ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2019.02.21 00:19
Ми зустрінемося навесні,
Як розтане остання сніжина,
Я мов лебідь до тебе полину
Наяву, не лише уві сні…
Ми зустрінемося навесні.

Ми зустрінемося навесні,
І підемо в зелену діброву -

Марія Дем'янюк
2019.02.20 21:47
Вода холодна? Крижана?
- Гаряча:
Палючими слізьми
Небесна плаче...
Мороз лютневий.
Мокра одежина.
Та Пломінь Гідності
Палає без упину.

Іван Потьомкін
2019.02.20 20:46
Навмисне коло товаришів не ширив.
Казав: «Навіщо додавати смутку тим,
Кому іще далеко так до вирію,
Відкіль вертаються лиш спомином гірким?»
Не був святим, та й не надміру грішним.
Не зносив сліз, порожніх слів невтішних.
Просив, щоб не поклали у

Сонце Місяць
2019.02.20 17:16
тому що дощ, хтось бо хотів дощу
лети ускрізь, не обертайся, птахо
розвидіти надміру досхочу
усе згадати & забути інше шляхом

вже не зустрінемся ніколи, не бентеж
мене, сентиментальщино погодня
у перспективі жодних снів егеж

Олександр Сушко
2019.02.20 06:26
І нащо моя дружина поперлася у районне управління за субсидією? Нащо псувала свої нерви, виклянчуючи у мертвонародженого викидня - міністерства соціальної політики - куцу матеріальну допомогу для закупівлі дрівцят на зиму та на електроенергію? Це минулог

Віктор Кучерук
2019.02.20 00:14
Звільни мене від самоти
Цілунками і сміхом,
Адже натхненню не прийти
Без радості та втіхи.
Від болю душу увільни
Очікуваним словом, –
Щоб став окриленим я ним
У діях і розмовах.

Віта Парфенович
2019.02.19 21:56
Я спізнювалася. На годину… Воно ніби-то і не набагато, але таки так. Збиралася прийти вчасно, але як завжди, в останню мить щось збивало. То виснажена готуванням смаколиків для свого коханого, бо він полюбляє різноманіття, а це все сили і час. То апатією

Володимир Бойко
2019.02.19 21:12
У відомому парку у Києві
Закладатимуть пам'ятник Вієві.
Чи то Вій, чи не Вій –
Ти піди, зрозумій,
Але щось замишляють у Києві.

Зіштовхнулися лижники в Рахові,
Довго з болю стогнали і ахали,

Юрій Сидорів
2019.02.19 16:51
Мистецтво -
Справжнє місце для пера,
А не шматок землі на кладовищі.
І навіть п'єдестал або гора -
Це все не те - нехай вони і вищі.

Так само і для шпателя, різця,
Багра, кувалди, лома чи сокири,

Лариса Пугачук
2019.02.19 12:14
рік. Бєлгород. Марину знаю вже з півтора року. Кілька років тому вона з 23-ти річною донькою перебралася в Бєлгород з Луганської області. Наодинці розмовляє зі мною українською мовою. З почутого від Марини: «В мене в Бєлгороді тітка рідна живе, одинока

Дмитро Куренівець
2019.02.19 11:11
Ця печаль є невимовна,
Біль пекучий не мина.
При столах – стільці порожні:
Моїх друзів вже нема.

Тут від їхніх слів зайнявся
Революції пролог.
Тут співалось їм про «завтра» –

Олександр Сушко
2019.02.19 10:12
Я сьогодні піду і прощатися, мабуть, не буду,
Ще в обіймах твоїх, а думками давно вже не тут.
Для розлуки найліпше пасує зима, місяць лютий,
А кохання здихати тихесенько загнано в кут.

Хоч повага і приязнь до жінки закладені в генах,
А сім'я

Віктор Кучерук
2019.02.19 06:31
Коли в шумливі вишиванки
Причепуряться ясени, –
Приходь безбоязно до ранку
В небачені ще мною сни.
Приходь щоніч з-за виднокраю,
Немов зоря, – звіддалеки, –
Куди щоразу посилаю
Я обнадійливі думки.

Сонце Місяць
2019.02.19 03:53
Ця самота є дощовою.
Від моря, над відтінки вечорові,
понад рівнини дальні й ген за овид,
здійметься в небо, що близьке їй, та
впаде із неба врешті на міста.

Дощить кругом у нечіткі години,
де всі провулки досвіту чекають,

Ярослав Чорногуз
2019.02.19 02:16
Небо потемніле над землею
Тугою усе заволокло.
До душі шляхетної твоєї
Дай мені торкнутися крилом.

А моя собі шукає спокій
Чи знайде - неначе уві сні –
Затишок в очах твоїх глибоких,

Вероніка Новікова
2019.02.19 01:18
Вже зима минає, а ти й не знав,
ритуально п'яний або тверезий.
Світ тобі ні мати, ані Тереза.
А війна, мій хлопчику, й не війна.

