити навсібіч?
Хвостом крутити навсібіч?
В поетів нелегкі шляхи,
Горбаті в реп'яхах дороги.
Горбаті в реп'яхах дороги.
Ми випадково тріснулись лобами,
Влупила довбня в газовий балон.
Влупила довбня в газовий балон.
Рука поета сіє міражі.
Почути можна, а торкнутись - годі.
Почути можна, а торкнутись - годі.
Засуджено в Едемі смоківницю:
Плодів не буде. Так угодно Богу.
Плодів не буде. Так угодно Богу.
Уперся погляд у задок,
Від захвату здригнувся прутень.
Від захвату здригнувся прутень.
Небо й пекло грають в шахи,
Люду рвуть голів пуки.
Люду рвуть голів пуки.
Агов, до праці, метеопоети!
Немає спеки, хлюпають дощі!
Немає спеки, хлюпають дощі!
Тирлуються "печерські" дожі,
Байдуже глипає народ.
Байдуже глипає народ.
Посіяв легіт - народилась буря.
Нахитрував - і спокою нема.
Нахитрував - і спокою нема.
Нарешті скінчається літо,
Не буде кусати мушва.
Не буде кусати мушва.
Підкинула хлібець нога,
Розтоптано пахку скоринку.
Розтоптано пахку скоринку.
Не порушу чужих бовванів,
Маю власний магічний круг.
Маю власний магічний круг.
Із Космосом прочистився канал,
Одкрилися усі мистецькі чакри.
Одкрилися усі мистецькі чакри.
Берлоги, нори та дірки...
Наїдки, ліжка і планшети...
Наїдки, ліжка і планшети...
Вона красива – просто жах!
Прожив би вік із нею в спальні.
Прожив би вік із нею в спальні.
Залоскочи мене, русалко,
Цілуй, однині все одно.
Цілуй, однині все одно.
Спекотно. Мливо. Порохно.
Прийшла підступно творча криза.
Прийшла підступно творча криза.
Пишіть, брати мої та сестри,
Увічнюйте свої думки.
Увічнюйте свої думки.
Примарно стало жити нині,
Чаяться в мушлях слимаки,
Чаяться в мушлях слимаки,
Чому я ласий до дівчат,
І тішать зір сідниці голі?
І тішать зір сідниці голі?
Я - чаклун молодий, гарячий,
Виростав посеред орди.
Виростав посеред орди.
"...як самого себе."
Ох, і мавка попалась, вогниста!
Пахне дубом. Насправді ж - вулкан!
Пахне дубом. Насправді ж - вулкан!
Мухи вже не люті, ледь кусають.
Крові насмоктались комарі.
Крові насмоктались комарі.
Старість - це не тільки сивина,
Слабкість тіла, вузлуваті руки.
Слабкість тіла, вузлуваті руки.
Довідався учора із чуток,
Що в мене вже нема старого друга.
Що в мене вже нема старого друга.
Люд уціпенів. Лише мовчить.
Радості не видно на обличчях.
Радості не видно на обличчях.
Сниво та їжа. Два полюси.
Шлунок чи ліжко? Дилема...
Шлунок чи ліжко? Дилема...
Міцний горіх. Лускунчик не бере.
Сховалося ядерце за твердиню.
Сховалося ядерце за твердиню.
Безвітря. Штиль. Затишшя. Німота.
Усе пройшло, і біль не млоїть груди.
Усе пройшло, і біль не млоїть груди.
Люблю я шану як солодкий мед,
Щодень її збираю у засіки.
Щодень її збираю у засіки.
Я розкажу все по порядку,
Щоб не було розчарувань.
Щоб не було розчарувань.
У Києві майструють гроб,
Готує похорони мати.
Готує похорони мати.
Приперла щоку у сльозах рука,
Думки невтішні у захмарних висях.
Думки невтішні у захмарних висях.
Я сповідався. Піп длубався в носі,
Накручував мізинець віражі.
Накручував мізинець віражі.
У кожного народа свій Христос,
Пілат байдужий, жадібний Іуда.
Пілат байдужий, жадібний Іуда.
Про кохання писати не важко,
Інтернет потопає в сльозах.
Інтернет потопає в сльозах.
Я пожалів її одразу.
Вкусив тоді кохання ґедзь.
Вкусив тоді кохання ґедзь.
У соцмережах, кажуть, файно.
До рота падає банан,
До рота падає банан,
У кожного своя стезя, межа
Добра, злоби, поваги та терпіння.
Добра, злоби, поваги та терпіння.
Давно чинили кару, муки, гвалт
Кармалюка Устима зарізяки.
Кармалюка Устима зарізяки.
Захмарилося. Нічка. Комарі.
Селяни геть утомлені поснули.
Селяни геть утомлені поснули.
Ув орді я живу ізмалку,
Звик до подиху яничар.
Звик до подиху яничар.
Рука поета просить од і саг.
Спрацьована, знесилена правиця.
Спрацьована, знесилена правиця.
Прочанину смакує кров Христа.
Нагода буде - питиме гарячу.
Нагода буде - питиме гарячу.
Ідуть хохли. В кишенях дулі,
Мармизи хитрі, потайні.
Мармизи хитрі, потайні.
Депресія. Сьогодні чорний день,
Гадки про смерть, життєві негаразди.
Гадки про смерть, життєві негаразди.
Згадалася мені жона,
Прийшла невчасно хтива думка.
Прийшла невчасно хтива думка.
Вона мене покликала на борщ,
Дала черпак чи то велику ложку,
Дала черпак чи то велику ложку,
На кінчику пера - тремтить отрута.
Ще мить - і скрапне, наче кислота.
Ще мить - і скрапне, наче кислота.
У бур'янах ховаються городи,
Напризволяще кинуті лани.
Напризволяще кинуті лани.
Ця ніч жахливою була,
Розхитано поета нерви.
Розхитано поета нерви.
Моє серце вистигло. Зовсім.
Не сприймає уже плачі.
Не сприймає уже плачі.
Іде дев'ятий вал. Навала.
Неестетичний вінегрет.
Неестетичний вінегрет.
Допоки мій запал не охолов,
Натхнення розпирає кволі груди
Натхнення розпирає кволі груди
За пругом світла - темінь. Чорнота.
Фінал життя. Грудей останній подих.
Фінал життя. Грудей останній подих.
Живе у роті довгий язичок
За посмішку приховуючись милу.
За посмішку приховуючись милу.
Мій друг - Геракл. На дрібку я молодший,
Пишу про нас оцей простенький вірш.
Пишу про нас оцей простенький вірш.
На кухні я злякався таргана.
В тарілі він жував мою сосиску.
В тарілі він жував мою сосиску.
Іван Іванович Давиденко
Давно я був уже в селі,
Гасав малим у літню спеку...
Гасав малим у літню спеку...
Звичка
Я задрімав. Але у голові
Уява одчибучує кульбіти.
Уява одчибучує кульбіти.
Закон - це наймит у кабзи,
У золота - на побігеньках.
У золота - на побігеньках.
Було, Венеру й Аполлона
Вином обносив щедрий Пан.
Вином обносив щедрий Пан.
Нажахані вампіри, клопи та комарі
Бояться уночі піти на лови.
Бояться уночі піти на лови.
пролог
Мандрую я підземкою щоднини,
Найважче, звісно, у годину-пік.
Найважче, звісно, у годину-пік.
До церкви дехто бігає щодня,
Поститься,обціловує ікони.
Поститься,обціловує ікони.
Після роботи хочу відпочинку.
Лежати голічерева без руху.
Лежати голічерева без руху.
Стинати голови - потрібно мати хист,
Холодний розум і, звичайно, міру.
Холодний розум і, звичайно, міру.
Кохана жінка мружиться у ліжку
Після нічного з нею рок-н-роллу.
Після нічного з нею рок-н-роллу.