За недобрий ранок і добру путь,
за червоний сніг, що зійде за місяць.
Безпорадні спогади часом бісять:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Альона Диковицька
2019.02.18

Марк Поздняков
2019.02.15

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Ольга Кміт
2019.01.24

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Вирок



Із носа окуляри зняв рожеві,
Навпроти - графоман-недопіїт.
Облущилася позолоть дешева,
Невдатний карлик глипає на світ.

Стругав-варив сонети про дубочки,
Увірував, що кожен вірш – краса.
Повз купи мудрі пролітали мовчки,
Ніхто ув очі правди не сказав.

Усе життя прикуплене по блату,
Набутки – мильна булька, кіч, плюмаж.
Проліз в калашний ряд за тінню тата,
А от таланту справжнього нема.

Я істину очищу словом правди:
Писати вірші – не твоя стезя.
Сідайно но знову за учнівську парту:
Ти все почув. А я - усе сказав.

30.07.2018р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-01 05:59:26
Переглядів сторінки твору 851
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.016 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.991 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2019.02.19 22:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 07:45:06 ]
Для чого це, пане Сушко? Для чого оцей перехід на особистості , на те, хто в кого тато, хто куди «проліз», в кого є талант, а в кого нема? Ви вдаєтесь до прямих образ людини. Хіба тут місце зводити особисті рахунки? Якщо ви маєте що сказати по суті творів, бачите помилки або недоречності – говоріть. У вас це часом непогано виходить. Проте усюди треба поводити себе цивілізовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 08:25:39 ]
Ви про що? Тут немає ні імен, ні прізвищ, ні регалій. Чистий вимисел автора. Ніякого стосунку ні до кого не має. Віртуальний літгерой описаний. Як у Ярослава Чорногуза, наприклад. Там він чиюсь вже мертву маму описав, яка зронила дитятко головою на підлогу і воно стало поетом. Жінка навіть здачі не може дати, бо вже в гробу. Отакі пироги. А кому ж захищати маму як не синочкові? Га?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 11:51:37 ]
Неможливо встежити, хто перший почав, хто що кому сказав. Загалом, коли стосунки надто псуються, треба просто зупинитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 09:52:35 ]
Олександре, Ви самі провокуєте, а потім жалієтесь. Заради миру припиніть!Перейти межу дуже легко, а повернути гідність ні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 10:16:07 ]
А чого це до мене тільки претензії? Коли "творив" візаві - спільнота мовчала. Боялася зауважити генієві, що це негарно. А дехто навіть прицмокував язичком од задоволення.
Сьогодні матуся покійна наснилася. Подякувала, що захищаю її честь і достоїнство. Тому не втручайтеся. Якщо зачіпають честь мертвої матері - за це викликають на дуель.
Тому публічна порка буде продовжуватися, допоки людина не стане шовковою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 10:52:44 ]
Вам треба , щоб перед Вами стилилися шовком? Нічого собі. Чорногуза роздратуй і він зачепить не тільки маму. А всі Його поезія наповнена добром та ніжністю, а Ваша чим. Мені подобався інший Сушко, веселий, дотепний, кмітливий, чуйний!
Ваша злість перетворила Вашу творчість на ненавість та бруд. Давайте сьогодні з чистого паперу припинемо всілякі ворожнечі! Душа потребує очищення та тепла.
Мені не важко вибачитись, коли я відчуваю провину, чи й ні. Стелитися шовком ніколи не буду ні перед ким.
Вашій мабусі світла пам"ять і царствія Божого!
З миром,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Василенко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 11:54:07 ]
Ніхто і ніколи не має права чіпляти Матері, тим більше покійної. Я б ще й у гризло дав! Цінуйте батьків поки вони живі! Мені вже тільки - молитися за них. Рідний батько пішов у 78-му, у 1998 пішов другий Батько, і матір схоронив... Тому знаю, що кажу. (У співчутті не потребую).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 12:20:06 ]
Миколо, ніхто Вашу маму не зачіпав, так само як Сушка, чому Ви так збурились? Я своїх батьків теж втратила то що я повинна злитись на весь світ.
Річ у тому, що ми цінуємо більше тоді, коли втрачаємо. Чому ж ми не жаліємо один одного поки не пізно?
Де наша повага та людяність. Давайте закриємо цю тему і не будимо виясняти хто кого вдарив першим у пісочниці, ми не діти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 12:50:07 ]
Чого мені треба? Аби не чіпали мертву маму. А решта - по барабану. Мене хто хоче хай і обквецює. І як хоче - також. Є бажання - вперед. І (по секрету) мені байдуже подобаюся я комусь чи ні. Окрім жінки звісно. А чи злюсь я - звичайно ні. Не можу я злитися на дурнів. Мені це не притаманне. Люблю тільки щиглі одважувати. Все, піду покуняю трохи. А то живіт чешеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 13:27:36 ]
Бачу, що не тільки живіт чешеться, а й язик у когось. Яка різниця живі батьки чи ні, а до них треба ставитись з повагою. Миколо, Ви спитали у Чорногуза про дачу, чи Вам не однаково, яка вона у нього? Це, що заздрість? Видно і йому боліло, коли він Вас забанив. Мертвих батьків чипати не можна, а живих так? Ярославу цюпають батьком на кожному кроці. Замість того, щоб пишатися своєю родиною, як він доречі це робить, Ви намагаєтесь вселити в нього провину, що він народився в сім"ї письменника і поета. Може корону сонетів написав за нього батько? Чорногуз самодостатня людина і не потребує мого захисту, але я сказала те, що думаю. Бувайте здорові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Василенко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 13:04:14 ]
Подивіться у корінь цього конфлікту! Знаєте за що мене забанив поважний пан? Лише за те, що я запитав, а дача у Кончі-Заспі його чи батькова? Є речі, які трогати не можна тут я повністю на стороні Сушка. Мати, Батько - Святе! А покійні взагалі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-08-01 13:31:03 ]
Миколо, Ви хочете знати про чужі дачі. Кому вони належать, а самі навіть обличчя своє не показуєте. Я свою сторінку не забанюю ніколи, заходьте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Василенко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 15:36:53 ]
Я не хочу того знати, не люблю корони, які не влазять у двері. Вірші, як і гриби кожен чекає на свого і читача і автора. Заздрість погана річ, як і надлишковий гонор.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:07:13 ]
А кому цікаво, що ви хочете знати чи ні?
До чого тут двері, корони тощо...
Є різні автори, є авторський стиль чи його нема.
Є початківці. Які не шанують майстрів, пнуться до їхніх пагорбів...
І щось( чи не заздрість?) спонукує принижувати більш відомого, вправнішого... Яка це риса? Назвати б її...Мені не хочеться ставати між вами і мирити, але оці словесні баталії на ПМ стали звичним явищем... Перенесіть свої дебати на природу.... у приват.
Коронування віртуальне декого так занепокоїло, що ладен свої вірші не вичитувати, а кпинити майстра.
вірші як гриби? Пане Миколо, ви серйозно? Так є ж істівні, а є нестравні.
порівнювати поезію з грибами? Та навіщо римувати, якщо не розуміти, що поезія - почуття, думка, образ.
А образи плодити...то себе нищити.
Я зауважувала пану Миколі, він майже не сприймав критики. Ну...і нехай без неї.
Але отут навіщо підпрягатися?
Прошу мене не вплутувати в дискусії. Припиніть на сайті всі сварки. Публікуйте поезію, а не дошкульності та сирісінькі тексти. Радуйте себе і нас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Василенко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 20:23:56 ]
А давайте Ви будете вирішувати за себе, а я за себе. І якщо у мене буде питання то я залюбки звернуся до великої майстрині. А нав'язувати свої думки іншим дурний тон. Вибачте, якщо ці слова образливі. Не маю бажання продовжувати діалог.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:10:12 ]
їстівні (огріх набору)
Я кожен вірш радила б подумки класти на стіл авторитеного для себе поета.
Що б він сказав? Чи є це значущим... неповторним...
Сайт називається Поетичні майстерні, а не пісочниця чи галявина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:20:15 ]
(авторитетного).....