Коли життя стікає по руці
Патьоками пульсуючої крові,
Патьоками пульсуючої крові,
Змагаються силою дужі борці,
Повітря вібрує від хрусту.
Повітря вібрує від хрусту.
Угруз у ціль підступності кинджал,
Бо не допер які сьогодні "друзі".
Бо не допер які сьогодні "друзі".
Сьогодні не модний уяви розмах,
Достатньо лише позолоти.
Достатньо лише позолоти.
Забуло, мабуть, небо про людей.
А тут - розор, непевнощі, проблеми...
А тут - розор, непевнощі, проблеми...
Ходи до мене, друже, на поріг.
Покинь печалі, відпочинь хвилину.
Покинь печалі, відпочинь хвилину.
Тануть у роті грушкИ жовтобокі,
Злизує краплі верткий язичок.
Злизує краплі верткий язичок.
У лексиконі перше слова - "дай".
Коли ж дають, бурмоче, що замало.
Коли ж дають, бурмоче, що замало.
Я - пес. Коти мене не люблять,
Живу у буді десять літ.
Живу у буді десять літ.
Старенька бабця простягає руку,
У перехожих просить копійчину.
У перехожих просить копійчину.
Ми ще недавно їздили на конях,
А нині у ходу залізні звірі.
А нині у ходу залізні звірі.
Прийшла на Україну дивна мода,
Нові уподобання та часи.
Нові уподобання та часи.
Дніпро завжди подобався мені
У тиху та безвітряну погоду.
У тиху та безвітряну погоду.
Хлопак я чуйний, не спесивий,
Ходжу до тещі на ралець.
Ходжу до тещі на ралець.
На Водохрещу йшов колючий сніг,
Вітри у вікна билися морозом,
Вітри у вікна билися морозом,
Надворі ніч. Сховалися зірки,
Дзвенить повітря комариним писком.
Дзвенить повітря комариним писком.
Нечасто зазираю ув альбоми,
Покійників не тішать мене фото.
Покійників не тішать мене фото.
1
Мій кіт байдужий до мишви,
Мій кіт байдужий до мишви,
Вона навмисно виставила ніжку,
Звисали з пліч фарбовані кролі.
Звисали з пліч фарбовані кролі.
Удома жінка звично варить суп,
Для татка піджачок прасує дочка.
Для татка піджачок прасує дочка.
Поміж цицьок зітхає Одіссей,
Каліпсо п'ястуками гладить попу.
Каліпсо п'ястуками гладить попу.
Пахтить, шумує у бідоні
Напій для справдішніх мужчин.
Напій для справдішніх мужчин.
Брехня відкрила очі. Ожила.
Нуртує у думках, неначе піна,
Нуртує у думках, неначе піна,
Я не пишу щоденно про кохану,
Бо нею просто дихаю, живу.
Бо нею просто дихаю, живу.
Старезний дід несе у торбі хрін,
Продасть коріння - виручить копійку.
Продасть коріння - виручить копійку.
Непереборна жлобська звичка
До рота увібгати кляп.
До рота увібгати кляп.
Мені на чуб лягає сивина,
І скроні тихо огортає снігом.
І скроні тихо огортає снігом.
У формі "О" завжди його вуста
Вишукують щомиті чийсь огузок.
Вишукують щомиті чийсь огузок.
Реприза
Я другу надірвав струну,
Розладив камертона.
Розладив камертона.
Вона нав'язливо дзумить
Уже годину понад вухом.
Уже годину понад вухом.
Кожен звук на землі залишає свій слід,
Тисячі їх лунає щомиті.
Тисячі їх лунає щомиті.
У задзеркаллі власної душі
Нема ні в кого місця для обману.
Нема ні в кого місця для обману.
У центаврійців є свої поети.
Без пальців. Але мають мацаки.
Без пальців. Але мають мацаки.
Заквітував, запінився мій сад!
Аж вітерець зашпортався у вишні.
Аж вітерець зашпортався у вишні.
Вона прийшла до мене навесні,
Подарувала усмішку лукаву.
Подарувала усмішку лукаву.