Як парость виноградної лози,


Плекайте мову. Пильно й ненастанно


Політь бур′ян. Чистіша від сльози


Вона хай буде. Вірно і слухняно


Нехай вона щоразу служить вам,


Хоч і живе своїм живим життям.


От і все. Політь власні бур'яни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-08-01 20:27:49 ]
Ви, Миколо, можливо... звернутися забажаєте, та "велика майстриня" не відгукнеться. Бо тон ваш не належний, на жаль.
І не варто мені - відомій, старшій, досвідченішій - отак відповідати... Хто ви тут? Автор, яких тисячі.
От і шануйтеся. І не перетворюйте сайт на філіал галявини. Я зрозуміло написала? Мене хвилює клімат на сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Василенко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 21:08:43 ]
На все воля Всевишнього! Ніяк не Ваша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-08-01 21:37:48 ]
Ех, мої друзі! І справді - мало на сайті стало критики. А когось зачепиш - гвалт. Яке маєш право? Хто тобі дозволив? Сам дурень! І пішло-поїхало. А раніше і справді вчитувалися в кожну помилку, в кожен промах. Давали слушні поради. І не дуже. Але слухали усіх. А нині критики бояться. Або не хочуть її чути, бо це дратує.
Я багато чого міг би розказати як треба працювати. Скільки часу це забирає. Як можна потроху набувати досконалості, на що варто звертати увагу. Але не хочу, бо скажуть : Сушко зазнався.
Але рецензію одному з творів завтра усе ж таки зроблю. Не полінуюся. Занадто шикарна річ я Вам скажу.