Мене довкруж лякає зло.
Тому і вірш колючий дуже,
Тому і вірш колючий дуже,
Ті ніжки будуть снитися мені,
Венерчині передались їм гени.
Венерчині передались їм гени.
Я розкажу не дуже добру казку,
Вона - мара, лише одні слова...
Вона - мара, лише одні слова...
Я написав цю пісню для оркестра.
Є партії для скрипки та фагота.
Є партії для скрипки та фагота.
У хорі жаб не чути солов'я.
Паруються знетямлено лупаті.
Паруються знетямлено лупаті.
Живемо нині, наче у дурдомі -
Капусту уподобали...бусли!
Капусту уподобали...бусли!
В країні -гвалт! Або дурдом.
До рота впала здоба,-
До рота впала здоба,-
Яка ж краса у лісі навесні!
У первоцвіти вдягнені галяви!
У первоцвіти вдягнені галяви!
Крижина впала на моє чоло.
Така маленька. І така холодна...
Така маленька. І така холодна...
Поет високі любить ідеали,
Живе у них, неначе у раю.
Живе у них, неначе у раю.
Василь Мошуренко, член Спілки письменників України,
У цьому світі вічних перемін
Ми- в'язні. Час - то наші грати.
Ми- в'язні. Час - то наші грати.
Воно тебе просвердлює наскрізь
У душу зазираючи глибОко.
У душу зазираючи глибОко.
На березі ледачі товстуни,
Засмажені до повної знемоги,
Засмажені до повної знемоги,
Майбутнє роду вперлось у реактор,
Зітхає тяжко знівечений ліс,
Зітхає тяжко знівечений ліс,
У кожного народу свій Христос,
Свої Пілати і свої Іуди.
Свої Пілати і свої Іуди.
Не питай, чом заплакані очі,
Чом сховала обличчя в кущах;
Чом сховала обличчя в кущах;
Живе зі мною поруч пан.
Але не можу я збагнути,
Але не можу я збагнути,
Кричали чайки, наче ті коти,
І билися за вкрадену рибину,
І билися за вкрадену рибину,
Вже котрий рік тебе немає поруч,
І жити звик уже на самоті.
І жити звик уже на самоті.
Вони завжди біля хреста.
Та не святу я маю звичку.
Та не святу я маю звичку.
Оказія відбулась за столом ,
Сиджу похмурий, і прямий мов тичка.
Сиджу похмурий, і прямий мов тичка.
На самоті пишу свої пісні,
Обнявши, наче подругу, гітару.
Обнявши, наче подругу, гітару.
Мій друг не розрізняє кольорів,
Упевнено на чорне каже - біле.
Упевнено на чорне каже - біле.
Не клич біду. Вона сама прийде,
Запазурить обіймами печалі.
Запазурить обіймами печалі.
Пора на фронт. І годі віршувати
Та на Парнасі тішити богів.
Та на Парнасі тішити богів.
З таких як я - вирощують катів.
Люблю сокиру взяти за руків’я,
Люблю сокиру взяти за руків’я,
Ой, лихо! У мого Пегаса згуба!
Ще вчора попід хмарами літав!
Ще вчора попід хмарами літав!
Протовпитися годі на Парнасі,
Іржуть, крилаті, хором лошаки.
Іржуть, крилаті, хором лошаки.
Спить Україна. Міцно спить,
Не чує вибухів снарядів.
Не чує вибухів снарядів.
Реве у кліті хижий звір,
Мурло кусає спересердя.
Мурло кусає спересердя.
Я настрочу вам про природу
Та про жахи любовних мук.
Та про жахи любовних мук.
Ліпив Господь у середу Адама,
Пухнасті пейса, носа із горбком,
Пухнасті пейса, носа із горбком,
Змія, гадюка підколодна
Десь узялася у саду.
Десь узялася у саду.
Колись давно сталевого ножа
Засунув папа Карло у поліно.
Засунув папа Карло у поліно.
Роззявлена завждИ на дурнячок
У декого ротяка, наче сито,
У декого ротяка, наче сито,
Життя присвячувала сину,
Від лиха пильно берегла.
Від лиха пильно берегла.
Як у крові утопиться Росія
І вурдалака у Кремлі скона,
І вурдалака у Кремлі скона,
Я - колос, що не дав зерна,
Пуста, без урожаю, грядка.
Пуста, без урожаю, грядка.
Дихання осені відчутне і в СІЗО...
Холодні стіни, мов холодні душі...
Холодні стіни, мов холодні душі...
Наснилося таке, що сміх і сльози,
Ізмалку я таких не бачив див:
Ізмалку я таких не бачив див:
У казанах з кипучою смолою
Крамольників мордує чортівня,
Крамольників мордує чортівня,
Я до жаркОго жадібний кохання,
Цілющий трунок всотую до дна.
Цілющий трунок всотую до дна.
До гикавки наївся б крашанок
Без хліба та без звичної пампушки,
Без хліба та без звичної пампушки,
Ковбасна елегія
Невдячна
У знаменитого поета,
Якісь підпільні вороги
Якісь підпільні вороги
Опудало
Сповідь сусіда
Рубали руку праву у поета,
Покару люди зріли залюбки.
Покару люди зріли залюбки.
Ми усі помремо. Хтось в бою на Донбасі,
Ну, а хто за столом, конструюючи вірш.
Ну, а хто за столом, конструюючи вірш.
Свяковий день жіночий навесні
Приходить раз на рік. Це - аксіома.
Приходить раз на рік. Це - аксіома.
Відвернися, слизький малоросе,
Закрий вуха та очі втопи,
Закрий вуха та очі втопи,
У Пуціна сідниці - вищий клас!
А все тому, скажу вам, любі друзі,
А все тому, скажу вам, любі друзі,
В житті усяк буває. Це ж - життя.
Але ні рай, ні пекло не прощають,
Але ні рай, ні пекло не прощають,
Як поцілунок обпече вуста
І серце, наче пташка, затріпоче,
І серце, наче пташка, затріпоче,
Ти - букет лісових конвалій,
Запашних і тривожно-п'янких,
Запашних і тривожно-п'янких,
У бабусі на вокзалі щезли кудись гроші,
Вкрали спритно їх у неї люди нехороші.
Вкрали спритно їх у неї люди нехороші.
Дружній шарж на поезію
Миколи Шевченка "Сонця мої, сонця!"
Миколи Шевченка "Сонця мої, сонця!"
У Пуціна сідниці - вищий клас!
А все тому, скажу вам, любі друзі,
А все тому, скажу вам, любі друзі,
Хай ваблять зір коштовні діаманти,-
Вони мені подобаються теж,
Вони мені подобаються теж,
Скажіть мені, Адама й Єви діти,
Чому, як у мішку гострюще шило
Чому, як у мішку гострюще шило
Впала ніч на ліси та поля,
Вкрили небо зірок світляки,
Вкрили небо зірок світляки,
Купальська ніч
Скажи мені, вгодований поете,
Заслужений, почесний віршомаз,
Заслужений, почесний віршомаз,
Прожити можна без кохання
Життя безрадісне, сліпе,
Життя безрадісне, сліпе,
Під променями сонця навесні
Розтанули торішні крига й сніг,
Розтанули торішні крига й сніг,
Коли останній промінь дня
Цілує землю, мов дитину,
Цілує землю, мов дитину,
У країні нова мода –
Східні гороскопи!
Східні гороскопи!
Мій древній пращуре! Твої лежать кістки
Десь глибоко під моїми ногами,
Десь глибоко під моїми ногами,
Піднімаємо келихи повнії,
Кришталеві та срібні чарки,
Кришталеві та срібні чарки,
Помию ноги й ляжу в домовину,
Пропав до світу в мене інтерес,
Пропав до світу в мене інтерес,
Мій маленький синок —
Скільки в тебе цікавих думок,
Скільки в тебе цікавих думок,
* * *
Твої очі наче два озерця,
Твої очі наче два озерця,
У Миколи іменини.
Гості вже у хаті,
Гості вже у хаті,
Байдужий погляд крижаним вітрищем
Дмухнув у душу холодом німим,
Дмухнув у душу холодом німим,
* * *
У кожного є свій Пілат,
У кожного є свій Пілат,
* * *
Я ґудзик розстібну останній,
Я ґудзик розстібну останній,
* * *
Майстри спотворених ландшафтів,
Маестро збочених віршів,
Маестро збочених віршів,
П’єса на колесах
О жінко! Рок чоловіків!
Прокляття і дарунок Бога!
Прокляття і дарунок Бога!
* * *
Поете, нащо, розкажи,
Поете, нащо, розкажи,
* * *.
Я знав, що ти умієш чарувати
Я знав, що ти умієш чарувати
* * *
Впала ніч на ліси та поля,
Впала ніч на ліси та поля,
Співець сучасної доби!
Поет позірний і лукавий,
Поет позірний і лукавий,
* * *
Проходить час. Уже біліють скроні,
Проходить час. Уже біліють скроні,
Мати б крила як у птаха –
Полетів би в небо!
Полетів би в небо!
* * *
В кінці двадцятого століття
В кінці двадцятого століття
Мій юний ангел випурхнув із хати,
Веселий від диявольських утіх,
Веселий від диявольських утіх,
Прости коли я втомлено дрімаю,
Образу в ніжне серце не клади,
Образу в ніжне серце не клади,
На душі дуже сумно мені
І шугають думки безупину,
І шугають думки безупину,
Я загубився у діброві,
Застряг в гнучких папоротях,
Застряг в гнучких папоротях,
Тихо падає дощ,
Тихо й сумно надворі,
Тихо й сумно надворі,
Не хочу брати олівця до рук!
Бо закричить душа в обіймах ката,
Бо закричить душа в обіймах ката,
* * *
Я не святий. Далеко не святий,
Я не святий. Далеко не святий,
* * *
Коли приходжу втомлений до краю
Коли приходжу втомлений до краю
Осінній день. Трава мовчáзна.
Світ – у цвинтарній німоті.
Світ – у цвинтарній німоті.
Брехливі пастирі ідейного стадá,
Нахабні спритники, багаті на поради,
Нахабні спритники, багаті на поради,
* * *
Впала ніч на ліси та поля,
Впала ніч на ліси та поля,
* * *
Я до пекла піду непоміченим,
Я до пекла піду непоміченим,
* * *
Я знов іду у світ
Боротись за хлібину,
Боротись за хлібину,
Явилася ти, мов те диво,
Красуне, висока, струнка.
Красуне, висока, струнка.
* * *
Як поцілунок обпече вуста
Як поцілунок обпече вуста
* * *
Отак, догрались, “демократи”,
Отак, догрались, “демократи”,
* * *
Нема на шиї хомута Батия,
Нема на шиї хомута Батия,
* * *
Життєва проза - вічна боротьба,
Життєва проза - вічна боротьба,
* * *
Брехливі пастирі ідейного стада,
Брехливі пастирі ідейного стада,
* * *
Ні, не забуду тієї я ночі,
Ні, не забуду тієї я ночі,
* * *
Давно я бачу біль в твоїх очах,
Давно я бачу біль в твоїх очах,
Я не вірю в високі ідеї,
І не вірю в слова полум’яні,
І не вірю в слова полум’яні,
* * *
Візьми мої руки, на грудь поклади,
Візьми мої руки, на грудь поклади,
Розводить людство біля себе
Сади квітучі й смітники.
Сади квітучі й смітники.
Як кличуть мене перса молоді
І вабить зір лоза гнучкого стану,
І вабить зір лоза гнучкого стану,
До гикавки б наївся крашанок
Без хліба та духм’яної пампушки,
Без хліба та духм’яної пампушки,
Я бачив степ. У мареві далекім,
Де небо прихилилось до землі,
Де небо прихилилось до землі,